ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
справа №320/489/22
касаційне провадження № К/990/2835/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Васильєвої І.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Лічевецький І.О.; судді: Мельничук В.П., Оксененко О.М.)
у справі № 320/489/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "Факел"
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Факел" (далі - ПрАТ "Факел", позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 жовтня 2021 року № 24434/0709 та № 24435/0709.
Рішенням від 11 липня 2022 року Київський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами не носили реального характеру.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14 вересня 2023 року скасував рішення суду першої інстанції, а позов задовольнив.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентами були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності, що підтверджено оформленими первинними документами податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2023 року та залишити в силі рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року.
Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері господарських операцій платника з визначеними в акті перевірки контрагентами.
Ухвалою від 06 лютого 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Київській області.
17 лютого 2023 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Факел" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" за період з 01 травня 2019 року по 31 серпня 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкос Продакт" за період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року, з 01 липня 2019 року по 31 липня 2019 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросинтез Трейдінг" за період з 01 грудня 2020 року по 31 грудня 2020 року та відображення в податковій звітності з податку на додану вартість за звітні періоди: лютий 2019 року; з 01 травня 2019 року по 31 серпня 2019 року; грудень 2020 року, за результатами якої склав акт від 01 вересня 2021 року № 14439/10-36-07-09/04601469.
Відповідно до висновків акта перевірки податковий орган встановив порушення платником вимог: пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.7, 201.10, 201.11 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на 5 964 492,00 грн, а також завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду, на 1 145 904,00 грн.
Обґрунтовуючи свою позицію, контролюючий орган зазначив про порушення платником правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість при господарських операціях з Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП АСУ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Айкос Продакт". За твердженнями податкового органу, контрагенти позивача не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з поставки товарів.
На підставі висновків акта перевірки контролюючий орган 13 жовтня 2021 року прийняв податкові повідомлення-рішення:
№ 24434/0709, яким зменьшив суму від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за серпень 2019 року, на 1 145 904,00 грн;
№ 24435/0709, яким збільшив суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 3 700 941,00 грн, з яких за податковим зобов`язанням 3 364 492,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 336 449,00 грн.
Надаючи оцінку правомірності прийняття контролюючим органом названих актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
За приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.