1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 904/3157/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,

розглянувши у відкритому судову засіданні матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост ліс"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Парусніков Ю.Б., судді: Іванов О.Г., Верхогляд Т.А.)

від 15.05.2024

у справі № 904/3157/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рост ліс"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля"

про стягнення боргу,

за участю представників учасників справи:

позивача - Шевченко О.В.,

відповідача - Золотухін Р.М.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рост ліс" (далі - ТОВ "Рост ліс", позивач), з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з вимогою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", відповідач) про стягнення 833 847,88 грн - основного боргу за несплату вартості поставленого товару, 292 442,67 грн - інфляційних витрат та 58 447,00 грн - 3 % річних.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов Договору поставки в частині повної та своєчасної оплати вартості переданої у власність відповідача продукції.

2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору

2.1. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 у справі №904/3157/23 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 591 079,44 грн - боргу, 285 280,16 грн - втрат від інфляції та 58 447,00 грн - 3 % річних. В решті позову відмовлено.

2.2. Постановою Центрального господарського суду від 15.05.2024 у справі №904/3157/23 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 скасовано повністю та ухвалено нове судове рішення, яким позовну заяву ТОВ "Рост ліс" до ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції керувався приписами пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Рост ліс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального господарського суду від 15.05.2024 у справі №904/3157/23, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.11.2023 у справі залишити в силі.

3.2. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України відзначає, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 частин першої статті 226 ГПК України.

Позивач стверджує, що умови Договору про третейську угоду (застереження) не можливо було виконати, через відсутність правової визначеності щодо чіткого порядку формування самого складу суду та чіткого визначення ким саме (компетентним органом якої саме організації) повинен був бути обраний третій суддя, а посилання умов договору на компетентний орган стосується діяльності постійно діючих третейських угод, а не суду "ad hoc".

ТОВ "Рост ліс" вважає, що судом апеляційної інстанції не було повно та всебічно досліджено всі докази у справі та не надано їм відповідної правової оцінки, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права: статті 55 Конституції України, статті 124 Конституції України, статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус судів", статей 2, 8 Закону України "Про третейські суди"; та до порушення норм процесуального права - статті 4 ГПК України.

3.3. ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить Суд касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень

4.1. Між ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) та ТОВ "Рост ліс" (продавець) 12.01.2017 укладено договір поставки № 2351-ПУ (далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, постачальник (позивач) зобов`язується поставити у власність покупця (відповідача) продукцію та/або обладнання виробничо-технічного призначення, код ГК (далі - "Продукція"), в асортименті, кількості, у строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами у цьому Договорі та Специфікаціях, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Покупець зобов`язується прийняти і оплатити продукцію, що поставляється у його власність, відповідно до умов цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Постачання продукції здійснюється партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками та у строки, погоджені сторонами у Специфікаціях до цього Договору. Під партією продукції сторони розуміють будь-яку кількість продукції, однорідної за своїми якісними показниками, що супроводжується одним документом щодо якості та/або одним товаросупровідним документом (пункт 4.1 Договору).

Відповідно до пункту 5.1 Договору загальна сума Договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є невід`ємною частиною цього Договору. У разі відхилення кількості фактично поставленої продукції від погодженої до поставки кількості загальна вартість Договору змінюється пропорційно до кількості фактично поставленої продукції з розрахунку її ціни, зазначеної у відповідних Специфікаціях до Договору. Толеранс (відхилення за кількістю) постачання продукції складає 10%, якщо інше не обумовлено сторонами у відповідних специфікаціях до Договору.

У будь-якому випадку загальна орієнтовна сума Договору не повинна перевищувати 84 000 000,00 гривень без ПДВ на дату укладання Договору. Сума Договору може бути збільшена шляхом підписання сторонами відповідної Додаткової угоди після отримання дозволу уповноваженого органу управління Покупця.

Ціни на продукцію, що поставляється Постачальником, встановлюються сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору (пункт 5.2 Договору).

