РІШЕННЯ
Іменем України
17 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/122/24
адміністративне провадження № П/990/122/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М., Коваленко Н.В., Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
12 квітня 2024 року до Верховного Суду, як суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач або ВККС України, Комісія), у якій позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у складі колегії від 04 березня 2024 року № 28/ас-24 "Про розгляд питання щодо допуску ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23";
зобов`язати відповідача повторно розглянути питання допуску позивача до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами).
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 12 квітня 2024 року) для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: суддя-доповідач Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Кравчук В.М., Коваленко Н.В., Стародуб О.П.
Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Указом Президента України від 15 липня 2020 року № 276/20 був призначений на посаду судді Борзнянського районного суду Чернігівської області.
Рішенням Комісії від 04 березня 2024 року № 28/ас-24 йому було відмовлено в допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Зазначене рішення вважає протиправним, оскільки Комісією не вірно застосовано частину другу статті 137 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі також Закон № 1402-VIII) та не враховано, що суддям додатково до стажу роботи на посаді судді підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Стверджує, що правила обчислення стажу є єдиними не лише для вирішення питань забезпечення суддів (розділ IX Закону), але також при вирішенні питання права судді на відставку (стаття 116 розділу VII Закону).
Із покликанням на вимоги частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII зазначив, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
За такого правового регулюванням позивач вважає, що законодавець не встановив розмежування у застосуванні статті 137 Закону № 1402-VIII в залежності від цілей його застосування.
Позивач стверджує, що Комісія не має повноважень тлумачити законодавство, оскільки органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Водночас зазначає, що єдиний статус суддів не допускає вибірковості у забезпеченні цих гарантій та зниження їх рівня певній категорії суддів.
Відповідач надав відзив, у якому зазначив, що положення частини другої статті 137 Закону № 1402-VIII для цілей конкурсу не застосовується, оскільки зазначена норма розміщена у Розділі IX "Забезпечення суддів" та регламентує правовідносини, які виникають при вирішенні питань забезпечення суддів, а саме обчислення суддівської винагороди та реалізації права на відставку.
На думку відповідача, до позивача мають застосовуватись саме норми пункту 4 частини першої статті 28 Закону № 1402-VIII, згідно із якими під відповідним стажем роботи розуміється саме професійна діяльність, зазначена в пунктах 1-3 частини першої цієї статті, тобто професійна діяльність на посаді судді.
Відповідач стверджує, що при іншому тлумаченні зазначених норм суддя місцевого суду навіть у перший день призначення вже матиме стаж роботи на посаді судді, достатній для судді апеляційного суду, що, на переконання Комісії, по-перше, не відповідає меті встановлення мінімального стажу роботи на посаді, а по-друге, суперечить змісту пункту 4 частини першої статті 28 Закону щодо застосування до сукупного стажу (досвіду) роботи (професійної діяльності) пункту 1 частини першої цієї ж статті, оскільки виключає ситуацію, коли в судді стаж роботи на посаді судді є меншим ніж п`ять років.
На думку відповідача, передбачений пунктом 1 частини першої статті 28 Закону стаж роботи на посаді судді є спеціальним і не підлягає широкому тлумаченню, зокрема, як у випадку, встановленому частиною другою статті 137 Закону, що застосовується для визначення розміру суддівської винагороди та інших видів забезпечення судді, оскільки стаття 28 Закону чітко визначає, який стаж (досвід) роботи повинен мати кандидат до апеляційного суду.
Стверджує, що покликання позивача на правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 9901/805/18, № 9901/140/19, 9901/302/19, № 9901/537/19, № 9901/15/21 є безпідставними та не стосуються предмету позову, так як регулюють правовідносин, що пов`язані з реалізацією судді права на відставку.
ІІІ. УСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Указом Президента України від 15 липня 2020 року № 276/2020 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Борзнянського районного суду Чернігівської області.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах, з яких: в апеляційних судах із розгляду цивільних і кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - 425; в апеляційних судах із розгляду господарських справ - 58; в апеляційних судах із розгляду адміністративних справ - 67 (далі - Конкурс).
Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що у визначений строк до Комісії із заявою про участь у конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся ОСОБА_1
04 березня 2024 року рішенням Комісії № 28/ас-24 позивачу відмовлено в допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (далі рішення № 28/ас-24).
Рішення № 28/ас-24 є предметом спору у справі.
ІV. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА, ОЦІНКА ДОКАЗІВ ТА МОТИВИ УХВАЛЕНОГО РІШЕННЯ
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд виходить з такого.
Предметом спору у справі є рішення № 28/ас-24, яким відмовлено ОСОБА_1 в допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі в конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошеному рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Закон № 1402-VIII визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
Частинами першою та третьою статті 92 Закону № 1402-VІІІ визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Порядок роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначається цим Законом.
Отже, у розумінні Закону № 1402-VІІІ ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України в межах повноважень, визначених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховному Суду, як суду першої інстанції підсудні справи, зокрема, щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
За приписами частини другої статті 266 КАС України адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.
В контексті вимог частини другої статті 266 КАС України в ухвалі про відкриття провадження справу було вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін колегією суддів у складі п`яти суддів.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Гарантоване статтею 55 Конституції України та КАС України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Колегія суддів враховує, що згідно з пунктами 4, 5 і 9 частини п?ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, докази, що підтверджують вказані обставини, а у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За приписами частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, сукупний зміст статей 9, 77, 160, 161 КАС України беззаперечно свідчить, що саме позивач визначає предмет оскарження до Суду, зазначає які саме його права порушені, підстави позову та надає докази на їх підтвердження.
Зі змісту оскарженого рішення Комісії № 28/ас-24 судом встановлено, що ОСОБА_1 у своїй заяві просив допустити його до участі в Конкурсі як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону, оскільки він має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років.
В ухвалі про відкриття провадження суд встановлював позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
До відзиву відповідач додав витяг з реєстру про направлення останнього позивачу.
Своєю чергою, згідно інформації із сайту АТ "Укрпошта", позивач отримав відзив 13 травня 2024 року особисто.
На виконання вимог частини першої статті 77 КАС України та ухвали суду, після отримання відзиву позивач не надав додаткових доказів щодо обставин, зазначених у позові та відзиві та не звертався до суду із клопотаннями про витребування доказів.
За такого правового регулювання порядку розгляду справ у спрощеному проваджені та статусу учасників справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів, наданих сторонами, та у суду відсутні визначені процесуальним законом підстави для вжиття додаткових заходів щодо витребування доказів.
В рішенні № 28/ас-24 відповідач зазначив, що ОСОБА_1 призначений на посаду судді Борзнянського районного суду Чернігівської області Указом Президента України від 15 липня 2020 року № 276/2020 "Про призначення суддів" та станом на день подання документів мав стаж роботи на посаді судді 3 роки 5 місяців.
Позивач не погоджується із зазначенням Комісією в оскарженому рішенні інформації про те, що станом на день подання документів він мав стаж роботи на посаді судді менше п`яти років.
Колегія суддів враховує, що позивач не надав до позову заяву, подану до Комісії про допуск ОСОБА_1 до проходження кваліфікаційного оцінювання та участі у конкурсі на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів.
Також позивач не надав Суду будь-яких документів щодо наявного у нього стажу, який на його думку мав би бути зарахованим Комісією до стажу, який дає право приймати участь у відповідному конкурсі.
Отже, ключовим питанням, яке постало на вирішення Комісії для цілей допуску позивача до участі у першій стадії конкурсу на зайняття 550 вакантних посад суддів апеляційних судів, є включення до стажу на посаді судді п`ятирічного стажу професійної діяльності у сфері права, вимога щодо якого була встановлена законом і надавала позивачеві право на призначення на посаду судді місцевого суду.
Водночас позивач наполягає, що Комісія визначаючись щодо достатнього стажу на посаді судді для цілей допуску до першої стадії конкурсу на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів мала б застосувати положення статті 137 Закону № 1402-VІІІ, позаяк ця норма не містить жодних обмежень щодо її застосування.
Відповідач вважає не застосовними до спірних відносин приписи статті 137 Закону № 1402-VІІІ для цілей конкурсу, оскільки ці норми регулюють питання забезпечення суддів та за інакшого тлумачення суддя місцевого суду у перший день призначення на посаду судді у першій інстанції матиме стаж роботи на посаді судді, достатній для призначення суддею у суд апеляційної інстанції.
Перевіривши відповідність оскаржуваного рішення ВККС України на дотримання критеріїв, визначених у частині другій статті 2 КАС України та надаючи оцінку доводам сторін, Суд зважає на таке.
Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VІІІ конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
02 листопада 2016 року рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 141/зп-16 затверджено Положення "Про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді" (далі також Положення № 141/зп-16).
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України на підставі поданих документів встановлює відповідність особи вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду та формує його досьє.
Рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі також Рішення № 94/зп-23).
Згідно з пунктом 5 Рішення № 94/зп-23 питання допуску до участі у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах вирішуються колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Відповідно до Умов проведення Конкурсу, затверджених рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами, внесеними рішення Комісії від 14 грудня 2023 року № 171/зп-23), до участі у першій стадії Конкурсу допускаються особи, які:
1) у порядку та строки, визначені цим оголошенням, подали всі необхідні документи;
2) на день подання документів відповідають встановленим статтями 28 та 69 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" вимогам до кандидата на посаду судді апеляційного суду.
Відповідно до пункту 57 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища кваліфікаційна комісія суддів України завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри".
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 розділу 4 Положення № 141/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 29 лютого 2024 року № 72/зп-24) на підставі поданих кандидатом документів член Комісії - доповідач здійснює перевірку: 1) відповідності осіб, які звернулися для участі в конкурсі, вимогам до кандидатів на посаду судді відповідного суду; 2) дотримання кандидатом встановлених умовами конкурсу строку та процедури звернення для участі в конкурсі; 3) поданих документів на відповідність переліку та вимогам до їх оформлення.
За результатами проведеної членом Комісії - доповідачем перевірки в засіданні колегії Комісії ухвалюється рішення щодо допуску до проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі в конкурсі.
Участь кандидата у розгляді такого питання не є обов`язковою.
Інформація про результати розгляду питання про допуск кандидатів до проходження кваліфікаційного оцінювання та/або участі в конкурсі оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комісії.
У визначений строк до Комісії із заявою про участь у Конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання звернувся ОСОБА_1 .
В оскарженому рішенні № 28/ас-24 зазначено, що ОСОБА_1 у заяві просив допустити його до участі в Конкурсі як особу, яка відповідає вимогам пункту 1 частини першої статті 28 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років.
Статтею 79-3 Закону № 1402-VІІІ визначені особливості проведення Комісією конкурсу на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду.
За змістом частини другої статті 79-3 Закону № 1402-VІІІ у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду) цього Закону.
Своєю чергою, відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1402-VІІІ суддею апеляційного суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя в апеляційному суді, а також відповідає одній із таких вимог: