ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 2-627/2010 (4-с/233/8/2024)
провадження № 61-6873св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявниця - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білик Ростислав Валерійович,
заінтересована особа (стягувач) - Державна судова адміністрація,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Бондар Я. М., Корчистої О. І.
Зміст заявлених вимог
1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Р. В., стягувач - Державна судова адміністрація України.
2. На обґрунтування скарги зазначала, що 13листопада 2023 року постановою Верховного Суду у справі № 2-627/2010 касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 було залишено без задоволення, ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 21 червня
2023 року залишено без змін, стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 429,44 грн. На підставі зазначеної постанови Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області видано виконавчий лист та направлено його на виконання до відділу ДВС.
3. 25 січня 2024 року державним виконавцем Біликом Р. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
4. Посилалася на те, що державним виконавцем в порушення пункту 6 частини четвертої статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" відкрито виконавче провадження без належної заяви стягувача - Державної судової адміністрації України про примусове виконання рішення.
5. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати неправомірною дією головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Р. В. винесення постанови про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 25 січня 2024 оку та зобов`язати його скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження
№ НОМЕР_1 від 25 січня 2024 року; визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Білика Р. В. щодо невинесення повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа у справі № 2-627/2010, виданого Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області, без прийняття до виконання та зобов`язати повернути виконавчий документ заявнику без прийняття до виконання.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
6. Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2024 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду та
повернуто заявниці.
7. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 подала скаргу на дії державного виконавця з пропуском строку, встановленого статтею 449 Цивільного процесуального кодексу України, клопотання про поновлення пропущеного строку не заявила. Водночас заявниця вже оскаржувала у січні 2024 року дії державного виконавця, пов`язані з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому була обізнана про порушення її прав у зв`язку з її винесенням.
8. Не погодившись з ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2024 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
9. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2024 року залишено без руху та надано строк для усунення виявлених у ній недоліків - надання документу на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.
10. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2024 року визнано неподаною та повернуто.
11. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявниця не виконала вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Посилання ОСОБА_1, як на підставу для звільнення від сплати судового збору, на довідку від 22 липня 2022 року № 5105-5001907567 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань та виписки з поточних рахунків суд відхилив, зауваживши, що боржником у виконавчому провадженні є ОСОБА_1, як приватний виконавець, а не як фізична особа.
Узагальнені доводи касаційної скарги
12. 10 травня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалуДніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
13. Підставою касаційного оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року заявниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
14. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що боржником у виконавчому листі зазначено її, як фізичну особу, а не приватного виконавця. Заходи примусового виконання також здійснені державним виконавцем щодо неї, як фізичної особи (накладено арешт та звернуто стягнення на її особисті кошти, включено до реєстру боржників). Вона зверталася до суду із скаргою на дії державного виконавця як фізична особа.
15. Зауважує, що звернення стягнення на особисте майно фізичної особи, яка займається незалежною професійною діяльністю,за боргами, які виникли в рамках такої професійної діяльності, заборонено законодавством.
16. Акцентує увагу на порушенні її права саме як фізичної особи.
17. Посилається на те, що апеляційним судом не надано оцінку доказам її скрутного матеріального стану, її поясненням, що із заявою звертається вона, як фізична особа, права якої порушуються, а не як приватний виконавець.
18. 20 травня 2024 року ОСОБА_2 через підсистему "Електронний суд" подала до Верховного Суду додаткові письмові пояснення у справі, у яких посилалася на необхідність урахування висновків, наведених у рішенні Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р (ІІ)2024. Зокрема щодо того, що право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції, охоплює також і виконання остаточних судових рішень, покладення обов`язку на стягувача сплатити судовий збір для того, щоб це рішення було виконане, свідчить про те, що держава намагається уникнути свого позитивного обов`язку з організації дієвої системи виконання судових рішень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
19. Ухвалою Верховного Суду від 23 травня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № № 2-627/2010 (4-с/233/8/2024), витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
20. 10 червня 2024 року матеріали цивільної справи № 2-627/2010
(4-с/233/8/2024) надійшли до Верховного Суду.
21. Ухвалою Верховного Суду від 10 липня 2024 рокусправу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи
22. Постановою головного державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Біликом Р. В. від 25 січня 2024 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області
13 листопада 2023 року у справі № 2-627/2010 про стягнення з ОСОБА_1 судового збору у розмірі 429,44 грн.
23. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у
м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Білика Р. В., пов`язані з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження від 25 січня 2024 року.
24. Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області
від 25 березня 2024 року скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду та повернуто заявниці з підстав пропуску встановленого статтею 445 ЦПК України строку.
25. У березні 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня
2024 року, у якій, зокрема, просила суд звільнити її від сплати судового збору.
26. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору мотивоване тим, вона що проживала і працювала у м. Маріуполі Донецької області, яке майже повністю зруйноване та окуповане військами рф. Все нерухоме та рухоме майно знищене. Заощаджень та доходу від професійної діяльності з 24 лютого 2024 року вона не має. Доходи, як особи, яка провадить незалежну професійну діяльність - приватного виконавця, за 2023 рік складають 0 грн, що підтверджується податковою декларацією за 2023 рік.
27. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору з підстав того, що приватний виконавець виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, а тому вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, підстав для звільнення її від сплати судового збору немає. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків - сплати судового збору.
28. На виконання вимог ухвали Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, 18 квітня 2024 року через підсистему "Електронний суд"
ОСОБА_1 подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що вона подавала апеляційну скаргу у справі, як фізична особа, а не як приватний виконавець. Боржником у виконавчому провадженні
№ НОМЕР_1 зазначено фізичну особу ОСОБА_1, а не приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 Заходи примусового виконання здійснення відносно неї, як фізичної особи, чим порушено її права та інтереси.
29. УхвалоюДніпровського апеляційного суду від 09 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2024 року з підстав того, що у виконавчому провадженні стороною є приватний виконавець виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 Апеляційну скаргу повернуто заявниці у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду про залишення скарги без руху.
Позиція Верховного Суду
30. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.
31. Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
32. Частиною першою статті 400 ЦПК Українипередбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
33. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
34. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.
35. Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
36. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, забезпечуючи гарантії, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
37. У пунктах 59-61 рішення від 19 червня 2001 року у справі "Kreuz v. Poland" (заява № 28249/95) Європейський суд з прав людини зазначав, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.
38. Більше того, Суд вважає, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.