ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2024 року
м. Київ
справа № 480/7443/22
адміністративне провадження № К/990/22628/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
суддів: Уханенка С.А., Білак М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу адвоката Хурсенка Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1
на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року (головуючий-суддя: Русанова В.Б., судді: Перцова Т.С., Жигилій С.П.)
у справі № 480/7443/22
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Сумській області про скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку,
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.
1. Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції України в Сумській області (далі - ГУ НП в Сумській області, відповідач), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 27 жовтня 2022 року № 612 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських ГУНП в Сумській області" в частині застосування до майора поліції слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи, СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області від 27 жовтня 2022 року № 409 о/с "По особовому складу", яким ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Сумській області з 28 жовтня 2022 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Сумській області середній заробіток за час вимушеного прогулу із розрахунку 2 082,40 грн за кожний день прогулу з 28 жовтня 2022 року по день ухвалення рішення.
На обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає про протиправність оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення його з посади, оскільки відповідачем було порушено встановлений порядок проведення службового розслідування та упереджене здійснення дисциплінарного провадження.
Зокрема, позивач звернув увагу на те, що у наказі № 678 від 17 жовтня 2022 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" підставою для його прийняття вказано отримання ГУНП інформації про можливі порушення службової дисципліни з боку окремих поліцейських СУ ГУНП. В той же час розділ ІІ "Призначення службового розслідування" Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України такої підстави для утворення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування не містить.
Також ОСОБА_1 зауважив, що з наказом про призначення службового розслідування його не знайомили, у зв`язку з чим він був позбавлений права на захист під час дисциплінарного провадження, гарантованого Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Крім того, позивач зазначив про те, що висновки дисциплінарної комісії про вчинення ним дисциплінарного проступку внаслідок невиконання обов`язків поліцейського, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у зв`язку із вчиненням дій, що підривають авторитет поліції, є упередженими та не відповідають встановленим під час службового розслідування обставинам.
З огляду на протиправність наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення, враховуючи приписи статті 235 Кодексу законів про працю України, на думку позивача, він має бути поновлений на посаді слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Сумській області та на його користь має бути стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року позов задоволено:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 612 від 27 жовтня 2022 року в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення;
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Сумській області № 409 о/с від 27 жовтня 2022 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Сумській області з 29 жовтня 2022 року.
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 жовтня 2022 року по 21 лютого 2023 року у загальному розмірі 167 107, 96 грн;
- стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги в сумі 15 000, 00 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доказів проведення службового розслідування щодо фактів, викладених у листі заступника начальника Головного слідчого управління НП України №25655/24/3/4-2022/в від 04 жовтня 2022 року та листах Сумської окружної прокуратури № 54-3479вих22 від 15 вересня 2022 року і Конотопської окружної прокуратури № 50-4082вих22 від 27 вересня 2022 року, відповідач не надав, а висновки дисциплінарної комісії про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни у зв`язку з неналежним виконанням обов`язку щодо забезпечення контролю за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №1202220546000054 та кримінальних провадженнях, пов`язаних зі зникненням або викраденням осіб під час збройної агресії рф на території України, зроблені лише на підставі документів, які не містять конкретних даних щодо неналежного виконання своїх обов`язків саме позивачем, що свідчить про відсутність підстав для врахування цих обставин при вирішенні питання щодо застосування дисциплінарного стягнення.
З приводу доводів відповідача про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни внаслідок організації прибуття підлеглих ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до території ТОВ "Група "Айсберг" за адресою: м. Суми, вул. Ю. Вєтрова, 24 для проведення обшуків за відсутності дозволів на проведення цих слідчих дій, суд першої інстанції зазначив, що на підтвердження вказаних обставин відповідач надав копію ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 14 жовтня 2022 року по справі № 591/5015/22 та копії пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 .
В той же час, судом установлено, що у резолютивній частині ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 14 жовтня 2022 по справі № 591/5015/22 вказано про надання дозволу на проведення обшуку за клопотанням слідчого ОСОБА_4, а не конкретно йому, як слідчому. Не містять обмежень щодо проведення обшуку виключно тим слідчим, який подавав клопотання про проведення цієї слідчої дії до суду, і приписи Кримінального процесуального кодексу України.
З огляду на це суд дійшов висновку про те, що надані ГУНП в Сумській області докази не є беззаперечними та достатніми для підтвердження порушення ОСОБА_1 службової дисципліни внаслідок організації 15 жовтня 2022 року обшуків слідчими ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на підставі ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 14 жовтня 2022 року.
В аспекті спірних правовідносин суд першої інстанції зазначив, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Також суд першої інстанції встановив, що згідно з висновком службового розслідування дією, яка підриває авторитет Національної поліції України та порушує Присягу поліцейського, відповідач визначив вимагання ОСОБА_1 неправомірної вигоди у розмірі 10 тис. дол. США у керівника ТОВ "Група "Айсберг" ОСОБА_5 за непритягнення останнього до відповідальності у кримінальному провадженні № 12022200000000233 від 13 жовтня 2022 року. На підтвердження вчинення вказаного дисциплінарного проступку ГУНП в Сумській області надало суду пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ухвалу Вищого антикорупційного суду України від 17 жовтня 2022 року по справі № 991/4725/22.
Зі змісту зазначених пояснень убачається, що ОСОБА_1 неправомірну вигоду у ОСОБА_5 не вимагав, пропозицій про її отримання від останнього не отримував. Слідчі у кримінальному провадженні № 12022200000000233 від 13 жовтня 2022 року вказівок від позивача про закриття кримінального провадження не отримували, про вимагання неправомірної вигоди у керівника ТОВ "Група Айсберг" їм нічого невідомо.
Згідно з ухвалою Вищого антикорупційного суду України від 17 жовтня 2022 року по справі № 991/4725/22 слідчим суддею не надавалась оцінка доказів сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368, частиною 4 статті 27 та частиною 3 статті 369 Кримінального кодексу України, з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи недоведення винуватості, а здійснена оцінка цих доказів з точки зору визначення певної вірогідності причетності позивача до кримінального правопорушення.
Тобто, як зауважив суд першої інстанції, вказана ухвала не може вважатись належним і достатнім доказом вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, а свідчить лише про наявність підстав для обрання відносно позивача запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52022000000000310 від 14 жовтня 2022 року, в якому він фігурує як підозрюваний.
За відсутності будь-яких інших доказів, що були добуті в ході службового розслідування де беззаперечно підтверджували наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку внаслідок порушень службової дисципліни, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що полягає у вимаганні неправомірної вигоди у розмірі 10 тис. дол. США у керівника ТОВ "Група "Айсберг" ОСОБА_5 за непритягнення останнього до відповідальності у кримінальному провадженні № 12022200000000233 від 13 жовтня 2022 року та, як наслідок, про відсутність підстав для застосування дисциплінарного стягнення.
В той же час, з огляду на приписи пункту 10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України № 828 від 11 жовтня 2018 року та підпункту 6 пункту 10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС № 70 від 01 лютого 2016 року, зважаючи на зміст пояснень позивача і ОСОБА_7, суд першої інстанції погодився з доводами ГУНП в Сумській області про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни у зв`язку із залишенням зброї без нагляду й недотриманням правил її зберігання та, як наслідок, про наявність підстав для застосування дисциплінарного стягнення за це порушення.
Разом з цим, надаючи оцінку правомірності застосування за згадане порушення найсуворішого виду дисциплінарного стягнення-звільнення зі служби в поліції, суд зазначив, що службовим розслідуванням підтверджено лише факт залишення позивачем у шафі для речей, що знаходиться у його службовому кабінеті, табельної вогнепальної зброї ПМ з боєкомплектом (2 магазини, 16 патронів) та автоматичної зброї АК 74 з боєкомплектом (4 магазини, 120 патронів). Пояснюючи це, ОСОБА_1 вказував на відсутність у службовому кабінеті сейфу для зберігання зброї, а також зауважував на тому, що службовий кабінет знаходиться у приміщенні ГУНП в Сумській області, що є режимним об`єктом, до якого сторонні особи не мають доступу.
Отже, за наведених обставин, приймаючи до уваги те, що настання негативних наслідків у зв`язку із залишенням зброї без нагляду та порушенням правил її зберігання службовим розслідуванням не встановлено, інформація про їх настання відсутня, суд дійшов висновку, що застосування такого виду дисциплінарного стягнення, як звільнення зі служби в поліції, порушує принцип пропорційності, тобто, справедливий баланс між тяжкістю проступку та суворістю покарання за його вчинення.
Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення зі служби в поліції критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та наявність підстав для задоволення позовних вимог про їх скасування, а також необхідність відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України поновити позивача на посаді з якої він був звільненний.
