ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2024 року
м. Київ
справа № 443/1512/22
провадження № 61-4425 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство "Сенс Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційні скарги акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року та рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року, ухвалених у складі судді Павліва А. І., постанови Львівського апеляційного суду
від 08 лютого 2024 року, прийняті в складі колегії суддів: Савуляка Р. В.,
Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року акціонерне товариство (далі - АТ) "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1 про визнання права іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки, стягнення заборгованості, в якому просило суд:
- визнати право іпотеки АТ "Сенс Банк" на майно, реєстраційний номер: 24671619, тип майна: об`єкт незавершеного будівництва, кадастровий номер: 4621510500:01:004:0058, тип земельної ділянки: земельна ділянка,
для обслуговування житлового будинку, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1,
із земельними покращеннями;
- звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на майно, реєстраційний номер майна: 24671619, тип майна: об`єкт незавершеного будівництва, кадастровий номер: 4621510500:01:004:0058, тип земельної ділянки: земельна ділянка,
для обслуговування житлового будинку, адреса нерухомого майна: АДРЕСА_1,
із земельними покращеннями що належить ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011
в розмірі 40 427,00 доларів США та 89 967,37 грн на користь АТ "Сенс Банк" шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною, встановленою на рівні не нижчому
за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна,
під час проведення виконавчих дій;
- стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ "Сенс Банк" заборгованість
за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011 в сумі
40 427,00 доларів США та 89 967,37 грн;
В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 04 травня 2007 року
між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку (далі - АКБСР) "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту № 604/27-011,
за умовами якого останній отримав кредит в сумі 19 000,00 доларів США
зі сплатою 13 % річних за перший рік і подальшим щорічним переглядом процентів, із кінцевим терміном повернення заборгованості до 03 травня
2022 року.
На забезпечення виконання указаного кредитного договору того самого дня,
04 травня 2007 року, між ними було укладено договір іпотеки, посвідчений
22 лютого 2007 року приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Н. С. за реєстровим № 123, згідно з яким
ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1,
що складається із двох житлових кімнат та однієї кухні, житловою
площею 44,4 кв. м, загальною площею 73,8 кв. м, (позначений за планом земельної ділянки літерою "Б-1") та господарські споруди: гараж (позначений за планом земельної ділянки літерою "B"), огорожа (позначена за планом земельної ділянки цифрою "№ 1"), ворота (позначені за планом земельної ділянки цифрою № 2),
що належить Іпотекодавцю на праві власності згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 01 жовтня
2010 року у справі № 2-424/10 стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011 у сумі 33 654,99 доларів США,
що еквівалентно 265 543,86 грн, а також 2 926,06 грн пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту та відсотках за період із 20 серпня 2009 року
по 20 серпня 2010 року, а всього 268 469,92 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 04 травня 2007 року на житловий будинок
АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного нерухомого майна ПАТ "Укрсоцбанк"
з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а так само наданням банк всіх повноважень необхідних для проведення продажу вказаного майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011. Виселено ОСОБА_1 із указаного житлового будинку з зняттям
із реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Жидачівського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 березня 2017 року у справі № 443/749/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 604/27-011, а саме: 6 772,01 доларів США заборгованості по відсотках за період із 20 серпня 2010 року по 26 березня
2015 року; 89 967,37 грн пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту
та відсотках за період із 25 березня 2014 року по 25 березня 2015 року, а також
3 654,00 грн судового збору.
Відповідно до абзацу третього пункту 1.1 договору іпотеки від 04 травня 2007 року, статті 6 Закону України "Про іпотеку", іпотека за цим договором поширюється
на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок та господарські споруди. Іпотекодавець зобов`язується протягом шести місяців з дати посвідчення даного договору іпотеки приватизувати земельну ділянку, розташовану
за адресою: АДРЕСА_1, та надати її в іпотеку банку, за умови нотаріального посвідчення договору іпотеки земельної ділянки.
Згідно з довідкою № 310743037 від 25 вересня 2022 по земельній ділянці, кадастровий номер 4621510500:01:004:0058 відсутній запис про іпотеку в реєстрі нерухомого майна. На день подання позовної заяви заборгованість за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011 не погашена й складає
40 427,00 доларів США та 89 967,37 грн згідно з рішеннями судів (справи
№ 2-424/10, № 443/749/15-ц).
З урахуванням наведеного, АТ "Сенс Банк" просило суд позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року закрито провадження у цій справі в частині стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 04 травня 2007 року
№ 604/27-011 в розмірі 40 427,00 доларів США та 89 967,37 грн.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, спір між позивачем
(ПАТ "Укрсоцбанк", який було реорганізовано шляхом приєднання до АТ "Альфа-Банк", потім перейменовано в АТ "Сенс Банк"), і відповідачем, предметом якого було стягнення заборгованості за кредитним договором від 04 травня 2007 року
№ 604/27-011, розглядався Жидачівським районним судом Львівської області (справи № 2-424/10 та № 443/749/15-ц), за наслідком розгляду яких ухвалені відповідні судові рішення, які набрали законної сили. Проте позивач просить суд стягнути заборгованість, яка вже була стягнута судом у цих справах.
Оскільки на час звернення до суду з цим позовом існують рішення судів,
які набрали законної сили, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, провадження у частині стягнення
із відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором
від 04 травня 2007 року № 604/27-011 в розмірі 40 427,00 доларів США
та 89 967,37 грн підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року позов АТ "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про визнання права іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Визнано право іпотеки АТ "Сенс Банк" на майно - земельну ділянку, кадастровий номер: 4621510500:01:004:0058,
з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку,
яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Звернуто стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, кадастровий номер: 4621510500:01:004:0058, з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, яка знаходиться
за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення публічних торгів у порядку виконавчого провадження, за початковою ціною предмета забезпечувального обтяження, визначеною незалежним суб`єктом оціночної діяльності. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку, передбаченого договором іпотеки щодо передання в іпотеку земельної ділянки,
на якій розташований житловий будинок, що є предметом зазначеного договору іпотеки, після її приватизації. ОСОБА_1, набувши право власності на спірну земельну ділянку, не повідомив іпотекодержателя про оформлення правовстановлюючого документа на неї та не передав її в іпотеку банку, тобто
не виконав взятий на себе обов`язок за договором іпотеки.
Районний суд уважав, що спірна земельна ділянка є предметом іпотеки, тому, врахувавши рішення Жидачівського районного суду Львівської області
від 01 жовтня 2010 року у справі № 2-424/10, яке набрало законної сили, зробив висновок про обґрунтованість позовних вимог АТ "Сенс Банк".
Відхиляючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд першої інстанції виходив із того, що іпотекодержатель (позивач), уклавши з іпотекодавцем (відповідачем) договір іпотеки та передбачивши у ньому відповідний обов`язок іпотекодавця вчинити дії щодо приватизації земельної ділянки й передачі її
у подальшому в іпотеку, обґрунтовано розраховував на добросовісну поведінку іпотекодавця, а відтак, не був обтяжений обов`язком перевіряти вчинення іпотекодавцем зазначених дій. Водночас, відповідач отримавши державний акт
на право власності на вказану земельну ділянку та зареєструвавши право приватної власності на неї, не повідомив про це банк та не передав земельну ділянку в іпотеку, тобто діяв приховано та недобросовісно. Про наявність
у відповідача речового права на спірне нерухоме майно позивач дізнався
25 вересня 2022 року, тому суд уважав, що позовну давність не пропущено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" залишено без задоволення. Ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із висновком районного суду про закриття провадження у справі у відповідній частині на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки на час звернення позивача до суду з цим позовом, у якому банк просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011
у розмірі 40 427,00 доларів США та 89 967,37 грн, існують судові рішення (справи
№ 2-424/10 та № 443/749/15-ц), які набрали законної сили, ухвалені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав,
і в яких указана заборгованість уже стягнута з відповідача.
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ "Сенс Банк" залишено без задоволення. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Чорненького Я. Б., задоволено. Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення. У задоволенні позову АТ "Сенс Банк" відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову банка, суд апеляційної інстанції урахував, що право власності на спірне нерухоме майно відповідачем було зареєстровано 11 вересня 2008 року, проте позивач
не вживав розумних заходів для перевірки правильності використання предмету іпотеки ОСОБА_1, звертаючись у серпні 2010 року до суду з позовом у справі № 2-424/10, у тому числі з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, житловий будинок, банк мав можливість заявити вимоги про звернення стягнення на земельну ділянку, однак такої вимоги не заявив. Не звертався із такими вимогами й у 2015 році у справі № 443/749/15-ц. Із цих підстав, суд уважав,
що початок перебігу позовної давності в спірних правовідносинах слід обчислювати з 20 серпня 2010 року, коли позивач, пред`явивши відповідний позов у справі № 2-424/10 про дострокове повернення кредиту, змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011.
Невиконання ОСОБА_1 умов договору іпотеки щодо його зобов`язання протягом шести місяців приватизувати спірну земельну ділянку та надати
її в іпотеку банку не може зупиняти загальну позовну даність у цих правовідносинах. Як у суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції відповідач просив застосувати позовну давність, встановлену статтею 257
ЦК України, та відмовити в задоволенні позову з урахуванням вимог статті 267
ЦК України, а тому встановивши, що позовні вимоги АТ "Сенс Банк" про визнання права іпотеки та звернення стягнення є обґрунтованими та доведеними, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що цей позов поданий із пропуском позовної давності, відтак, відмовив у їх задоволенні з цих підстав.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та їх надходження до суду касаційної інстанції
У березні 2024 року АТ "Сенс Банк" звернулося до Верховного Суду з касаційними скаргами:
- на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня
2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року,
в якій просить скасувати повністю постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення районного суду в частині задоволених вимог, і скасувати рішення районного суду в частині незадоволених вимог й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі, а саме: визнати право іпотеки, звернути стягнення на предмет іпотеки - спірну земельну ділянку.
- на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня
2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року,
в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій
та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень по суті спору заявник зазначає, що: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалах суду від 05 квітня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції.
У травні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду (в електронному вигляді).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
Касаційна скарга АТ "Сенс Банк" на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року мотивована тим, що судами попередніх інстанцій
не з`ясовано фактичні обставини, що мають значення для справи, не надано оцінки наявним у справі доказам і доводам позивача, а також не враховано, що саме відповідач, як іпотекодавець, зобов`язувався зареєструвати за собою право власності на спірну ділянку, проте не виконав цього, тобто діяв недобросовісно, тому у спірних правовідносинах не може бути "прострочення" (дослівно) зі сторони іпотекодержателя.
Заявник уважає, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки може виникнути лише після визнання права іпотеки, тому по жодній із цих вимог позовну давність не пропущено.
Посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки вийшов за межі позовних вимог, зокрема задовольнив тільки вимогу
про звернення стягнення на предмет іпотеки без зазначення суми до стягнення
за кредитним договором, що в такому разі унеможливлює здійснення виконавчого провадження із його виконання та суперечить положенням статті 39
Закону України "Про іпотеку".
Касаційна скарга АТ "Сенс Банк" на ухвалу Жидачівського районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року мотивована тим, що для застосування положень пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України є необхідним одночасна наявність трьох обставин: ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет, з тих саме підстав. У цій справі вказаних обставин немає, відтак є помилковим висновок судів про наявність підстав для закриття провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України.
У цій справі (№ 443/1512/22) позивач просив: визнати право іпотеки, звернути стягнення на предмет іпотеки (земельну ділянку) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 40 427,00 доларів США
та 89 967,37 грн.
У справі № 2-424/10 просив стягнути заборгованість за кредитним договором
із 20 серпня 2009 року по 20 серпня 2010 року у сумі 33 654,99 доларів США
та пеню за несвоєчасну сплату кредиту та процентів у сумі 2 926,06 грн пені.
У справі № 443/749/15-ц просив стягнути заборгованість зі сплати процентів
за період із 20 серпня 2010 року по 26 березня 2015 року в розмірі 6 772,01 доларів США та пеню за несвоєчасну сплату кредиту та процентів за період із 25 березня 2014 року по 25 березня 2015 року в розмірі 89 967,37 грн.
Тобто у цих справах відрізняється сума позову, період стягнення, грошовий еквівалент. У справах № 2-424/10 та № 443/749/15-ц підставами виникнення боргу було зазначено кредитний договір, тоді як у цій справі - судові рішення.
Зазначає, що звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості та стягнення заборгованості - це два різні способи судового захисту.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Чорненький Я. Б., надіслав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, мотивований тим,
що постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою,
тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
04 травня 2007 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 604/27-011, відповідно до умов якого позичальнику надано у тимчасове користування грошові кошти у сумі 19 000,00 доларів США, зі сплатою 13 % річних за перший рік, подальший розмір процентів за користування кредитом підлягає щорічному перегляду, згідно з умовами пункту 2.6 цього договору, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 03 травня 2022 року.
На забезпечення виконання умов указаного договору кредиту, 04 травня 2007 року між АКБ СР "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки,
за яким іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне нерухоме майно: житловий будинок АДРЕСА_1, що складається з 2 (двох) житлових кімнат та 1 (однієї) кухні, житловою площею 44,4 кв. м, загальною площею 73,8 кв. м, (позначений
за планом земельної ділянки літерою "Б-1") та господарські споруди: гараж (позначений за планом земельної ділянки літерою "B"), огорожа (позначена
за планом земельної ділянки цифрою "№ 1"), ворота (позначені за планом земельної ділянки цифрою № 2), що належить іпотекодавцю на праві власності згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Жидачівського районного нотаріального округу Медвідь Н. С.
22 лютого 2007 року за реєстровим № 123, та зареєстрованого комунальним підприємством Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 14 березня 2007 року в книзі 10 за номером запису 1795,
що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством Львівської обласної ради "Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації" 14 березня 2007року за № 13872836. Житловий будинок та господарські споруди зареєстровані в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 17794181. Житловий будинок
та господарські споруди розташовані на землях Ходорівської міської ради. Відповідно до статті 6 Закону України "Про іпотеку" іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок
та господарські споруди. Іпотекодавець зобов`язується протягом шести місяців
з дати посвідчення даного договору іпотеки приватизувати земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та надати її в іпотеку банку, за умови нотаріального посвідчення договору іпотеки земельної ділянки.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 01 жовтня
2010 року у справі № 2-424/10 позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення задоволено. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором від 04 травня 2007 року № 604/27-011 у сумі 33 654,99 доларів CШA,
що еквівалентно 265 543,86 грн, а також 2 926,06 грн пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту та відсотках за період із 20 серпня 2009 року
по 20 серпня 2010 року, а всього 268 469,92 грн. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 04 травня 2007 року на житловий будинок
по АДРЕСА_1, загальною площею 73,8 кв. м, шляхом продажу вказаного нерухомого майна ПАТ "Укрсоцбанк" з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу
з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а так само наданням позивачу всіх повноважень необхідних для проведення продажу вказаного майна в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 04 травня
2007 року № 604/27-011. Виселено ОСОБА_1 з житлового будинку
по АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, імміграції
і реєстрації фізичних осіб Жидачівського РВ ГУМВСУ у Львівській області. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" судові витрати у сумі 1 820,00 грн.
Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 25 грудня
2015 року у справі № 443/749/15-ц позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту в сумі 26 747,00 доларів США та 89 967,37 грн, що в загальній сумі
в гривневому еквіваленті згідно з офіційним курсом НБУ становить 720 046,95 грн та судовий збір в розмірі 3 654,00 грн.
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06 березня 2017 року рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 25 грудня 2015 року у справі № 443/749/15-ц скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги
ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за договором кредиту № 607/27-011 від 04 травня 2007 року, а саме: 6 772,01 доларів США заборгованості по відсотках за період із 20 серпня 2010 року по 26 березня
2015 року, 89 967,37 грн пені за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту
та відсотках за період із 25 березня 2014 року по 25 березня 2015 року, а також 3 654,00 грн судового збору.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта
№ 310743037 від 25 вересня 2022 року, власником земельної ділянки кадастровий номер 4621510500:01:004:0058 для обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1
є ОСОБА_1 . Підстава виникнення права власності - державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 463654, 12 листопада 2007 року, Ходорівська міська рада. 11 вересня 2008 року ОСОБА_1 зареєстрував право приватної власності на вказану земельну ділянку. Однак, в іпотеку банку її
не передав та не повідомив іпотекодержателя про оформлення правовстановлюючої документації на спірну земельну ділянку.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права
чи порушення норм процесуального права.
Касаційні скарги АТ "Сенс Банк" задоволенню не підлягають.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених
у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір
не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного
або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Щодо оскарження ухвали Жидачівського районного суду Львівської області
від 17 серпня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року щодо її перегляду
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду
або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені
з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Відповідно до наведеної норми, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Отже, підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження
у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
У пунктах 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня
2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено,