ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року
м. Київ
справа № 149/2763/23
провадження № 51-1183км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представниці Головного управління Національної поліції у Вінницькій області- ОСОБА_6 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 19 лютого 2024 року про повернення апеляційної скарги.
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року задоволено клопотання заставодавця ОСОБА_7 та зобов`язано Головне управління Національної поліції у Вінницькій області (далі - ГУНП у Вінницькій області) повернути заставу, внесену ОСОБА_7 у розмірі 17 000 грн, у кримінальному провадженні №12012010330000050 від 29 листопада 2012 року за ОСОБА_8 .
Вінницький апеляційний суд ухвалою від 19 лютого 2024 року, керуючись п. 2 ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), повернув апеляційну скаргу представника ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_6 на ухвалу Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 15 вересня 2023 року як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу в цьому провадженні.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представниця ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у цьому суді.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення районного суду стосується безпосередньо ГУНП у Вінницькій області, представником якого вона є, а тому вона, керуючись ст. 393 КПК, подала апеляційну скаргу. Акцентує, що в суді першої інстанції розгляд клопотання відбувся без участі ГУНП у Вінницькій області, на якого покладено обов`язок повернути заставу ОСОБА_7, що в подальшому дало право представнику юридичної особи звернутися з апеляційною скаргою, однак вказане залишилось поза увагою апеляційного суду та призвело до ухвалення судового рішення, яке не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Представник ГУНП у Вінницькій області - ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу та просила задовольнити, прокурор ОСОБА_5 просила задовольнити скаргу.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до приписів ст. 370, ч. 2 ст. 418 КПК, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо: 1) особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; 3) апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; 4) апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги від 19 лютого 2024 року, суддя-доповідач, покликаючись на положення п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК, зробила висновок про те, що оскаржуване судове рішення не стосується інтересів апелянта - ГУНП у Вінницькій області, оскільки в рішенні немає будь-якої інформації, яка б їх стосувалась, порушувала його права, свободи та інтереси.
Однак Верховний Суд уважає, що такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним та не ґрунтується на нормах закону.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК ).