ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2024 року
м. Київ
cправа № 905/998/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Ємця А.А., Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" - Литвин П.В., адвокат (дов. від 29.12.2023),
відповідача - публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" - Горянін А.О., адвокат (дов. від 10.01.2024),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", скаржник, позивач)
на рішення господарського суду Донецької області від 13.12.2023 (суддя Огороднік Д.М.) та
постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 (головуючий суддя: Шевель О.В., судді: Крестьянінов О.О., Фоміна В.О.,)
у справі № 905/998/23
за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз України"
до публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" (далі - ПАТ "Донбасенерго", відповідач)
про стягнення 677 906 506,53 грн.
ВСТУП
Спір у справі виник щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача, як постачальника "останньої надії", суми боргу за поставлений природний газ, а також нарахованих інфляційних втрат та 3% річних на підставі приписів статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). При цьому спір між сторонами існує саме щодо правової підстави здійснення позивачем поставки відповідачу природного газу.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "ГК "Нафтогаз України" звернулося до суду з позовом до ПАТ "Донбасенерго" про стягнення основного боргу в сумі 656 882 637,73 грн, а також 3% річних у сумі 5 160 672,04 грн та інфляційних втрат у сумі 15 863 196,76 грн, нарахованих на підставі приписів статті 625 ЦК України, а всього 677 906 506,53 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що за відсутності постачання природного газу іншим постачальником між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" та ПАТ "Донбасенерго" як споживачем укладено Типовий договір постачання природного газу, на підставі якого позивач поставив відповідачу природний газ у період з 17.11.2022 по 30.12.2022. Часткова неоплата з відповідним простроченням відповідачем послуг постачання природного газу у вказаний період стала підставою для звернення ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до господарського суду з цим позовом.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням господарського суду Донецької області від 13.12.2023 у справі №905/998/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2024, у позові відмовлено повністю через неналежне обґрунтування позивачем правових підстав для звернення із цим позовом.
Рішення першої інстанції та постанова апеляційної інстанції мотивовані тим, що правовою підставою здійснення позивачем поставки відповідачу природного газу є не стаття 15 Закону України "Про ринок природного газу" та Типовий договір поставки природного газу постачальником "останньої надії", затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) від 30.09.2015 №2501 (далі - Типовий договір), а положення статті 11 Закону України "Про ринок природного газу", Постанова Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) "Про затвердження Положення про покладання спеціальних обовʼязків на субʼєктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу" від 06.03.2022 №222 (далі - постанова КМУ №222), якою визначені умови виконання спеціальних обовʼязків позивачем та порядок компенсації його збитків від виконання спеціальних обовʼязків, з урахуванням Наказу Міністерства енергетики України (далі - Міненерго) від 14.11.2022 №385 (далі - Наказ №385), відповідно до якого Словʼянську ТЕС ПАТ "Донбасенерго" (обʼєкт постачання природного газу відповідача) включено з 14.11.2022 до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України (код ЄДРПОУ 23343582 ЕІС код 56ХО0000N9JG600Y). Тому споживач (відповідач) відноситься до споживачів, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, а не до споживачів, яким попередній постачальник неспроможний постачати природний газ. Відповідач не мав попереднього постачальника природного газу та відповідно, станом на 17.11.2022 відсутні обставини повʼязані із забезпечення відповідача безперебійним постачанням газу та необхідністю укладання договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" на підставі Типового договору. При цьому у разі укладання Типового договору поставки природного газу постачальнику "останньої надії" не передбачено компенсації неоплаченої дебіторської заборгованості споживачів природного газу, як субʼєкту ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обовʼязки, відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження Порядку визначення компенсації, що надається субʼєктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки" від 03.12.2020 №1194 (далі - Постанова КМУ №1194). Між тим, відповідні матеріали з доданим розрахунком компенсації у сумі 656 882 638 грн за період 2022 року стосовно дебіторської заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") у розмірі 656 882 638 грн, подано вказаною особою до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України"), що також не свідчить про правову підставу для нарахування і стягнення позивачем вказаної заборгованості з відповідача за умовами Типового договору, як і сум інфляційних втрат та 3% річних за прострочення його виконання, що є похідними вимогами позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ТОВ "ГК "Нафтогаз України", з посиланням на порушення судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить Суд скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про повне задоволення позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме: статей 11, 12, 15 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 7 Постанови КМУ №222 та розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 у правовідносинах з постачання природного газу споживачам, що виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави.
