ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 755/13926/21
провадження № 61-8503св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 ;
відповідач - ОСОБА_3 ;
третя особа - управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1, яка діє у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа - управління соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з 19 листопада 1994 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу у 2001 році вони декілька років проживали окремо, однак з 2004 року вона знову почала проживати із ОСОБА_4 разом однією сім`єю, як чоловік і жінка, без реєстрації шлюбу та вести спільне господарство. Реєструвати шлюб вони не поспішали, оскільки на той період часу у цьому не було потреби.
В період проживання без реєстрації шлюбу у неї та ОСОБА_4 народилася дитина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однією сім`єю із ОСОБА_4 вони проживали за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка.
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 29 березня 2019 року.
Позивач здійснила його поховання, як дружина розпорядилася речами померлого.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі № 755/15047/19 було задоволено її заяву та встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації шлюбу у період з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Після цього вона оформила усі необхідні пільги на родину, однак постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року скасовано та заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Головне управління пенсійного фонду України про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду.
Як зазначала ОСОБА_3, через 5 місяців після народження спільної дитини у ОСОБА_1 та ОСОБА_4, між нею та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб, а через два роки у 2007 році у них також народилася дитина. 27 січня 2009 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розірвано.
Таким чином, ОСОБА_4 проживав одночасно в двох родинах, періодично від`їздив з однієї родини до іншої, а починаючи з 27 січня 2009 року (після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 ) постійно проживав разом з позивачем.
ОСОБА_4 було позбавлено батьківських прав відносно спільної дитини з ОСОБА_3, що свідчить про невиконання ним своїх батьківських обов`язків та не проживання разом з ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати членами сім`ї, які проживали однією родиною (сім`єю) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і їх спільну доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, без укладання шлюбу у період з 2004 року по 18 листопада 2005 року і з 28 січня 2009 року по 28 березня 2019 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року у складі судді Оксюти Т. Г. позов задоволено. Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, про що Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у місті Києві складено відповідний актовий запис за № 5524 від 29 березня 2019 року, у період з 2004 року по 18 листопада 2005 року та з 28 січня 2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що підтвердженням проживання позивача однією сім`єю із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 є копія медичної картки ОСОБА_4, копія довідки ЖБК "Будіндустрія" № 12-14а від 12 серпня 2020 року, копія довідки ЖБК "Будіндустрія" № 1-08/14а від 05 серпня 2019 року, копія акта від 05 серпня 2019 року, акта від 12 серпня 2020 року, копія заяви на медичне обслуговування ОСОБА_4, копія посвідчення на пам`ятну медаль "За вірність та кохання" від 06 грудня 2015 року.
Також допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали за вищевказаною адресою, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка, разом проводили ремонтні роботи у квартирі, купували меблі, побутову техніку тощо.
Заперечення відповідача стосовно не проживання позивача разом із ОСОБА_4 зводяться лише до того, що на її думку, встановлення даного факту призведе до порушення її прав та прав її дитини щодо отримання соціальних пільг.
Остаточне розірвання відносин та не проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 підтверджується: ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у справі № 760/16490/17, якою позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів повернуто позивачу для подання до належного суду; рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2008 року у справі № 2-6377/2008, яким ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_7 ; рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 369/10823/17 про збільшення розміру аліментів.
ОСОБА_4 був учасником антитерористичної операції, що підтверджується довідкою із військової частини № НОМЕР_2 від 04 жовтня 2016 року та посвідченням учасника бойових дій. Встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідне для отримання статусу дружини учасника бойових дій та в подальшому оформлення відповідних пільг, для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Однак позивачу було повідомлено, що вона не має права на відповідні пільги, оскільки не є офіційною дружиною ОСОБА_4 .
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції послався на показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, медичну картку ОСОБА_4, довідку ЖБК "Будіндустрія" № 12-14а від 12 серпня 2020 року, довідку ЖБК "Будіндустрія" № 1-08/14а від 05 серпня 2019 року, заяву на медичне обслуговування ОСОБА_4, посвідчення на пам`ятну медаль "За вірність та кохання" від 06 грудня 2015 року, однак ці документи достатньо і достовірно не підтверджують факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю, а саме: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків.
Факт проживання позивачки із ОСОБА_1 однією сім`єю підтвердили лише допитані в судовому засіданні свідки.
Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.
Судова колегія не погодилася із висновком суду першої інстанції, оскільки для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідні докази, які в сукупності можуть підтвердити, зокрема ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї.
Вказані обставини судом не встановлено, а покази свідків не підкріплені письмовими доказами на підтвердження ведення сторонами спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків подружжя.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є недоведеними та у їх задоволенні слід відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга подана на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтована тим, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15, а також - не дослідив зібрані у справі докази.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Солом`янського районного суду міста Києва.
