1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 594/1294/20

провадження № 61-18360св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.

учасники за первісним позовом справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

треті особи: Мельнице-Подільська селищна рада в особі Органу опіки та піклування, Долинська міська рада в особі Органу опіки та піклування,

учасники справи за зустрічним позовом:

позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи: Мельнице-Подільська селищна рада в особі Органу опіки та піклування, Долинська міська рада в особі Органу опіки та піклування,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року у складі колегії суддів: Храпак Н. М., Костіва О. З., Хоми М. В.

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Мельнице-Подільська селищна рада в особі Органу опіки та піклування, Долинська міська рада в особі Органу опіки та піклування, про відібрання малолітньої дитини

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Мельнице-Подільська селищна рада в особі Органу опіки та піклування, Долинська міська рада в особі Органу опіки та піклування, про визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 у вересні 2020 року звернулася до суду з вищевказаним первісним позовом, в якому просила:

- відібрати малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у ОСОБА_2 та повернути його матері - ОСОБА_1 ;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині відібрання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у ОСОБА_2 та повернення його матері - ОСОБА_1 .

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 09 лютого 2010 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.

У них з відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 .

Долинський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 27 квітня 2020 року у справі № 343/532/20, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року, шлюб між нею та відповідачем розірвав. Неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишив проживати з нею.

Однак, 27 червня 2020 року у вечірній час ОСОБА_2, застосовуючи до неї та її матері ОСОБА_5 фізичну силу, не пояснюючи своїх дій, без будь-якого попередження про свої наміри, викрав сина ОСОБА_4 з території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, та до теперішнього часу безпідставно утримує його на території домоволодіння своїх батьків за адресою: АДРЕСА_2 та не повертає його.

Враховуючи викладене, відповідач всупереч рішенню Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2020 року самочинно, без її згоди змінив місце проживання сина ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 у жовтні 2020 року звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визначити місце проживання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком за адресою: АДРЕСА_2 .

На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 посилався на те, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2020 року, яке залишено без змін апеляційним судом, залишено дитину на проживанні з матір`ю, проте цим рішенням не визначено місця проживання дитини, що також було зазначено у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року.

У той же час, Орган опіки та піклування в особі Борщівської районної державної адміністрації відмовив йому у розгляді заяви про визначення місця проживання дитини з батьком, посилаючись на те, що спір між сторонами щодо місця проживання дитини вирішений у судовому порядку.

Оскільки питання щодо місця проживання дитини станом на сьогоднішній день не вирішено ані судовому порядку, ані у позасудовому порядку органом опіки та піклування, а спір між сторонами щодо місця проживання дитини продовжує існувати, він звернувся до суду за захистом своїх прав.

Також зазначав, що починаючи з народження дитини і до теперішнього часу бере активну участь у вихованні дитини, постійно піклується про фізичний і духовний розвиток сина, його навчання, підготовку до самостійного життя; забезпечує необхідним харчуванням, одягом, засобами гігієни; забезпечує належний медичний догляд, лікування дитини: відвідує з сином лікарів, проходить з дитиною необхідні медогляди, регулярно відвідує стоматолога. Проживання дитини з батьком позитивно впливає на дитину та її психоемоційний стан покращується; він створює всі умови для отримання сином освіти, саморозвитку, засвоєнню загальновизнаних норм моралі; місце проживання дитини є комфортабельним, у ньому створені всі умови для утримання дитини; дитина має окреме місце для сну, відпочинку, ігор, навчання, має все необхідне для нормального фізичного та духовного розвитку; він має досить високий та стабільний дохід, яким може в повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання сина; позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання, ніколи не притягався до кримінальної відповідальності, не перебуває на психіатричному та наркологічному обліках.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Борщівський районний суд Тернопільської області рішенням від 29 червня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.

Відібрав малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у батька ОСОБА_2 та повернув його матері ОСОБА_1 .

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовив.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду в частині відібрання дитини і повернення її матері допустив до негайного виконання.

Рішення місцевий суд мотивував тим, що самовільна зміна відповідачем місця проживання дитини свідчить про недобросовісність дій відповідача, які порушують права як ОСОБА_1 так і малолітньої дитини ОСОБА_3 . Фактів жорстокого поводження з дитиною, її експлуатації, тримання в умовах, небезпечних для життя і здоров`я дитини з боку позивачки відповідач не довів. Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що повернення дитини за місцем проживання матері створює загрозу життю та здоров`ю дитини або негативно впливатиме на її розвиток.