Доводи інших учасників справи
ПАТ "Донбасенерго" у відзиві на касаційну скаргу просило Суд касаційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, з посиланням, зокрема, на їх законність та обґрунтованість.
У судовому засіданні 13.06.2024 оголошувалася перерва до 18.07.2024.
Від ТОВ "ГК "Нафтогаз України" 11.07.2024 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач вказує, зокрема, що у спірний період поставка газу здійснювалася відповідачу позивачем, придбаного останнім у АТ "НАК "Нафтогаз України" за договором купівлі-продажу природного газу від 08.07.2020 №2020/ПОН/01. Компенсаторний механізм, передбачений Порядком №1194, є механізмом проведення розрахунків компенсації саме АТ "НАК "Нафтогаз України", як субʼєкта ринку природного газу, на якого згідно з Положенням №222 покладено спеціальні обовʼязки, зокрема, щодо забезпечення природним газом ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальника "останньої надії", необхідним для виконання ним своїх спеціальних обовʼязків.
Від ПАТ "Донбасенерго" 11.07.2024 та 15.07.2024 надійшли додаткові пояснення по справі, в яких відповідач, зокрема, зазначає, що постачання природного газу в листопаді-грудні 2022 року здійснювалося на Словʼянську ТЕС ПАТ "Донбасенерго" на виконання спеціальних обовʼязків, покладених Урядом на позивача в інтересах національної безпеки, а не в рамках звичайної господарської діяльності позивача як постачальника "останньої надії", яка, на помилкову думку позивача, є виключним видом його діяльності (позивач має право постачати природний газ за іншими видами договорів.) Умови виконання спеціальних обовʼязків, порядок компенсації позивачу збитків від виконання спеціальних обовʼязків визначені у постановах КМУ №222 і №1194, як це і передбачено статтею 11 Закону України "Про ринок природного газу". При цьому, помилковими також, на думку відповідача, є твердження позивача про те, що компенсації підлягає різниця у ціні придбання природного газу АТ "НАК "Нафтогаз України" та ціною його реалізації стратегічним для обороноздатності підприємствам. Як підтверджує сам АТ "НАК "Нафтогаз України", у розрахунку компенсації враховано всю дебіторську заборгованість відповідача у сумі 656 882 638 грн.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх судових інстанцій встановлено, що:
- ТОВ "ГК "Нафтогаз України" згідно з постановою НКРЕКП від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України;
- розпорядженням КМУ від 22.07.2020 №917-р визначено ТОВ "ГК "Нафтогаз України" постачальником "останньої надії" строком на три роки як переможця конкурсу;
- ПАТ "Донбасенерго" згідно з постановою НКРЕКП від 15.08.1996 №38 має ліцензію на виробництво електричної енергії та ліцензію на виробництво теплової енергетики на теплоцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках від 19.05.2014 №719;
- матеріали справи містять копію адвокатського запиту від 25.04.2023 б/н та копії документів в інтересах ТОВ "ГК "Нафтогаз України" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про надання інформації щодо фактичних обсягів споживання природного газу стосовно визначених споживачів за період з 01.11.2022 по 28.02.2023 EIC56XO0000N9JG600Y ПАТ "Донбасенерго";
- листом від 01.05.2023 №ТОВВИХ-23-5558 ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" надало відповідь на вказаний вище адвокатський запит та скріншоти з Інформаційної платформи щодо закріплення споживача з EIC - кодом 56XO0000N9JG600Y в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а також інформацію про остаточну алокацію відборів споживача з ЕІС - кодом 56XO0000N9JG600Y за періоди з 17.11.2022 по 31.12.2022, з 02.01.2023 по 05.01.2023;
- до матеріалів справи надано копію Форми №10 згідно з пунктом 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, "Постачальнику "останньої надії" від оператора ГРМ/Оператора ГТС про надання інформації щодо споживачів, які зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", серед яких зазначено ПАТ "Донбасенерго" ЕІС - код 56XO0000N9JG600Y;
- на підтвердження здійснення позивачем поставки газу відповідачу в період з 17.11.2022 по 31.12.2022 до матеріалів справи надані акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 677 865 706,45 грн;
- відповідачем частково оплачено вартість отриманого природного газу, а саме: у сумі 5 122 785,97 грн (09.02.2023), 4 018 188,73 грн (13.02.2023) та 1 842 093,02 грн (15.02.2023), що підтверджується копію листа від 28.04.2023 № 16/2-09/1098 АТ "Державний ощадний банк України" з реєстром надходження коштів;
- позивач звернувся з вимогою від 19.04.2023 №119/4.3-11594-2023 до відповідача про сплату заборгованості за спожитий газ непобутовим споживачем постачальнику "останньої надії". З вимоги вбачається, що станом на 19.04.2023 поставлений природний газ на суму 656 882 637,73 грн залишився відповідачем неоплаченим. Позивач вимагав сплатити заборгованість за природній газ до 03.05.2023;
