ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 520/11707/18
адміністративне провадження № К/9901/24253/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Приватного підприємства "Рембудмонтаж-XXІ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного підприємства "Рембудмонтаж-XXІ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (прийняту в складі: головуючого судді Панченко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Мельнікової Л.В., суддів - Лях О.П., Рєзнікової С.С.),
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. Приватне підприємство "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" (далі- ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ", підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України; далі - відповідач, Управління),від 19.07.2018 року № 00000401421, яким підприємству на підставі акта перевірки № 2572/20-40-14-21-07/34755610 від 23.06.2018 року за встановлене порушення п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (подалі ПК України) збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 293.274,00 грн., в тому числі за основним платежем 195.516,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 97.758,00 грн.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що актом перевірки не спростовано, що надані платником документи не містять дефектів форми, змісту, підстав походження, котрі б у силу приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", ст. 44 ПК України, ст.ст. 215. 216. 228 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України позбавляли ці документи юридичної сили. Відносно перелічених в акті перевірки договорів відповідачем не реалізовувалась управлінська функція згідно з пп. 20.1.30 п. 20.1ст. 20 ПК України, позов про визнання договору недійсним або про застосування наслідків нікчемного правочину не подавався, а відтак, зазначені правочини є діючими.
2.1. Окремо позивач наголошує на визнаній в акті обставині реєстрації виписаних контрагентами податкових накладних в ЄРПН, що неможливо без одержання уповноваженими службовими чи посадовими особами платника податків електронного цифрового підпису, укладання договору про визнання електронних документів та невжиття податковою інспекцією будь-яких заходів з припинення дії згаданого договору.
2.2. Фактично наявність в ЄРПН складеної постачальником та зареєстрованої податкової накладної звільняє покупця отримувача цієї накладної від будь-якої відповідальності як платника ПДВ за виключенням випадку вжиття з цим постачальником взаємоузгоджених зловмисних (тобто протиправних) свідомих дій з неправомірного одержання податкової вигоди, тобто за своєю правовою суттю співучасті у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 191.205. 209. 212 КК України. В той же час. в акті відсутні посилання на наявність жодних ознак пов`язаності сторін правочинів та узгодженості свідомих навмисних дій сторін правочинів, спрямованих на реалізацію наміру з безпідставного одержання податкової вигоди.
2.3. Єдиними виключеннями з наведеного є посилання на відсутність документів щодо транспортування товарів, придбаних у ДП "СДІ-Україна", та відсутність довідок форми КБ-3 стосовно робіт, придбаних у ТОВ "ЕВАНТЕС КОМПАНІ". Однак, позивач вважає, що висновки про відсутність ТТН суперечать суті предмету операцій з ДП "СДІ-Україна", оскільки останнє виконувало підрядні роботи, а не здійснювало поставку товарів. А наявність/відсутність такого документу як довідка КБ-3 є добровільним рішенням сторін договору, оскільки за умови наявності акту приймання виконаних робіт така довідка має лише допоміжний характер та посвідчує не факт виконання операції, а лише її цінову характеристику.
2.4. Крім того, позивач зазначає, що доводи ГУ ДФС у Харківській області про відсутність даних щодо наявності у контрагентів основних фондів, а також про неможливість встановити фізичні, технічні та технологічні можливості виконання робіт/постачання товарів, суперечать нормі пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України, яка регламентує однією з підстав для висновків під час проведення перевірки податкову інформацію, а не її відсутність.
2.5. Щодо посилань на матеріали кримінальних проваджень та показань директорів про їх непричетність до господарської діяльності, позивач зауважує, що одержані у межах досудового розслідування в кримінальних провадженнях показання громадян є не податковою інформацією, а документами саме кримінального провадження. Такі показання у силу закону здатні лише спричинити виникнення у контролюючого органу сумнівів у правильності справляння податків. Разом із тим, такі показання не можуть слугувати беззаперечним доказом вчинення податкового правопорушення, адже правдивість і достовірність таких показань підлягає перевірці судом у межах кримінального судочинства за правилами КПК України з постановленням відповідного вироку, про що законодавцем прямо згадано у пп. 83.1.4 п. 83.1 ст. 83 ПК України.