13 жовтня 2023 року справа № 755/13926/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2024 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову апеляційний суд послався на постанову Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі №588/350/15, але ця постанова була прийнята за інших обставин, в якій позивач встановлювала факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу та поділ спільно нажитого майна, підтверджувала цей факт фотографіями спільного відпочинку сторін, спільною присутністю на святкуванні свят, пересилання відповідачем протягом 2012-2014 років коштів на рахунок позивачки, однак у вказаній справі відповідач (цивільний чоловік) заперечував факт свого проживання однією сім`єю з позивачем. Натомість у справі, постанова в якій оскаржується, факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивач підтверджувала показами сусіда за місцем спільного проживання - ОСОБА_5, показами матері цивільного чоловіка - ОСОБА_6, а також письмовими документами.
Що стосується постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц, на яку послався суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, то в зазначеній справі факт проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу було встановлено з урахуванням рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 04 червня 2014 року у справі № 554/1408/14-ц, на підставі показів свідків, пояснень позивача, тобто майже за аналогічних доказів, як в цій справі. Велика Палата Верховного Суду погодилась з тим, що доказів, які містяться у справі достатньо для підтвердження факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що не було враховано судом апеляційної інстанції у справі № 755/13926/21.
За змістом постанови Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 129/2115/15-ц, на яку посилається суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові, то у вказаній справі суд взагалі не досліджував достатність доказі для підтвердження факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, зазначивши що тільки показання свідка не є достатнім доказом для встановлення такого факту, крім того основним предметом судового розгляду було питання поділу спільного сумісного майна та встановлення порядку користування земельною ділянкою подружжя.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року ОСОБА_3 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законними та обґрунтованими, ухваленим відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
19 листопада 1994 року між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, було зареєстровано шлюб, про що зроблено актовий запис № 2159 в Лівобережному міжрайонному управлінні реєстрації шлюбів м. Києва.
10 травня 2001 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.
Як зазначає позивач, з 2004 року вона почала проживати із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народилась дитина ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданим Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року у справі № 755/15047/19 було задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без реєстрації шлюбу у період з 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Постановою Київського апеляційного суду від 01 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2019 року скасовано та заяву ОСОБА_1, заінтересовані особи: Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Головне управління пенсійного фонду України про встановлення факту проживання однією сім`єю залишено без розгляду.
З вищевказаного судового рішення апеляційного суду вбачається, що у встановлений судом першої інстанції період спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сім`єю без шлюбу, зокрема з 19 листопада 2005 року по 27 січня 2009 року, ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .
Так, 19 листопада 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. Від цього шлюбу у них народилась дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_7, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського управління юстиції у м. Києві 07 серпня 2012 року.
27 січня 2009 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач довела ті обставини, на які посилалась, як на підставу своїх позовних вимог.
До такого висновку суд першої інстанції дійшов посилаючись на: копію медичної картки ОСОБА_4, копію довідки ЖБК "Будіндустрія" № 12-14а від 12 серпня 2020 року, копію довідки ЖБК "Будіндустрія" № 1-08/14а від 05 серпня 2019 року, копію акта від 05 серпня 2019 року, акта від 12 серпня 2020 року, копію заяви на медичне обслуговування ОСОБА_4, копію посвідчення на пам`ятну медаль "За вірність та кохання" від 06 грудня 2015 року.
Також місцевим судом в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали за адресою АДРЕСА_2, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя, тобто проживали однією сім`єю, як чоловік та жінка, разом проводили ремонтні роботи у квартирі, купували меблі, побутову техніку тощо.
Оцінюючи покази свідків, суд вважав їх достовірними і такими, що не викликають сумніву в їх правдивості, оскільки свідки не заінтересовані в справі і підстав для обмови відповідача у них немає, їх покази не суперечать іншим матеріалам справи.
Підстав для сумніву у правдивості пояснень позивача ОСОБА_1 про проживання із ОСОБА_4 у період з 2004 року по 18 листопада 2005 року та з 28 січня 2009 року по 28 березня 2019 року, у суду не було.
Місцевим судом також встановлено, що ОСОБА_4 проживаючи разом із цивільною дружиною ОСОБА_1, виховуючи спільну доньку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, 19 листопада 2005 року зареєстрував шлюб із ОСОБА_3, коли його новонародженій доньці було 5 місяців.
При цьому, починаючи з 27 січня 2009 року (після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 припинив проживати на дві родини та постійно проживав разом із ОСОБА_1 .
Остаточне розірвання відносин та не проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 також підтверджується: ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19 вересня 2017 року у справі № 760/16490/17, якою позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів повернуто позивачу для подання до належного суду; рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2008 року у справі № 2-6377/2008, яким ОСОБА_4 позбавлено батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_7 ; рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 369/10823/17 про збільшення розміру аліментів.
Таким чином, проаналізувавши рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2008 року у справі № 2-6377/2008, яким ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно його доньки ОСОБА_7, та рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2017 року у справі № 369/10823/17, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ОСОБА_4 не проживав з ОСОБА_3 з 2007 року, після народження дитини.
Вищевказаний спір та рішення по справі свідчать про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вже у 2008 році не проживали однією сім`єю, а офіційно розірвали шлюб лише 27 січня 2009 року.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд встановив, що вищенаведені документи достатньо і достовірно не підтверджують факт проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю, а саме: спільне проживання, пов`язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов`язків.