ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 278/3388/20
провадження № 61-4015св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:служба у справах дітей Житомирської міської ради, реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційні скарги малолітньої ОСОБА_3, від імені якої діє законний представник ОСОБА_4, на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року у складі судді Дубовік О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду
від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Трояновської Г. С., Микитюк О. Ю., а також ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів: Борисюка Р. М., Трояновської Г. С., Микитюк О. Ю.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: служба у справах дітей Житомирської міської ради, реєстраційна служба Житомирського районного управління юстиції, про визнання незаконним та скасування наказу про затвердження документації із землеустрою, витребування частини земельної ділянки та скасування державної реєстрації права власності.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що їй належить на праві спільної часткової власності 1/2 ідеальних часток садового будинку АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 листопада 2018 року та договору дарування 4/9 часток садового будинку від 07 грудня 2018 року. Іншим співвласником цього садового будинку на підставі договору дарування
від 02 травня 2019 року є ОСОБА_3 .
3. Згідно з інформаційними даними з реєстру речових прав за ОСОБА_3 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку під цим будинком, площею 0,0456 га, з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297. Вказана земельна ділянка була подарована ОСОБА_3 її племінницею - ОСОБА_4, яка, у свою чергу, отримала у дарунок цю земельну ділянку і садовий будинок від ОСОБА_2 за договором дарування від 07 лютого 2018 року, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Демецькою С. Л.
4. Первинна реєстрація права власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 у
СТ "Черемушки" була здійснена за ОСОБА_2 01 лютого 2018 року згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року
№ 66714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" ОСОБА_2 у порядку відведення.
5. Вважала, що рішення ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у формі наказу від 11 грудня 2017 року № 66714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" є незаконним і таким, що підлягає частковому скасуванню на підставі статей 120, 125 Земельного кодексу України, з огляду на те, що особа, яка набула право власності на частину будівлі або споруди, стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.
6. Посилалася на те, що зазначене позбавило її, як власника 1/2 частини садового будинку, права володіти та користуватися належною їй частиною земельної ділянки. Оскільки спірна земельна ділянка № НОМЕР_1 у СТ "Черемушки" вже набула ознак об`єкта права власності, про що свідчить наявність кадастрового номера та реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, єдиним способом для відновлення становища, яке існувало раніше, є пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача, яким є ОСОБА_3, у порядку статті 388 Цивільного кодексу України.
7. З огляду на наведене та враховуючи уточнення позовних вимог,
ОСОБА_1 просила суд:
визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 66714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано одноосібно у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, СТ "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1, у частині пункту 2 щодо передачі у власність ОСОБА_2 5/9 частин цієї земельної ділянки;
витребувати з чужого незаконного володіння від добросовісного набувача ОСОБА_3 у її власність 5/9 ідеальних частин земельної ділянки № НОМЕР_1 у
СТ "Черемушки" Іванівської сільської ради Житомирського району Житомирської області для індивідуального садівництва, площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297;
припинити право власності ОСОБА_3 шляхом скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі відомостей про право власності ОСОБА_3 права власності на 5/9 ідеальних часток земельної ділянки, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради у СТ "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1 .
Основний зміст та мотиви судових рішень судів попередніх інстанцій
8. Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 29 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
9. Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня 2017 року № 6-6714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність", яким затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва та надано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, садове товариство "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1, у частині пункту 2 щодо передачі у власність ОСОБА_2 5/9 ідеальних часток цієї земельної ділянки.
10. Припинено право власності ОСОБА_3 шляхом скасування у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у державному земельному кадастрі відомостей про право власності за ОСОБА_3 на 5/9 ідеальних часток земельної ділянки, загальною площею 0,0456 га, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297, для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, СТ "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1 .
11. Вирішено питання розподілу судових витрат.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки частка ОСОБА_2 у праві власності на садовий будинок АДРЕСА_1 у СТ "Черемушки" складала 4/9 ідеальних часток будинку, тому і земельну ділянку під цим будинком вона б мала отримати у спільну часткову власність у такому самому розмірі, а тому оскаржуваний наказ ГУ Дергеокадастру у Житомирській області
від 11 грудня 2017 року № 6-6714-17-СГ є незаконним та підлягає скасуванню. Зауважено, що ОСОБА_1 не є громадянкою України, однак, оскільки позивачка набула право власності на частку будинку в порядку спадкування, вона не позбавлена права на набуття права власності (користування) щодо частки земельної ділянки.
