ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 916/2595/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І. С. - головуючого, Зуєва В. А., Міщенка І. С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Колодяжної А. В.,
Великодолинської селищної ради
Одеського району Одеської області - не з`явився,
Товариства з обмеженою
відповідальністю "КДЛ Захід" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 (у складі колегії суддів: Ярош А. І. (головуючий), Колоколов С. І., Разюк Г. П.)
та рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 (суддя Щавинська Ю. М.)
у справі № 916/2595/22
за позовом Керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід"
про стягнення 5 887 925,50 грн,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2022 року Керівник Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КДЛ Захід" (далі - ТОВ "КДЛ Захід") про стягнення 5 877 925,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що після набуття права власності на нежитлові будівлі відповідач усупереч вимогам законодавства використовує земельну ділянку, на якій ці будівлі розташовано, без оформлення права користування цією земельною ділянкою та державної реєстрації такого права, не сплачуючи плату за землю. Правовою підставою пред`явлених позовних вимог прокурором визначено статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та зауважено, що заявлена до стягнення сума є безпідставно збереженими коштами у вигляді несплаченої орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою за період з вересня 2019 року по серпень 2022 року.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 позов задоволено частково; стягнуто з ТОВ "КДЛ Захід" на користь Великодолинської селищної ради заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 1 838 173,74 грн; стягнуто з ТОВ "КДЛ Захід" на користь Одеської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 27 572,61 грн; у задоволенні решти позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з висновками судів апеляційної та першої інстанцій, у травні 2024 року Заступник керівника Одеської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами апеляційної та першої інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 916/2595/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 та рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2023 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.07.2024.
Великодолинська селищна рада у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, просить касаційну скаргу прокурора задовольнити, а оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позову.
ТОВ "КДЛ Захід" у відзиві на касаційну скаргу посилається на законність і обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції та на безпідставність доводів скаржника, а тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Великодолинська селищна рада та ТОВ "КДЛ Захід" у судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, та те, що зазначені учасники справи не звертались з будь-якими заявами щодо розгляду справи, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Великодолинської селищної ради та ТОВ "КДЛ Захід".
Заслухавши суддю-доповідача, представника Офісу Генерального прокурора, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 07.04.2010 у справі № 2-976/2010 визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Схов" (далі - ТОВ "Схов") право власності на реконструйоване майно, а саме: на нежитлову будівлю, склад готової продукції, що розташований за адресою: вул. Мізікевича, 57, смт Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області, який складається в цілому: під літерою "А" - контрольна будка 13,0 кв. м, під літ. "Б" - адміністративний будинок 353,3 кв. м, під літ. "Ж" - склад 10 710,3 кв. м, під літ. "а" - навіс, під літ. "В" - гараж, під літ. "Г" - свинарник, під літ. "Д" - свинарник, під літ. "Е" - навіс, під літ. "ж 1" - вхід у підвал, під літ. "ж 2" - ганок, під літ. "ж 3" - вхід в підвал, під літ. "ж 4" - ганок, під літ. "ж 5" - навіс, під літ. "З" - навіс, під літ. "І" - свинарник, під літ. "К" - вольєр, під літ. "Л" - вбиральня, під літ. "М" - навіс, під літ. "Н" - санітарний вузол, під літ. "О" - підсобне, під № 1-7,І споруди, та знаходиться на земельній ділянці загальною площею 4,5335 га.
З 14.06.2013 за ТОВ "Схов" було зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11 369,1 кв. м.
Рішенням Великодолинської селищної ради від 15.10.2010 № 1284-V "Про передачу земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років ТОВ "Схов" для розміщення та обслуговування будівель і споруд підприємства в смт Великодолинське по вул. Мізікевича, 57", зокрема, ТОВ "Схов" передано земельну ділянку площею 4,5335 га в довгострокову оренду терміном на 49 років для розміщення та обслуговування будівель і споруд підприємства за адресою: вул. Мізікевича, 57, смт Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області.
