ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18 липня 2024 року
справа № 810/4474/17
адміністративне провадження № К/990/10926/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України,
на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року (суддя Щавінський В. Р.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року (суддя - доповідач Бужак Н. П., судді Костюк Л. О., Кобаль М. І.)
у справі №810/4474/17
за позовом Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління №50"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
19 грудня 2017 року Приватне акціонерне товариство "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" (далі - позивач, Товариство, платник податків) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якого є Головного управління ДПС у Київській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 листопада 2017 року №0043721401, яким платнику визначене зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 9 536 095,05 грн в т.ч. за основним платежем 6 357 397,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3 178 698,05 грн, податкове повідомлення рішення №0043681401, яким платнику визначене зобов`язання із податку на прибуток в сумі 10 073 055,00 грн в т.ч. за основним платежем 6 715 370,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3 357 685,00 грн, податкове повідомлення рішення №001220511, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1 104 125 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року у цій справі, позов задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30 листопада 2017 року №0043721401, №0043711401 та №0043681401.
02 травня 2022 року Головне управління ДПС у Київській області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 травня 2022 року визначено склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді: Васильєва І. А., Гончарова І. А.
11 травня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2021 року.
Підставами касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Ухвалою про відкриття касаційного провадження зазначено про те, що доводи касаційного оскарження підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
06 липня 2022 року справа № 810/4474/17 надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу податкового органу від Товариства до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 липня 2024 року № 2006/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
У зв`язку з цим, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року № 703 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2024 року для розгляду справи № 810/4474/17 визначений такий склад суду: Ханова Р. Ф. - головуючий суддя, судді: Бившева Л. І., Хохуляк В. В.
Доводи касаційної скарги
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункти 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Щодо підстав касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2021 року по справі 810/393/18.
Скаржник доводить, що суди попередніх інстанцій не врахували правовий висновок Верховного Суду стосовно застосування частини четвертої статті 78 КАС України щодо наявності судового рішення, яке набрало законної сили, яким встановлено факт нереальності господарських операцій між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьєр", а саме постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №821/1308/17.
Податковий орган вказує на незастосування судами попередніх інстанцій Інструкції №281/171/578/155 "Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", чим не враховано висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №816/2211/18.
Щодо підстав касаційного оскарження за пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували наявність вироку за статтею 205-1 КК України щодо одного з контрагентів, що свідчать, що суди не дослідили зібрані докази (пункт 1 частини другої статті 353 КАС України), в також здійснили відступ від висновків Верховного Суду, що викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №400/2793/18, від 31 березня 2020 року у справі №824/434/15-а.
Крім того відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Відповідач в касаційній скарзі зазначає, що судами попередніх інстанцій здійснена оцінка первинних документів, складених в межах договірних правовідносин позивача з його контрагентом, без дослідження факту відповідності складених платником податку первинних документів вимогам закону, що призвело до неправильного застосування статей 14, 44, 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 134 ПК України.
Відповідач просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити повністю.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Обставини справи
Приватне акціонерне товариство "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 05408668, взято на податковий облік в органах Державної податкової служби з 15 лютого 1994 року, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.
Видами господарської діяльності за кодом КВЕД є: 42.11 будівництво доріг та автострад (основний); 23.63 виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 23.99 виробництво неметалевих мінеральних виробів, н.в.і.у.; 43.11. Знесення; 43.12. Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 71.12 Діяльність у сфері інженірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.
На підставі наказу від 13 жовтня 2016 року №1892 працівниками Головного управління ДФС у Київській області у період з травня по жовтень 2017 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства при проведенні фінансового - господарських операцій з Комунальною корпорацією "КИЇВАВТОДОР" (код ЄДРПОУ 3359026), а також фінансово-господарських операцій з підприємствами, які здійснюють постачання товарів, робіт та послуг по вказаних господарських операціях за період з 01 січня 2015 року по 10 квітня 2017 року.
