ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
справа № 640/6482/21
адміністративне провадження № К/990/21106/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів Стеценка С.Г., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_4,
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 (головуючий суддя Григорович П.О., судді Каракашьян С.К., Смолій І.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 (головуючий суддя Кузьменко В.В., судді Василенко Я.М., Ганечко О.М.)
у справі №640/6482/21
за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_4
до Кабінету Міністрів України
про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту в частині,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), неповнолітньої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просив:
1.1. визнати протиправним та нечинним пункт 13 "Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632;
1.2. визнати протиправним та нечинним пункт 13 "Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 № 250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 632).
2. Протокольною ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи в підготовчому провадженні колегіально.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 залишені без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022.
5. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
5.1. ОСОБА_1 є батьком малолітніх ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
5.2. У січні 2021 року позивачем до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради була направлена заява про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Рішенням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради за заявою позивача була призначена допомога в розмірі 2964,75 грн.
5.3. Передумовою виникнення спірних правовідносин стало те, що розмір призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям для дітей позивача є меншим від встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розміру прожиткового мінімуму, а саме, для дітей - 130% відповідного прожиткового мінімуму.
5.4. З приводу невідповідності призначеної державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям рівню забезпеченості встановленого Законом, позивач звернувся зі скаргою до Міністерства соціальної політики України.
5.5. Листом від 03.03.2021 № 0000-030203-С/999зві/2153 позивача повідомлено, що розмір допомоги його дітям призначався з врахуванням нормативно-правових актів, прийнятих відповідачем. Так, пунктом 13 Порядку № 632 визначено, що під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються: 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для непрацюючих працездатних осіб, які не мали доходів, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту), та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи (крім військовослужбовців, а також осіб, щодо яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування); осіб, які зареєстровані в центрі зайнятості та не отримували допомогу по безробіттю; осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку.
5.6. Пунктом 13 Порядку № 250 визначено, що якщо непрацююча працездатна особа зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або перебуває на обліку в центрі зайнятості як така, що шукає роботу, більше ніж 12 місяців станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, та в шестимісячному періоді отримання державної соціальної допомоги не працевлаштувалася за направленням центру зайнятості або не забезпечила себе роботою самостійно, розмір такої допомоги під час наступного звернення за її призначенням зменшується на 50 відсотків, на наступний період - на 75 відсотків. Така допомога під час наступного звернення призначається не раніше ніж через шість місяців після завершення її виплати.
5.7. Управлінням праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради проведено розрахунок державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї позивача виходячи із: сукупного доходу сім`ї за період з 01.04.2020 по 30.09.2020 у сумі 30 000 грн (у тому числі: позивача та його дружини розрахунковий дохід - 30000,00 грн (0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду за який враховуються доходи); середньомісячного сукупного доходу сім`ї - 5000,00 грн; рівня забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї - 10929,50 грн (у тому числі для двох працездатних осіб - 1589,00 грн (794,50 грн х 2), для трьох дітей віком від 6 до 18 років - 9340,50 грн (3 113,50 грн * 3).
5.8. Відповідно, розмір державної соціальної допомоги складає 5 929,50 грн (різниця між рівнем забезпечення прожиткового мінімуму для сім`ї позивача (10929,50 грн) та середньомісячним сукупним доходом моєї сім`ї (5000,00 грн). Враховуючи пункт 13 Порядку № 250 розмір призначеної допомоги зменшено на 50 відсотків.
6. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" не містить в собі положень про те, що розмір державної соціальної допомоги в будь-якому випадку не може бути меншим відповідного прожиткового мінімуму. При цьому, стаття 4 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" встановлює, що розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, з урахуванням того, що наведені норми Закону та Порядків №250, №632 неконституційними не визнавались.
6.1. Надаючи оцінку ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підготовку справи до судового розгляду здійснює суддя адміністративного суду, який відкрив провадження в адміністративній справі.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
7. ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_2, подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, задовольнивши позовні вимоги.
7.1. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України). Зокрема вказує на відсутність висновку щодо призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям. Мотивує свою позицію тим, що оскаржувані пункти постанов звужують конституційне право його дітей на забезпечення прожиткового мінімуму, який встановлюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. На переконання скаржника Закон України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" не надає повноважень Кабінету Міністрів України зменшувати у прогресивній формі прожиткового мінімуму для малозабезпечених сімей й відноситься до захищених видатків державного бюджету України.
7.2. Скаржник також вказав на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, що проявилось у проведенні підготовчого засідання суддею одноособово. При цьому зазначає, що суддя Григорович П.О. не був визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, як суддя-доповідач для колегіального розгляду справи під час розподілу справи.
8. У відзиві на касаційну скаргу Кабінет Міністрів України просив залишити касаційну скаргу без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 - без змін.
8.1. Стверджує, що під час проведення підготовчого провадження всі процесуальні дії суддя вчиняє одноособово.
8.2. Вважає безпідставними твердження скаржника про відсутність доказів щодо проведення антидискримінаційної експертизи оскаржуваних положень норм права.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1-2 статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
10. Оцінюючи доводи скаржника щодо порушення норм процесуального права судом першої інстанції, Верховний Суд виходить з такого.
11. Згідно визначення, що міститься в пункті 4 частини 1 статті 4 КАС України, суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.
12. За змістом частин 1-4 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII справи в судах розглядаються суддею одноособово, а у випадках, визначених процесуальним законом, - колегією суддів, а також за участю присяжних. Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд. У судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом..
13. Правила визначення складу суду врегульовані статтею 31 КАС України.
14. Частинами 1 та 2 цієї статті передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою суддя-доповідач.
15. Відповідно до статті 32 КАС України усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.
16. На час надходження позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах малолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3, неповнолітньої ОСОБА_2 до суду першої інстанції частина 1 статті 33 КАС України визначала, що адміністративні справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України, Національного банку України, окружної виборчої комісії (окружної комісії з референдуму), розглядаються і вирішуються в адміністративному суді першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
17. Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень, визначених статтею 117 Конституції України та статтею 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 № 794-VII, видає постанови та розпорядження.
18. Поряд з цим, правила статті 264 статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб`єктів владних повноважень.
19. За змістом частини 8 статті 264 КАС України адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується за правилами загального позовного провадження.
20. Аналіз зазначених норм права у своїй сукупності дають підстави вважати, що розгляд та вирішення справ щодо законності, зокрема, постанов Кабінету Міністрів України здійснюється судом першої інстанції колегією у складі трьох суддів.
21. У контексті зазначеного колегія суддів враховує висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постановах від 19.10.2023 у справах №990/150/23 та №990/83/23. Суд через системний аналіз норм КАС України, зокрема правил його статей 32 та 33, якими врегульовано здійснення адміністративного судочинства суддею одноособово та колегією суддів, дійшов висновку, що законодавець запровадив колегіальний розгляд складних справ та перегляд справ судами апеляційної та касаційної інстанцій з метою додаткового забезпечення об`єктивності результатів судового розгляду таких справ.
22. Результати автоматизованого розподілу справи оформлюються протоколом. Протокол має містити такі відомості: 1) дата, час початку та закінчення автоматизованого розподілу; 2) номер судової справи, категорія та коефіцієнт її складності, ім`я (найменування) учасників справи; 3) інформація про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача; 4) підстави здійснення автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу); 5) прізвище, ініціали та посада уповноваженої особи апарату суду, відповідальної за здійснення автоматизованого розподілу судових справ (частини 16, 17 статті 31 КАС України).