ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/1083/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Колос І. Б.,
за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,
представників учасників справи:
позивача - Кузьмічова Т. В.,
відповідача - Прокопів Н. М., Акуленко А. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 (суддя Князьков В. В.), додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 (суддя Князьков В. В.) та постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 (колегія суддів: Євсіков О. О. - головуючий, Демидова А. М., Корсак В. А.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 1 530 739 817,30 грн
та за зустрічним позовом Державного підприємства "Гарантований покупець"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
про тлумачення пункту договору,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави вимог
1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - Підприємство) про стягнення 659 266 810,19 грн основного боргу, 16 466 830,81 грн 3 % річних та 102 370 049,70 грн інфляційних втрат.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг від 15.09.2021 № 2308/02/21 (далі - Договір) в частині здійснення повної та своєчасної оплати наданих послуг за серпень - листопад 2022 року.
1.3 Згідно із заявою про збільшення позовних вимог Товариство збільшило вимоги в частині стягнення основного боргу на 738 688 848 грн, 3 % річних - на 4 919 670,36 грн та в частині стягнення інфляційних втрат - на 9 027 608,27 грн.
1.4 Підприємство звернулося до суду із зустрічною позовною заявою про тлумачення пункту 7 Договору в контексті того, чи вважаються платежі 1-5 згідно з пунктом 7 Договору грошовим зобов`язанням в розумінні чинного законодавства України.
1.5 Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що Підприємство здійснює оплату у 6 етапів, 5 з яких це авансові платежі, що, на думку позивача за зустрічним позовом унеможливлює застосування статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), адже такі платежі (етапи 1- 5) не є грошовим зобов`язанням.
1.6 03.07.2023 Товариство звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, у якій просило стягнути з Підприємства 55 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Господарський суд міста Києва рішенням від 28.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024, закрив провадження у справі в частині позовних вимог Товариства до Підприємства про стягнення 1 397 955 658,19 грн основного боргу. Позов про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат задоволено повністю: стягнуто з Підприємства на користь Товариства 21 386 501,17 грн 3 % річних, 111 397 657,97 грн інфляційних втрат та 939 400,00 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
2.2 Судові рішення щодо закриття провадження мотивовані тим, що після звернення Товариства з позовом у справі, яка розглядається, зобов`язання Підприємства з оплати наданих Товариством послуг було припинено внаслідок їх виконання, а також зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом підписання контрагентами в двосторонньому порядку відповідних актів.
2.3 При цьому за висновком судів Підприємство здійснювало оплату за Договором у спірний період з порушенням визначеного у пункті 7 Договору графіка платежів, а тому Товариство правомірно застосувало до нього передбачені статтею 625 ЦК України заходи відповідальності, а саме нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Перевіривши наданий Товариством розрахунок, суд першої інстанції дійшов висновку, що цей розрахунок є арифметично правильним, а правові підстави для зменшення 3 % річних та інфляційних нарахувань і задоволення відповідного клопотання Підприємства відсутні.
2.4 Відмовляючи у задоволенні вимог зустрічного позову, суд першої інстанції виснував, що фактично обставини, покладені Підприємством в обґрунтування зустрічного позову, є запереченнями проти задоволення первісного позову в частині нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, правомірність чого була встановлена під час розгляду вимог первісного позову. Наявності жодних розбіжностей у тлумаченні пункту 7 Договору, яким фактично врегульовано порядок внесення оплати, зокрема невизначеності і незрозумілості понять і термінів Договору в контексті визначення взаємних прав та обов`язків контрагентів щодо оплати наданих послуг, Підприємство не довело, а суд не встановив.
2.5 Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 19.07.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024, стягнув з Підприємства на користь Товариства 55 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.6 Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, при ухваленні додаткового рішення керувався статтями 126, 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та виходив з того, що заявлений Товариством розмір судових витрат є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи
3.1 Підприємство у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.
3.2 Скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення в частині задоволених позовних вимог ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права і вважає за необхідне поставити перед Верховним Судом питання відступу від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23. При цьому Підприємство просить справу передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а у разі відмови - передати цю справу на розгляд палати / об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду у зазначеній справі.
3.3 Підставами касаційного оскарження відповідач зазначає:
пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки, закриваючи провадження у справі в частині стягнення основного боргу, суди попередніх інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 01.09.2022 у справі № 910/11011/21, від 06.09.2021 у справі № 910/8775/20, від 19.02.2020 у справі № 903/181/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 22.05.2019 у справі № 904/9628/17, та не здійснили пропорційного розподілу судового збору, а весь поклали на відповідача;
пункт 2 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки існує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23;
пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 Примірного договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (додаток 2 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (далі - Положення) у взаємозв`язку з частиною 1 статті 598 ЦК України;
пункт 4 частини 2 статті 287 ГПК України, оскільки суди не дослідили належним чином зібраних у справі доказів.
3.4 Також Підприємство звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2023 та ухвалену за результатами його перегляду постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
3.5 На обґрунтування касаційної скарги Підприємство посилається на те, що суди не врахували правових висновків щодо застосування статей 1, 19, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статей 126, 129 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 27.10.2022 у справі № 904/8800/21, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, від 28.02.2023 у справі № 910/20293/21, що є підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України.
3.6 Товариство у відзивах на касаційні скарги заперечує викладені в них доводи і просить у задоволенні касаційних скарг Підприємства відмовити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
4. Мотивувальна частина
4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство (постачальник універсальних послуг) та Підприємство (замовник) уклали Договір, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуги), а замовник зобов`язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням (зі змінами).