- відповідачем розглянуто вимогу позивача та листом від 02.05.2023 № 01-1.3/00708 повідомлено про таке: відповідач є виробником електричної енергії та експлуатує генеруючі потужності Словʼянської ТЕС, яка є обʼєктом критичної інфраструктури відповідно до наказу Міненерго від 07.09.2022 №1-ДСК "Про затвердження Переліку обʼєктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури" та наказу Міністерства розвитку громад та територій від 09.07.2022 №167. При цьому робота Словʼянської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" спрямована виключно на забезпечення контрольованого функціонування ОЕС України, особливо в умовах систематичного пошкодження енергетичного обладнання. 25% акцій ПАТ "Донбасенерго" належить Державі в особі Фонду державного майна України. 3 початку повномасштабного вторгнення, враховуючи пошкодження залізничних підʼїздів до станції, Словʼянська ТЕС здійснює виробництво електричної та теплової енергії, виключно на природному газі, який закуповує у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" відповідно до постанови КМУ №222. Визначення розміру заборгованості відповідача за договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" можливе лише після врегулювання питання щодо постачальника природного газу Словʼянській ТЕС ПАТ "Донбасенерго". Відповідач зазначав, що з лютого 2022 року ПАТ "Донбасенерго" не веде господарської діяльності з метою отримання прибутку, а працює за командами Приватного акціонерного товариства "НЕК Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК Укренерго"). Діяльність ПАТ "Донбасенерго" спрямована виключно на забезпечення стабільного електропостачання прифронтової Донецької області. З 24.02.2022 по сьогоднішній день території фактичного знаходження Словʼянської ТЕС ПАТ "Донбасенерго" постійно перебувають під ракетно-артилерійськими обстрілами з боку російських окупаційних військ. Вказане вище призвело до скрутного фінансового становища відповідача, який наразі ініціює в органах державної влади розроблення механізмів погашення взаємної заборгованості підприємств паливно-енергетичного сектору, яка виникла з лютого 2022 року;
- відповідачем до матеріалів справи надано: копію листа від 27.07.2022 №01-1.3/00450, що був адресований: НКРЕКП, Міненерго, ПрАТ "НЕК Укренерго", Донецькій обласній військово-цивільній адміністрації, - про прийняття відповідачем рішення щодо зупинки роботи Словʼянської ТЕС з 12:00 27.05.2022; копії актів комісійного обстеження обʼєкта (Словʼянської ТЕС) від 13.12.2022 разом з реєстром обʼєктів та фотокопіями на підтвердження наявності пошкоджень; копію протоколу від 29.09.2022 №9 засідання Антикризового енергетичного штабу, відповідно до якого Міненерго за участю Держенергонагляду, ПрАТ "НЕК Укренерго", НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Донбасенерго" вирішено опрацювати питання щодо підготовки програми відновлення роботи Словʼянської ТЕС та забезпечення виробництва і постачання теплової енергії під час проходження осінньо-зимового періоду 2022/2023; копію листа від 31.10.2022 ПрАТ "НЕК Укренерго" на адресу Міненерго про необхідність забезпечення Словʼянської ТЕС природним газом для виробництва електроенергії, що дозволить забезпечити стале виробництво електроенергії на контрольоване функціонування ОЕС України; копію Наказу Міненерго №385, за яким, зокрема, Словʼянську ТЕС ПАТ "Донбасенерго" включена до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України;
- матеріали справи містять письмові пояснення АТ "НАК "Нафтогаз України" від 18.10.2023 №14/4-830-23 (з урахуванням листа 24.10.2023), на виконання ухвали місцевого господарського суду від 04.10.2023. За змістом вказаних пояснень відповідно до постанови КМУ №1194 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у повному обсязі надало АТ "НАК "Нафтогаз України" матеріали, необхідні для розрахунку компенсації, що надається субʼєктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обовʼязки (далі - Компенсація ПСО), зокрема, щодо неоплаченої дебіторської заборгованості споживачів ПАТ "Донбасенерго". У розрахунку Компенсації ПСО за виконання спеціальних обовʼязків протягом 2022 року враховано дебіторську заборгованість ПАТ "Донбасенерго" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у розмірі 656 882 638. Проте компенсацію за виконання спеціальних обовʼязків протягом вказаного періоду АТ "НАК "Нафтогаз України" не отримувало;
Суди попередніх інстанцій виснували, що між сторонами не існує спору щодо постачання позивачем природного газу відповідачу та щодо часткової сплати відповідачем вартості отриманого природного газу, однак існує спір щодо правової підстави здійснення позивачем поставки відповідачу природного газу.
