Постанова суду № 1540/4322/18 від 18.07.2024 про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою...

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2024 року

Київ

справа №1540/4322/18

адміністративне провадження №К/9901/10336/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 1540/4322/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року (головуючий суддя Катаєва Е. В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (головуючий суддя - Коваль М. П., судді: Осіпов Ю. В., Шляхтицький О. І.),

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ЦЕЛЮЛОЗНО-КАРТОННИЙ КОМБІНАТ" (далі - позивач, ПАТ "ІЦКК", Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року № 0032711402, № 0032751411 повністю, а № 0032691411 - в частині зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 301452 грн.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на часткову безпідставність висновків контролюючого органу. Вважав, що в межах оскаржуваних висновків контролюючого органу, він порушень податкового та іншого законодавства не допускав.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 04 грудня 2018 року позовні вимоги задовольнив частково. Визнав протиправними і скасував податкові повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року:

№0032691411 в частині зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за декларацією за 1 квартал 2018 року на суму 301452 грн;

№0032711402 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), пені за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 1360,00 грн;

№0032751411 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем в сумі 54154,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 27077,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині суд відмовив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд за наслідками розгляду апеляційної скарги ПАТ "ІЦКК", поданої в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ухвалив постанову від 04 квітня 2019 року, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПАТ "ІЦКК" зареєстровано 15 січня 1998 року, зміна свідоцтва відбулась 25 березня 2011 року у зв`язку зі зміною найменування юридичної особи. Позивач перебуває на податковому обліку, зареєстрований як платник податку на додану вартість. ПАТ "ІЦКК" здійснює діяльність за кодами КВЕД 17.21 Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари; 17.11 Виробництво паперової маси; 17.12 Виробництво паперу та картону; та інші.

У період з 23 травня 2018 року по 19 червня 2018 року посадові особи ГУ ДФС провели планову виїзну документальну перевірку ПАТ "ІЦКК" (код ЄДРПОУ 00278818) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2018 року, за результатами якої складено Акт від 04 липня 2018 року №1451/15-32-14-11/00278818 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зроблені висновки про порушення позивачем, зокрема:

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, пункту 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 5 П(С)БО №15 "Доходи", пункту 7 П(С)БО №16 "Витрати", внаслідок чого завищено розмір від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 553153 грн;

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 199.1, 199.2, 199.3, 199.4 статті 199, пунктів 201.1, 201.4 статті 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 758689,00 грн;

- статті 1 Указу Президента України від 18 червня 1994 року №319/94 "Про невідкладні заходи щодо повернення на Україну валютних цінностей, які належать резиденту України та незаконно знаходяться за її межами" (далі - Указ №319/94), статі 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі - Декрет КМУ №15-93) щодо не відображення в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01 квітня 2016 року, 01 липня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 січня 2017 року, 01 квітня 2017 року, 01 липня 2017 року, 01 жовтня 2017 року, 01 січня 2018 року, 01 квітня 2018 року, наданої до податкового органу, заборгованості у сумі 1,27 Євро по контракту Е-13/04 від 04 квітня 2013 року, укладеному з нерезидентом S.С. "РUFLЕМЕ & СОМР S.R.L.", у сумі 3057,88 Євро по контракту №11/09 від 21 червня 2011 року, укладеному з нерезидентом SC "NORKPАСК" SRL, Румунія.

19 липня 2018 року позивач подав заперечення на висновки акта перевірки, за результатами розгляду яких ГУ ДФС листом від 27 липня 2018 року повідомило про залишення висновків акта перевірки без змін.

На підставі висновків Акта перевірки ГУ ДФС прийняло податкові повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року:

№0032691411 форми "П" про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за декларацією за 1 квартал 2018 року на 553153 грн;

№0032711402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу), пені за порушення строку розрахунку в сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 3060,00 грн;

№0032751411 про збільшення грошових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 1138034,00 грн [758689 грн за податковими зобов`язаннями, 379345 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)].

Також суди встановили, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0032691411 стали такі висновки контролюючого органу:

- заниження доходів у сумі 251701,00 грн у зв`язку з не визначенням доходу від списання кредиторської заборгованості щодо якої сплинув строк позовної давності (в цій частині висновки контролюючого органу позивач не оспорює);

- завищення витрат, сформованих за наслідками господарських операцій з ТОВ "УКРАГРОАЛЬЯНС-2014" на 14580,00 грн та ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" на 194539,00 грн, у зв`язку з висновком контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій;

- завищення витрат на 92333,00 грн у 1 кварталі 2016 року у зв`язку з включенням витрат на підставі первинних документів, складених у попередніх податкових періодах.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0032751411 стали такі висновки контролюючого органу:

- заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 4535 грн щодо операцій з продажу карбаміду внаслідок заниження продажної ціни реалізації за договорами комісії;

- заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 13312,00 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ "ОСНОВА ПАПІР" та, відповідно, коригування податкових зобов`язань на 1082,00 грн за грудень 2017 року;

- завищення податкового кредиту на суму 2916,00 грн та 36844,00 грн, сформованого за наслідками господарських операцій з ТОВ "УКРАГРОАЛЬЯНС-2014" та ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС" у зв`язку з висновком контролюючого органу про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій;

- завищення податкового кредиту на суму 700000,00 грн у зв`язку з наявністю дебіторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0032711402 став висновок контролюючого органу про безпідставне не відображення позивачем в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01 квітня 2016 року, 01 липня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 січня 2017 року, 01 квітня 2017 року, 01 липня 2017 року, 01 жовтня 2017 року, 01 січня 2018 року, 01 квітня 2018 року заборгованості у сумі 1,27 Євро по контракту Е-13/04 від 04 квітня 2013 року, укладеному з нерезидентом S.С. "РUFLЕМЕ & СОМР S. R. L.", у сумі 3057,88 Євро по контракту №11/09 від 21 червня 2011 року, укладеному з нерезидентом SC "NORKPАСК" SRL, Румунія.

Так, контролюючий орган встановив, що у ПАТ "ІЦКК" була наявна прострочена дебіторська заборгованість у сумі 1,27 Євро по контракту Е-13/04 від 04 квітня 2013 року, укладеному з нерезидентом S.С. "РUFLЕМЕ & СОМР S. R. L.", у сумі 3057,88 Євро по контракту №11/09 від 21 червня 2011 року, укладеному з нерезидентом SC "NORKPАСК" SRL, Румунія, та позивач декларував її до 01 квітня 2016 року. Однак, після цієї дати позивач цю заборгованість не декларував, як і не надав доказів її сплати та отримання, що, за позицією контролюючого органу, свідчить про порушення позивачем валютного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з безпідставності таких висновків контролюючого органу: нереальність господарських операцій між позивачем і ТОВ "УКРАГРОАЛЬЯНС-2014" та ТОВ "ПРОМ ГАРАНТ ПЛЮС"; завищення витрат на 92333,00 грн у 1 кварталі 2016 року у зв`язку з включенням витрат на підставі первинних документів, складених у попередніх податкових періодах; заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 13312,00 грн за наслідками господарських операцій з ТОВ "ОСНОВА ПАПІР" та, відповідно, коригування податкових зобов`язань на 1082,00 грн за грудень 2017 року.

Перевіряючи висновки контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог валютного законодавства, суд першої інстанції звернув увагу, що строк позовної давності відповідно до Конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів встановлений у чотири роки, відповідно, у позивача були законні підстави для списання у першому кварталі 2016 року як безнадійної за спливом строку позовної давності заборгованості у сумі 3057,88 Євро по контракту №11/09 від 21 червня 2011 року, укладеному з нерезидентом SC "NORKPАСК" SRL, Румунія. Однак, у позивача були відсутні законні підстави для списання у першому кварталі 2016 року як безнадійної за спливом строку позовної давності заборгованості у сумі 1,27 Євро по контракту Е-13/04 від 04 квітня 2013 року, укладеному з нерезидентом S.С. "РUFLЕМЕ & СОМР S. R. L.", оскільки 4-річний строк позовної давності спливав не раніше 04 квітня 2017 року. З цих підстав суд дійшов висновку, що протиправним є податкове повідомлення-рішення №0032711402 в частині застосування штрафних санкцій за не відображення в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01 липня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 січня 2017 року, 01 квітня 2017 року заборгованості у сумі 1,27 Євро по контракту Е-13/04 від 04 квітня 2013 року, укладеному з нерезидентом S.С. "РUFLЕМЕ & СОМР S. R. L.".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визначення грошових зобов`язань з ПДВ в межах висновку про завищення податкового кредиту на суму 700000,00 грн, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 01 січня 2016 року та 01 березня 2018 року позивач обліковував дебіторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності, в сумі 4200000 грн по ПКФ "Сервис-Метал-Центр" (Постачальник), термін виникнення дебіторської заборгованості - вересень 2008 року. Суд констатував, що контролюючий орган не заперечує, що у 2008 році позивач правомірно сформував податковий кредит за першою подією - перерахування коштів за основні фонди. Однак, враховуючи, що основні фонди так і не були отримані, а ПКФ "Сервис-Метал-Центр" знятий з обліку державним реєстратором 27 грудня 2012 року, то виконання зобов`язань постачальником після 27 грудня 2012 року є неможливим. Проаналізувавши вимоги пункту 198.3 статті 198 ПК України, суд дійшов висновку, що у разі, якщо за сплаченими коштами постачання товарів/послуг протягом терміну позовної давності не відбулося, то факт придбання таких товарів/послуг відсутній, а тому відсутнє і право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку - покупця.

Суд першої інстанції акцентував увагу на тому, що позивач у позові не викладав доводів незгоди з висновками контролюючого органу щодо заниження податкових зобов`язань з ПДВ на 4535 грн щодо операцій з продажу карбаміду внаслідок заниження продажної ціни реалізації за договорами комісії. У судовому засіданні позивач зазначив, що вказане порушення ним не оскаржується та ним сплачені визначені податкові зобов`язання та штрафні санкції, надано платіжне доручення від 14 серпня 2018 року про сплату через банк 16 серпня 2018 року 6802 грн (4535 грн - податкові зобов`язання та 2267 грн - штрафні санкції).