Також суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_2 перешкоджає матері в спілкуванні з малолітнім сином, позбавляє його належної опіки і виховання з боку матері та порушує їх право на прямі контакти, передбачене статтею 153 СК України, що призводить до руйнування зв`язків дитини з матір`ю, відповідно суперечить сімейним цінностям та найкращим інтересам дитини. Місце перебування дитини відповідач не повідомив ні позивачу, ні суду, що унеможливлює оцінити умови проживання дитини та батька.

Дотримуючись балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Тернопільський апеляційний суд постановою від 14 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бєлікової А. В. задовольнив частково.

Рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 червня 2023 року в частині відібрання малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та повернення його матері ОСОБА_1 скасував та ухвалив нове, яким в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відібрання малолітньої дитини відмовив.

В решті рішення суду залишив без змін.

Поновив дію рішення Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 червня 2023 року в частині не скасованій апеляційним судом.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині первісних позовних вимог та приймаючи в цій частині нову постанову про відмову у їх задоволенні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що між сторонами на момент розгляду справи судом першої інстанції про розірвання шлюбу був відсутній спір між батьками щодо місця проживання дитини, такий позов ані позивач, ані відповідач не пред`являли, суд його не вирішував. Залишення дитини проживати разом із матір`ю не свідчить, що суд вирішив позов про визначення місця проживання дитини, оскільки суд лише констатував, з ким залишається проживати дитина після розірвання шлюбу, не змінюючи при цьому її місце проживання, оскільки, як встановлено, після припинення фактичних шлюбних відносин дитина залишилася проживати разом з матір`ю.

Враховуючи те, що положення статті 162 СК України покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання, проте в даному випадку відсутнє рішення суду чи органу опіки і піклування про визначення місце проживання малолітнього ОСОБА_3, тому вимога ОСОБА_1 про відібрання дитини є передчасною та задоволенню не підлягає.

Залишаючи в решті рішення суду першої інстанції без змін суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції надав першочергове значення саме найкращим інтересам дитини, що не впливатиме на її взаємовідносини з батьком, оскільки відмова у визначенні місця проживання дитини з батьком, не позбавляє його батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків, взявши до уваги вік дитини, її проживання разом з матір`ю до 7 років, висновки Органу опіки та піклування Борщівської районної державної адміністрації Тернопільської області від 02 листопада 2020 року та Долинської районної державної адміністрації Івано-Франківської області від 10 грудня 2020 року, а також те, що дії батька, який перешкоджає матері в спілкуванні з малолітнім сином, позбавляє його належної опіки і виховання з боку матері та порушує їх право на прямі контакти, що призводить до руйнування зв`язків дитини з матір`ю і суперечать принципу розумної турботи про дитину у поєднанні з обережною для психіки дитини увагою до неї, оскільки про місце перебування дитини представники відповідача, ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не повідомили, матері тривалий час невідоме місце та умови проживання сина. Адже у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційній стабільності та матеріальній забезпеченості.

Крім цього, суд першої інстанції не встановив обставин, а відповідач ОСОБА_2 не надав належних доказів того, що поведінка чи дії ОСОБА_1 або наслідки її спілкування із сином, можуть суперечити його інтересам або впливати на нього негативно, перешкоджати його фізичному та духовному розвитку. Матеріали справи також не містять доказів вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень або іншої протиправної поведінки як стосовно свого малолітнього сина, так і до будь-якої іншої дитини чи повнолітньої особи.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

Від представника ОСОБА_1 - адвоката Кравець І. Б. у грудні 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга напостанову Тернопільського апеляційного суду від 14 листопада 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині вирішення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та залишити в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що апеляційний суд вирішуючи питання щодо відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 застосував правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 26 листопада 2019 року у справі № 241/402/19 та від 03 липня 2019 року у справі № 757/68957/17-ц, згідно з якими системний аналіз частини першої статті 162 СК України у контексті наявності спору батьків щодо місця проживання дитини дозволяє дійти висновку, що положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання.

Вважає, що вказана норма покликана захистити не лише права того з батьків з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, а, передусім, права та інтереси самої дитини - сприяти стабільності умов та обставин її проживання, не допустити багаторазову безпідставну зміну місця проживання дитини то з одним, то з іншим з батьків, оскільки це, як відомо, негативно впливає на психіку та стан дитини.

Також висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 162 СК України полягають у тому, що для повернення дитини за попереднім місцем проживання на підставі статті 162 СК України необхідно встановити, що на момент зміни місця проживання дитини одним із батьків місце проживання дитини було визначене або рішенням суду, або органом опіки та піклування.