4.2 Відповідно до пункту 4 Договору загальна вартість послуг за цим договором визначається як сумарна вартість послуг, які надаються постачальником кожного розрахункового періоду протягом строку дії цього договору, крім того - податок на додану вартість. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
4.3 Прогнозна вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником універсальних послуг відповідно до додатка 5 Положення (пункт 5 Договору).
4.4 За умовами пункту 6 Договору до 15-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду, постачальник надсилає на електронні адреси замовника інформацію за формою, наведеною у додатку 5 до цього Договору, в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису з подальшим надсиланням на поштову адресу одного примірника оригіналу.
4.5 Згідно з пунктом 7 Договору оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання постачальника таким чином:
перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
другий платіж - до 3-го (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
третій платіж - до 9-го (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
четвертий платіж - до 15-го (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
п`ятий платіж - до 21-го (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
шостий платіж - до 14-го (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, у розмірі, що визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п`яти платежів.
У разі якщо дата платежу припадає на вихідний / святковий, такий платіж здійснюється наступного робочого дня після такого вихідного / святкового дня. Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозної вартості за розрахунковий місяць (сума перших п`яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різниці до 15-го (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
4.6 Згідно з пунктом 8 Договору фактична вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником універсальних послуг відповідно до додатка 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на підставі фактичних даних.
4.7 Відповідно до пункту 9 Договору до 10-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, постачальник універсальних послуг надсилає на електронні адреси замовника інформацію за формами, наведеними у додатках 1 - 4 до цього договору, в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису з подальшим надсиланням на поштову адресу одного примірника оригіналу.
4.8 Факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг. Постачальник надсилає не пізніше 11-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи акт приймання-передачі послуг, складений на підставі фактичної вартості наданих послуг у розрахунковому періоді. Замовник розглядає акт приймання-передачі послуг та у разі відсутності зауважень підписує його кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи протягом двох робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуг або надсилає постачальнику обґрунтовану відмову в його підписанні із зазначенням причин відмови, які повинні бути усунені. Постачальник надсилає не пізніше 12-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику поштою або передає через уповноваженого представника постачальника два примірники підписаних із своєї сторони акта приймання-передачі послуг. Замовник протягом трьох робочих днів після отримання оригіналів акта приймання-передачі послуг підписує їх та повертає один оригінал на адресу постачальника (пункт 10 Договору).
4.9 У пункті 16 Договору сторони передбачили, що у разі порушення замовником зобов`язань щодо строків оплати наданих послуг він сплачує постачальнику послуг пеню в розмірі 0,1 відсотка розміру платежу, за яким допущено прострочення оплати (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку, що діє на день розрахунку), за кожний день прострочення. Додатково на користь постачальника послуг стягується штраф у розмірі 7 відсотків зазначеного розміру платежу за прострочення понад 30 днів. Замовник звільняється від відповідальності, передбаченої цим пунктом Договору, у разі несвоєчасної та/або неповної оплати виробниками гарантованому покупцю наданих послуг відповідно до пункту 8 Положення.
4.10 Суди попередніх інстанцій також встановили, що за період з березня 2022 року до січня 2023 року постачальник надав замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.
4.11 Позивач зазначає, що він належним чином виконував взяті зобов`язання за Договором в частині надання замовнику послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, тоді як відповідач своєчасно та у повному обсязі за послуги не розрахувався, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.
4.12 Підприємство проти заявлених до нього вимог заперечило та зазначило, що за умовами укладеного між сторонами Договору та Положенням передбачено відкладальну обставину у визначенні строку оплати вартості надання гарантованому покупцю послуг із забезпечення достовірності електричної енергії для побутових споживачів, а саме: визначено, що покупець зобов`язаний оплачувати своєчасно та в повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання послуг за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 Положення.
4.13 За таких обставин, на думку Підприємства, відсутні підстави для застосування до нього заходів відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
4.14 Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що після звернення Товариства з позовом у справі, що розглядається, зобов`язання Підприємства з оплати наданих Товариством послуг було припинено внаслідок їх виконання, а також зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом підписання контрагентами у двосторонньому порядку відповідних актів.
4.15 За висновком судів попередніх інстанцій, Підприємство не довело наявності відкладальної умови, про існування якої воно стверджує.
4.16 Водночас суди встановили, що оплату вартості надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за березень 2022 року - січень 2023 року Підприємство здійснювало з порушенням графіка платежів, визначеного у пункті 7 Договору, а тому нарахування Товариством Підприємству 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 ЦК України є правомірним.
4.17 Перевіривши наданий Товариством розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, суд першої інстанції визнав такий розрахунок арифметично правильним, з чим погодився й суд апеляційної інстанції.
4.18 Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.19 Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 ГПК України).
4.20 Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Підприємства є оскаржувані рішення та постанова в частині задоволення позовних вимог Товариства про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 21 386 501,17 грн та інфляційних втрат у сумі 111 397 657,97 грн. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а отже, не переглядаються Судом під час касаційного розгляду цієї справи.
4.21 Що стосується доводів Підприємства, наведених у касаційній скарзі у контексті приписів пункту 2 частини 2 статті 287 ГПК України, щодо необхідності відступити від правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23, з посиланням на висновки у якій суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржувану постанову, Суд виходить з такого.
4.22 Так, у справі № 910/1294/23 Верховний Суд відзначив:
підпунктом 2 пункту 8 Положення передбачено, що Гарантований покупець зобов`язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення;
Верховний Суд не погоджується з доводами скаржника, що умовою для оплати ним заборгованості є відсутність будь-якої заборгованості позивача перед ДП "НАЕК "Енергоатом";
Верховний Суд не вбачає підстав для необхідності здійснення розширеного тлумачення правової норми, де тлумачення має буте ширшим, ніж буквальний текст внаслідок суб`єктивного тлумачення скаржником "волі закону";