1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2024 року

м. Київ

справа №420/13796/22

адміністративне провадження № К/990/6945/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року (суддя Хом`якова В.В.) та

постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2023 року (колегія у складі суддів Шляхтицького О.І., Турецької І.О., Домусчі С.Д.)

у справі № 420/13796/22

за позовом ОСОБА_1

до Адміністрація Державної прикордонної служби України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація ДПС України; відповідач), у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови йому у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області) документів, необхідних для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII);

- зобов`язати Адміністрацію ДПС України підготувати та направити до ГУ ПФ України в Одеській області документи, необхідні для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст. 12 Закону № 2262-XII.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що з 14.07.1999 по 27.07.2022 позивач проходив службу в Збройних силах України, в тому числі з 21.01.2022 у військовій частині НОМЕР_1 .

3. Наказом від 27.07.2022 № 2230-ОС начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України підполковника ОСОБА_1, остання штатна посада - начальник відділу комплектування, звільнено з військової служби у запас за підпунктом "г" (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військової обов`язок і військову службу".

4. Станом на день звільнення відповідно до наказу від 27.07.2022 №2230-ОС вислуга років позивача становить: календарна військова 23 років 00 місяців 13 днів, пільгова військова - 03 років 03 місяця 16 днів; всього військова - 26 років 03 місяць 29 днів.

5. Після звільнення зі служби позивач звернувся до Голови Державної прикордонної служби з проханням оформити та подати документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для призначення пенсії за вислугою років.

6. Відповідач листом від 15.09.2022 №11/Р-7038-12074 повідомив позивача про те, що відповідно до пункту "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (із змінами) пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше, у той час, як календарна вислуга ОСОБА_1 станом на 27.07.2022 складала 23 років 00 місяців 13 днів, у зв`язку з чим відсутні підстави для прийняття заяви від ОСОБА_1 про призначення пенсії та підготовки відповідних документів.

7. Вважаючи такі дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та поданні документів до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії протиправними, позивач звернувся до суду.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

8. Позивач, покликаючись на правові висновки, висловлені в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, зазначив, що для призначення пенсії за вислугою років за Законом № 2262-ХІІ календарна вислуга може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393.

9. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що, оскільки позивач не має необхідного віку та вислуги, то відсутні підстави для підготовки документів для направлення до органу Пенсійного фонду.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

10. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2022, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023, позов задоволено.

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, враховуючи, зокрема, висновки, висловлені в постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, дійшов висновку, що позивач набув право на отримання пенсії за вислугою років відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, оскільки вислуга років позивача у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становить 26 років 3 місяці 29 днів.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. Адміністрація ДПС України у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову.

13. Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо визначення вислуги років військовослужбовця для призначення пенсії після набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 119 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" (далі - Постанова КМ України № 119).


................
Перейти до повного тексту