Також суд першої інстанції встановив, що у довідці № 29/1140 від 17 листопада 2022 року при обчисленні середньої заробітної плати ГУНП в Сумській області не врахувало суми виплаченої ОСОБА_1 у серпні й вересні 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, оскільки, на думку відповідача, з огляду на приписи Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06 квітня 2016 року і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799, з урахуванням норм пункту 4 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року, вказана додаткова винагорода не враховується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З цього приводу суд першої інстанції зауважив, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року, на період дії воєнного стану має постійний характер (а не є одноразовою виплатою, як про це зазначає відповідач) і не підпадає під виключення, встановлені пунктом 4 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року.
Тобто, суми вказаної додаткової винагороди, нараховані ОСОБА_1 за період проходження служби у серпні й вересні 2022 року, мають враховуватись при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За таких обставин, сума середньомісячного грошового забезпечення, яка враховується при обчисленні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, складає 44 513, 46 грн ((16 742, 37 грн + 72 284, 55 грн) / 2 місяці), а середньоденного - 1 459, 46 грн ((16 742, 37 грн + 72 284, 55 грн) / 61 календарний день).
Оскільки часом вимушеного прогулу є період з 29 жовтня 2022 року по 21 лютого 2023 року, сума середнього заробітку, яка підлягає стягненню з ГУНП в Сумській області на користь позивача, складає 167 107, 96 грн ((44 513, 46 грн х 3 місяці) + (1 459, 46 грн х 23 календарні дні)).
Також суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 15 000,00 грн на відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що службовим розслідуванням встановлено, що в порушення посадових обов`язків майор поліції ОСОБА_1 не здійснював контроль за територіальними підрозділами поліції області в частині своєчасного відібрання біологічних зразків у родичів безвісти зниклих осіб, призначення судових молекулярно-генетичних експертиз, отримання тимчасових доступів по абонентських номерах та мобільних терміналах безвісти зниклих, а також проведення інших слідчих дій та розшукових заходів, направлених на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Зазначений факт призвів до невиправданої тяганини у кримінальних провадженнях зазначеної категорії. Зокрема, факти неналежного проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12022200480000438 та № 12022200480001641 за ч. 1 ст. 438 КК України, № 12022200480000863 та №12022200480000821 за ч. 1 ст. 115 КК України, досудове розслідування у яких проводилось працівниками Сумського РУП ГУНП.
Відповідачем також враховані листи Сумської окружної прокуратури від 15 вересня 2022 року, в яких повідомлено про бездіяльність або неналежні дії слідчих у кримінальних провадженнях, зокрема в частині направлення постанови про призначення експертизи до експертної установи, внесення декілька разів змін до фабули кримінального правопорушення, наявність в матеріалах кримінального провадження документів, які його не стосуються, невнесення відомостей щодо виконання ухвал слідчого судді, невстановлення та непроведення допиту можливих свідків за фактом незаконного позбавлення волі, невжиття заходів для призначення судової молекулярно-генетичної експертизи тощо та Конотопської окружної прокуратури від 27 вересня 2022 року про неналежне виконання слідчими СВ Конотопського РВП ГУНП в Сумській області своїх обов`язків, що впливає на якість досудового розслідування, порушення розумних строків, своєчасність прийняття кінцевих рішень та не сприяє підвищенню авторитету правоохоронних органів у суспільстві.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що на ОСОБА_1, як т.в.о. заступника начальника слідчого управління ГУНП в Сумській області, покладено обов`язок забезпечувати контроль за напрямком роботи, що стосується розслідування кримінальних правопорушень про безвісне зникнення й викрадення осіб під час збройної агресії рф на території України.
Отже, в обов`язки позивача входила перевірка роботи, зокрема, територіальних підрозділів поліції Сумської області в частині якості та швидкості проведення досудових розслідувань щодо зазначених вище кримінальних правопорушень.
Наслідком невчинення таких дій стала безвідповідальна робота працівників районних відділів поліції та слідчого управління ГУНП, що призвела до затягування досудових розслідувань у кримінальних провадженнях, про що свідчать листи Сумської та Конотопської окружних прокуратур.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення ОСОБА_1 розділу ІІ Посадової інструкції в частині неналежної організації контролю за напрямком роботи, що стосується розслідування кримінальних проваджень про безвісне зникнення й викрадення осіб під час збройної агресії рф на території України.