Розрахунки за продукцію, що постачається за цим Договором, здійснюється Покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 робочих днів з 90 календарних днів з дати поставки відповідної продукції на підставі отриманого Покупцем рахунку та за умови надання податкової накладної та документів, передбачених розділом 4 цього Договору (пункт 5.4 Договору в редакцій Додаткової угоди від 13.12.2017).

Відповідно до пункту 7.5 вказаного Договору всі суперечки, що виникають між сторонами у зв`язку з виконанням цього договору або стосуються його зміни, припинення, недійсності, підлягають розгляду і вирішуються в третейському суді для розгляду конкретного спору (третейський суд "ad hoc").

За змістом пункту 7.6 Договору третейський суд для розгляду конкретного спору формується і діє у складі трьох третейських суддів. Персональний склад третейського суду для розгляду конкретного спору визначається сторонами в порядку, передбаченому пунктом 7.9 Договору.

Третейське провадження порушується шляхом вручення позивачем відповідачу вимоги про третейський розгляд конкретного спору за цим договором (пункт 7.8 Договору).

За змістом пункту 7.9 Договору склад третейського суду для розгляду конкретного спору формується в наступному порядку.

Одного з третейських суддів обирає позивач, вказавши інформацію про нього у своїй вимозі, згідно з пунктом 7.10 Договору та Законом України "Про третейські суди".

Другий третейський суддя обирається відповідачем протягом 30 (тридцяти) календарний днів з моменту отримання від позивача вимоги про третейський розгляд. У своєму повідомленні позивачеві про призначення третейського судді відповідач указує інформацію про нього згідно з пунктом 7.10 цього Договору та Закону.

Третій третейський суддя, який виступає в якості голови, обирається двома обраними третейськими суддями протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту вибору другого третейського судді, з урахуванням вимог пункту 7.10 цього Договору та Закону.

У разі недосягнення згоди у виборі третього третейського судді протягом зазначеного терміну такого третейського суддю призначає компетентний орган на письмовий запит однієї із сторін.

Відповідно до пункту 7.10 Договору сторони дійшли згоди про наявність обов`язкових вимог до третейських суддів, передбачених Законом.

Згідно з пунктом 7.13 Договору рішення третейського суду для розгляду конкретного спору (третейський суд "ad hoc") є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених законодавством України.

Пунктом 7.14 Договору сторони погодили, що процедура і правила, якими необхідно керуватися в ході третейського розгляду, визначаються Законом та цією третейською угодою.

Умови договору, що містять відомості про найменування сторін, їх місцезнаходження, місце і дату укладення договору, являються складовими частинами третейської угоди, викладеної в розділі 7 цього договору (пункт 7.15 Договору).

Відповідно до пункту 8.1 Договору цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін. Сторони дійшли згоди, що у разі належного виконання обома сторонами своїх зобов`язань, строк дії Договору встановлюється до 31.12.2018 включно.

У разі невиконання (неналежного виконання) сторонами своїх зобов`язань за цим Договором, термін дії Договору продовжується до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

У разі укладення сторонами на виконання цього Договору Специфікації до Договору до закінчення строку дії Договору, встановленого в абзаці 1 пункту 8.1 цього Договору, строки виконання зобов`язань за якими виходять за межі строку дії Договору, зазначеного в абзаці 1 пункту 8.1 цього Договору, дія Договору продовжується на строк виконання сторонами зобов`язань за вказаними специфікаціями. Строк дії Договору продовжується лише щодо Специфікацій, які укладені у порядку, зазначеному в цьому пункті Договору, та лише на період виконання сторонами зобов`язань за вказаними Специфікаціями.

4.2. ПАТ "Перший український міжнародний банк" (Банк, Фактор) та ТОВ "Рост ліс" (Клієнт) 12.01.2018 уклали Договір факторингу з регресом № МБ-Ф-DNI-1375 (далі - Договір № МБ-Ф-DNI-1375), за пунктом 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Фактор зобов`язується здійснювати Факторингове фінансування Клієнта за плату на умовах Факторингу з регресом.

