РІШЕННЯ
Іменем України
17 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/92/24
адміністративне провадження № П/990/92/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А.,
суддів: Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Стародуба О.П., Чиркіна С.М.
секретар судового засідання Романова А.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Петренко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/92/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.02.2024 №119/дс-24, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. 29.03.2024 ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Верховного Суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, у якій просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.02.2024 №119/дс-24;
- зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно провести співбесіду з ОСОБА_1 - переможцем конкурсу на зайняття вакантних посад місцевих судів, оголошеного рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 №95/зп-23.
2. До позовної заяви ОСОБА_1 додав клопотання, в якому просив Верховний Суд визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на звернення до суду, яке мотивоване тим, що під час засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення від 08.02.2024 №119/дс-24. Своєю чергою повний текст рішення отримано позивачем 26.02.2024.
3. Ухвалою Верховного Суду від 02.04.2024 поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 08.02.2024 №119/дс-24 та зобов`язання вчинити дії та відкрито провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 08.02.2024 №119/дс-24 та зобов`язання вчинити дії.
4. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 08.02.2024 №119/дс-24 з підстав порушення нею прав та законних інтересів позивача щодо участі у конкурсі та отримання рекомендації на посаду судді, конституційного принципу верховенства права, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Позивач посилається на те, що оспорюване рішення суперечить рішенню Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.12.2023 №119/дс-24, оскільки, ухвалюючи оспорюване рішення, Комісія у складі тимчасової колегії №4, дослідивши матеріали досьє кандидата, зокрема, документи, які були подані позивачем як кандидатом на посаду судді місцевого суду разом із заявою про допуск до участі в конкурсі, виснувала, що існує обґрунтований сумнів щодо відповідності позивача критеріям доброчесності, водночас, Комісія у цьому ж складі 01.12.2023 прийняла рішення №27/дс-23 "Про допуск до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 №95/зп-23 конкурсі на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів", відповідно до якого серед кандидатів на посаду судді, допущених до участі у конкурсі, зазначених в додатку до рішення, є позивач.
Позивач зазначає, що у рішенні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.12.2023 №27/дс-23 встановлено, що 147 осіб, які звернулися для участі в Конкурсі, дотрималися умов, а саме: порядку та строків, визначених оголошенням; подали всі необхідні документи та на день подання документів перебувають у резерві на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів, не займають суддівську посаду; відповідають вимогам до кандидатів на посаду судді, визначеним статтею 69 Закону №1402-VIII, що свідчить про те, що позивач відповідає і критерію доброчесності.
Позивач вважає, що він, подавши для участі і оголошеному конкурсі всі необхідні документи та не отримавши від Комісії та НАЗК жодних зауважень щодо вказаних у них даних, він обґрунтовано та передбачувано розраховував на правильність їх відображення, що вони не викликають у Комісії сумніву у доброчесності позивача як кандидата на посаду суддів місцевого суду.
Позивач зауважує, що у 2017 році щодо нього Національне агентство з питань запобігання корупції здійснювало спеціальну перевірку щодо достовірності відомостей, зазначених у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, за результатами якої рішенням Комісії від 07.06.2018 №250/дс-18 позивача серед інших кандидатів визнано таким, що відповідає установленим Законом вимогам до кандидата на посаду судді.
Позивач доводить, що відповідач, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував пояснення позивача щодо висновків Комісії стосовно фінансової спроможності позивача у 2022 році на придбання автомобіля, недекларування інформації про доходи батька, його майна та тієї обставини, що він є засновником адвокатського об`єднання, незазначення відомостей про батька як адвоката у декларації родинних зав`язків та не заповнення розділу 4 анкети кандидата на посаду судді, який стосується інформації щодо професійної діяльності адвоката.
На думку позивача, жодна з помилок не приховує недостовірні відомості про позивача і членів його родини, не ставить під сумнів законність джерел походження його майна, відповідність рівня його життя або членів його сім`ї задекларованим доходам або відповідність способу життя позивача його попередньому статусу адвоката.
Позивач вважає, що недоліки, виявлені під час подання ним декларацій, не можуть слугувати підставою для прийняття відповідачем рішення про його невідповідність критеріям доброчесності.