Також суд апеляційної інстанції зауважив, що залишення зброї без нагляду у шафі для речей у службовому кабінеті, який не є режимним приміщенням свідчить про недотримання позивачем вимог Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України та Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанці, що недоведеними відповідачем є обставини організації ОСОБА_1 обшуку без наявності відповідного дозволу, оскільки надані ГУНП в Сумській області докази не є беззаперечними та достатніми для підтвердження порушення ОСОБА_1 службової дисципліни внаслідок організації 15 жовтня 2022 року обшуків слідчими ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на підставі ухвали Зарічного районного суду м. Суми від 14 жовтня 2022 року.
Також суд апеляційної інстанції зауважив, що у ході службового розслідування встановлено, що у мережі Інтернет виявлено ряд публікацій критичного характеру щодо викриття працівниками НАБУ факту вимагання слідчим слідчого управління ГУНП в Сумській області ОСОБА_1 неправомірної вигоди від підприємця за закриття кримінального провадження.
Зазначена подія, що проявилася у вимаганні позивачем неправомірної вигоди, стала наслідком його низьких ділових та моральних якостей, недотримання ним вимог статей 1,7 Дисциплінарного статуту, ігнорування Закону України "Про Національну поліцію" та Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 № 1179.
Висновок суду першої інстанції, що підставою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував лише факт повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів знайшла помилковими, оскільки позивача звільнено не за вчинення злочину, а за порушення службової дисципліни.
Колегія суддів зазначила, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських. Така оцінка відповідача пов`язана, зокрема, із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження №52022000000000310, а саме: вимагання неправомірної вигоди.
Аналізуючи законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність накладення на позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції у зв`язку з вчиненням дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні обов`язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, неналежній організації контролю за напрямком роботи, що стосується розслідування кримінальних проваджень про безвістне зникнення й викрадення осіб під час збройної агресії рф на території України, неналежному збереженні вогнепальної зброї і боєприпасів, виданих на постійне носіння і зберігання, залишенні зброї без нагляду.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року.
Так, скаржник вказує про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" та статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" всупереч висновкам Верховного Суду з питань застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, що викладені в постановах від 27 листопада 2019 року у справі №816/1218/16, від 22 листопада 2019 року у справі №826/6107/18, від 17 листопада 2022 року у справі №480/9492/20, від 21 липня 2022 року у справі № 160/11795/20, а також від 09 лютого 2022 року у справі №160/12290/20.
Позивач указує, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку в частині необхідності чіткого розмежування звільнення поліцейського з підстав вчинення ним кримінального правопорушення, підтвердженого обвинувальним вироком суду, та звільнення за порушення службової дисципліни.
Доказів вчинення позивачем такого дисциплінарного проступку, як невиконання обов`язків поліцейського, вчинення дій, що підривають авторитет Національної поліції України, що виразилося у вимаганні неправомірної вигоди у керівника ТОВ "Група Айсберг" суду не надано та комісією не досліджувалося, що свідчить про невідповідність висновків суду апеляційної інстанції обставинам справи.
Також позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції зробив висновок про обґрунтованість оскаржуваних наказів та доведення відповідачем вчинення ОСОБА_1 порушення службової дисципліни, що виявилося у вимаганні неправомірної вигоди на підставі: ухвали слідчого судді (яка не може підтвердити чи спростувати певні факти, оскільки слідчий суддя не досліджує докази на предмет обгрунтованості та достатності для констатації наявності в діях особи певного діяння), та пояснень осіб, що опитувалися в ході службового розслідування, що також не є беззаперечним доказом вчинення позивачем такого діяння, як вимагання неправомірної вигоди, оскільки більшість з опитаних зазначають, що їм нічого не відомо про вимагання позивачем неправомірної вигоди та те, що позивачем і його підлеглими вчинялися дії в межах та на підставі положень Закону № 580- VIII та КПК України.
До Верховного Суду від ГУ НП в Сумській області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Відповідач указує на те, що наведені позивачем у касаційній скарзі постанови Верховного Суду, які начебто не були враховані судом апеляційної інстанції під час прийняття оскаржуваної постанови, мають різне матеріально-правове регулювання спірних правовідносин по відношенню до цієї справи.
Також відповідач зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту Національної Поліції України та Правил етичної поведінки поліцейських дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування правомірно встановлено, що дисциплінарний проступок позивача полягає у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій? несумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейських, а також дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2023 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвоката Хурсенка Сергія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2023 року з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В., які не є суддею-доповідачем у цій справі) визначено такий склад колегії: головуючий-суддя - Мацедонська В.Е., судді: Уханенко С.А., Білак М.В.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд цієї справи в порядку письмового провадження на 19 липня 2024 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу органах Національної поліції України.