Ліміт Факторингового фінансування за цим Договором встановлюється в розмірі 1 500 000,00 грн зі строком дії до 01.07.2019 (пункт 1.2 Договору № МБ-Ф-DNI-1375).

Додатком № 1 до Договору факторингу з реєстром № МБ-Ф-DNI-1375, визначено перелік боржників, відповідно до якого, під номером 1 значиться - ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля"; назва - Договір поставки; номер - 2351-ПУ; дата укладання - 12.01.2017; термін дії - 31.12.2018/до повного виконання сторонами своїх зобов`язань; максимальний розмір авансового платежу (% від вартості права вимоги включити % депонування) - 95%; % депонування (% від суми авансового платежу) - 5,0% - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить до 120 календарних днів, 10,0 % - за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 121 до 180 календарних днів, 21,0% за умови, якщо строк відстрочення платежу (з урахуванням періоду очікування) становить з 181 до 360 календарних днів (в редакції Додаткової угоди № 6).

4.3. Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди до Договору від 13.12.2018, у відповідності до статей 651, 653, 654 ЦК України, сторони дійшли взаємної згоди продовжити строк дії Договору до 31.12.2020.

4.4. На виконання умов Договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 591 079,44 грн, що підтверджується видатковими накладними:

- від 06.01.2020 № РН-0000001 на суму 112 118,40 грн,

- від 10.01.2020 № РН-0000002 на суму 99 918,00 грн,

- від 13.02.2020 № РН-0000003 на суму 62 840,16 грн,

- від 16.03.2020 № РН-0000004 на суму 102 461,38 грн,

- від 17.03.2020 № РН-0000005 на суму 109 664,35 грн,

- від 29.03.2020 № РН-0000006 на суму 104077,15 грн.

4.5. Позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури:

- від 06.01.2020 № СФ-0000001 на суму 112 118,40 грн,

- від 10.01.2020 № СФ-0000002 на суму 99 918,00 грн,

- від 13.02.2020 № СФ-0000003 на суму 62 480,16 грн,

- від 16.03.2020 № СФ-0000004 на суму 102 461,38 грн,

- від 17.03.2020 № СФ-0000005 на суму 109 664,35 грн,

- від 29.03.2020 № СФ-0000006 на суму 104 077,15 грн.

Відповідач поставлений товар не оплатив.

4.6. За твердженням позивача, останній направив відповідачу претензію від 22.12.2022 № 02-12/22, в якій вимагав погасити заборгованість у сумі 833 847,88 грн, з яких 591 079,44 грн за видатковими накладними: № РН-0000001, № РН-0000002, № РН-0000003, № РН-0000004, № РН-0000005, № РН-0000006, та 242 768,44 грн боргу за поставками 2019 року, за якими відповідачем не доплачено по 5 % за кожною видатковою накладною.

За даними позивача, наведену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

4.7. На прострочений борг відповідача у сумі 591 079,44 грн позивач, з посиланням на статтю 625 ЦК України, нарахував 58 447,00 грн - 3 % річних за період з 05.05.2020 по 05.10.2023 та 292 442,67 грн - індексу інфляції за період з травня 2020 року по вересень 2023 року.

Всі нарахування проводилися окремо за кожним актом.

