ПОСТАНОВА
23 липня 2024 року
м. Київ
справа № 753/3943/17
провадження № 51 - 2612 ск 24
Суддя Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 розглянула касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року і
встановила:
У травні 2024 року засудженим ОСОБА_2 подавалася касаційна скарга на вказане судове рішення.
Постановою судді Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 травня 2024 року відмовлено засудженому ОСОБА_2 у витребуванні справи із зазначенням підстав відмови.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 388 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року) року скаржник, в межах строку на касаційне оскарження судового рішення, звернувся до суду з повторною касаційною скаргою.
Однак, перевіривши доводи касаційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для витребування кримінальної справи, виходячи з наступного.
Згідно з приписами п. 4 ч. 1 ст. 350 КПК 1960 року у касаційній скарзі зазначається вказівка на те, в чому полягає незаконність судових рішень та доводи на її обґрунтування.
Одночасно ч. 1 ст. 398 КПК 1960 року передбачено, що підставами для скасування або зміни оскаржуваних рішень касаційним судом є: істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність підстав для скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370-372 КПК 1960 року.
Оскаржуючи ухвалу Київського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, якою залишено без задоволення апеляційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Дарницького районного суду від 11 жовтня
2021 року про визнання винним ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції Закону від 05.04.2021) та призначення покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, пов`язаних з виконанням функцій представників влади на строк 1 рік. Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбуття призначеного судом основного та додаткового покарань за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України (в редакції від 5 квітня 2001 року) на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності; за