5. Позивач 22.04.2024 звернувся до суду із заявою про доповнення підстав позову, яку Ухвалою Верховного Суду від 15.05.2024 прийнято до розгляду.
6. У заяві про доповнення підстав позову позивач, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 10.11.2020 у справі №9901/355/21, від 07.03.2024 у справі №800/330/17, від 15.06.2023 у справі №800/582/16, вказує на дискримінаційність оскаржуваного рішення, невідповідність його вимогам статті 79-5 Закону №1402-VIII, свавільним, несправедливим та таким, що не містить достатніх обґрунтувань невідповідності позивача критеріям доброчесності.
7. Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову.
Відповідач у відзиві посилається на те, що повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо перевірки відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики визначені статтею 79-5 Закону №1402-VIII.
Відповідач доводить, що оцінка відповідності кандидата на посаду судді критеріям доброчесності та професійної етики належить до дискреційних повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка є колегіальним органом і вирішує це питання шляхом голосування.
Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято оспорюване рішення відповідно до його дискреційних повноважень, в межах, порядку та у спосіб, визначених Законом №1402-VIII.
8. Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позовні вимоги задовольнити.
9. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.09.2023 №95/зп-23 оголошено конкурс на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Встановлено загальний порядок та строки подання кандидатами заяв та документів для участі в цьому конкурсі, затверджено умови проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах для кандидатів на посаду судді, зарахованих до резервів на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів. Визначено, що питання допуску до участі у конкурсі вирішується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України у складі колегій.
11. ОСОБА_1 10.10.2023 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України із заявою про допуск до участі в оголошеному конкурсі як особа, яка відповідає вимогам статті 69 Закону №1402-VIII, перебуває в резерві на заміщення вакантних посад суддів та не займає суддівської посади.
12. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 01.12.2023 №27/дс-23 ОСОБА_1 допущено до участі в оголошеному рішенням Комісії від 14.09.2023 №95/зп-23 конкурсі.
13. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.12.2023 №177/зп-23 затверджено і оприлюднено на офіційному веб-сайті Комісії рейтинг учасників конкурсу на посади суддів місцевих загальних судів у межах означеного конкурсу, визначено рейтинг кандидатів на посаду судді Житомирського районного суду Житомирської області, в якому ОСОБА_1 займає переможну позицію.
14. Комісією 08.02.2024 було проведено співбесіду з ОСОБА_1, за результатами якої Комісією було прийнято рішення від 08.02.2024 №119/дс-24, в якому Комісія дійшла висновку про відмову в наданні рекомендації Вищий раді правосуддя про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Житомирського районного суду Житомирської області з підстав наявності обставин, які викликають сумнів у відповідності ОСОБА_1 критеріям доброчесності.
15. Так, у контексті аналізу відповідності кандидата критерію доброчесності під час співбесіди з ОСОБА_1 та дослідження його досьє, Комісією встановлено наступне.
16. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2022 рік у розділі 2 "Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування" ОСОБА_1 зазначив дружину ОСОБА_2, яка проживає в місті Житомир, водночас у розділі 11 "Доходи" не вказав жодних доходів, отриманих нею. В означеній декларації позивач у розділі 13 "Фінансові зобов`язання" задекларував кредит, оформлений на дружину у 2021 році, та сплачені кошти на виконання кредиту в розмірі 232448 грн (основна сума кредиту 149424 грн і проценти в сумі 83024 грн).
Під час проведення співбесіди та у судовому засіданні позивач пояснив, що останні два роки його дружина разом із дитиною перебувають за кордоном. Під час співбесіди позивач зазначив, що дружина отримує допомогу, однак документально це підтвердити не може, у зв`язку з чим він не задекларував її доходи. Під час судового засідання позивач пояснив, що його дружина не отримує доходів.
17. Стосовно сплати кредиту, оформленого на дружину, позивач зазначив, що у зв`язку з відсутністю достатнього доходу у дружини, цей кредит сплачує він самостійно і зазначив, що доходів для сплати кредиту йому достатньо. Також позивач пояснив, що у 2021 році його дружина оформила кредит на автомобіль, 10 відсотків кредиту було сплачено за рахунок продажу попереднього автомобіля, який вони продали за 8700 доларів США, водночас документи щодо продажу автомобіля відсутні.