Розділом першим акта перевірки зазначено про проведення перевірки згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статті 79 ПК України на виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 10 квітня 2017 року у справі №757/20377/17-к, винесеної за клопотанням прокурора першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України (том 1 арк. справи 67).
За наслідками перевірки контролюючий орган склав акт від 06 листопада 2017 року №855/10-36-14-01/05408668 (далі - акт перевірки).
Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем:
- пункту 44.1 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, абзацу 8 статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" п.5 П(С)БО №15 "Дохід", п.5 П(С)БО №11 "Зобов`язання", п.7 П(С)БО №3 "Звіт про фінансові результати", в результаті чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на загальну суму 6 715 370 грн;
- пунктів198.1, 198.3 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 6 357 397 грн та завищення від`ємного значення у розмірі 1104125 грн.
На підставі матеріалів зазначеної перевірки керівник податкового органу 30 листопада 2017 року прийняв податкові повідомлення - рішення:
- податкове повідомлення рішення №0043721401, яким платнику визначене зобов`язання із податку на додану вартість в сумі 9 536 095,05 грн в т.ч. за основним платежем - 6 357 397,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3 178 698,05 грн;
- податкове повідомлення рішення №0043681401, яким платнику визначене зобов`язання із податку на прибуток в сумі 10 073 055,00 грн. в т.ч. за основним платежем - 6 715 370,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 3 357 685,00 грн;
- податкове повідомлення рішення №001220511, яким платнику зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1 104 125 грн.
Правовою підставою для визначення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток та податку на додану вартість, а також зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість стало порушення норм зазначених у акті перевірки, підставою застосування штрафних (фінансових) санкцій - пункт 123.1 статті 123 ПК України.
Склад податкового правопорушення, за висновком контролюючого органу, полягає в нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Маркет-Премьєр".
Вказані обставини, на думку контролюючого органу, підтверджуються наступними обставинами:
- відсутністю документів щодо фактичного транспортування продукції від ТОВ "Маркет-Премьєр" до позивача;
- позивач (відповідно до даних інформаційних систем ДФС) самостійно ввозив з території Російської Федерації бітум марки 60/90 від виробників - ТОВ "Газпромнефть-Логистика" та ТОВ "Нефтегазова компания "Славнефть";
- надані до перевірки залізничні накладні підтверджують власний імпорт бітуму позивачем;
- відсутністю імпортних операцій (згідно із даними інформаційних систем ДФС) щодо ввезення на митну територію України бітуму марки 60/90 ТОВ "Маркет-Премьєр" та його постачальниками, зокрема, ТОВ "Інтербіт Індастрі" та ТОВ "Інгус Ойл";
- неможливістю виконання ТОВ "Маркет-Премьєр" спірних договорів з урахуванням відсутності у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності.
Обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій та їх оцінка.
Між Приватним акціонерним товариством "Броварське шляхово-будівельне управління № 50" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркет-Премьєр" укладений Договір купівлі-продажу 2016 - 2018 років № 11 від 01 липня 2016 року на купівлю бітуму нафтового дорожнього в`язкого марки БНД 60/90, БНД 90/130, мазут, пічне паливо для виробничих потреб позивача.
Оцінюючи виконання цього договору суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що ТОВ "Маркет-Премьєр" за період вересень-грудень 2016 року виписав видаткові накладні на загальну суму 44 769 134,90 грн, товар отриманий Товариством по залізниці безпосередньо матеріально відповідальним працівником підприємства позивача, начальником виробничої ділянки №1-е (асфальтобетонний завод позивача в м. Бровари) - Реусом О. О., оплата за поставлений товар у сумі 31 114 693,45 грн, з податком на додану вартість підтверджена долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями, якість товару підтверджена паспортами якості.
Оцінюючи доводи контролюючого органу про відсутність зазначення в залізничних накладних ТОВ "Маркет-Премьєр", суд апеляційної інстанції здійснив аналіз пункту 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом транспорту України 21 листопада 2000 року №644, додатку 3 до цих правил, дійшов висновку про те, що зазначення ТОВ "Маркет-Премьєр" в залізничній накладній не передбачено чинним законодавством.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що контролюючим органом не досліджувався дійсний рух активів між виробником бітуму на шляху до позивача. Зокрема, не аналізувалися існування договірних відносин щодо придбання ТОВ "Маркет-Премьєр" бітуму, а висновки акта перевірки в цій частині ґрунтується виключно на припущеннях.
