Постанова суду № 752/21840/19 від 22.07.2024 про захист прав споживача, стягнення вкладу та

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року

м. Київ

справа № 752/21840/19

провадження № 61-6867св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Маринушкіна Арсена Григоровича на рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року в складі судді Головчака М. М. та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року в складі колегії суддів Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" про захист прав споживача, стягнення вкладу та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача, у якому просив стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") 1 806 416,11 грн вкладу.

Зазначав, що він єдиний спадкоємець після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Спадкове майно складається з залишку коштів з відповідними відсотками, які знаходяться на рахунках, відкритих ОСОБА_2 в ПАТ "Банк "Київська Русь", в розмірі 1 806 416,11 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 19 березня 15 року № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь", яким з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь".

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17 липня 2015 року № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

Згідно з листом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" Стрюкової І. О. кошти в розмірі 1 806 416, 11 грн, що перевищують гарантованусуму відшкодування, було включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів та віднесено до 4 (четвертої) черги погашення.

На час пред`явлення позову він не отримав суму вкладу в повному обсязі, залишок складає 1 806 416, 11 грн.

Зазначав, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року в справі № 826/22323/15 визнано протиправними та скасовано: постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь", зобов`язано Національний банк України надати можливість ПАТ "Банк "Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року в справі № 826/22323/15 змінено, рішення в частині зобов`язання Національного банку України надати можливість ПАТ "Банк "Київська Русь" протягом розумного строку довести дії з фінансового оздоровлення банку після проведених заходів з його ліквідації скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено; в іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року в справі № 826/22323/15 залишено без змін.

02 листопада 2018 року Верховний Суд прийняв постанову в справі № 826/22323/15 щодо правомірності прийняття рішення про виведення з ринку ПАТ "Банк "Київська Русь", якою частково задовольнив заяву Національного банку України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року. Верховний Суд скасував постанови Київського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України від 08 червня 2017 року, якими на вимогу мажоритарного акціонера банку були визнані протиправними постанови Національного банку України про визнання неплатоспроможним та ліквідацію ПАТ "Банк Київська Русь". Адміністративну справу було передано на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року (справа № 826/22323/15) визнано протиправними та скасовано: постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".

Вказані судові рішення підтверджують протиправність рішень Національного банку України про неплатоспроможність ПАТ "Банк "Київська Русь" і відкликання його ліцензії, внаслідок чого останні і були скасовані судом.

Рішення Фонду від 17 липня 2015 року № 138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженою особи Фонду на ліквідацію банку" та від 23 червня 2016 року № 1085 прийняті на підставі скасованих у судовому порядку постанов Правління Національного банку України, а тому не створюють жодних правових наслідків.

Короткий зміст судових рішень

16 серпня 2023 року рішенням Подільського районного суду м. Києва в задоволенні позову відмовлено.

08 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Подільського районного суду від 16 серпня 2023 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що в ПАТ "Банк "Київська Русь" розпочато процедуру ліквідації, що це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон № 4452-VI).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

07 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Маринушкін А. Г. засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 520/12022/17, від 12 березня 2020 року в справі № 9901/777/18, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2018 року в справі № 822/1815/16,в яких визначається момент втрати чинності індивідуального акта в разі визнання його незаконним (протиправним). Судовими рішеннями в справі 826/22323/15 визнано протиправними та скасовано: постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь", тому вони втрачають силу з моменту прийняття.

Фонд не здійснює ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь", адже не має повноважень діяти від імені банку з моменту скасування постанов Правління Національного банку України, тому Закон № 4452-VI не регулює спірні правовідносини. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року в справі № 761/24136/15-ц.

Позиція банку

У поясненнях на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь" зазначає, що під час дії тимчасової адміністрації вимоги вкладників та інших кредиторів банку не задовольняються. При цьому кошти за вкладами, строк дії яких закінчився, та за договорами банківського рахунку виплачуються в межах граничної суми відшкодування (200 тис грн.) Фондом у визначений законом спосіб за певною процедурою. У ПАТ "Банк "Київська Русь" було розпочато процедуру ліквідації, що це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, аніж це передбачено Законом № 4452-VI. Щодо ПАТ "Банк "Київська Русь" триває процедура виведення банку з ринку шляхом ліквідації.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .Спадкове майно складається з залишку коштів з відповідними відсотками, які знаходяться на рахунках, відкритих ОСОБА_2 в ПАТ "Банк "Київська Русь", в розмірі 1 806 416,11 грн.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 19 березня 15 року № 61 "Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь", яким з 20 березня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року в справі № 826/22323/15 визнано протиправними та скасовано: постанову Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних"; постанову Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року № 460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь", зобов`язано Національний банк України надати можливість ПАТ "Банк "Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку.