У подальшому рішенням Великодолинської селищної ради від 19.10.2012 № 575-VI внесено зміни у рішення від 15.10.2010 № 1284-V в частині розміру орендної плати, та встановлено останню на рівні 577 479,53 грн на рік, що складає 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
01.12.2012 між Великодолинською селищною радою (орендодавець) та ТОВ "Схов" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування виробничих будівель і споруд, що знаходяться за адресою: вул. Мізікевича, 57, смт Великодолинське, Овідіопольського району Одеської області.
У пунктах 2, 3 договору сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025, загальною площею 4,5335 га. Земельна ділянка передається в оренду для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства (код КВЦПЗ: секція J розділ 11) (код за УЦКВЗ:1.11.6. Іншої комерційної діяльності).
Договір укладено строком на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк (пункт 4 договору).
Відповідно до пункту 5 договору орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошові формі на рахунок Великодолинської селищної ради. Розмір орендної плати на рік встановлений на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 577 479,53 грн. Розмір орендної плати на місяць за користування земельною ділянкою на момент укладання договору 48 123,29 грн.
Згідно пунктом 6 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку як об`єкт комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Пунктом 7 договору визначено, що орендна плата сплачується рівними частками щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платіжне доручення або квитанція мають містити в кодовому рядку обов`язкову інформацію про номер державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, за яку справляється плата, та строк, за який здійснюється платіж.
Розмір орендної плати переглядається не частіше одного разу на рік у випадку: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіціентів індексації, визначених законодавством; в) у наслідок інфляції; г) в інших випадках, передбачених законом (пункт 8 договору).
У підпункті "е" пункту 22 договору передбачено обов`язок орендаря у разі настання обставин, передбачених пунктом 8 цього договору, підписати додаткову угоду про перегляд розміру орендної плати протягом 3 робочих днів з моменту її отримання, або направити орендодавцю обґрунтовані заперечення.
Відповідно до пункту 25 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.
За умовами пункту 26 договору дія договору припиняється у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншою особою.
Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 32 договору).
На виконання умов договору 28.02.2012 за актом приймання-передачі об`єкта оренди орендодавець передав, а орендар прийняв земельну ділянку, означену в договорі.
Рішенням Великодолинської селищної ради від 26.12.2014 № 1156-VІ "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2012, укладеного між Великодолинською селищною радою та ТОВ "Схов"" внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 01.12.2012 щодо розміру орендної плати; вирішено обчислення такого розміру орендної плати розпочати з 01.01.2015.
29.12.2014 між Великодолинською селищною радою та ТОВ "Схов" укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки, відповідно до умов якої сторони внесли зміни до договору оренди землі та визначили, що розмір орендної плати на рік встановлений на рівні 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і складає 836 632,04 грн; розмір орендної плати на місяць за користування земельною ділянкою на момент укладання договору становить 69 719,34 грн.
За інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 21.12.2017 право власності ТОВ "Схов" на об`єкт нерухомого майна - виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями було припинено у зв`язку з його відчуженням Приватному підприємству "Вілона" (далі - ПП "Вілона").
При цьому у період з 21.12.2017 по 29.03.2019 означене майно на праві приватної власності належало ПП "Вілона" та зареєстровано за ним, зокрема, на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.12.2017, яким ТОВ "Схов" передало ПП "Вілона" до складу статутного капіталу об`єкт нерухомого майна, загальною площею 11 369,1 кв. м.
29.03.2019 ПП "Вілона" за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 425 відчужило ТОВ "КДЛ Захід" об`єкт нерухомого майна: виробничо-складський комплекс з адміністративно-побутовими приміщеннями, загальною площею 11369,1 кв. м, розташований за адресою: вул. Станційна (Мізікевича), 57, смт Великодолинське, Овідіопольський район, Одеська область.
Відповідно до пункту 1.3 договору нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, загальною площею 4,5335 га, кадастровий номер 5123755300:02:005:0025 з цільовим призначенням для розміщення та обслуговування виробничих будівель і споруд підприємства.
У пункті 1.5 договору встановлено, що питання переходу до покупця прав на земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, вирішується відповідно до норм Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, в обсязі та межах, встановлених для попереднього землекористувача.
Передача відповідачу означеного у договорі об`єкту нерухомого майна засвідчена актом приймання-передавання нерухомого майна від 29.03.2019.
Судами попередніх інстанцій також установлено, що набуте відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.2019 № 425 нерухоме майно є тим самим майном, що належало на праві власності ТОВ "Схов" та було в подальшому передано ПП "Вілона".
Доказів оформлення ПП "Вілона" та відповідачем речового права (права оренди) на земельну ділянку, на якій розташоване набуте нерухоме майно, матеріали справи не містять.
Разом з тим, земельна ділянка з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025, площею 4,5335 га, є предметом іпотечного договору від 19.04.2019, укладеного між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Південний" та ТОВ "КДЛ Захід".
У підтвердження сплати земельного податку за користування земельною ділянкою відповідачем надано суду платіжні доручення за період з вересня 2019 року по січень 2022 року на загальну суму 602 003,05 грн.
Предметом розгляду у справі № 916/2595/22 є позовні вимоги, пред`явлені прокурором в інтересах держави в особі Великодолинської селищної ради, про стягнення 5 877 925,50 грн безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування ТОВ "КДЛ Захід" земельною ділянкою з кадастровим номером 5123755300:02:005:0025 за період з вересня 2019 року по серпень 2022 року, обґрунтовані користуванням відповідачем без належної правової підстави земельною ділянкою комунальної власності, на якій розташоване нерухоме майно, що належить йому на праві власності, з посиланням на статтю 1212 ЦК України.
Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суд першої інстанції, дослідивши надані сторонами докази та врахувавши положення статті 120 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), 377 ЦК України та статті 7 Закону України "Про оренду землі", дійшов висновку, що з моменту набуття відповідачем права власності на нерухоме майно до нього перейшло право оренди земельної ділянки, на якій це майно розташоване, на умовах договору оренди земельної ділянки від 01.12.2012, укладеного між Великодолинською селищною радою та ТОВ "Схов". З огляду на договірну природу зобов`язань відповідача, суд першої інстанції зазначив, що прокурором невірно визначено в якості правових підстав позову положення статті 1212 ЦК України, разом з тим врахувавши принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), дійшов висновку, що такі обставини не є підставою для відмови у задоволенні позову. Ураховуючи зазначене, встановивши порушення відповідачем договірних зобов`язань зі сплати орендної плати, суд першої інстанції здійснив власний розрахунок орендної плати, яка підлягала сплаті відповідачем, за спірний період та з урахуванням здійсненої відповідачем оплати земельного податку, встановив, що загальна сума орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача становить 1 838 173,74 грн, а тому частково задовольнив позов.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у позові, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції щодо невірного визначення прокурором в якості правових підстав позову положень статті 1212 ЦК України, оскільки спірні правовідносини мають договірну природу. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначив про неправомірне застосування судом першої інстанції при вирішенні спору принципу "jura novit curia" ("суд знає закони"), оскільки частково задовольняючи позов, суд першої інстанції одночасно змінив і предмет, і підстави позову, що є порушенням таких принципів господарського судочинства, як рівність сторін, змагальність та диспозитивність. При цьому суд апеляційної інстанції вказав, що попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.
У поданій касаційній скарзі на обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, прокурор послався на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 7, 31 Закону України "Про оренду землі", статей 377, 1212 ЦК України, статей 120, 125, 152 3К України та порушення норм процесуального права, зокрема, статті 236 ГПК України; на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, постановах Верховного Суду від 28.02.2020 у справі № 913/169/18, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/22.
За доводами прокурора, судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не враховано, що норми законодавства щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду можуть бути застосовані лише у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або користуванні колишнього власника будівлі. Відсутність у продавця будівлі на момент її відчуження зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, унеможливлює перехід такого права оренди до покупця будівлі. Отже, судами попередніх інстанції, зроблено хибний висновок про автоматичний перехід права оренди земельної ділянки від ПП "Вілона", яким таке право у встановленому законом порядку не було зареєстроване, до ТОВ "КДЛ Захід", а відтак і про невірне визначення в якості правових підстав позову положень статті 1212 ЦК України, оскільки прокурор цілком обґрунтовано просив стягнути з відповідача кошти саме на зазначеній підставі.