Вважають такі висновки такими, що звужують реальний зміст норм викладеної статті 162 СК України.

Стаття 162 СК України покладає на особу, яка просить постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання, обов`язок довести, що малолітня дитина проживала з такою особою, або на підставі закону, або на підставі рішення суду.

При цьому норма статті не містить формулювання "місце проживання дитини було визначено", а чітко вказує "…, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина". Вказане дає підстави стверджувати, що місцем проживання дитини не обов`язково мало бути визначене з одним із батьків чи іншою особою компетентним органом - судом або органом опіки та піклування, дитина могла проживати з одним із батьків на підставі закону.

Враховуючи обставини справи, що розглядається, вважають істотним визначення, чи може вважатися проживання дитини у житлі одного з батьків, якщо місце її проживання у цьому житлі зареєстроване, проживання дитини з цим із батьків на підставі закону в розумінні статті 162 СК України.

Якщо місце проживання дитини є зареєстрованим за адресою того з батьків, з ким вона проживає, то це вважається проживання дитини з цим із батьків на підставі закону. Саме таке тлумачення відповідатиме найкращим інтересам дитини, оскільки забезпечить стабільність, безпечне, спокійне та стійке середовище.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Від представника ОСОБА_2 - адвоката Бєлікової А. В. у лютому 2024 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому заявник просить залишити її без задоволення, посилаючись на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц виклала правовий висновок про те, що положення статті 162 СК України покликані захистити прав того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання, і не можуть застосовуватися до правовідносин, коли місце проживання малолітньої дитини не було визначено судом саме з позивачем.

Отже, судова практика у тлумаченні статті 162 СК України є сталою, чітко визначеною та однозначною. В основу такого розуміння покладено принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, який полягає у забезпечення життя та розвитку дитини у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

У касаційній скарзі відсутні будь-які обґрунтовані підстави для відступу від попередніх висновків Верховного Суду та зміни усталеної судової практики. Позивачем не обґрунтовано у чому полягає помилковість, неефективність чи застарілість підходів у таких правових висновках.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2022 року у справі № 759/17341/20, реєстрація місця проживання малолітньої дитини за адресою місця реєстрації з одним з батьків жодним чином не впливає на сімейні права та обов`язки його та права і інтереси самої дитини. Відповідно реєстрація місця проживання - це лише внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.

Сам по собі факт реєстрації місця проживання дитини не дає підстави для висновку, що таке житло придатне для проживання дитини, що у ньому створені усі належні умови для проживання, виховання, що дитина фактично проживала за цією адресою з одним з батьків після такої реєстрації.

Відібрання дитини від батька, з яким дитина проживає майже чотири роки, всупереч волі дитини, за умови відсутності емоційно близьких стосунків з матір`ю, попри усі докази, які підтверджують, що дитині буде краще проживати з батьком (підтверджено усіма висновками психологів, судовою експертизою, показаннями свідків, думкою самої дитини, висновком органу опіки та піклування), повернення дитини у небезпечне середовище, в країну, де йде повномасштабна війна, не відповідає найкращим інтересам дитини.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 10 січня 2024 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Борщівського районного суду Тернопільської області.

Справа № 594/1294/20 надійшла до Верховного Суду 19 січня 2024 року.

Фактичні обставини справи, з`ясовані судами

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 09 лютого 2010 року перебували у шлюбі, зареєстрованому в Мельнице-Подільській селищній раді Борщівського району Тернопільської області, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 3.

Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Долинський районний суд Івано-Франківської області рішенням від 27 квітня 2020 року у справі № 343/532/20, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 серпня 2020 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09 лютого 2010 року в Мельнице-Подільській селищній раді Борщівського району Тернопільської області, актовий запис № 3, розірвав. Неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишив на проживанні з матір`ю ОСОБА_1 .

ОСОБА_2 22 червня 2020 року о 11 год 28 хв звертався в поліцію з повідомленням про те, що колишня дружина ОСОБА_1 забирає їхнього спільного сина (рапорт помічника чергового Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області. Проведеною перевіркою працівниками Борщівського відділення поліції встановлено, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки будь-якого правопорушення.

Станом на 27 червня 2020 року малолітній ОСОБА_3 проживав разом з матір`ю за місцем її постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

На час пред`явлення позову син сторін ОСОБА_3 проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою Мельнице-Подільської селищної ради № 1324 від 01 жовтня 2020 року, згідно з якою син відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 проживає з ним за вказаною адресою без реєстрації з 28 червня 2020 року, а також навчається в 1-А класі Мельнице-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Борщівського району Тернопільської області (довідка Мельнице-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 194 від 05 жовтня 2020 року.

