ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
Іменем України
17 липня 2024 року
м. Київ
справа №9901/425/21
адміністративне провадження №П/9901/425/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,
представника позивача Кикіш С.-М.Р.
представника відповідача Мовіле О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні як суд першої інстанції
заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №9901/425/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробайк Плюс"
до Президента України
треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: Служба безпеки України, Рада національної безпеки і оборони України,
про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 21.04.2021 №169/2021 в частині.
І. УСТАНОВИВ:
1. 18.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Пробайк Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Пробайк Плюс") звернулося до Верховного Суду з позовом до Президента України (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 21.04.2021 №169/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", а саме пункт 92 додатку 2, відповідно до якого застосовано санкції до ТОВ "Пробайк Плюс".
2. Ухвалою від 19.10.2021 Верховний Суд відкрив провадження у справі.
3. Рішенням від 26.06.2024 позов ТОВ "Пробайк Плюс" задоволено; визнано протиправним та скасовано Указ Президента України від 21 квітня 2021 року №169/2021 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 квітня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)", в частині пункту 92 додатку 2, відповідно до якого застосовано санкції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробайк Плюс"; стягнуто з Президента України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробайк Плюс" судовий збір у розмірі 2270 грн.
4. 02.07.2024 до Верховного Суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат.
5. У зазначеній заяві представник ТОВ "Пробайк Плюс" просить стягнути з Президента України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пробайк Плюс" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 245675 грн.
6. Покликається на те, що розгляд справи № 9901/425/21 у Верховному Суді як суді першої інстанції тривав 2 роки та 9 місяців, представник позивача взяла участь у 12 судових засіданнях та підготувала близько 20 процесуальних документів. Крім того, у справі №9901/425/21 знаходяться документи, що містять держану таємницю, що свідчить про складність справи, адже з метою ознайомлення з даними документами представником позивача було вчинено ряд необхідних дій для оформлення допуску та доступу до державної таємниці, а письмові пояснення оформлялися рукописним текстом в приміщенні режимно-секретного відділу Верховного Суду.
7. Також до заяви було додано копії рахунків, виставлених АО "Матвіїв і Партнери" та АО "БІ ЕНД ЕЛ ГРУП", що додатково підтверджують вартість наданої правової допомоги, а саме копії рахунків № 1141 від 28.07.2021, № 1169 від 29.10.2021, № 1173 від 26.11.2021, № 1191 від 23.12.2021, № 1200 від 31.01.2022, № 1230 від 16.08.2022, № 6 від 23.09.2022, № 18 від 30.01.2023, № 20 від 24.02.2023, № 33 від 26.04.2023, № 34 від 29.05.2023, № 47 від 28.09.2023, № 55 від 29.11.2023, № 64 від 26.02.2024, № 73 від 26.04.2024, № 85 від 28.06.2024.
8. В судовому засіданні представник відповідача усно клопотав про зменшення судових витрати через їх неспівмірність, проте не пояснив які витрати слід вважати співмірними. Складу та обсягу робіт, наведених у заяві, представник відповідача не заперечував. Пропозицію суду надати письмове клопотання з відповідним обґрунтуванням, представник відповідача відхилив.
ІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
9. Оцінивши аргументи заяви та надані докази та заслухавши пояснення представників учасників справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.
10. Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
11. Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.
12. Пунктом 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05.12.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
13. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VІ представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
14. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076- VI).
15. Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
16. Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
17. Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
18. Судом встановлено, що представник позивача у позовній заяві (т. 1 а.с. 14) зазначила про те, що докази понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані суду після ухвалення рішення суду. Окрім того, про намір відшкодувати витрати на правову допомогу представник позивача заявила в судовому засіданні 19.06.2024.
19. За таких обставин Суд вважає, що строк та порядок подання заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідає ч. 7 ст.139 та ч. 3 ст.143 КАС України.
20. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
21. Згідно з приписами ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
3) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
4) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
5) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
6) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
22. Аналіз вимог ч.ч. 5-7 ст. 134 КАС України дозволяє зробити висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 6 ст. 134 КАС України лише за наявності клопотання іншої сторони. При цьому сторона, яка заперечує зазначений іншою стороною розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язана навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження своїх доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат, із застосуванням критеріїв, закріплених у ст.139 КАС України (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2024 у справі №9901/459/21).
23. Як вбачається з матеріалів справи, копію заяви про стягнення судових витрат представником позивача направлено на адресу відповідача 01.07.2024 (т. 3 а.с. 194), отримання якої не заперечується представником відповідача. Письмових клопотань щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу із обґрунтуванням неспівмірності та нерозумності такого розміру представник відповідача до суду не подавав. В усному клопотанні відповідних доказів на спростування обґрунтованості витрат на правничу допомогу не навів.
24. Представник позивача просить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 245675 грн.
25. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
26. Представник позивача покликається на те, що відповідно до п. 1.1. Договору №643-08/04/21 Виконавець бере на себе зобов`язання по наданню Клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги (послуг правового характеру) у відповідності з умовами цього Договору, а Клієнт зобов`язується здійснювати оплату правової допомоги та фактичних витрат, понесених безпосередньо при виконанні цього Договору.
Згідно з п. 2.1. Договору № 643-08/04/21 правова допомога, передбачена п.п. 1.2.1.-1.2.7. п. 1.2. даного договору, що надається Виконавцем, оплачується Клієнтом у залежності від обсягу часу, що його витрачено Адвокатом (Адвокатами) Виконавця на надання правової допомоги за Договором.
Пунктом 2.2. Договору № 643-08/04/21 сторони погодили, що винагорода за правову допомогу, що надається Виконавцем, (гонорар) оплачується Клієнтом за ставкою 2500 грн. за 1 годину, витрачену Адвокатом (Адвокатами) Виконавця за надання правової допомоги.