ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 331/3385/20
провадження № 61-488св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка подана її представником - адвокатом Патяком Андрієм Станіславовичем, на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Бєлки В. Ю., Дашковської А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів, отриманих без достатніх підстав.
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її син ОСОБА_3, після смерті якого залишилася квартира АДРЕСА_1 та грошові кошти у розмірі 80 000 грн, що знаходилися на банківських рахунках ОСОБА_3, відкритих в Акціонерному товаристві Комерційному банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк").
Зазначала, що у передбачений законом шестимісячний строк вона як єдина спадкоємиця першої черги звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинської К. Т. із заявою про прийняття спадщини після смерті сина та нотаріусом було відкрито спадкову справу.
При встановленні складу спадкового майна нотаріусом було з`ясовано, що на рахунках ОСОБА_3 залишилися грошові кошти у розмірі 7,30 грн, оскільки 10 вересня 2018 року всі кошти були переведені на банківські рахунки відповідачки. При цьому законних підстав здійснювати зазначені перерахунки та привласнювати грошові кошти у ОСОБА_2 не було.
Вказувала, що на телефонні дзвінки ОСОБА_2 не відповідала, а згодом взагалі змінила номер телефону, уникаючи спілкування, що стало підставою для звернення позивачки до органів Національної поліції України із заявою про скоєний злочин, яка була зареєстрована 22 листопада 2018 року за вхідним № 8891.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідачки на свою користь грошові кошти у розмірі 107 632,61 грн, з яких: 80 000 грн - кошти, отримані без достатніх правових підстав, 22 852,61 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами та 4 780 грн - 3% річних.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2023 року у складі судді Антоненка М. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачкою не надано належних і допустимих доказів на підтвердження факту набуття права на спадщину після смерті сина, оскільки на запит суду приватний нотаріус повідомив про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, тому позивачка не є потерпілою особою у розумінні положень статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 91 662,61 грн, з яких : 78 000 грн - кошти, отримані без достатніх правових підстав, 8 999,22 грн - проценти за користування чужими грошовими коштами, 4 662,80 грн - 3% річних.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у ОСОБА_1 права на звернення до суду із вказаним позовом, оскільки вона є спадкоємцем першої черги після смерті сина ОСОБА_3 .
Суд апеляційної інстанції вважав, що грошові кошти, які зберігалися на банківському рахунку ОСОБА_3 на день його смерті у розмірі 78 000 грн є спадковим майном, а позивачка, як єдина спадкоємиця першої черги після смерті сина, набула на них право власності та не уповноважувала ОСОБА_2 розпоряджатися вказаними коштами, тому остання отримала їх без достатньої правової підстави.
При цьому апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_2 про те, що спірні грошові кошти є об`єктом спільної сумісної власності спадкодавця і відповідачки, які були набуті ними під час проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, оскільки вказане не підтверджене належними і допустимими доказами.
Суд застосував відповідну практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить постанову Запорізького апеляційного суду від 05 грудня 2023 року скасувати та залишити в силі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 червня 2023 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У січні 2024 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2, подана її представником - адвокатом Патяком А. С., мотивована тим, що апеляційний суд не надав належної оцінки тій обставині, що грошові кошти, які зберігалися на банківському рахунку ОСОБА_3 були набуті під час проживання спадкодавця та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, тому є об`єктом їх спільної сумісної власності подружжя. При цьому зазначає, що позивач не заперечувала того, що її померлий син та відповідачка у період з 2016 року по день смерті спадкодавця проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, а карткові рахунки в АТ КБ "ПриватБанк" були відкриті ОСОБА_3 у 2017 році.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_2 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14 липня 2020 року у справі № 552/5693/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу
У березні 2024 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила, що доводи касаційної скарги не містять підстав для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції, яке відповідає положенням статей 263-265 ЦПК України.
Посилається на правильність висновків суду апеляційної інстанції про те, що вона, як єдина спадкоємиця першої черги після смерті сина, набула право власності на грошові кошти, які зберігалися на банківському рахунку ОСОБА_3 на день його смерті, а відповідачка, не маючи будь-яких правових підстав здійснила перерахунок грошових коштів з рахунку ОСОБА_3 на свій рахунок вже після смерті останнього.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є матір`ю померлого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 від 20 вересня 1989 року серії НОМЕР_1 (том 1, а. с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим 12 вересня 2018 року Заводським районним у м. Миколаєві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (том 1, а. с. 8).
Відповідно до листа приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинської К. Т. від 07 вересня 2021 року спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не заводилася (том 1, а. с. 66).
Витягом про рух коштів по рахунках, відкритих в АТ КБ "ПриватБанк" на ім`я ОСОБА_3, підтверджується, що 10 вересня 2018 року з його банківських рахунків через додаток "Приват 24" було здійснено перерахунок коштів на рахунок ОСОБА_2 у розмірі 60 500 грн та 17 500 грн (том 1, а. с. 71-72).
Відповідно до листа Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08 вересня 2023 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинською К. Т. 22 жовтня 2018 року на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини було заведено спадкову справу № 126/2018 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 31 серпня 2021 року на адресу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинської К. Т. надійшла ухвала Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2021 року у справі № 331/3385/20 про витребування завіреної копії спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та нотаріусом на адресу суду було направлено інформацію щодо відсутності заведеної спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 . Під час розгляду звернення було встановлено, що в тексті ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2021 року було допущено помилку в частині написання прізвища померлого, що унеможливило виконання нотаріусом ухвали (том 1, а. с. 164-165).
Відповідно до копії спадкової справи № 63177650 (номер у нотаріуса 126/2018), заведеної 22 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Ягужинської К. Т. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадкова справа була заведена на підставі заяви ОСОБА_1 від 22 жовтня 2018 року про прийняття спадщини. Інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 немає (том 1, а. с. 216-248).
Згідно інформації АТ КБ "Приватбанк" про залишок коштів на банківських рахунках, які належали померлому ОСОБА_3, станом на 27 серпня 2019 року залишок коштів на рахунку № НОМЕР_3 становив 7,24 грн (том 1, а. с. 230-Б).
03 вересня 2019 року ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на квартиру АДРЕСА_1 (том 1, а. с. 246).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_2, яка подана її представником - адвокатом Патяком А. С., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.