18. Під час проведення співбесіди Комісія звернула особливу увагу на пояснення позивача щодо можливості сплати ним кредиту у 2022 році, оформленого у 2021 році на його дружину, враховуючи, що задекларований позивачем дохід за 2022 рік у розмірі 153400 грн є значно нижчим від виплаченої суми кредиту у 2022 році (232448 грн), а кошти за продаж попереднього автомобіля, про який зазначає позивач, були сплачені як перший внесок у розмірі 10 відсотків вартості автомобіля у 2021 році.
Стосовно висновку відповідача про отримання позивачем доходу у меншому розмірі, ніж сплачено за кредитним договором, позивач пояснив, що помилково зазначив у декларації більшу суми, аніж фактично ним сплачену за цим кредитним договором. Водночас, документів на підтвердження цього позивач не надав.
Також позивач зауважив, що всі зароблені ним кошти він спрямовував на погашення кредиту дружини, а жив за рахунок раніше відкладених ним заощаджень, які ним не були зазначені у декларації з підстав того, що сума була нижчою, аніж повинна була зазначатись у декларації.
Разом з тим, доказів на підтвердження цього під час проведення співбесіди та під час судового засідання позивач не надав.
19. Комісією було встановлено, що у декларації за 2022 рік у розділі 2 "Інформація про членів сім`ї суб`єкта декларування" позивач зазначив батька ОСОБА_3, який проживав разом із ним за однією адресою, проте у декларації за 2022 рік позивач не вказав відомостей про доходи, отримані батьком, та про об`єкти нерухомості, які належать батькові на праві власності. Також у розділі 9 "Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї" кандидат не зазначив відомостей про батька, який є засновником юридичної особи.
Стосовно цих фактів позивач пояснив, що наразі він проживає разом із батьком, який є пенсіонером, суддею у відставці, який зупинив право на зайняття адвокатською діяльністю у 2021 році чи 2022 році та отримує дохід у вигляді пенсії. Окрім цього вказав на те, що декларацію за 2022 рік він подавав на основі декларації за 2016 рік і оскільки він ніколи не був суб`єктом декларування, не розібравшись вказав батька як члена сім`ї, не зазначивши при цьому його доходів і майна.
20. Згідно з інформацією, отриманою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 на праві власності належить житловий будинок загальною площею 263,7 кв метрів у АДРЕСА_1 .
У поданій позивачем декларації за 2022 рік у розділі 3 "об`єкти нерухомості" відсутні відомості щодо вказаного майна.
Стосовно недекларування інформації про житловий будинок, який на праві власності належить батькові, а також тієї обставини, що батько є засновником юридичної особи, позивач пояснив, що не задекларував ці відомості також помилково.
21. Відповідно да витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 є одним із засновників Адвокатського об`єднання "Васинчук і Партнери", проте у вказаній декларації за 2022 рік позивачем не зазначено відомостей у розділі 9 "Юридичні особи, трасти або інші подібні правові утворення, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї" та 11 "Доходи, у тому числі подарунки" про вид, джерело, розмір доходу ОСОБА_3 а також інформації, що він є засновником Адвокатського об`єднання "Васинчук і Партнери".
22. Комісія дійшла висновку, що декларація позивача за 2022 рік містить помилки в розділі 13 "Фінансові зобов`язання" у частині зазначення інформації про юридичну особу, на користь якої виникло зобов`язання, та розмір такого зобов`язання на кінець звітного періоду. Позивач під час розгляду справи зазначені обставини визнав та послався на помилковість заповнення цих даних.
23. Визначаючись щодо остаточного рішення, Комісія виходила із того, що пунктом 5 оголошення про проведення конкурсу на зайняття 560 вакантних посад суддів у місцевих судах визначено перелік документів, який має подати кандидат для участі в конкурсі, зокрема, декларацію родинних зв`язків кандидата на посаду судді та декларацію доброчесності кандидата на посаду судді, декларації мають відповідати вимогам підпункту 3.5.1 Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді.