4.8. Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 05.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, виходив з такого:

- укладеним сторонами Договором (пунктом 7.9) компетентний орган не визначений, тоді як Законом передбачено, що у випадку необрання призначеними/обраними сторонами третейськими суддями третього третейського судді, розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду;

- поняття компетентного органу, на який сторони посилаються в Договорі, не визначено, як самим Договором так і Законом;

- передбачений сторонами Договору порядок формування складу третейського суду для вирішення конкретного спору із залученням компетентного органу не відповідає принципу правової визначеності, а тому, на думку місцевого господарського суду, є таким, що не може бути виконаним;

- за відсутності домовленості двох третейських суддів про обрання ними третього третейського судді, за відсутності чіткого зрозумілого порядку залучення ними компетентного органу для вирішення цієї проблеми, а також у зв`язку з відсутністю в третейському застереженні погодженого сторонами такого компетентного органу, передбачена договором третейська угода (третейське застереження) не може бути реально виконана в частині формування повного складу третейського суду, що не дозволяє встановити дійсні наміри сторін стосовно створення певного третейського суду, що свідчить про можливість передання заінтересованою стороною господарського спору до компетентного суду;

- суд виходить з принципу процесуальної економії, оскільки, у випадку непогодження обраними/призначеними сторонами третейськими суддями третього судді, спір може бути вирішено лише компетентним судом.

4.9. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, виходив з такого:

- предметом апеляційного оскарження є по суті ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023, постановлена у даній справі за результатами розгляду судом першої інстанції клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в порядку пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, в якому останній заперечував проти розгляду справи саме господарським судом з огляду на наявність визначеного умовами договору третейського застереження;

- обставини справи, які стосуються вирішення спору по суті позовних вимог ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" не оспорюються, оскільки в основу доводів апеляційної скарги включено лише заперечення на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023, яка не підлягала оскарженню окремо від рішення;

- в межах доводів апеляційної скарги, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише постановлена по даній справі ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2023;

- умови договору, що містять відомості про найменування сторін, їх місцезнаходження, місце і дату укладення договору, являються складовими частинами третейської угоди, викладеної в розділі 7 цього договору (пункт 7.15 Договору);

- шляхом вчинення третейського застереження в пунктах 7.5 - 7.15 Договору поставки, зазначений спір має розглядати саме третейський суд для розгляду конкретного спору у складі трьох третейських суддів, персональний склад якого має визначається сторонами;

- третейське застереження є чинним, відповідає вимогам Закону, в судовому порядку недійсним не визнавалося, а тому може бути виконане;

- в силу принципу свободи договору сторони домовилися вирішувати між собою всі спори, які виникатимуть у зв`язку з виконанням Договору поставки в третейському суді, який формується і діє у складі трьох третейських суддів та визначається сторонами в порядку, передбаченому Договором поставки;

- висновок суду першої інстанції стосовно того, що укладеним сторонами Договором (пунктом 7.9) компетентний орган не визначений, тоді як Законом передбачено, що у випадку необрання призначеними/обраними сторонами третейськими суддями третього третейського судді, розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду, колегія суддів відхиляє, оскільки, як зазначалося вище, в силу приписів статті 12 Закону третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом;

- за умовами Договору йдеться саме про створення сторонами третейського суду для вирішення конкретного спору що допускається статтею 17 Закону, а не про передачу спору конкретно визначеному постійно діючому третейському суду, утворення якого передбачено саме компетентним органом суб`єктів, визначених у Законі;

- у даному конкретному випадку, позивач в порушення погоджених з відповідачем умов третейського застереження, взагалі не звертався до відповідача з вимогою про третейський розгляд конкретного спору, який виник в процесі виконання умов Договору поставки. Матеріали справи не містять будь-яких доказів у підтвердження надсилання позивачем такої вимоги відповідачу;

- у зв`язку з встановленням факту наявності у даній справі укладеного між сторонами третейського застереження (пункт 7.5. Договору поставки), враховуючи норми Закону щодо підвідомчості справ третейським судам, вказаний спір помилково розглянутий компетентним судом;

- безпідставними є доводи позивача про наявність у нього конституційного права на звернення для вирішення спору саме до господарського суду, оскільки наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і статті 55 Конституції України.

5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань

5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2024 для розгляду касаційної скарги у справі №904/3157/23 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.

Ухвалою Верховного Суду від 17.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі №904/3157/23 за касаційною скаргою ТОВ "Рост ліс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі №904/3157/23.


................
Перейти до повного тексту