Згідно із актом обстеження матеріально-побутових умов проживання, складеним комісією Мельнице-Подільської селищної ради 12 серпня 2020 року за № 110, та довідками Мельнице-Подільської селищної ради від 23 грудня 2020 року № 1709, від 01 жовтня 2020 року № 1325 ОСОБА_2 проживає за вказаною адресою з батьками - ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також сином ОСОБА_3, який проживає без реєстрації, в будинку, яким володіє та розпоряджається батько відповідача ОСОБА_6 ; загальна площа будинку 110 кв. м; сім`я проживає в нормальних матеріально-побутових умовах; ОСОБА_3 має власну кімнату, іграшки та все необхідне.

Згідно із довідкою ТОВ "Сайбенетікс Україна" від 22 вересня 2020 року № 22/09/2020-001 ОСОБА_2 працює в ТОВ "Сайбенетікс Україна" з 12 травня 2020 року та займає посаду інженера-програміста. Річний оклад складає 49 000 доларів США до вирахування податків. Дохід за період з 12 травня 2020 року до 31 серпня 2020 року склав 414 610,98 грн.

Відповідно до довідки ТОВ "Сайбенетікс Україна" від 15 грудня 2020 року № 15/12/2020-001 ОСОБА_2 встановлено гнучкий режим робочого часу. Враховуючи рекомендації щодо запобігання поширенню COVID-19, було переведено на дистанційну роботу за місцем проживання на невизначений час.

ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 18 листопада 2015 року і основним видом його діяльності є комп`ютерне програмування (62.01), що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ОСОБА_2 працює в ТОВ "Сайбенетікс Україна" з 12 травня 2020 року на посаді інженера-програміста. Виконує всі поставлені перед ним завдання обґрунтовано, швидко, з детальною обробкою та відмінною якістю. Оперативно приймає рішення, швидко реагує на зміни в обстановці. Мислить творчо, постійно прямує до пошуку оригінальних та нестандартних рішень. Штрафів, доган і стягнень за час виконання своїх трудових обов`язків не мав. Володіє позитивними особистісними якостями - привітний, тактовний, комунікабельний. За характером спокійний та врівноважений, відзначається загальною культурою і високими моральними якостями. Виявляє чуйність, ввічливість і доброзичливість у відношенні до колег. Завжди готовий надавати підтримку і допомогу у критичних ситуаціях. Зарекомендував себе як толерантний, порядний, чесний і не схильний до конфліктів працівник, що підтверджується характеристикою ТОВ "Сайбенетікс Україна".

Відповідно до характеристики Мельнице-Подільської селищної ради від 01 жовтня 2020 року № 29 ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_2 зі своїми батьками та сином ОСОБА_3 . Мати дитини проживає окремо. Щодо стосунків із сином ОСОБА_8 характеризується добротою, терпінням, вмінням слухати сина. Батько багато часу та власних сил приділяє вихованню сина. Значну частину часу він проводить на подвір`ї будинку, де проживає, граючись із сином, читаючи книги, займаючись садівництвом. Батько слідкує за освітою сина, самостійно водить дитину до першого класу місцевої школи. ОСОБА_8 займається розвитком дитини, вчить з ним уроки, піклується про його здоров`я та фізичний розвиток, виховує, дитину в дусі любові до своєї сім`ї, поваги до старших, християнських цінностей. Син ОСОБА_8 є активним, розумним та вихованим хлопчиком, він товаришує з місцевими дітьми, часто грається з ними на своєму подвір`ї або у будинку під наглядом батька чи бабусі. Стосунки батька з сином - люблячі, довірливі, теплі та близькі. Вдома у ОСОБА_8 завжди чисто та прибрано, у дитини є все необхідне, зокрема одяг, взуття, багато іграшок та книг. За характером ОСОБА_8 спокійний, врівноважений, розсудливий, тактовний та працелюбний. Він завжди доброзичливий до сусідів, підтримує з ними дружні відносини, завжди готовий прийти на допомогу. Розбіжностей, суперечок із сусідами за весь час проживання не було. До кримінальної та адміністративної відповідальності під час проживання за вказаною адресою не притягувався. Не зловживає алкогольними напоями чи наркотичними засобами.

За даними довідок КНП "Борщівська районна лікарня" від 23 червня 2020 року ОСОБА_2 не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах.

