ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024року
м. Київ
справа № 761/23712/17
провадження № 51-1181 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на вирок Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100100002784, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 10 листопада 2021 року ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за:
- ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі статей 75, 76, 104 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки та покладено відповідні обов`язки.
Вирішено питання відносно речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Крім того, вказаним вироком засуджено також ОСОБА_8 та ОСОБА_9, рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржуються.
Вироком Київського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасовано і ухвалено свій, яким останньому призначено покарання за: ч. 2 ст. 186 КК України - позбавлення волі на строк 4 роки; ч. 2 ст. 190 КК України - позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. В решті вирок суду залишено без зміни.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку, ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 19 лютого 2017 року приблизно о 03 год, разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_8, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_2, реалізуючи спільний протиправний умисел, направлений на відкрите викрадення майна ОСОБА_10, за попередньою змовою групою осіб, відкрито викрали майно потерпілого на загальну суму 2 470.
Крім того, 10 вересня 2017 року приблизно о 00:30 год ОСОБА_7 та ОСОБА_8, перебуваючи по вул. Олени Теліги в м. Києві, повторно, за попередньою змовою групою осіб, своїми діями поєднанні з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, відкрито викрали майно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на загальну суму 507, 12 грн.
Крім того, 20 березня 2019 року приблизно о 18:30 год. ОСОБА_7, повторно, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, відкрито викрав майно ОСОБА_13, заподіявши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1020 грн.
Крім того, 21 березня 2019 року о 22 год ОСОБА_7, перебуваючи на першому поверсі сходинкового майданчику будинку АДРЕСА_4, під час спільного вживання алкогольних напоїв, повторно, шляхом обману незаконно заволодів мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_14, заподіявши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 7 669 грн.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить змінити вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 та звільнити останнього на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком. Вважає, що апеляційним судом допущено неправильне застосування положень статей 50, 66, 75 КК України при призначенні засудженому покарання через не врахування всіх позитивних даних, які його характеризують та дають підстави для звільнення від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком. Крім того, вважає що помилково не зараховано у строк покарання строк попереднього ув`язнення.
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали подану касаційну скаргу та вважали, що є всі підстави для її задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
В запереченні на касаційну скаргу захисника прокурор наводить посилання щодо безпідставності доводів скарги та зміни вироку суду апеляційної інстанції щодо ОСОБА_7 .
Прокурор під час касаційного розгляду вважав за необхідне касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково лише в частині зарахування в строк покарання, строку попереднього ув`язнення ОСОБА_7, а в решті судове рішення залишити без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.