24. Оцінивши наявну інформацію та пояснення ОСОБА_1, Комісія встановила, що вказані в декларації родинних зв`язків кандидата на посаду судді за 2018-2022 роки відомості не відповідають дійсності з огляду на те, що позивач не зазначив у цих деклараціях відомості про свого батька, який був адвокатом (право на зайняття адвокатською діяльністю зупинено 09.04.2021 згідно з частиною першою статті 31 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), що свідчить про подання позивачем недостовірних та неповних відомостей.
Щодо не зазначення в декларації родинних зв`язків кандидата на посаду судді відомостей про батька, який є адвокатом, позивач під час проведення співбесіди пояснив, що правила заповнення декларації родинних зв`язків йому відомі, однак відомості про батька в цій декларації не зазначив помилково.
25. Окрім цього, Комісією встановлено, що ОСОБА_1 зазначив в анкеті на посаду судді неповну інформацію, зокрема, не відобразив в анкеті, що він у період з 19.04.2004 до теперішнього часу здійснює індивідуальну адвокатську діяльність, яка є суттєвою для аналізу особи кандидата.
Стосовно невідображення в анкеті на посаду судді інформації про зайняття ним адвокатською діяльністю, позивач пояснив, що він не повинен був зазначати ці відомості у 4 розділі анкети, оскільки він не подавав до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України заяву на проведення кваліфікаційного оцінювання, а ці відомості у розділі 4 анкети потрібно зазначати лише у разі, якщо подана заява про проведення кваліфікаційного оцінювання. Водночас, якщо кандидатом подавалась заява про участь у конкурсі на посаду судді, такі відомості зазначаються у 5 розділі анкети, що і було зроблено позивачем.
26. Ураховуючи зазначені порушення під час заповнення декларації про доходи за 2022 рік та оцінюючи надані позивачем під час проведення співбесіди пояснення, Комісія дійшла висновку, що наявність великої кількості допущених помилок при заповненні позивачем декларації ставить під сумнів відповідність кандидата критерію доброчесності, а його поведінка свідчить про несумлінне виконання обов`язку щодо декларування відомостей, визначених статтею 46 Закону України "Про запобігання корупції".
27. Не погоджуючись із вказаним рішенням Комісії, позивач звернувся до суду.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
28. Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
29. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон №1402-VIII.
Частиною першою статті 79-2 Закону №1402-VIII визначено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить конкурс на зайняття вакантних посад: суддів місцевого суду - на основі рейтингу кандидатів на посаду судді та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду відповідно до статті 82 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 79-4 Закону №1402-VIII конкурс на зайняття вакантної посади судді полягає у визначенні переможця - учасника конкурсу, який має найвищу позицію за рейтингом.
Частинами 1-3 статті 79-5 Закону №1402-VIII встановлено, що після визначення переможця конкурсу Комісія на своєму засіданні проводить з ним співбесіду.
За результатами співбесіди Комісія ухвалює: (1) рішення про рекомендацію або про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді; (2) рішення про рекомендацію про переведення судді (якщо переможцем конкурсу на посаду судді місцевого суду став суддя).
Комісія ухвалює вмотивоване рішення про відмову в наданні рекомендації про призначення кандидата на посаду судді у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо його відповідності критеріям доброчесності чи професійної етики. У такому разі переможцем конкурсу визначається наступний у рейтингу кандидат.
30. Відповідно до частини першої статті 88 Закону №1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Частиною другою цієї статті передбачено, що суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав: (1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити; (2) рішення не підписано будь-ким із складу членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання; (3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання; (4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків (частина третя статті 88 Закону № 1402-VІІІ).
31. На виконання вимог статті 79 Закону № 1402-VІІІ Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 02.11.2016 №141/зп-16 затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді (далі - Положення № 141/зп-16). Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 29.02.2024 №72/зп-24 до зазначеного Положення №141/зп-16 були внесені зміни і викладено його в новій редакції.
Внесення змін до цього Положення було обумовлено тим, що 30.12.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар`єри" від 09.12.2023 №3511-ІХ. У результаті внесених змін було впорядковано як окремі механізми конкурсу щодо зайняття вакантних посад суддів місцевого суду, так і в цілому удосконалено процедуру, зокрема закріплено загальні строки для подання заяви та документів, актуалізовано їх перелік, унормовано окремі особливості, а також визначено нові етапи проведення конкурсу.