Петрів С. В., яка є класним керівником ОСОБА_10, під час розгляду справи в суді першої інстанції пояснила, хлопчик зарахований у Мельнице-Подільську загальноосвітню школу в серпні 2020 року. Батько цікавиться дитиною, сприяє її розвитку, дбає про дозвілля. Дитина забезпечена усім необхідним, комфортно себе почуває з батьком. Позивач ОСОБА_1 вперше зателефонувала до неї 29 березня 2021 року, хотіла дізнатися як дитина адаптувалася. Потім ще телефонувала у квітні та декілька разів у травні, цікавилася успішністю та відвідуванням, казала, що боїться приїжджати в смт Мельниця-Подільська, а батько не відповідає на її дзвінки.

Бялковська О. В., яка працює психологом у Мельнице-Подільській загальноосвітній школі, пояснила у суді першої інстанції, що під час спілкування з ОСОБА_12 встановила, що дитина має певну тривожність. В останній розмові на її запитання він сказав, що хотів би жити з татом і з мамою. Дитина дуже добре розвинута, прив`язана до тата, який цікавиться і турбується нею.

Марціновська І. П., яка працює психологом у Центрі психології та особистісного зростання "Гармонія" в суді першої інстанції зазначила, що 25 липня 2020 року до неї звернувся ОСОБА_2 з метою обстежити сина. На той час дитина проявляла страх, скутість. Наступне звернення батька було 04 жовтня 2020 року, стан дитини був кращий, хлопчик поводив себе вільно, розкуто. Встановила, що дитина висловлює більшу прихильність до тата. Під час розмови про маму на обличчі дитини прослідковується стурбованість. На її думку зміна місця проживання негативно вплине на дитину.

Згідно з висновком психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_3, проведеним 25 липня 2020 року за зверненням батька дитини ОСОБА_2 . Центром психології та особистісного зростання " Гармонія", під час виконання усіх тестових завдань дитині важко було ідентифікувати свої емоції та визначити однозначність у ставленні до рідних, до ситуації та свого місця у конфлікті між батьками, дитина знаходиться в постійній ситуації напруги та очікуванні чогось поганого у майбутньому. По реакціях дитини можна відмітити, що, незважаючи на розлучення батьків та неоднозначність ситуації, мати і тато сприймаються нею, як її родина (сім`я). Попри домінантну демонстрацію значимості та важливості у своєму житті батька, дитина вказує і на потребу у спілкуванні із мамою. В даний час дитина потребує стабільної, чітко означеної ситуації місця проживання та встановлення графіку комунікації обох батьків із дитиною. Ситуація для дитини має бути чітко та позитивно орієнтованою. Необхідним для забезпечення емоційної стабільності дитини та формування єдиної узгодженої позиції у вихованні, рекомендовано батькам відвідування психолога. На даному етапі дитина потребує психологічної корекції.

Відповідно до висновку психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_3, проведеного 04 жовтня 2020 року за зверненням батька дитини ОСОБА_2 . Центром психології та особистісного зростання " Гармонія", під час виконання усіх тестових завдань хлопчик проявляв активність, зацікавленість легкість, охоче розповідав про школу, друзів, тата та родину тата. Почуває себе комфортно та безтурботно у сьогоднішньому родинному колі ( ОСОБА_15, тато, бабуся, дідусь). Ситуації, що пов`язані з особистістю мами викликали у хлопчика закритість та небагатослівність, на обличчі прослідковувалась стурбованість, що вказує на травматичні переживання дитини. Дитина відчуває незахищеність у конфліктному протистоянні батьків, знаходиться в постійній ситуації напруги та очікуванні чогось поганого у теперішньому та майбутньому від невизначеності сімейної ситуації. Більш як за два місяці від попереднього обстеження дитина демонструє більшу емоційну стабільність, відкритість, висловлює бажання і т.п., це вказує на те, що проживання з татом має позитивний вплив на емоційну сталість дитини. Попри те, дитина демонструє ще більше дистанціювання від мами, що негативно впливає формування особистості дитини. Враховуючи особливості життєвої ситуації дитини та результати психологічного обстеження, можна визначити найкращий перебіг подій, у даний перебіг часу, для емоційної стабільності хлопчика та формування особистості: визначити постійне місце проживання дитини із татом та регулярне спілкування із мамою. Саме таким чином у даний період часу можна компенсувати вплив життєвих стресових факторів на дитячу психіку та відновити емоційне та близьке спілкування хлопчика з мамою, що забезпечить емоційну стабільність дитини. Окрім того, в описовій частині висновку зазначається, що розповідь про маму була короткою та з позитивними емоціями на обличчі.

Згідно з висновком психологічного обстеження ОСОБА_2, проведеним 04 жовтня 2020 року з метою визначення особливостей дитячо-батьківських стосунків та батьківського ставлення до дитини Центром психології та особистісного зростання " Гармонія", узагальнюючи описані результати окремих тестів, відзначено належну стресостійкість ОСОБА_2 та його домінантний проблемно-фокусований копінг, що є підґрунтям до належного виконання ним батьківських зобов`язань. У сучасній психологічній науці дитячо-батьківські стосунки аналізуються за такими критеріями як: батьківська позиція; батьківське ставлення; характер взаємодії та стиль сімейного виховання. Вказані феномени з позитивної точки зору характеризують ОСОБА_2, як батька, що може повноцінно впливати на позитивний розвиток сина. Незначні негативні моменти у розумінні свого батьківства та інші особистісні прояви ОСОБА_2, не впливають на загальну позитивну оцінку батьківської компетентності. Крім того, в описовій частині висновку також зазначено, що ОСОБА_2 використовує у поведінці проблемно-фокусовані зусилля, спрямовані на вирішення проблем. Проте на початкових етапах, у стадії запалу у вирішенні ситуації може використовувати конфронтаційний копінг, що характеризується ворожістю та схильністю до ризику, проте є потенціал до швидкого опанування емоційними станами та застосування домінантного проблемно-фокусованого копінгу.

За даними психолого-педадогічної характеристики на учня 1-А класу Мельнице-Подільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ОСОБА_3, хлопчик дисциплінований, стриманий, спокійний, але дещо замкнутий. У перші дні навчання в школі спостерігався підвищений рівень тривожності. На даний момент спілкується з багатьма однокласниками, вже має друзів. Із задоволенням виконує доручення вчителя. Хлопчик проживає з батьком, дідусем і бабусею. Батько багато уваги приділяє розвитку та вихованню дитини. Постійно підтримує зв`язок з класоводом, вчителями, практичним психологом. Цікавиться успіхами та поведінкою ОСОБА_4, проявляє ініціативу та надає посильну допомогу у вирішенні організаційних питань класу. На даний момент емоційний стан дитини вважається задовільним. Хлопчик комунікабельний, вільно висловлює свою думку, із задоволенням відповідає на запитання на нейтральні або цікаві для нього теми. Під час відповіді на запитання, які викликають у нього тривогу, "включає" захист, говорить тихо й нерозбірливо. З учнем проведено двічі проективний тест "Малюнок сім`ї" з часовою різницею в один місяць. I перший і другий малюнок показують, що для ОСОБА_3 дуже велике значення мають добрі стосунки в сім`ї. Він хоче жити з двома батьками, хоча на першому малюнку руки його батьком міцно зімкнуті, а з матір`ю розірвані. На другому - хлопчик ближче знаходиться до мами, але малює її в останню чергу (як, і на першому малюнку), що говорить про те, що вона є для нього менш значимою. Спостерігається боязкість, потреби в стабілізації через конфлікт. Малюнок дерева показує недостатність розуміння ситуації, імпульсивність, тривожність, нерішучість. Учень готовий до встановлення нових контактів. Потреба у спілкуванні відповідає нормі. Самооцінка на досить високому рівні. Методика Рене Жиля показує, що хлопчик знаходиться ближче до тата ніж до мами, але в більшості випадків він дистанціюється від усіх членів сім`ї. Бачить себе в куточку. Це можна пояснити тим, що дитина прагне уникнути психотравмуючої ситуації, пов`язаної з потребою постійно робити вибір на чиюсь користь. Якщо ситуація не зміниться, це призведе до того, що дитина почне маніпулювати родичами, виявляти егоїзм.

Відповідно до висновку психологічного обстеження малолітнього ОСОБА_3, проведеного 23 грудня 2020 року за зверненням батька дитини ОСОБА_2 . Центром психології та особистісного зростання " Гармонія", ОСОБА_15 може мати та висловлювати власну точку зору щодо пріоритетності місця проживання, висловлювати свою позицію на засіданні суду, проте з урахуванням відповідних умов: 1) спілкування з дитиною має проводитися в супроводі дитячого психолога, який має встановити емоційний контакт з дитиною з метою формування безпечного емоційного середовища для дитини. У кімнаті під час засідання не повинно бути присутніх батьків дитини.


................
Перейти до повного тексту