13. Відмовляючи у задоволенні вимог про витребування майна, суд першої інстанції послався на те, що віндикація може застосовуватись лише у випадку доведення позивачем свого права власності на спірне майно. Проте позивачкою не доведено право власності на частку спірної земельної ділянки належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим така вимога не може бути задоволена.
14. Постановою Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року у частині задоволених вимог ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. У решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.
15. Скасовуючи рішення районного суду в частині задоволених вимог ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні позову в цілому, апеляційний суд виходив з того, що на момент набуття позивачкою права власності на частки садового будинку ніхто з попередніх власників цих часток: ні мати позивачки - ОСОБА_5 (спадкодавець), ні її брат - ОСОБА_6 (сторона за договором дарування від 07 грудня 2018 року), не мали у власності чи у користуванні спірної земельної ділянки, кадастровий номер 1822083000:07:001:1297. У зв`язку з цим до спірних правовідносин суд першої інстанції помилково застосував приписи статті 120 ЗК України, замість статті 377 ЦК України.
16. Суд апеляційної інстанції вважав, що позивачкою не доведено, а судом на підставі наявних у справі доказів не встановлено, що остання набула право власності на земельну ділянку за вказаними вище правочинами, а тому відсутні правові підстави для задоволення вимог про захист її права власності.
ОСОБА_1 не має законодавчо визначених підстав для володіння земельною ділянкою з призначенням - для ведення індивідуального садівництва, відповідно її права не є порушеними, а задоволення позовних вимог не призведе до відновлення володіння земельною ділянкою.
17. Постановою Верховного Суду від 13 вересня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Житомирського апеляційного суду від 07 лютого 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
18. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції та направляючи справу на новий апеляційний розгляд, Верховний Суд виходив з того, що апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 має право на земельну ділянку під садовим будинком пропорційно до її частки у праві власності на будівлю. Суд апеляційної інстанції не врахував, що протиправними діями відповідачів порушено права позивачки на належне їй на праві власності нерухоме майно, оскільки вона позбавлена можливості користуватися частиною садового будинку, земельна ділянка під яким передана у власність ОСОБА_2 . Посилання на те що позивачка не є громадянкою України, а спірна земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, саме по собі не є підставою для відмови в позові, оскільки нормами ЗК України передбачено строк і порядок відчуження цих земель, набутих іноземцем.
19. Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня
2021 року залишено без змін.
20. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції з посиланням на норми статей 120, 125 ЗК України дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки частка ОСОБА_2 у праві власності на спірний садовий будинок складала 4/9 частки, то і земельну ділянку вона мала б отримати у спільну часткову власність в тому ж розмірі, що і на будинок, тобто 4/9 частини, що є підставою для задоволення вимог ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування оспорюваного наказу, припинення права власності ОСОБА_3, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та в Державному земельному кадастрі відомостей про право власності за ОСОБА_3, що є ефективним способом захисту порушеного права.
21. Позовну вимогу про витребування спірної земельної ділянки суд апеляційної інстанції вважав неналежним способом захисту прав, з огляду на відсутність виділення в натурі відповідної частки спірної земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації права власності на зазначений об`єкт нерухомого майна за позивачкою.
Узагальнені доводи касаційних скарг
22. 13 березня 2024 року ОСОБА_3, від імені якої діє законний представник ОСОБА_4, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1, відмовити у задоволенні позову.
23. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій ОСОБА_3, від імені якої діє законний представник ОСОБА_4, зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18, від 11 лютого 2020 року у справі
№ 922/614/19, від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19, у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 12 травня 2020 року у справі № 363/3641/17, від 29 червня 2021 року у справі
№ 916/2040/20, від 26 липня 2023 року у справі № 760/23205/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
24. На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_3, від імені якої діє законний представник ОСОБА_4, зазначила, що суд апеляційної інстанції не урахував, що на момент відчуження часток у садовому будинку ніхто з попередніх власників не мав у користуванні або у власності спірну земельну ділянку, а тому відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів статті 120 ЗК України. Вважає, що оскільки у спадкодавця ОСОБА_5 було відсутнє право власності на спірну земельну ділянку, тому таке право не було включене до спадкової маси, право спадкувати частку у спірній земельній ділянці у ОСОБА_1 не виникло.