2.6. При цьому, доказів наявності такого вироку акт перевірки не містить. Відтак, показання директорів ДП "СДІ-Україна" та ТОВ "ЕВАНТЕС КОМПАНІ" не можуть мати юридичної сили і доводити подію вчинення податкового правопорушення.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
3. У червні 2018 року фахівцями ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо визначення сум податкового кредиту, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ по взаємовідносинам з: ДП "СДІ-Україна" (податковий номер 40633488) за листопад 2016 року, ТОВ "ЕВАНТЕС КОМПАНІ" (податковий номер 40934089) за лютий 2017 року, березень 2017 року (включено до декларації за квітень травень 2017 року), ТОВ "КОМПАНІЯ КРАТ" (податковий номер 40153809) за липень 2016 року (включено до декларації за грудень 2016 року), за серпень 2016 року, ТОВ "ХСК СТЕНДПРО" (податковий номер 40945614) за травень 2017 року (частину суми включено до декларації за червень 2017 року), ТОВ "КРОН ЖТФ" (податковий номер 41311559) за серпень 2017 року, ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ" (податковий номер 4131186) за серпень, вересень 2017 року, ТОВ "СТЕПИ КОЗАЦТВА" (попередня назва ТОВ "ЕКОСТ ПРОМ" (податковий номер 41086545) за травень 2017 року, а також податкових зобов`язань по ланцюгу постачання та придбання, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ за серпень, листопад грудень 2016 року, лютий, квітень-червень, серпень вересень 2017 року.
4. За наслідками проведеної перевірки складено акт від 23.06.2018 року № 2572/20-40-14-21-07/34755610 /т. 1, а.с. 11-69/, за висновками якого, встановлено порушення з боку позивача вимог:
- абз. а) п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 195.516,08 грн., в тому числі: за листопад 2016 року у сумі 1.200,00 грн. по взаємовідносинам з ДП "СДІ-Україна" (податковий номер 40633488), за лютий 2017 року у сумі 36.670,60 грн., березень 2017 року у сумі 20.741,33 грн. (включено до декларації за квітень травень 2017 року) по взаємовідносинах з ТОВ "ЕВАНТЕС КОМПАНІ" (податковий номер 40934089), за липень 2016 року у сумі 5.799,68 грн. (включено до декларації за грудень 2016 року), серпень 2016 року у сумі 72.176,61 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "КОМПАНІЯ КРАТ", за травень 2017 року у сумі 25.365,19 грн. (частину суми включено до декларації за червень 2017 року) по взаємовідносинам з ТОВ "ХСК СТЕНДПРО" (податковий номер 40945614), за серпень 2017 року у сумі 5.317,52 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "КРОН ЖТФ" (податковий номер 41311559), за серпень 2017 року у сумі 4.139,49 грн., вересень 2017 року у сумі 3.014,08 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ" (податковий номер 4131186), за травень 2017 року у сумі 21.091,58 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "СТЕПИ КОЗАЦТВА" (попередня назва ТОВ "ЕКОСТ ПРОМ" (податковий номер 41086545);
- не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинам за періоди декларування: серпень, листопад грудень 2016 року, лютий, квітень червень, серпень вересень 2017 року з постачальниками ДП "СДІ-Україна" (податковий номер 40633488), ТОВ "ЕВАНТЕС КОМПАНІ" (податковий номер 40934089), ТОВ "КОМПАНІЯ КРАТ" (податковий номер 40153809), ТОВ "ХСК СТЕНДПРО" (податковий номер 40945614), ТОВ "КРОН ЖТФ" (податковий номер 41311559), ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ" (податковий номер 4131186), ТОВ "СТЕПИ КОЗАЦТВА" (податковий номер 41086545).
5. На підставі розгляду зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.07.2018 року №00000401421, відповідно до якого, ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 293.274,00 грн., в тому числі за основним платежем 195.516,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 97.758,00 грн. /т. 1, а.с. 10/.
6. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.07.2018 року №00000401421, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
7. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року адміністративний позов ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" задоволений частково.
7.1. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00000401421 від 19.07.2018 року в частині нарахування ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" податкового зобов`язання з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ХСК СТЕНДПРО" (податковий номер 40945614), ТОВ "КРОН ЖТФ" (податковий номер 41311559), ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ" (податковий номер 4131186), ТОВ "ЕКОСТ ПРОМ" (податковий номер 41086545) на суму 58.927,86 грн. та, відповідно, зменшення суми штрафних санкцій на суму 29.463,93 грн.
7.2. У задоволенні іншої частини позовних вимог ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" відмовлено.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що господарські операції ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" по взаємовідносинам з ТОВ "ХСК СТЕНДПРО", ТОВ "КРОН ЖТФ", ТОВ "ЖФ ГРІНВІЧ", ТОВ "ЕКОСТ ПРОМ" підтверджуються належними первинними документами.
9. Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ "Компанія Крат", ТОВ "Евантес Компані" ДП "СДІ - Україна" не мають реального характеру господарських відносин.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
10. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №520/11707/18 в частині відмови позовних вимог та прийняти нову постанову у цій частині про задоволення позовних вимог.
11. Позивач зазначає, що акт приймання виконаних робіт (наданих послуг) 02.11.2016, підписаний Позивачем та ДП "СДІ - Україна" містить перелік товарів з зазначенням одиниці виміру (штуки), кількості та ціни, а також вказує на виконання зварювальних робіт по встановленню лічильників, проте не розкриває конкретного змісту (переліку) цих робіт та, крім того, для визначення їх обсягу використовує ті ж самі показники (штуки, кількість та ціну), що і для товарів.
