ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10892/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Зуєва В.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівської обласної ради
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 (головуючий - Гаврилюк О.М., судді - Ткаченко Б.О., Майданевич А.Г.) у справі
за позовом Львівської міської ради
до Львівської обласної ради
про витребування майна з чужого незаконного володіння
(відповідно до статті 216 ГПК України в судовому засіданні 10.07.2024 оголошено перерву до 17.07.2024)
(за участю представників: позивача - Коваленко Н.В., відповідача - Гасяк Я.В.)
Вступ
1. Сторонами даного спору є Львівська міська рада (далі - Міськрада, позивач) та Львівська обласна рада (далі - Облрада, відповідач).
2. Міськрада у 2008 році прийняла рішення про передачу у власність Облради комунальних закладів охорони здоров`я. Облрада зареєструвала за собою право власності на нерухоме майно, в якому розташовані відповідні комунальні заклади.
3. Міськрада зазначає, що передала у власність Облради тільки юридичні особи закладів охорони здоров`я, тоді як нерухоме майно таких закладів залишилось у власності позивача. Отже, Облрада незаконно заволоділа нерухомим майном комунальних закладів, яке із власності Міськради не вибувало.
4. Позиція Облради полягає в тому, що заклади охорони здоров`я були передані йому Міськрадою разом з закріпленим за ними нерухомим майном.
5. Суд першої інстанції в позові відмовив, пославшись на наявність волевиявлення Міськради про передачу Облраді нерухомого майна закладів охорони здоров`я у складі цілісних майнових комплексів.
6. Суд апеляційної інстанції позов задовольнив, витребував з незаконного володіння Облради нерухоме майно закладів охорони здоров`я. Дійшов висновку, що Міськрада передала у власність Облради виключно юридичні особи закладів охорони здоров`я, проте без нерухомого майна. Отже, відсутня воля власника - Міськради на передачу у власність Облраді нерухомого майна, в якому розташовані відповідні заклади. Також апеляційний суд визнав поважними причини пропуску Міськрадою позовної давності.
7. Верховний Суд за наслідками касаційного перегляду має дати відповідь на питання: чи мало місце вилевиявлення Міськради на передачу у власність Облради нерухомого майна разом з комунальними закладами охорони здоров`я.
8. Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції та задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів.
Історія справи
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
9. Відповідно до Переліку об`єктів, що передані до комунальної власності районів та міст обласного підпорядкування, затвердженого ухвалою Львівської обласної ради народних депутатів від 12.05.1993 № 288, до комунальної власності територіальної громади м. Львова передано заклади охорони здоров`я, зокрема: Львівський міський психоневрологічний диспансер, Комунальний дитячий туберкульозний санаторій, Комунальний дитячий ревмокардіологічний санаторій, Комунальний будинок № 1 м. Львова для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки, Комунальний будинок № 2 м. Львова для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки.
10. Відповідно до виданих Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації у 2000 році реєстраційних посвідчень за територіальною громадою м. Львова зареєстровано право комунальної власності та наступне нерухоме майно: (1) нежитлове приміщення по вул. Коциловського, 15а (в оперативному управлінні Львівського психоневрологічного диспансеру); (2) будинки по вул. Житомирській, 8а, Гіпсовій, 40б та Антоновича, 117 (в оперативному управлінні Комунального будинку № 2 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки); (3) будинок по вул. Комаринця, 2а (в оперативному управлінні Комунального будинку № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки); (4) будинок по вул. Антоновича, 80 (в оперативному управлінні Комунального дитячого туберкульозного санаторію м. Львова).
11. Рішенням Облради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" (зі змінами, внесеними рішеннями від 10.03.2009 № 833, від 30.06.2009 № 937) (далі - Рішення № 477) вирішено оформити за Облрадою право спільної власності територіальних громад Львівської області на об`єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області, зокрема на об`єкти закладів охорони здоров`я, розташованих у м. Львові в будівлях за адресами: вул. Коциловського, 15а та 30/32; вул. О. Басараб, 2; вул. Комаринця, 2а; вул. Антоновича, 80 та 117; вул. Житомирська, 8а; вул. Гіпсова, 40б (пункт 6 рішення).
12. У подальшому Рішення № 477 в частині пункту 6 визнано незаконним та скасовано за рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2018 у справі № 910/3581/17, яке набрало законної сили 23.09.2019. Судом у вказаній справі встановлено, що на час прийняття Рішення № 477 відповідні заклади охорони здоров`я перебували у власності територіальної громади м. Львова та на цей момент була відсутня воля власника - Міськради на відчуження відповідного майна на користь Облради.