Доводи відповідача, щодо правильності заповнення первинної документації, в розрізі посилання на Інструкцію № 281/171/578/155 та зауваження податкового органу щодо відсутності актів прийняття ПММ матеріально-відповідальною особою, журналу реєстрації проведення вимірювань нафтопродуктів (нафти) у резервуарах за формою №7-НП та актів за формою 5-НП, суди попередніх інстанцій визнали неприйнятними з огляду на аналіз положень статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", приписів розділу 1, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155, за вимогами якої обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - Підприємства).
Звертаючись до Національного класифікатора України (затверджено Наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року № 457), яким затверджені "Класифікації видів економічної діяльності" ДК 009:2010" (далі - КВЕД 2010), суди попередніх інстанцій встановили, що ПрАТ "Броварське ШБУ № 50" є кінцевим споживачем бітуму дорожнього, і як наслідок не здійснює економічну діяльність із закупівлі, транспортування, зберігання і реалізації нафти і нафтопродуктів. Позивач не здійснює надання послуг третім особам щодо закупівлі, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів, а тому вимоги Інструкції № 281/171/578/155 щодо складання документів фіксуючих зберігання бітуму дорожнього за формами, встановленими вказаною Інструкцією, не поширюється на позивача як кінцевого споживача.
Щодо поставок бітуму нафтового дорожнього в`язкого БНД 60/90 від ТОВ "Маркет-Премьєр" суд апеляційної інстанції зазначив, що податковий орган, не ставлячи під сумнів реальність поставки товару, дійшов хибного висновку, що бітум нафтовий дорожній в`язкий БНД 60/90 є нафтопродуктом і його поставка повинна відповідати вимогам Інструкції №281/171/578/155, з огляду на те, що матеріали "Бітуми нафтові дорожні в`язкі" ДСТУ Б В.2.7.-81-98 (затверджений наказом Держбуду України від 03.12.1998 №279 та ДСТУ 4044-2001, затверджений наказом Держстандарту України від 27.07.2001 №369) віднесені до будівельних матеріалів. Як наслідок, бухгалтерський облік будівельних матеріалів, у тому числі бітум дорожній БНД 60/90, ведеться на загальних підставах.
Оцінюючи посилання відповідача на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 січня 2018 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі № 821/1308/17, суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги, оскільки предметом розгляду у вказаній справі було питання правомірності формування саме ТОВ "Маркет-Премьєр" даних податкового обліку. Питання вчинення господарських операцій між ТОВ "Маркет-Премьєр" та позивачем у справі № 821/1308/17 розглядалося з урахуванням наявних у справі доказів.
Відхиляючи цей довід суд апеляційної інстанції покликався на частину сьому статті 78 КАС України, якою передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
Також, посилавшись на правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі №160/3364/19 суд апеляційної інстанції визнав безпідставними посилання податкового органу на наявність кримінальних проваджень, в яких фігурантами є посадові особи контрагентів позивача, оскільки факт наявності кримінального провадження, без ухвалення судового рішення, яким би було встановлено певні обставини, не може свідчити про фіктивну діяльність підприємства. Більш того, за відсутності доказів щодо непричетності засновників до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства та дослідження їх судом, не є достатнім лише посилання відповідача на наявність розслідування та/або відкритого кримінального провадження, оскільки вказане не містить у собі встановлених обставин, які б доводили невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме за господарськими відносинами з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.
Також зазначено, що вказана правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 18 грудня 2018 року у справі № 816/1118/17, від 15 січня 2019 року у справі № 809/2918/13-а.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Київській області від 30 листопада 2017 року №0043721401, №0043711401 та №0043681401.
Правове регулювання
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.