Так, з вказаного акту чітко вбачається, що ДП "СДІ - Україна" здійснило поставку двох лічильників газомембранного типу САМГАЗ й супутніх матеріалів (труби, крани, врізки тощо), та здійснило роботи по їх встановленню, що знайшло своє відображення у відповідному акті. При цьому кожна позиція має відповідні параметри (кількість, ціну тощо), достатні для визначення обсягу господарської операції.
Таким чином, висновки судів попередніх інстанцій про невідповідність акту виконаних робіт (наданих послуг) від 02.11.2016 вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не відповідають фактичним обставинам, та є помилковими.
Також позивач наголошує, що податковий орган в акті перевірки № 2572/20-40-14-21-07/34755610 від 23.06.2018, який став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не вказував на невідповідність акту виконаних робіт (наданих послуг) від 02.11.2016 вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не зазначав про неможливість визначення обсягу господарської операції, та не вказував на будь-які інші недоліки даного акту.
12. ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ" акцентує увагу, що в матеріалах справи містяться всі первинні документи, що підтверджують реальний обсяг господарських операцій по взаємовідносинам Позивача та ТОВ "Евантес Компані".
У матеріалах справи міститься договір підряду від 17.02.2017р. № 17/02-сп (том 1, а.с.141-142), видаткова накладна №17/02 від 17.02.2017 та рахунок фактура від 17.02.2017р. №17/02 (том 1, а.с. 131-134), акт списання товарів № 3 від 28.02.2017 (том 1 а.с. 110), акт списання товарів № 4 від 03.03.2017 (том 1 а.с. 111) тощо.
З вказаних документів, які складені та оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", чітко вбачається суть господарських відносин між Позивачем та ТОВ "Евантес Компані", об`єм господарських операцій тощо.
Також позивач зазначає, що податковий орган в акті перевірки, який став підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та під час розгляду справи в суді не вказував на те, що документи по взаємовідносинам Позивача та ТОВ "Евантес Компані" мають будь-які недоліки, які не дають можливості встановити обсяг господарських операцій, а наполягав на тому, що дані операції не є реальними, посилаючись на зовсім інші обставини та доводи, які судами попередніх інстанцій було відхилено, як безпідставні (як і по взаємовідносинам Позивача з ДП "СДІ - Україна", про що детально було заначено вище).
Позивач вважає, суди попередніх інстанцій протиправно за власною ініціативою розширили предмет доказування, оскільки суди повинні були встановити наскільки обґрунтованими та законними були доводи податкового органу, що стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
13. Підприємство вказує, що доводи судів попередніх інстанцій щодо нереальності господарських операцій Позивача з ТОВ "Компанія Крат" є безпідставними, виходячи з наступного.
Так, відсутність ресурсів у контрагентів позивача не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у постачальника на праві оренди або лізингу. Аналогічну позицію Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив у постанові від 11.09.2018 по справі № 804/4787/16.
Також, зауваження суду стосовно ознак фіктивності у контрагента та недостатню обачність і обережність позивача при виборі постачальника, взагалі не ґрунтуються на підтверджених обставинах. Так, матеріали справи не містять відомостей про відсутність контрагента за місцезнаходженням у травні-серпні 2016 року (у м. Вишгороді). Посилання на те, що власники і посадові особи ТОВ "КОМПАНІЯ КРАТ" не визнають своєї причетності до господарської діяльності не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки про це не зазначалось ані в акті перевірки, ані в інших документах.
14. У відзиві на касаційну скаргу ПП "РЕМБУДМОНТАЖ-ХХІ", податковий орган уважаючи її доводи безпідставними та необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції без змін.
15. 11 вересня 2019 року справа №520/11707/18 надійшла на адресу Верховного Суду.
V. Джерела права й акти їх застосування (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
16. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
20. За змістом п.15.1. статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
21. Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України окреслено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.
22. Приписами п.п.16.1.4 п.16.1 статті 16 Податкового кодексу України на платника податків покладений обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
23. Господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
24. У пп. 14.1.191. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
25. Унормуванням пп. 14.1.202 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України обумовлено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
26. Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
27. За нормою п.п. а п.185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
28. За змістом п. 186.1 статті 186 Податкового кодексу України місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
29. Унормуванням п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
30. Приписами абзацу 1 пункту 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
31. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 ПК України).
32. За приписами п.п. "а" п.198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає в разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів.
33. За визначенням п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
34. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
35. Податковий кредит звітного періоду відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
36. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
37. За змістом положень п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 статті 201 цього Кодексу).
38. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
39. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
40. У пункті 200.1 статті 200 Податкового кодексу України окреслено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.