ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 815/6046/17
касаційне провадження № К/9901/6293/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2018 (суддя Харченко Ю.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019 (головуючий суддя - Турецька І.О., судді - Стас Л.В., Шеметенко Л.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сервіс" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Сервіс" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду із позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, Митниця, митний орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 №UA500060/2017/000138/2.
В обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на протиправність прийняття митним органом оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки ним під час митного оформлення товару разом з поданням митної декларації були подані документи, які підтверджували митну вартість товарів за ціною контракту, тому відповідач не мав законних підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 02.02.2018, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.01.2019, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення Митниці про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 №UA500060/2017/000138/2.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили із надання позивачем митному органу всіх, передбачених чинним законодавством документів, необхідних для підтвердження митної вартості товару з урахуванням умов поставки товару. Надані відповідачу при митному оформленні товару відомості про визначення митної вартості товару базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних і піддаються обчисленню, відтак, висновок відповідача про коригування митної вартості є протиправним та підлягає скасуванню.
Митниця, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулась до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування обставин справи. Стверджує про наявність розбіжностей у документах, які підтверджують числові значення складових митної вартості. Скаржник доводить, що на час здійснення митного оформлення товару, позивач не надав документів в підтвердження заявленої митної вартості товарів та спростування виявлених розбіжностей у документах.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права, митний орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваного рішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22.05.2019 відкрив провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 16.07.2024 призначив справу до касаційного розгляду в попередньому судовому засіданні на 17.07.2024.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Як установлено судами попередніх інстанцій, 01.11.2016 між позивачем (покупець) та YUHUAN HUIGAO FLUID CONTROL CO.,LTD YANGXIN VILAGE, QINGGANG TOWN YUHUAN ZHEJIANG CHINA (продавець) укладено Контракт №01/1116-Китай, згідно з пунктом 1.1 якого продавець продає, а покупець купує продукцію, згідно Інвойсу (рахунка-фактури).
На виконання умов цього Контракту продавець поставив на користь Товариства клапани запірні для системи опалення та водопостачання, виготовлені з недорогоцінних металів (латуні), на суму 28910,02 доларів США.
З метою здійснення митного оформлення вказаного товару декларантом позивача ТОВ "Бело Компані" разом з митною декларацією від 24.10.2017 №UA500060/2017/020794 до Одеської митниці ДФС подано: зовнішньоекономічний договір (контракт) №01/1116-Китай від 01.11.2016; інвойс від 21.09.2017 №HG170515; пакувальний лист від 21.09.2017; рахунок-проформа від 13.01.2017; автотранспортну накладну від 23.10.2017; навантажувальний документ від 23.10.2017; банківський платіжний документ, що стосується товару від 20.09.2017; документ, що підтверджує вартість перевезення товару, від 09.10.2017; каталог виробника товару від 22.11.2016; договір про надання послуг митного брокера від 16.08.2016; договір про перевезення від 04.07.2016.
Додатково декларантом до митного оформлення було подано Export price list від 26.10.2017 та копію митної декларації країни відправлення №310120170517385477 від 22.09.2017.
В митній декларації від 24.10.2017 декларантом було вказано вартість товару на рівні 1,59 доларів США за 1 кг.
Під час перевірки Митницею наданих декларантом документів, встановлено, що в них містяться розбіжності, а саме: відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відсутні відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари.
Сумніви щодо заниження митної вартості товару викликав прайс-лист від 26.10.2017 та декларація країни відправлення товару від 22.09.2017.
Претензії до прайс-листа складалися в тому, що в ньому відсутній строк його дії, а претензії щодо декларації країни відправлення складалися у розбіжності цін, зазначених декларантом у митній декларації від 24.10.2017.
З метою підтвердження митної вартості товару, митним органом запропоновано декларанту протягом 10-ти календарних днів надати додаткові документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації; специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також відповідачем повідомлено про те, що декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
26.10.2017 декларант електронним повідомленням №2610 на адресу Митниці надіслано скрин-шоти Лондонської біржі металів, лист декларанта від 26.10.2017 №261017, виписку по взаєморозрахунках №25102017/03, переклад декларації країни відправлення.
Окрім того, декларантом позивача - ТОВ "Бело Компані" на адресу митного органу було подано лист від 26.10.2017 з вимогою провести консультації при обранні методу оцінювання товарів.
Проте, інспектором митного органу не було здійснено таких консультацій, а про їх проведення безпідставно зазначено у спірному рішенні.
За результатами розгляду поданих додаткових документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.10.2017 №UA500060/2017/000138/2, у якому зазначено, що у поданих документах містяться розбіжності та вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за дані товари.
Митним органом видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00878.
З метою забезпечення повноти оподаткування, митним органом було проведено аналіз баз даних ЄАІС та обрано метод визначення митної вартості - резервний. Так, відповідач взяв до уваги митну декларацію №500020/2017/003478 від 30.09.2017, у якій митне оформлення подібного товару, на його думку, здійснено за ціною 3,57 доларів США за 1 кг.
Відносини, з приводу яких виник даний спір, регулюються Митним кодексом України.
Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).
З аналізу наведених норм вбачається, що положення статті 53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.