ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 213/1494/22
провадження № 61-4499 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - комунальне некомерційне підприємство "Територіальне медичне об`єднання "Криворізька клінічна стоматологія" Криворізької міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко Оксани Володимирівни, на рішення Інгулецького районного суду
м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2023 року в складі судді Мазуренка В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня
2023 року в складі колегії суддів: Бондар Я. М., Зубакової В. П., Остапенко В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Криворізька клінічна стоматологія" Криворізької міської ради (далі - КНП "ТМО "Криворізька клінічна стоматологія") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 16 жовтня 2012 року він працював у комунальному закладі "Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 4" Дніпропетровської обласної ради, який було перейменовано, а потім реорганізовано в КНП "Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 4 Криворізької міської ради", на 0,5 ставки лікарем-стоматологом-терапевтом лікувально-профілактичного відділення № 2, а з 02 лютого 2014 року він був переведений на основні 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога-дитячого
та на 0,5 ставки посади лікаря-стоматолога-терапевта лікувально-профілактичного відділення № 2.
Із 01 лютого 2018 року він був переведений на основні 0,5 ставки лікаря-стоматолога-дитячого та на 0,25 ставки посади лікаря-стоматолога-терапевта лікувально-профілактичного відділення № 2.
16 червня 2022 року під час отримання трудової книжки йому стало відомо,
що КНП "Криворізька міська стоматологічна поліклініка № 4" Криворізької міської ради, правонаступником якого є КНП "ТМО "Криворізька клінічна стоматологія", 15 квітня 2022 року скоротив його 0,25 ставки посади лікаря-стоматолога-терапевта. Відповідачем зроблено запис у його трудовій книжці під № 24 : "Скоротити 0,25 ст. лікаря-стоматолога-терапевта. Переведено на 0,5 ст. лікарем-стоматологом-дитячим. Підстава - наказ № 18 від 10 лютого 2022 року".
Вказував, що відповідач не надав йому наказ про скорочення (стаття 47
КЗпП України) та не повідомив про переведення. На його думку, наказ
від 10 лютого 2022 року № 18 є внутрішнім наказом відповідача та на його підставі звільняти чи здійснювати запис до трудової книжки незаконно. При цьому з наказу слідує, що відбулося запровадження неповного робочого часу за ініціативою роботодавця, що в цьому випадку вимагає виконання ряду важливих умов відповідно до статті 32 КЗпП України.
Жодних дій, передбачених нормами КЗпП України, щодо його переведення
на 0,5 ставки лікарем-стоматологом-дитячим відповідач не здійснював, передумови для переведення у відповідача відсутні. При цьому на підставі наказу № 97 від 25 січня 2018 року він уже був переведений на основні 0,5 ставки лікаря-стоматолога-дитячого, тому таке переведення є неправомірним. Наказ № 18
від 10 лютого 2022 року винесений із грубим порушенням норм трудового законодавства, що є підставою для його поновлення на роботі. Також зі сторони роботодавця відсутні будь-які дії, передбачені частиною другою статті 40, частиною третьою статті 49-2 КЗпП України, щодо його скорочення. Окрім того, зміни в організації виробництва і праці на підприємстві не відбувалось.
У результаті порушення його трудових прав йому завдана моральна шкода,
що виразилася у стражданнях, втрати нормальних життєвих зв`язків, погіршенні стану здоров`я, розмір якої оцінений ним у 100 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд: поновити його на посаді лікаря-стоматолога-терапевта КНП "ТМО "Криворізька клінічна стоматологія"
з 05 квітня 2022 року; стягнути з КНП "ТМО "Криворізька клінічна стоматологія"
на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 квітня
2022 року до дня поновлення на роботі, на відшкодування моральної шкоди
100 000,00 грн, а також витрат на правову допомогу 5 250,00 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 серпня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що на підприємстві мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема з 15 квітня 2022 року було скорочено 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта, яку обіймав позивач
за сумісництвом, про що його 21 лютого 2022 року було попереджено. При цьому позивач залишився працювати на основній посаді - лікаря-стоматолога-дитячого на 0,5 ставки, оскільки трудовий договір із ним розірвано не було, а зміна умов праці працівника за посадою за сумісництвом не є звільнення з роботи,
а є увільнення від виконання тільки цих обов`язків і тільки за цією посадою.
Відповідач визнав факт неправильного формування запису у трудовій книжці, проте вимог про внесення змін до трудової книжки позивачем не заявлено.
Оскільки позовні вимоги в частині поновлення на роботі задоволенню
не підлягають, суди дійшли висновку й про відмову в задоволенні позову в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, які є похідними від вимоги про поновлення на роботі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
18 вересня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кучеренко О. В., шляхом формування документа у системі "Електронний суд", звернулася
до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Указана касаційна скарга на підставі службової записки від 28 березня 2024 року передана для проведення автоматизованого розподілу та передачі на розгляд суддям Касаційного цивільного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 28 березня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О. В., передано судді-доповідачеві
Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; а також належним чином не досліджено зібрані
у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім цього, суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів
(пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 05 квітня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О. В., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, зокрема судами взято до уваги докази, які подані відповідачем у порушення частини першої
статті 79, частини дев`ятої статті 83 ЦПК України, оскільки такі не були направлені позивачу, що свідчить про порушення його прав, так як він не зміг надати відповідні пояснення. Крім цього, суд першої інстанції залучив до участі у справі представника відповідача без належного підтвердження її процесуальної правоздатності. На думку позивача, суди фактично позбавили його на належне, рівноправне та об`єктивне вирішення спору.
Судами не надано належної оцінки тому, що позивача не було ознайомлено
з наказом від 10 лютого 2022 року № 18, яким із 15 квітня 2022 року було скорочено посаду, яку він обіймав. Сам по собі факт обізнаності позивача
про реорганізацію внутрішньої структури відповідача не свідчить про дотримання останнім порядку вивільнення працівників у зв`язку зі змінами в організації праці, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України. Відповідачем не надано належних
та допустимих доказів на підтвердження виконання ним вимог статей 40,
49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника.
Суди зробили неправильний висновок щодо повної виплати заробітної плати
на день звільнення позивача, оскільки з наданих відповідачем довідок випливає, що розрахунок був проведений невчасно.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року КНП "ТМО "Криворізька клінічна стоматологія" надіслало
до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, мотивований тим, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кучеренко О. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених
у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір
не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного
або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).