15 вересня 2022 року позивача призначено на посаду т.в.о. заступника начальника слідчого управління ГУНП в Сумській області - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи СУ ГУНП в Сумській області.
15 жовтня 2022 року до Сумського управління ДВБ НП України надійшла інформація про те, що 15 жовтня 2022 року працівниками Національного антикорупційного бюро України в рамках розслідування кримінального провадження № 52022000000000310 від 14 жовтня 2022 року за ч. 3 ст. 368 КК України задокументовано факт вимагання тимчасово виконуючим обов`язки заступника начальника слідчого управління - начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи ГУНП в Сумській області майором поліції ОСОБА_1 неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США від керівника одного з підприємств області за непритягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 272 КК України по кримінальному провадженню №12022200000000233 від 13 жовтня 2022 року.
15 жовтня 2022 року Сумське управління ДВБ НП України направило до ГУНП в Сумській області лист з проханням призначити та провести службове розслідування за вказаним вище фактом.
17 жовтня 2022 року ГУНП в Сумській області прийнято наказ №678 "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" з метою з`ясування обставин, викладених у листі Сумського управління ДВБ НП України.
Відповідно до наказу ГУНП в Сумській області №401о/с від 20 жовтня 2022 року у відповідності до ст. 69 Закону №580-VIII ОСОБА_1, слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Сумській області, звільнено від тимчасового виконання обовя`зків за вакантною посадою заступника начальника слідчого управління ГУ НП в Сумській області начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи з 16 жовтня 2022 року.
Під час службового розслідування відповідачем опитано позивача, старших слідчих ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, заступника начальника відділу розслідування злочинів проти життя та здоров`я особи ОСОБА_8, слідчого ОСОБА_6, начальника чергової частини УОАЗОР ОСОБА_7, заступника начальника ГУНП - начальника СУ ОСОБА_12, досліджено ухвалу Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року у справі №991/4725/22, матеріали кримінального провадження №120222000000000233, службову характеристику позивача, за наслідком якого складено висновок службового розслідування від 27 жовтня 2022 року.
Висновком службового розслідування встановлено порушення ОСОБА_1 пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги поліцейського, п. 2.4 наказу ГУ НП № 198 від 02 лютого 2021 року, ч. 1 пунктів 1, 6 ч. 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абз. 1 п. 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09 листопада 2016 року, п. 1 розділу 2 посадової інструкції та вимог п. 4 ч. 3 ст. 1, частин 1 і 2 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ч. 1 ст. 39 КПК України, що виразились у невиконанні обов`язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, неналежній організації контролю за напрямком роботи, що стосується розслідування кримінальних проваджень про безвісне зникнення й викрадення осіб під час збройної агресії рф на території України, п.10 розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України № 828 від 11 жовтня 2018 року, що виразилось у неналежному збереженні вогнепальної зброї і боєприпасів, виданих на постійне носіння і зберігання, порушення пп. 6 п.10 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС №70 від 01 лютого 2016 року, що виразилось у залишенні зброї без нагляду та визнано за необхідне застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
Наказом ГУНП в Сумській області від 27 жовтня 2022 року №612 за скоєння дисциплінарного проступку застосовано до майора поліції ОСОБА_1, слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Сумській області дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції на підставі пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію", Присяги поліцейського, текст якої закріплено статтею 64 Закону України "Про національну поліцію", пункту 2.4. наказу ГУНП від 02 лютого 2021 року №198, частини 1, пунктів 1, 6 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, а також порушення вимог пункту 1 розділу 2 посадової інструкції та вимог пункту 4 частини 3 статті 1, частини 1 та 2 статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, частини 1 статті 39 КПК України.
В наказі зазначено про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1, який виразився у невиконанні обов`язків поліцейського, вчиненні дій, що підривають авторитет Національної поліції України, неналежній організації контролю за напрямком роботи, що стосується розслідування кримінальних проваджень про безвісне зникнення й викрадення осіб під час збройної агресії рф на території України, неналежному збереженні вогнепальної зброї і боєприпасів, виданих на постійне носіння і зберігання, залишенні зброї без нагляду.
Наказом ГУНП в Сумській області від 27 жовтня 2022 року №409 о/м майора поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) з 28 жовтня 2022 року.
Позивач, не погодившись з наказами відповідача, звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Верховного Суду зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут), та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. На працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно із частиною першою статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини; надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до частин 1, 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).