13. Іншим рішенням від 08.07.2008 № 669 (далі - Рішення № 669) відповідно до пункту 20 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою виконання статті 90 Бюджетного кодексу України та належного функціонування закладів охорони здоров`я, враховуючи розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.01.2001 № 29 "Про передачу установ", Облрада надала згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області восьми лікувальних закладів, у тому числі: Львівський міський психоневрологічний диспансер по вул. Коциловського, 30 у м. Львові; Комунальний будинок № 1 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки по вул. Комаринця, 2а у м. Львові; Комунальний будинок № 2 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки по вул. Антоновича, 117 у м. Львові; Комунальний дитячий туберкульозний санаторій по вул. Антоновича, 80, у м. Львові; Комунальний дитячий ревмокардіологічний санаторій по вул. Коновальця, 116 у м. Львові (далі - спірні заклади охорони здоров`я).
14. Ураховуючи звернення Облради від 03.07.2008, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", статтею 90 Бюджетного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", враховуючи розпорядження Львівської обласної державної адміністрації від 17.01.2001 № 29 "Про передачу установ", з метою забезпечення належного фінансування з обласного бюджету закладів охорони здоров`я, Міськрада ухвалою від 10.07.2008 № 1939 (далі - Ухвала № 1939) погодила передачу у спільну власність Облради восьми закладів охорони здоров`я, у тому числі і спірних закладів охорони здоров`я.
15. 19.09.2008 на виконання Рішення № 669 та Ухвали № 1939 між Міськрадою та Облрадою підписаний акт приймання-передачі закладів охорони здоров`я (у тому числі спірних), що надають спеціалізовану медичну допомогу та санітарно-реабілітаційну допомогу з комунальної власності територіальної громади міста Львова у спільну власність територіальних громад Львівської області, із зазначенням їх адреси, балансової та залишкової вартості майна відповідних закладів.
Узагальнений зміст позовних вимог та підстав позову
16. Міськрада звернулась до суду з позовом до Облради про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна, у якому розташовані спірні заклади охорони здоров`я (відповідно до наведеного позивачем переліку).
17. Позов мотивований тим, що відповідач самовільно розпорядився об`єктами нерухомого майна закладів охорони здоров`я, вилучивши їх із власності територіальної громади міста Львова і передавши у власність Облради шляхом безпідставного проведення державної реєстрації речових прав на спірне майно. Натомість позивач рішення про відчуження спірного майна не приймав а передав у власність відповідача виключно юридичні особи спірних закладів охорони здоров`я.
Узагальнений зміст та обґрунтування прийнятих у справі судових рішень
18. Справа розглядалась судами неодноразово.
19. Постановою Верховного Суду від 12.04.2023 скасовані рішення судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
20. За результатом нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 в позові відмовлено.
21. Суд першої інстанції виходив з того, що Ухвала № 1939 є рішенням органу місцевого самоврядування про погодження передачі права власності на цілісні майнові комплекси спірних закладів охорони здоров`я, яке було прийняте відповідно до вимог, зокрема Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" і в подальшому реалізоване шляхом підписання між позивачем та відповідачем акта приймання-передачі закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно - реабілітаційну допомогу від 19.09.2008. Вказане свідчить про наявність волі власника - Міськради на вибуття спірного нерухомого майна у власність Облради.
22. Суд першої інстанції відхилив посилання позивача в якості преюдиційних на обставини незаконності набуття відповідачем права власності на спірне нерухоме майно, встановлені судовим рішенням у справі № 910/3581/17, оскільки у цій справі судами встановлювались обставини відсутності волевиявлення Міськради на передачу спірного нерухомого майна до прийняття позивачем Ухвали №1939.
Узагальнений зміст та обґрунтування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції
23. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позову. Витребувано з чужого незаконного володіння Облради нерухоме майно спірних закладів охорони здоров`я відповідно до переліку, наведеного в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції
24. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що положення Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" до спірних правовідносин застосуванню не підлягають з тих підстав, що норми вказаного Закону регулюють питання передачі тільки з державної у комунальну чи спільну власність територіальних громад державного майна за наявності попереднього рішення власника майна - держави.
25. У зв`язку з чим апеляційний суд дійшов висновку, що Ухвала № 1939 є рішеннями органу місцевого самоврядування про погодження передачі права власності на спірні заклади охорони здоров`я, як юридичних осіб, яке прийнято відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". При цьому акт приймання передачі закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно - реабілітаційну допомогу від 19.09.2008, сам по собі не може бути доказом передачі позивачем спірних об`єктів у власність відповідачу.