ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2024 року
м. Київ
справа № 360/1674/22
адміністративне провадження № К/990/16687/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 360/1674/22
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області
до ОСОБА_1
про стягнення капіталізованих платежів
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 (головуючий суддя: Кисельова Є.О.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 (колегія у складі: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В.), -
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі також - позивач, Фонд), правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому позивач просив стягнути з відповідача капіталізовані платежі у сумі 2 340 883,77 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ФОП ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність через державну реєстрацію її припинення. До цієї реєстрації у управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області не було підстав проводити капіталізацію страхових платежів, оскільки ФОП ОСОБА_1 до дати реєстрації припинення підприємницької діяльності здійснювала таку і зобов`язана була сплачувати страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законом. Підстава провести капіталізацію платежів і вимагати їх сплати виникла тоді, коли відповідач позбувся статусу суб`єкта підприємницької діяльності поза процедурою банкрутства. При цьому, звернення із позовом до суду обумовлене тим, що ФОП ОСОБА_1 не виплачено суму капіталізованих страхових платежів в добровільному порядку. При ліквідації фізичної особи-підприємця в процесі проведення спрощеної процедури припинення фізичної особи-підприємця, у першу чергу повинні виконуватися зобов`язання по відшкодуванню шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смерті потерпілого, тобто капіталізація.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2023, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024, позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області капіталізовані платежі у сумі 2 340 883, 77 грн. (два мільйони триста сорок тисяч вісімсот вісімдесят три гривні 77 копійок).
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач припинив підприємницьку діяльність шляхом державної реєстрації його припинення. До цієї реєстрації у позивача не було підстав провадити капіталізацію страхових платежів, оскільки відповідач до дати реєстрації припинення підприємницької діяльності здійснював таку і зобов`язаний був сплачувати страхові внески до Фонду в порядку, встановленому законом. Підстава провести капіталізацію платежів і вимагати їх сплати виникла тоді, коли відповідач позбувся статусу суб`єкта підприємницької діяльності поза процедурою банкрутства. При цьому, звернення із позовом до суду обумовлене тим, що відповідачем не виплачено суму капіталізованих страхових платежів у добровільному порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 30.04.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №360/1674/22, в якій вона просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
6. В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що принциповим для розгляду цієї справи є встановлений факт, що ОСОБА_1 реєструвала та припиняла підприємницьку діяльність як фізичної особи-підприємця двічі:
- перший раз реєстрація фізичної особи-підприємця здійснена 10.04.2001, а припинення підприємницької діяльності за власним рішенням - 22.11.2016. Саме під час існування реєстрації цього ФОП і відбувся нещасний випадок з ОСОБА_2 (16.03.2015);
- другий раз реєстрація фізичної особи-підприємця здійснена 13.09.2017, а припинення підприємницької діяльності за власним рішенням - 25.05.2022.
Під час існування другої реєстрації жодних страхових випадків не відбувалось, постраждалий ОСОБА_2 не працював у відповідача та не був застрахованою особою у неї як страхувальника.
З врахуванням викладеного, скаржник вважає, що позивач мав звертатися до відповідача з вимогою (та позовом) про сплату капіталізованих платежів саме в зв`язку з припиненням ним підприємницької діяльності 22.11.2016.
Відповідно до норм Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 04.12.2019 № 986 (далі - Порядок № 986), у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань. Тобто подання таких вимог мало бути здійснене в 2016 році, що принципово вплинуло на обрахунок та розмір кредиторських вимог, а також норми застосованого законодавства при розрахунку. Разом з тим звернення з позовом здійснене позивачем в 2022 році, посилаючись на припинення відповідачем діяльності 25.05.2022.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. 30.04.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.
8. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Тацій Л.В., Бучик А.Ю.
9. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.07.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі за вищевказаним позовом.
10. Ухвалою Верховного Суду від 16.07.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 17.07.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, з 14.09.2017 зареєстрована як фізична особа-підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КВЕД основної діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
12. 16.03.2015 з працівником ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_2 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується інформацією, зазначеною у акті про нещасний випадок від 18.05.2015 та акті проведення спеціального розслідування нещасного випадку.
13. 25.05.2022 до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис, що відповідач припинила свою підприємницьку діяльність за власним рішенням.
14. Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відповідач є платником єдиного соціального внеску та є страхувальником в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.
15. Згідно з постановою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області від 31.03.2022 № 44023/655247/618/20 було призначено потерпілому ОСОБА_2 щомісячну страхову виплату в розмірі 2 359,72 грн з 01.03.2022 безстроково.
16. Згідно з розрахунком капіталізованих платежів страхувальнику ОСОБА_1 станом на 25.05.2022 загальна сума капіталізованих платежів складає 2 340 883,77 грн.
17. Враховуючи те, що вказана сума капіталізованих платежів відповідачем не сплачена в добровільному порядку, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Відповідно до частини першої, другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
21. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
22. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).
23. Статтею 18 Закону № 1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
24. Своєю чергою, згідно із пунктом 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.
25. Приписами статті 4 Закону №1105-XIV унормовано, що Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.