Так, позивач зазначив, що поставка природного газу здійснена на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", а відповідач стверджує, що поставка природного газу здійснена йому на підставі постанови КМУ №222, з урахуванням Наказу Міненерго №385, на підставі яких позивачем, як субʼєктом ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обовʼязки, розрахована компенсація дебіторської заборгованості відповідача, за поставлений останньому природний газ з урахуванням постанови від 03.12.2020 №1194.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що поставка природного газу у спірний період з 17.11.2022 по 30.12.2022 здійснена не на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 (далі - постанова НКРЕКП №2496) та статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", а на підставі Постанови №222, з урахуванням Наказу Міненерго №385 і положень статі 11 Закону України "Про ринок природного газу".
Відповідач відноситься до споживачів, які виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, він не мав попереднього постачальника природного газу, а тому станом на 17.11.2022 відсутні обставини повʼязані із забезпечення відповідача безперебійним постачанням газу та необхідністю укладання договору постачання природного газу постачальником "останньої надії".
Реєстрація відповідача на Інформаційній платформі у списку споживачів останньої надії позивача не свідчить про те, що до поставки здійсненої у листопаді-грудні 2022 слід застосовувати положення Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", оскільки така реєстрація відбулася автоматично та на виконання пункту 7 Постанови КМУ №222, а саме: за результатами затвердженого центральними органами виконавчої влади Переліку категорій споживачів, що не належать до побутових і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, який був переданий операторам газорозподільних систем та постачальнику "останньої надії".
Окрім того, строк договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" за Типовим договором є обмеженим - не більше 60 днів, в той час як пунктом 7 Постанови КМУ №222, в редакції чинній станом на 17.11.2022, передбачений строк до 30.04.2023, що також свідчить про різну правову природу регулювання спірних правовідносин.
Судами також встановлено, що визначення спеціального субʼєкта, на якого покладено виконання спеціальних обовʼязків як субʼєкта господарювання, що здійснює функції постачальника "останньої надії" не призвело до внесення змін у статтю 15 Закону України "Про ринок природного газу" та розділу IV Правил, затверджених постановою НКРЕКП №2496. Між тим, положення про виконання спеціальних обовʼязків та про постачальника "останньої надії" містяться в різних главах Закону України "Про ринок природного газу", отже є різними організаційно-правовими засадами. А відображення позивачем суми боргу відповідача у розрахунку компенсації, яка надається субʼєктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обовʼязки, відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ №1194 не передбачено у разі укладання Типового договору поставки природного газу постачальником "останньої надії".
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правової підстави стягнення позивачем, як постачальником "останньої надії", боргу за поставку природного газу, а також 3% річних та інфляційних втрат за прострочення оплати вказаних послуг.
Так, позивач вважає що відносини між сторонами щодо здійсненої поставки газу склалися на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії". В свою чергу, відповідач заперечує проти наведеного та стверджує, що поставка газу відбулася у звʼязку з покладенням на позивача спеціального обовʼязку, умови якого врегульовані постановою КМУ №222, а компенсація за дебіторську заборгованість споживачів перед постачальником передбачена постановою КМУ №1194.
Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Скаржник, посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 11, 12, 15 Закону України "Про ринок природного газу", пункту 7 Постанови КМУ №222 та розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 у подібних правовідносинах, а саме: у правовідносинах з постачання природного газу споживачам, що виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави.