ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 439/1518/23
провадження № 61-7319св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року в складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
В обґрунтування позову вказала, що перебувала із відповідачем у шлюбі, від якого вони мають дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом із нею. Згідно із рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 27 липня 2017 року з відповідача стягуються аліменти на її користь на утримання сина в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 гривень на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття. На момент подання позову витрати на утримання сина значно збільшилися, і вона самостійно не в стані утримувати їх спільну дитину, оскільки знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною до трирічного віку.
За таких обставин позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів, які присуджені згідно із рішенням Бродівського районного суду Львівської області з твердої грошової суми 1 000 гривень на 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення за заміненим способом з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів, які присуджені згідно із рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 27 липня 2017 року в справі № 439/784/17 з твердої грошової суми 1 000 гривень та ухвалено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення за заміненим способом з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року зупинено апеляційне провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2023 року до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
14 травня 2024 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказану ухвалу, у якій просила її скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення про зупинення апеляційного провадження, яке суперечить інтересам неповнолітньої дитини і грубо порушує її права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги заявник вказала, що суд апеляційної інстанції порушив права та інтереси дитини, оскільки зупинивши апеляційне провадження у справі, фактично позбавив права дитину отримувати аліменти на його утримання, навчання та виховання у більшому розмірі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 27 липня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 1 000 гривень на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття (справа № 439/784/17).
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 05 грудня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Змінено спосіб стягнення аліментів, які присуджені згідно із рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 27 липня 2017 року в справі № 439/784/17 з твердої грошової суми 1 000 гривень та ухвалено стягувати аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення за заміненим способом з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням, відповідач ОСОБА_2 оскаржив його у апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Відповідач ОСОБА_2 є військовослужбовцем, проходить військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України, яка переведена на воєнний стан.
05 лютого 2024 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, до якого долучено відповідь військової частини НОМЕР_1 від 19 жовтня 2023 № 2062, згідно із якою ОСОБА_2 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення та в складі підрозділу приймає безпосередню участю у бойових діях (в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі в стримування збройної агресії російської федерації).
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судового рішення визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Приписи цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_5 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у 12 бригаді спеціального призначення "Азов" Національної гвардії України та приймає безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 введено в Україні воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 строком на 30 діб.
Згідно з пунктом другим цього Указу військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надалі строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 14 березня 2022 року № 7168, Указом Президента України від 19 квітня 2022 оку № 7300, затвердженого Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженим Законом України від 22 травня 2022 року № 2263-IX, Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженим Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженим Законом України 16 листопада 2022 року № 2738-IX, Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023, затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX та продовжений до цього часу.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України "Про правовий режим воєнного стану".