ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
справа №300/2531/21
адміністративне провадження № К/990/3566/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шарапи В. М.,
суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С. М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 липня 2021 року у складі судді Гундяка В.Д. та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Довгополова О.М. (головуючий), суддів: Гудима Л.Я., Святецького В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій, встановлені судами попередніх інстанцій обставини:
1. У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив:
визнати протиправними дії та зобов`язати перерахувати та виплачувати йому пенсію за вислугу років на підставі оновленої довідки Головного управління СБУ в Івано-Франківській області №50 від 19 серпня 2020 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 5 березня 2019 року та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року по справі №300/3096/20, без обмеження розміром із врахуванням раніше виплачених сум.
2. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 20 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року в задоволенні позову відмовив.
2.1 Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції виходив із того, що відмова ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у перерахунку і виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням права останнього на соціальний захист.
3. Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій встановили, що:
3.1 На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 9 грудня 2020 року у справі №300/3096/20, відповідач у березні 2021 року провів перерахунок пенсії позивача за вислугу років з 1 квітня 2019 року. Внаслідок такого перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 був обмежений максимальним розміром пенсії - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
3.2 1 квітня 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з 1 квітня 2019 року без обмеження граничного розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.
3.3 Листом за №3169-2890/К-02/8-0900/21 від 13 травня 2021 року відповідач повідомив позивача, що згідно норм чинного законодавства України максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а тому виплата пенсії ОСОБА_1 з обмеженням максимального розміру проводиться правомірно.
4. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на ігнорування судом апеляційної інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 9 лютого 2021 року у справі №1640/2500/18.
5. Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
6. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин першої-другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у відповідності до яких cуд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
7. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.
8. У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII.
10. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 1 жовтня 2011 року.
11. Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
12. Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
13. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
14. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
15. Конституційний Суд України у Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016, яким визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
15. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.