Постановою Верховного Суду в складі колегії судів Касаційного адміністративного суду від 10 листопада 2020 року в справі № 826/22323/15 частково задоволено касаційні скарги Національного банку України та Фонду, застосовано до правовідносин положення Закону України від 13 травня 2020 року № 590-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" (далі - Закон № 590-ІХ), закрито провадження в частині позовних вимог, спрямованих на відновлення діяльності банку. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2016 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року скасовано в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача надати можливість ПАТ "Банк Київська Русь" протягом розумного строку провести дії з фінансового оздоровлення банку після проведення заходів з його ліквідації та закрити провадження в справі в цій частині вимог. В решті постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року залишено без змін.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, пояснень на неї та виснував, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 1058 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.

Відповідно до частини першої статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Положеннями статті 2 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III"Про банки і банківську діяльність" (далі - Закон № 2121-III) передбачено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені у спеціальному законі.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4452-VIцим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Пунктами 2, 6, 8, 15, 16 частини першої статті 2Закону № 4452-VIпередбачено, що виведення неплатоспроможного банку з ринку - заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону. Ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства; неплатоспроможний банк - банк, щодо якого Національний банк України прийняв рішення про віднесення до категорії неплатоспроможних у порядку, передбаченому Законом № 2121-III. Система гарантування вкладів фізичних осіб - сукупність відносин, що регулюються цим Законом, суб`єктами яких є Фонд, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, банки та вкладники. Тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 12Закону № 4452-VIв редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку: 1) визначає умови та порядок здійснення виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків відповідно до цього Закону; 1-1) утворює колегіальні органи з питань консолідації та продажу активів різних банків та затверджує положення про них; 2) делегує та відкликає всі або частину своїх повноважень колегіальним органам та/або уповноваженій особі (кільком уповноваженим особам) Фонду в обсягах, визначеним цим Законом; 3) визначає додаткові вимоги до уповноваженої особи Фонду, правила контролю за уникненням конфлікту інтересів; 4) затверджує кошторис витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 5) затверджує кошторис витрат банку, пов`язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку; 7) затверджує план врегулювання та зміни до нього; 8) погоджує умови відчуження всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов`язань з урахуванням черговості, визначеної статтею 52 цього Закону, приймаючому банку, умови продажу неплатоспроможного банку інвестору або утворення перехідного банку, передачу йому всього або частини майна (активів) та всіх або частини зобов`язань з урахуванням черговості, визначеної статтею 52 цього Закону, і його продажу інвестору; 8-1) приймає рішення про створення спеціалізованої установи; 9) ухвалює рішення про надання фінансової підтримки приймаючому банку; 9-1) ухвалює рішення про надання кредиту перехідному банку відповідно до частини дванадцятої статті 41-1 цього Закону; 10) затверджує звіт уповноваженої особи Фонду про виконання плану врегулювання і приймає рішення про припинення тимчасової адміністрації банку; 11) звертається до Національного банку України з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 12) визначає порядок складання та затверджує реєстр акцептованих вимог кредиторів; 13) затверджує результати інвентаризації майна банку та формування його ліквідаційної маси; 14) визначає порядок та способи реалізації майна банку, що ліквідується; 15) затверджує ліквідаційний баланс та звіт про виконання ліквідаційної процедури; 17) за умови недостатності коштів у банку для оплати витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, проведенням заходів та залученням до роботи осіб відповідно до пункту 2 частини шостої статті 36, пунктів 7 і 8 частини другої статті 37 та частини четвертої статті 47 цього Закону, виконавча дирекція Фонду приймає рішення про надання цільової позики на покриття таких витрат банку за рахунок коштів Фонду. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.

Відповідно до частин першої, четвертої п`ятої статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує один місяць. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 3-5 частини другої статті 39 цього Закону, тимчасова адміністрація може бути продовжена на строк до одного місяця. У разі виведення неплатоспроможного банку з ринку у спосіб, передбачений пунктами 1 і 2 частини другої статті 39 цього Закону, строк тимчасової адміністрації може бути продовжений на п`ять днів з припиненням не пізніше дня отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Тимчасова адміністрація припиняється після виконання плану врегулювання або в інших випадках за рішенням виконавчої дирекції Фонду. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

................

Перейти до повного тексту