Суд апеляційної інстанції переглядав рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги Товариства, а саме, в межах відмовлених позовних вимог - в частині висновків про порушення вимог валютного законодавства, а також завищення податкового кредиту на суму 700000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції повністю погодився із висновками суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення №0032711402 лише в частині застосування штрафних санкцій за не відображення в Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами станом на 01 липня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 січня 2017 року, 01 квітня 2017 року заборгованості у сумі 1,27 Євро по контракту Е-13/04 від 04 квітня 2013 року, укладеному з нерезидентом S.С. "РUFLЕМЕ & СОМР S. R. L.", оскільки 4-річний строк позовної давності щодо заборгованості у сумі 1,27 євро по контракту Е-13/04 від 04 квітня 2013 року, укладеному з нерезидентом S.С. "РUFLЕМЕ & СОМР S. R. L.", спливав не раніше 04 квітня 2017 року.

Також апеляційний суд дійшов висновку, що у 2008 році позивач правомірно сформував податковий кредит за першою подією - перерахування коштів за основні фонди. Проте у подальшому, після того як дебіторська заборгованість набула ознак безнадійної, Товариство було зобов`язане виключити суму 700000,00 грн із складу податкового кредиту та подати з цього приводу уточнюючий розрахунок за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. При цьому колегія суддів наголосила, що апелянт не позбавлений можливості у зв`язку зі списанням безнадійної заборгованості включити її до складу валових витрат.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, Товариство подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення в оскаржуваній частині і ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю, визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 01 серпня 2018 року: № 0032691411 - в частині зменшення розміру від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 301452 грн; № 0032711402 повністю; № 0032751411 - в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 754154 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 377077,00 грн.

Касаційна скарга обґрунтована такими доводами:

1) суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (статті 185, 192, 198 ПК України), адже виникнення дебіторської заборгованості, а також визнання такої заборгованості безнадійної, не є подією в податковому обліку з ПДВ платника податків, яка тягне за собою позбавлення права на податковий кредит, а також коригування раніше відображених сум податкового кредиту з ПДВ. Більш того, підстави для коригування податкового кредиту з ПДВ чітко регламентовані в статті 192 ПК України, яка, на переконання позивача, містить вичерпний перелік підстав для проведення коригування податкового кредиту з ПДВ, оскільки інших норм, які зобов`язують платника ПДВ відкоригувати або "зменшити" податковий кредит ПК України не містить. Сплив строку позовної давності та/або списання кредиторської заборгованості не передбачені статтею 192 ПК України або будь-якою іншою нормою ПК України як підстава для коригування податкового кредиту;

2) для списання безнадійної заборгованості по зовнішньоекономічним контрактам в бухгалтерському обліку платник податків має керуватися строком позовної давності у три роки, який передбачений Цивільним кодексом України. Строк позовної давності у чотири роки, передбачений Конвенцією про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, надає право суб`єкту господарювання звернутися до суду відповідної юрисдикції з метою захисту своїх законних прав та інтересів протягом більш тривалого строку, та не підлягає застосуванню для цілей ведення бухгалтерського обліку. Відтак, на переконання позивача, він мав право списати відповідну заборгованість по контракту № Е-13/04 від 04 квітня 2013 року у своєму обліку, що він і зробив, та після цього були відсутні підстави для декларування валютних цінностей.

Ухвалою від 22 квітня 2019 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою Товариством скаргою з метою перевірки вищенаведених доводів.

20 травня 2019 року від ГУ ДФС надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на правильність висновків судів першої і апеляційної інстанцій в межах відмовлених позовних вимог, просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а судові рішення в оскаржуваній частині - без змін.

На підставі Розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням у відставку судді ОСОБА_1, у провадженні якої перебувала справа № 1540/4322/18, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, про що складено протокол від 03 липня 2024 року.

Для розгляду справи № 1540/4322/18 визначено новий склад колегії суддів. Суддею-доповідачем визначено суддю Гімона М.М., судді: Васильєва І. А., Юрченко В. П.

Ухвалою від 08 липня 2024 року Верховний Суд прийняв справу до провадження, а також в порядку, встановленому статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховуючи реформування податкової системи і реорганізацію податкових органів, здійснив заміну Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на його правонаступника - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України в редакції, чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Першочергово колегія суддів вважає за необхідне окреслити межі цього касаційного перегляду. Так, позивач оскаржує судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог і просить ухвалити нове про задоволення позову повністю. Водночас, Товариство просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0032751411 в інших межах, ніж ті, що заявлені у позовній заяві. Зокрема, касаційна скарга не містить доводів незгоди із висновками контролюючого органу про збільшення грошових зобов`язань з ПДВ на суму 4535 грн за основним платежем і 2267 грн - штрафні санкції, а в рішенні суду першої інстанції зазначено, що зазначену суму грошових зобов`язань позивач добровільно сплатив.

Отже, під час цього касаційного перегляду суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 01 серпня 2018 року:

................

Перейти до повного тексту