25. Зауважує, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набула право власності на земельну ділянку, яку вона просить витребувати, а тому правильним є висновок суду першої інстанції, що позивачка не є суб`єктом, що наділений таким правом.
26. Зосереджує увагу також на тому, що ОСОБА_1 є іноземцем, а спірна земельна ділянка належить до земель сільськогосподарського призначення. Оскільки право власності у позивачки на спірну земельну ділянку не виникло, відсутні підстави вважати її права порушеними.
27. 08 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року в частині відмови у задоволенні у позову та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
28. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та
апеляційної інстанцій ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування
норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1203цс15, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340,
від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
29. На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про ефективність та достатність такого способу захисту її прав як скасування оскаржуваного наказу ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, з огляду на те, що спірна земельна ділянка вже була відчужена декілька разів між родичами на підставі безоплатних договорів. Вважає, що єдиним механізмом відновлення її права є витребування земельної ділянки у її останнього власника. Водночас, співвласник може витребувати частку, яка належить йому у праві спільної власності, незалежно від того чи є таке майно індивідуально визначеним.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
30. Ухвалою Верховного Суду від 22 березня 2024 року поновлено
ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 29 липня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 278/3388/20 за касаційною скаргою ОСОБА_3, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
31. 04 квітня 2024 року матеріали цивільної справи № 278/3388/20 надійшли на адресу Верховного Суду.
32. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 278/3388/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
33. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією з п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
34. 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_3, у якому посилається на безпідставність доводів скарги. Зазначає про необхідність дотримання принципу "збудоване на поверхні слідує за землею", який знаходить своє відображення у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України. Вважає, що право ОСОБА_2 на отримання у власність земельної ділянки під садовим будинком виникло у зв`язку з виникненням права власності на частину садового будинку, який вона успадкувала після смерті свого батька ОСОБА_7 та від матері ОСОБА_5 . Зауважує, що позовні вимоги про витребування спірного майна з чужого незаконного володіння не містять доводів щодо такого витребування у власність чи користування, з огляду на відсутність відповідного правового регулювання питань щодо спадкування іноземцями земель сільськогосподарського призначення. Водночас, вважає, що суд повинен надати правову оцінку належності обраного способу захисту та захистити цивільне право або інтерес з урахуванням його ефективності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
35. За ОСОБА_1 зареєстроване право приватної спільної часткової власності на 1/9 частку садового будинку
АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого
23 листопада 2018 року, а також 4/9 частки вказаного садового будинку відповідно до договору дарування від 07 грудня 2018 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна.
36. Решта зазначеного садового будинку, а саме 4/9 частин, до 07 лютого
2018 року перебували у власності ОСОБА_2, після чого були подаровані ОСОБА_4 .
37. Наказом ГУ Держгеокадастру у Житомирській області від 11 грудня
2017 року № 6-6714-17-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" вирішено:
- затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_2 на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, СТ "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1 ;
- надати у власність ОСОБА_2 земельну ділянку, загальною площею
0,0456 га (кадастровий номер 1822083000:07:001:1297) для індивідуального садівництва (01.05) із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована на території Житомирського району, за межами населених пунктів Іванівської сільської ради, СТ "Черемушки", ділянка № НОМЕР_1 ;
- приступити до використання земельної ділянки після встановлення її меж в натурі (на місцевості) та здійснення державної реєстрації права приватної власності у Державному реєстрі речових прав;
- земельну ділянку використовувати за цільовим призначенням, з дотриманням вимог статей 20, 91, 103 ЗК України та інших нормативно-правових актів. .
38. Згідно з договором дарування частини житлового будинку, укладеного
02 травня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, посвідченим приватним нотаріусом Демецькою С. В. та зареєстрованим у реєстрі за № 4156, остання прийняла у власність (дар) 4/9 ідеальних частин садового будинку АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 67-68).
39. 02 травня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір дарування земельної ділянки, площею 0,0456 га, яка розташована за адресою: