ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
справа № 440/17605/21
адміністративне провадження № К/990/43410/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Гімона М.М., Бившевої Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №440/17605/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" до Головного управління ДПС у Полтавській області, про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.08.2022 (суддя Головко А.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 (головуючий суддя Мельнікова Л.В., судді: Рєзнікова С.С., Бегунц А.О.),
В С Т А Н О В И В :
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі також - відповідач, контролюючий орган), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.08.2021 № 00055730701, № 00055570701, № 00055800701, від 11.11.2021 № 00083720701, № 00083730701.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначає, що господарські операції з адвокатським об`єднанням "Прайсуотерхаускуперс лігал" та Блумберг Файненс Л.П. підтверджені первинними бухгалтерським документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують право позивача на включення оприбуткованих послуг до складу витрат підприємства. Окрім того, вказує, що відповідачем необґрунтовано застосовано до позивача штраф за порушення порядку подання податкового розрахунку за формою 1ДФ, оскільки така помилка не призвела до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або зміни платника податку, а отже виключає притягнення до відповідальності згідно пункту 119.1 статті 119 Податкового кодексу України (далі також - ПК України).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду 31.08.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду 14.11.2023, позов задоволено повністю.
В ході розгляду справи судами встановлено, що з 17.05.2021 по 11.06.2021 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Регал Петролеум Корпорейшн (Юкрейн) Лімітед" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складений акт від 06.07.2021 № 5098/16-31-07-01-10/35665790.
Перевіркою встановлено порушення:
- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, ст. 46, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пунктів 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 19 МСБО 18 "Дохід", в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування на прибуток в загальній сумі 3 326 021 грн;
- пункту 189.1 статті 189, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 631 814 грн, від`ємного значення податку на додану вартість за грудень 2020 року в сумі 33 393 грн та нереєстрацію податкових накладних у ЄРПН на суму податку на додану вартість у розмірі 665 204 грн;
- абз. "г" пункту 176.2 статті 176 ПК України, пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку заповнення податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку за формою 1ДФ в результаті подання податкового розрахунку за формою 1-ДФ не у повному обсязі та з недостовірними відомостями за 3 квартал 2018 року, 3 квартал 2020 року.
На підставі висновків акту перевірки контролюючим органом 11.08.2021 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 00055730701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року на суму 3 326 021 грн;
- № 00055760701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням на суму 631 811 грн, за штрафними санкціями на суму 126362,30 грн;
- № 00055570701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 33 393 грн;
- № 00055790701 про застосування штрафної санкції за платежем податок на додану вартість на суму 54400 грн;
- № 00055800701 про застосування штрафної санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 1020 грн.
Товариство скористалося правом адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Державної податкової служби України від 05.11.2021 № 25075/6/99-00-06-01-01-06 за результатами розгляду скарги Товариства скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.08.2021 № 00055760701 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 631811 грн, податкове повідомлення-рішення від 11.08.2021 № 00055790701 в частині застосування штрафних санкцій в розмірі 26549,3 грн, а в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 11.08.2021 № 00055730701, № 00055570701, № 00055800701 залишено без змін.
11.11.2021 відповідачем, з урахуванням рішення Державної податкової служби України від 05.11.2021 року №25075/6/99-00-06-01-01-06, прийняті податкові повідомлення-рішення № 00083720701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням на суму 631 811 грн, за штрафними санкціями на суму 63181,10 грн; № 00083730701 про застосування штрафної санкції за платежем податок на додану вартість на суму 27850,70 грн.
Не погоджуючись з такими рішення контролюючого органу, Товариство звернулося до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, позицію якого підтримав й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не надано доказів та не зазначено обставин, які б ставили під сумнів фактичне здійснення спірних господарських операцій. Зокрема, не надано доказів, що підтверджували б невідповідність змісту угод дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків, чи свідчили про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договорів або приховування дійсного об`єкта оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Також суд зазначив, що пункт 119.2 статті 119 ПК України передбачає накладення штрафу в розмірі 340 гривень за оформлення документів, що містять інформацію про об`єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків без зазначення реєстраційного номера облікової картки платника податків, у випадку, коли законодавство вимагає від особи-резидента отримання такого номера, або з використанням недостовірного реєстраційного номера облікової картки платника податків, крім випадків, визначених пунктом 119.1 цієї статті. Натомість, оскаржуване податкове повідомлення рішення містить суму штрафу 1020, 00 грн, а отже є протиправним.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився контролюючий орган та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, відповідач зазначає, що послуги з юридичної перевірки діяльності ТОВ "Аркона Газ - Енергія", послуги щодо часткового оновлення звіту адвокатського об`єднання "Прайсуотерхаускуперс лігал" та послуги Блумберг Файненс Л.П. не пов`язані з господарською діяльністю Товариства та не були використані в оподатковуваних операціях позивача. Посилається на те, що надані платником звіти про виконання процедур, щоквартально повністю дублюють дані, не розкриваючи їх змісту. В свою чергу доказів з переліком консультацій, претензій із зазначенням відповідних осіб, яким вони надавались, інформації щодо отримання послуг в усному, письмовому вигляді, або доказів їх отримання у електронному вигляді, доказів використання наданих послуг в господарській діяльності та отримання позитивного економічного ефекту від укладення договору з контрагентом, платником надано не було. Наголошує, що судами під час розгляду справи не застосовано підходу "превалювання суті над формою" та не з`ясовано справжню сутність правовідносин; досліджено лише відповідність договорів формальним вимогам, передбаченим законодавством, а не фактичні відносини, що існували.
За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження відповідач вказав пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Так, скаржник наводить низку постанов Верховного Суду, правові висновки яких не були враховані судами першої та апеляційної інстанцій при застосуванні норм матеріального права - пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту134.1 статті 134, пунктів 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України.
Верховний Суд ухвалою від 30 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою контролюючого органу з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
У відповідності до пункту 189.1 ст. 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Згідно пункту 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: підпункт "г" в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Згідно пункту 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Своєю чергою, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. За своєю правовою суттю господарською операцією є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підтверджують факт її проведення.
Таким чином, оцінюючи обґрунтованість заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок (надання послуг), перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.
Так, підставою для прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 11.08.2021 №00055730701 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2021 року на суму 3 326 021 грн, №00055570701 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 33 393 грн, від 11.11.2021 №00083720701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за податковим зобов`язанням на суму 631 811 грн, за штрафними санкціями на суму 63181,10 грн та №00083730701 про застосування штрафної санкції за платежем податок на додану вартість на суму 27850,70 грн стали висновки останнього про те, що витрати, понесені позивачем на сплату послуг Адвокатського об`єднання "Прайсуотерхаускуперс лігал" та Блумберг Файненс Л.П., є необґрунтованими, не відносяться до господарської діяльності позивача та не підтвердженні первинними обліковими документами.