ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 362/3286/21
провадження № 51-31 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілих ОСОБА_6,
потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8,
захисника ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_9 на вирок Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року, а також представника потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 12019110000000511 за обвинуваченням
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця РФ, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 08 червня 2023 року ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_10 : на користь потерпілого ОСОБА_7 10950 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 150 000 грн моральної шкоди; на користь потерпілого ОСОБА_8 150 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вироком суду встановлено, що ОСОБА_10 08 липня 2019 року, приблизно о 09:19 год., поблизу смт. Калинівка Васильківського району Київської області, керуючи технічно справним автомобілем "VOLVO S60", р.н. НОМЕР_1, в порушення вимог п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху (далі ПДР) не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, всупереч п. 12.6 (ґ) ПДР рухався зі швидкістю 125…140 км/год, при виявленні пішохода ОСОБА_11, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, в порушення вимог п. 18.1 ПДР під час зменшення швидкості змінив напрямок руху вправо, при цьому в порушення п. 10.1 ПДР не переконався в безпечності свого маневру. В результаті ОСОБА_10 допустив наїзд на пішохода, яка на момент наїзду залишила початковий "коридор руху" автомобіля.
Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження, які стали причиною її смерті.
Порушення водієм ОСОБА_10 вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 12.6 (ґ) та 18.1 ПДР перебувають у прямому причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками у вигляді смерті потерпілої.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що на досудовому розслідуванні та під час розгляду провадження в суді першої інстанції засуджений не користувався допомогою захисника, тому позиція сторони захисту не була врахована. В свою чергу апеляційний суд безпідставно, всупереч ч. 3 ст. 404 КПК України, відхилив клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів, які захисник вважав недопустимими, що вплинуло на правильність перевірки встановлених судом першої інстанції фактичних обставин. При цьому в ухвалі не наведено докладних мотивів на спростування усіх доводів апеляційної скарги, а тому ухвала суду не відповідає вимогам ст. 419 цього Кодексу.
Представник потерпілих у касаційних скаргах просить скасувати ухвалу апеляційного суду внаслідок м`якості призначеного засудженому покарання. Зазначає, що апеляційний суд не навів переконливих мотивів на спростування доводів потерпілих щодо м`якості покарання, не врахував ставлення засудженого до скоєного злочину та його наслідків, невизнання ним своєї вини, що перед потерпілими не вибачився, завдану шкоду не відшкодував, ухилявся від виконання вироку, внаслідок чого був оголошений у розшук.
Позиції інших учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника ОСОБА_9 представник потерпілих подав заперечення, в яких просив залишити скаргу без задоволення.
Захисник у судовому засіданні просив задовольнити його касаційну скаргу та залишити без задоволення скаргу представника потерпілих.
Потерпілі та їх представник підтримали свої скарги у повному обсязі, а також вважали скаргу захисника безпідставною.
Прокурор у суді касаційної інстанції заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника та погоджувалася із доводами скарги представника потерпілих та просила її задовольнити і скасувати ухвалу апеляційного суду.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 цього Кодексу суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до наведеної норми процесуального закону, суд за своїм внутрішнім переконанням, досліджує всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
Наведені норми закону вимагають від суду зробити ґрунтовну, всебічну оцінку сукупності всіх зібраних у справі доказів, співставити їх між собою та зробити остаточний висновок на підставі повного обсягу всіх досліджених доказів. Жоден окремо взятий доказ не має наперед встановленої сили. Тому, суд робить свій висновок не на окремо взятому доказі, а на сукупності доказів (як прямих, так і непрямих), які доповнюють та уточнюють один одного.
Під час розгляду даного кримінального провадження місцевий суд, дотримуючись положень ст. 94 КПК України, безпосередньо дослідив та оцінив усі докази в їх сукупності, детально виклав їх у вироку, встановив, що вони є взаємоузгодженими, належними та допустимими, доповнюють один одного та в повній мірі підтверджують висновок про доведеність винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. З такими висновками погодився і суд апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі захисник стверджує, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про повторне дослідження доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 404 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.