ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 644/5301/23
провадження № 51-822км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду
у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у закритому судовому засіданні спільну касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_8 на вирок Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там само, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 152 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю 2 роки.
За детально наведених фактичних обставин у вироці суду, ОСОБА_7 13 червня 2023 року близько 15:40, у під`їзді № 2 на 5 поверсі будинку АДРЕСА_2 щодо ОСОБА_9 вчинив зґвалтування, тобто вчинив дії сексуального характеру, пов`язані із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням іншого предмета, без добровільної згоди особи.
Дніпровський апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання й 08 лютого 2024 року ухвалив свій, за яким призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. У решті вирок районного суду залишив без змін.
Вимоги, викладені у касаційних скаргах і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У спільній касаційній скарзі засуджений та його захисники, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій ОСОБА_7, покликаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просять скасувати вирок суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.
На переконання сторони захисту, ухвалюючи вирок, апеляційний суд належним чином не врахував обставини, які характеризують особу засудженого, а також ті, що пом`якшують покарання останнього, зокрема щире каяття і добровільне усунення шкоди потерпілій, спричиненої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Водночас касатори детально наводять аргументи про те, що апеляційний розгляд був проведений формально, усупереч вимогам кримінального процесуального закону.
Так, у касаційній скарзі містяться покликання на те, що незважаючи на проведення апеляційного розгляду у закритому судовому засіданні у цьому засіданні були присутні сторонні особи.
Крім цього, сторона захисту акцентує на тому, що поза увагою апеляційного суду залишився висновок фахівця в галузі психології, який, на думку захисту, свідчить про можливість погіршення психологічного стану ОСОБА_7 в умовах реального відбування покарання у відповідній установі.
Також захисники та засуджений зазначають про невмотивованість вироку апеляційного суду, а призначене за вироком цього суду покарання уважають "явно несправедливим".
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисника ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор ОСОБА_5 просила залишити скаргу без задоволення, а вирок апеляційного суду без зміни.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
За правилами статей 404, 407, 420 КПК апеляційний суд переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги і за наслідками її розгляду має право скасувати вирок суду першої інстанції повністю чи частково та ухвалити новий, у якому зобов`язаний навести належні й достатні мотиви та підстави прийнятого рішення з урахуванням ст. 409 КПК.
Вирішуючи питання про зміну або скасування вироку суду першої інстанції, апеляційний суд має враховувати положення статей 408, 420 КПК.
Статтею 420 КПК визначено, що суд апеляційної інстанції ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення. При цьому вирок апеляційного суду повинен відповідати загальним вимогам до вироків і містити короткий зміст вимог апеляційної скарги, мотиви ухваленого рішення та рішення по суті вимог апеляційної скарги. Крім того, рішення має містити відповідну власну оцінку і переоцінку доказів, якщо суд апеляційної інстанції дійде висновку, що місцевий суд помилково врахував той чи інший доказ як такий, що підтверджує або спростовує винуватість особи. У такому разі дотримання принципу безпосередності дослідження доказів апеляційним судом є обов`язковим.
Переглядаючи вирок місцевого суду за апеляційною скаргою прокурора та потерпілої, апеляційний суд дотримався вищевказаних положень кримінального процесуального закону.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152 КК, і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи, викладені в касаційній скарзі щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону і невмотивованості вироку апеляційного суду, які зазначає сторона захисту як підставу для скасування судового рішення, на думку колегії суддів, непереконливі.
Як убачається із оскаржуваного судового рішення, воно було ухвалено у закритому судовому засіданні у складі колегії суддів за участю прокурора, обвинуваченого його захисників та потерпілої, тобто за участі сторін кримінального провадження.
Згідно з технічним записом судового засідання суду апеляційної інстанції будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку судового розгляду жодна зі сторін не висловлювала.
Водночас сторона захисту не зазначає яким чином присутність вільних слухачів впливає на законність і обґрунтованість судового рішення, адже ці питання віднесені до організаційних питань судового розгляду.