ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 932/1328/23
провадження № 61-429св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач -Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
третя особа- ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Роговської Алли Олександрівни на постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року,прийняту у складі колегії суддів: Макарова М. О., Барильської А. П., Демченко Е. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення по зняттю з реєстрації місця проживання.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щовін проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, разом із батьками. Власником житлового будинку була його мати. Згодом його матір подарувала цей будинок його рідній сестрі ОСОБА_2, яка звернулася із заявою до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зняття його з реєстрації.
Відповідач своїм рішенням зняв його з реєстрації за заявою власника майна. Вважав, що його було знято з реєстрації незаконно, без його відома, без законних підстав, на порушення вимог чинного законодавства України.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконними та скасувати рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 12 серпня 2019 року про зняття його з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2023 року, ухваленим у складі судді Цитульського В. І., позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконним та скасовано рішення Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 12 серпня 2019 року про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач, відповідно до положень Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та Правил реєстрації місця проживання, особисто не звертався із заявою про зняття його з реєстрації місця проживання, а новий власник квартири ОСОБА_2 до заяви не надала судового рішення, яким ОСОБА_1 визнано таким, що втратив право користування житловим приміщенням, або виселено чи знято з реєстрації місця проживання, а також не надала доказів припинення підстав на право користування квартирою членів сім`ї власника житла, а тому суд дійшов висновку про те, що зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 є незаконним.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року апеляційні скарги Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур, ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 червня 2023 року скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що підставами для зняття особи з реєстрації може бути й заява власника, а не лише заява зареєстрованої особи, яка не є власником, а тому зняття ОСОБА_1 з місця реєстрації, що відбулось за заявою нового власника будинку - ОСОБА_2, відповідає вимогам закону.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У січні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Роговська А. О. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, а саме: статтю 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункти 26, 27 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 "Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до неправильного вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження постанови Дніпровського апеляційного суду від 05 грудня 2023 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15 липня 2021 року у справі № 757/36194/19 (провадження № 61-4527св21), від 10 лютого 2021 року у справі № 755/14304/19 (провадження № 61-13059св20), від 02 червня 2021 року у справі № 615/1011/19 (провадження № 61-1428св21), від 01 квітня 2021 року у справі № 206/5355/18 (провадження № 61-6714св20), від 25 листопада 2021 року у справі № 638/7196/19 (провадження № 61-1426св21), від 25 листопада 2021 року у справі № 643/16257/19 (провадження № 61-4021св21).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У лютому 2024 року Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2024 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У червні 2024 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2024 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 травня 2011 року місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Право власності на житловий будинок було зареєстроване за матір`ю ОСОБА_1 - ОСОБА_3 .
Згідно з договором дарування від 25 липня 2019 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .
12 серпня 2019 року ОСОБА_2, як новий власник будинку на підставі договору дарування, звернулася з письмовою заявою до відділу формування та ведення реєстру територіальної громади управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про зняття з реєстрації за вищезазначеною адресою ОСОБА_1,.
Листом від 16 січня 2023 року №10/5-47 відповідач повідомив ОСОБА_1, що 12 серпня 2019 року його було знято з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1, на підставі звернення нового власника житла, в порядку Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" та пункту 26 Правил реєстрації місця проживання.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Роговської А. О. підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням