ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 348/808/20
провадження № 61-14703 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: Делятинська селищна рада об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та його представника - адвоката Лейбюка Василя Петровича на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2023 року у складі судді Міськевич О. Я. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Делятинської селищної ради об`єднаної територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 1997 року вона проживала з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік і жінка без реєстрації шлюбу, зокрема, з 2001 року по 23 вересня 2019 року вони проживали разом у належному йому на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Вказувала, що 20 березня 2020 року засобами поштового зв`язку отримала від приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцової Н. М. лист від 03 березня 2020 року за № 51/02-14, із якого дізналась про складення ОСОБА_3 заповіту від 16 березня 2017 року, яким усе своє майно спадкодавець заповів їй, ОСОБА_1 . Після отримання цього листа та детального огляду особистих речей померлого ОСОБА_3 вона знайшла цей документ і тоді упевнилась у фактичному існуванні заповіту.
У листі нотаріус також рекомендувала їй до 23 березня 2020 року з`явитися до нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини.
Водночас через вжиті урядом карантинні заходи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширення коронавірусу" вона не змогла в строк до 23 березня 2020 року звернутися до нотаріуса для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Після послаблення карантинних заходів вона звернулася до приватного нотаріуса Кузнєцової Н. М. з метою подання заяви про прийняття спадщини, однак нотаріус повідомила, що строк подання такої заяви нею пропущений та рекомендувала їй звернутися до суду із заявою про продовження даного строку.
Вважала, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 пропущено нею з поважних причин, оскільки про існування заповіту вона дізналася лише після отримання листа нотаріуса у березні 2020 року. Крім того, через вжиті урядом карантинні заходи по запобіганню захворювання на коронавірус, вона не мала змоги вчасно подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви в нотаріальну контору про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк, протягом двох місяців з дня набрання цим рішенням законної сили, для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Чорний Потік Надвірнянського району Івано-Франківської області.
Судові рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 з поважних причин, оскільки про існування заповіту позивачка дізналась із листа нотаріуса 20 березня 2020 року, тобто за три дні до закінчення встановленого законом строку для прийняття спадщини, два з яких припали на вихідні дні. Крім того, вжиті урядом карантинні обмеження, обумовлені пандемією COVID-19, є поважними причинами пропуску ОСОБА_1 строку прийняття спадщини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При цьому судами враховано свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2023 року ОСОБА_2 та його представник - адвокат Лейбюк В. П. подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просять скасувати рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 28 червня 2023 року у справі № 205/7626/21, від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18, від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); недослідження зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 жовтня 2023 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 348/808/20 із Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.
У листопаді 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 та його представника - адвоката Лейбюка В. П. мотивована тим, щосуди першої інстанції неправильно застосували положення статей 1268-1272 ЦК України, не врахували, що наведені ОСОБА_1 причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не є такими, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які відповідно до положень частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути визнані поважними для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Звертали увагу на те, щопозивачка на день смерті спадкодавця проживала разом з ним у спадковому будинку, а тому об`єктивно могла знати про наявність заповіту на її ім`я. Необізнаність про існування заповіту, а також факт існування карантинних обмежень, на думку заявників, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Крім того, нотаріусом вчинені необхідні дії щодо інформування спадкоємця про відкриття спадщини, у тому числі, шляхом повідомлення про це у пресі.
Вважають, що суд апеляційної інстанції безпідставно вдався до тлумачення заповіту за відсутності відповідних позовних вимог.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якому зазначено, що доводи касаційної скарги є безпідставними, а оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій є мотивованими, законними й ґрунтуються на належних та допустимих доказах; судами вірно застосовано норми матеріального та процесуального права щодо спірних правовідносин. Просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У період з 1997 року по 23 вересня 2019 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3 однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, зокрема місцем Їх проживання був житловий будинок АДРЕСА_1 .
Вказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 09 лютого 2017 року № 298, що підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 79938161 від 09 лютого 2017 року (а. с. 11, 12, т. 1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а. с. 40, т. 1).
За життя ОСОБА_3 16 березня 2017 року склав заповіт, яким все належне йому майно, з чого б воно не складалось та де б воно не знаходилось, все те, що належатиме йому на день смерті, заповів у власність ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчений секретарем Чорнопотоківської сільської ради та зареєстрований в реєстрі за № 14 (а. с. 10, т. 1 ).
09 березня 2023 року приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцова Н. М. надіслала на адресу ОСОБА_1 лист від 03 березня 2020 року за № 51/02-14, у якому повідомила про заведення нею 24 грудня 2019 року спадкової справи за № 95/2019 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У листі також зазначено, що за даними спадкового реєстру заповітів/спадкових договорів виявлено наявність заповіту від імені ОСОБА_3, посвідченого Чорнопотоківською сільською радою 16 березня 2017 року за реєстровим № 14, на ім`я ОСОБА_1 . Нотаріусом рекомендовано ОСОБА_1 з`явитися в нотаріальну контору до 23 березня 2020 року для подання заяви про прийняття спадщини (а. с. 8, т. 1).
Вказаний лист ОСОБА_1 отримала 20 березня 2020 року.
Крім того, приватним нотаріусом Кузнєцовою Н. М. розміщено оголошення в газеті "Народна Воля", випуск від 03 березня 2020 року № 26-28 про необхідність звернутись спадкоємцям в нотаріальну контору в строк до 23 березня 2020 року із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 66-67, т. 1).
Із матеріалів спадкової справи № 95/2019 установлено, що вона заведена 24 грудня 2019 року на підставі заяви ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_3 . У заяві ОСОБА_2 вказав, що на час смерті спадкодавець у зареєстрованому шлюбі не перебував, однією сім`єю з жінкою без реєстрації шлюбу не проживав, дітей не мав. Інших спадкоємців, крім нього, немає (а. с. 44, 57, т. 1).
Згідно з довідкою від 01 жовтня 2019 року за № 2144, виданою Делятинською селищною радою Надвірнянського району Івано-Франківської області, померлий ОСОБА_3 на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1, з яким на момент смерті проживав і був зареєстрований брат ОСОБА_2, який проживає за вказаною адресою і по даний час. Заборона (арешт) на майно померлого ОСОБА_3 не накладалась. Земельна ділянка, яка була в користуванні померлого ОСОБА_3, площею 0, 10 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, не приватизована (а. с. 46, т. 1).
Згідно з повідомленням Делятинської селищної ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 19 лютого 2020 року № 4/02-60, ОСОБА_1 у с. Чорний Потік не зареєстрована, однак проживає по АДРЕСА_1 (а. с. 64, т. 1).
22 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцової Н. М. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 68, т. 1).
Листом від 22 травня 2020 року за № 79/02-14 приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцова Н. М. повідомила ОСОБА_1, що вона втратила можливість подати заяву про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку з пропуском нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та відсутністю відомостей про реєстрацію зі спадкодавцем за однією адресою (а. с. 69, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 та його представника - адвоката Лейбюка В. П. задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.