1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 314/1301/22

провадження № 61-17932св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

особа, яка подала касаційну скаргу, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Запорізького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Полякова О. З.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що вони з ОСОБА_4 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 квітня 2009 року. Від шлюбу дітей не мають.

Вказував, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося через різні погляди на вирішення сімейних та побутових питань. З відповідачем спільно не проживають з кінця 2016 року, спільного господарства не ведуть. Зазначав, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим, відповідач добровільної згоди на розірвання шлюбу не надає.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2, зареєстрований Люцернянською сільською радою Вільнянського району Запорізької області 25 квітня 2009 року, за актовим записом № 04.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2022 року у складі судді Кононенка І. О. позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Люцернянською сільською радою Вільнянського району Запорізької області 25 квітня 2009 року, за актовим записом № 04.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що збереження сім`ї і подальше спільне проживання подружжя є неможливим, сторони спільного господарства не ведуть, не підтримують подружніх відносин.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Запорізького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено.

Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Люцернянською сільською радою Вільнянського району Запорізької області 25 квітня 2009 року за актовим записом № 04.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що районним судом було порушено норми процесуального права, оскільки суд розглянув справу за відсутності відповідачки, належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання, що є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.

При цьому апеляційний суд, ухваливши нове судове рішення у відповідній частині, погодився з висновками районного суду про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та відхилив доводи апеляційної скарги, пославшись, зокрема, на те, що відповідно положень статті 24 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, Тому доводи ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду апеляційний суд відхилив.

Суд апеляційної інстанції урахував доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що сторони у справі спільно не проживають у зв`язку із виїздом відповідачки за кордон через введення в країні воєнного стану та зазначив, що наведене не впливає на правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки позивач під час розгляду справи в суді заявляв про бажання розірвати шлюб, вважав неможливим збереження сім`ї, під час апеляційного розгляду із заявами про відмову від позову або залишення його без розгляду не звертався, що вказує на відсутність примирення між сторонами у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Запорізького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року скасувати, а рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2022 року залишити в силі.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що, звертаючись у січні 2023 року з апеляційною скаргою на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 жовтня 2022 року, ОСОБА_2 була обізнана про смерть свого колишнього чоловіка та не мала на меті відновлення сімейних стосунків з померлим. Вважає, що відповідач не може ставити питання про скасування рішення суду першої інстанції на підставі пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, оскільки це є формальним приводом для захисту її спадкових прав, а не шлюбно-сімейних.

Посилається на те, що апеляційний суд фактично дійшов висновку, що шлюб з особою, яка померла, можливий, що, у свою чергу, суперечить положенням сімейного законодавства.

При цьому вказує, що є двоюрідним братом ОСОБА_1, звернувся до нотаріальної контори, як єдиний спадкоємець, для прийняття спадщини. Рішення районного суду про розірвання шлюбу набрало законної сили на момент смерті його брата.

Відзив на касаційну скаргу відповідач не подала.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У грудні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

11 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 квітня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, зареєстрований Люцернянською сільською радою Вільнянського району Запорізької області 25 квітня 2009 року за актовим записом № 04, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1, виданим повторно (а. с. 5).

Відповідно до довідки державного нотаріуса Вільнянської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Євграфової О. М. від 19 січня 2024 року ОСОБА_3, як двоюрідний брат, подав заяву про прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та нотаріусом була заведена спадкова справа № 36/2023 до майна померлого (а. с. 79).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_3 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанцій норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 2-4744/11 (провадження № 61-8159сво21) та постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 2-1931/10 (провадження № 61-45316св18), що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також ОСОБА_3 зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, а саме постанова суду апеляційної інстанції оскаржується з підстав, передбачених частиною першою статті 411 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі, що передбачено пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Відповідно до положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.


................
Перейти до повного тексту