ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 333/1723/22
провадження № 51-1159км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2 , ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
захисник ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2023 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082040000259, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1 ), засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
І. Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_7 ,посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
Свою вимогу засуджений мотивує тим, що вирок ґрунтується на припущеннях, його винуватості поза розумним сумнівом не доведено та засуджено незаконно. Наявні у провадженні докази не доводять, що саме його дії знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілого.
Вважає, що ухвала не відповідає вимогам статей 370, 419Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), оскільки апеляційний суд не навів в ній ґрунтовних мотивів на спростування доводів апеляційної скарги захисника.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначалося, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи сторони захисту про те, що фактично судом першої інстанції прийнято до уваги показання свідка ОСОБА_8 під час досудового розслідування, однак зазначений свідок не допитаний в суді першої інстанції. Ці показання є недопустимим доказом, проте вони були використані як об`єкт дослідження під час проведення судової медичної експертизи від 29 квітня 2022 року № 416/к. Крім того, висновок експерта № 416/к в стверджувальній формі не визначає його провину. Тому цей висновок є припущенням та недопустимим доказом.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не розглянув його клопотання, у тому числі щодо повторного дослідження доказів, про визнання їх недопустимими, про залучення експерта для проведення повторної судової медичної експертизи,.
Стверджує, що на відеозапису з камери відеоспостереження, яка розташована у приміщенні кафе, не повністю відображена подія злочину, а тому цей доказ також повинен бути визнаний судами недопустимим, у зв`язку з чим він просив суд апеляційної інстанції про дослідження постанови сторони обвинувачення про витребування цього відеозапису.
Указує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки тому факту, що він скоїв кримінальне правопорушення у стані сильного душевного хвилювання, яке викликане протиправною поведінкою потерпілого, а тому його дії необхідно кваліфікувати за ст. 123 КК України. Крім того, він наносив удари з незначною силою, імітував побиття.
Просить долучити до матеріалів судової справи показання (пояснення) свідків сторони захисту, які він не долучав до матеріалів кримінального провадження, однак вказані свідки бачили деякі обставини кримінального правопорушення, які мають суттєве значення щодо встановлення факту отримання потерпілим тілесних ушкоджень від інших осіб.
ІІ. Зміст судових рішень і встановлені судами обставини кримінального провадження
За вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 24 квітня 2023 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 121КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 30 листопада 2023 рокуапеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок - без зміни.
ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він 15 лютого 2022 року близько 13:45, перебуваючи в приміщенні кафе " Клітка" на вул. Космічній, 114 у м. Запоріжжі, під час спільного розпивання спиртних напоїв з ОСОБА_9, з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли у ході раптового словесного конфлікту з останнім, який переріс у бійку, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, маючи прямий умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, діючи умисно, з метою спричинення фізичного болю, завдав не менше чотирьох ударів кулаками в голову ОСОБА_9, внаслідок чого той втратив рівновагу та впав на підлогу. Надалі ОСОБА_7 схопив стілець, яким також завдав не менше двох ударів в голову потерпілого, після чого два рази вдарив в голову останнього ногою. Зазначеним ОСОБА_7 заподіяв ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої внутрішньочерепної травми з крововиливами над і під оболонки головного мозку, забоєм головного мозку, що привело до вираженого набряку головного мозку та гнійної пневмонії, внаслідок чого ОСОБА_9 помер у лікарні 21 лютого 2022 року.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження
Від прокурора надійшли заперечення на касаційну скаргу засудженого.
У судовому засіданні захисник підтримав касаційну скаргу, прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги.
IV. Мотиви Суду
IV.1. Межі перегляду та вимоги закону, якими керується Суд
Згідно з вимогами ст. 433 КПК України Судперевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Зі змісту касаційної скарги засудженого вбачається, що останній, крім іншого, посилається на те, що висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності; судом були відхилені клопотання учасників судового провадження про допит певних осіб та дослідження доказів. Таким чином, засуджений посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадженнята неповноту судового розгляду визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України, та просить надати доказам іншу оцінку, ніж ту, яку надали суди першої та апеляційної інстанцій.
Проте відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України перевірку цих обставиндо повноважень Суду законом не віднесено.
Отже, суд касаційної інстанції виходить з фактичних обставин кримінального провадження, встановлених судами, та не втручається у правильність проведеної оцінки доказів, зібраних у цьому провадженні.
З урахуванням меж перегляду Судом судових рішень та підстав для їх скасування або зміни, визначених у ч. 1 ст. 438 КПК України, касаційний перегляд здійснено в частині перевірки доводів, викладених у касаційних скаргах сторони захисту, щодо посилань на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
У частинах 1, 2 ст. 419 КПК України вказано, що в мотивувальній частині ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначаються: встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази, а також мотиви визнання окремих доказів недопустимими чи неналежними; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, якими він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
На думку Суду, суд апеляційної інстанції дотримався цих вимог закону.
IV.2. Щодо висновків суду про доведеність винуватості засудженого
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 ставила питання про скасування вироку та закриття кримінального провадження, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведено наявності у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України; докази, на які посилається суд, не спростовують версію ОСОБА_7 щодо обставин справи, та не містять висновків того, що саме дії ОСОБА_7 "поза розумним сумнівом" знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з наслідками, які настали - смертю потерпілого.
Разом із тим, як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 в умисному заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень зроблено з дотриманням вимог ст. 23 КПК України на підставі об`єктивного з`ясування обставин, підтверджених доказами зміст яких детально відтворено у вироку,, які було ретельно досліджено і перевірено під час судового розгляду.
Обвинувачений ОСОБА_7 в ході судових дебатів заявив, що в кафе між ним і ОСОБА_9 виник конфлікт, під час якого він дійсно завдав останньому декілька ударів, однак, на його переконання, вони не могли спричинити смерть потерпілого.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що винуватість обвинуваченого об`єктивнопідтверджується даними, що містяться у протоколах слідчих дій, висновках проведених у провадженні експертиз, та іншими доказами, які узгоджуютьсяміж собою, є належними, допустимими і достатніми та доводять винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом.
IV.3. Щодо показань свідка ОСОБА_8 .
Згідно з протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, проведеного за участі двох понятих та свідка ОСОБА_8, остання впізнала особу під № 2 ( ОСОБА_7 ), який 15 лютого 2022 рокув обідній час в приміщенні кафе "Клітка" завдав тілесні ушкодження потерпілому.