ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Уркевича В. Ю., Власова Ю. Л.
щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 914/2848/22 (провадження № 12-66гс23)
Коротка історія справи
1. У листопаді 2022 року Східницька селищна рада (далі - Рада, позивач) звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства фірма "Курорт-сервіс" (далі - ПП "Курорт-сервіс", відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди від 02 вересня 2022 року до договору оренди землі від 06 вересня 2004 року № 04.04.439.00669 (далі - спірна додаткова угода, договір оренди землі відповідно).
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 грудня 2021 року Рада прийняла рішення № 563 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки смт Східниця КК "Смерекове" Львівської області" (далі - рішення № 563), яким було затверджено нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати.
3. Господарський суд Львівської області рішенням від 28 березня 2023 року у справі № 914/2848/22 позов задовольнив частково. Визнав укладеною з 01 лютого 2023 року за рішенням суду спірну додаткову угоду.
4. З огляду на продовження фактичного використання відповідачем земельної ділянки, що орендується, та затвердження оновленої технічної документації з нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки суд першої інстанції виснував про наявність підстав для перегляду розміру орендної плати та визнання укладеною спірної додаткової угоди з 01 лютого 2023 року (з першого числа нового календарного місяця після повідомлення судом відповідача про наявність справи з предметом спору про визнання додаткової угоди укладеною).
5. Західний апеляційний господарський суд постановою від 26 червня 2023 року змінив рішення суду першої інстанції в частині дати, з якої суд визнав укладеною спірну додаткову угоду. У решті рішення Господарського суду Львівської області від 28 березня 2023 року у справі № 914/2848/22 залишив без змін.
6. Суд апеляційної інстанції визнав укладеною спірну додаткову угоду з моменту набрання рішенням Господарського суду Львівської області від 28 березня 2023 року у справі № 914/2848/22 законної сили.
7. При цьому суд апеляційної інстанції врахував правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 921/530/18 (провадження № 12-58гс20), згідно з яким якщо права та обов`язки сторін змінюються внаслідок внесення змін до договору судовим рішенням, то відповідне зобов`язання змінюється з моменту набрання таким рішенням законної сили.
8. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 04 жовтня 2023 року передала справу № 914/2848/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини четвертої статті 302 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважала за необхідне відступити від правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у її постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20).
9. Постановою від 05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду касаційну скаргу ПП "Курорт-сервіс" задовольнила, постанову Західного апеляційного господарського суду від 26 червня 2023 року, рішення Господарського суду Львівської області від 28 березня 2023 року та додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 18 квітня 2023 року у справі № 914/2848/22 скасувала. Ухвалила нове рішення, яким у позові відмовила. Стягнула з Ради на користь ПП "Курорт-сервіс" 8 683,50 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.
10. Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку (частина третя статті 35 Цивільного процесуального кодексу України).
Підстави незгоди з постановою Великої Палати Верховного Суду
11. Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2024 року мотивована, зокрема, тим, що нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
12. Водночас обов`язковість урахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
13. Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.
14. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які полягають тільки у зміні розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
15. Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.
16. Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але в законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
17. Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.
18. Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
19. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про неналежність заявленого позивачем способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в позові.
20. При цьому Велика Палата Верховного Суду конкретизувала свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09 листопада 2021 року у справі № 635/4233/19 (провадження № 14-139цс20), про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.
21. Натомість Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.
22. За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.
23. Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на висновок, викладений у пункті 57 її постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 921/530/18 (провадження № 12-58гс20), відповідно до якого якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили (частина третя статті 653 Цивільного кодексу України).
24. Водночас Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справі, яка розглядається, цей висновок не є застосовним з огляду на її висновки про те, що належним способом захисту є позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.
25. Проте з наведеними висновками Великої Палати Верховного Суду погодитися не можна з огляду на таке.
26. Спір у цій справі стосується порядку визначення розміру орендної плати за землі комунальної форми власності.
27. Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
28. Частиною дев`ятою статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
29. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
30. У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальною засадою цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.
31. Частинами першою та третьою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
32. У статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
33. Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
34. Відповідно до частини першої статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
35. Згідно із частинами першою - третьою статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
36. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
37. Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 648 Цивільного кодексу України).
38. Відповідно до частин першої - третьої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
39. Згідно із частиною першою статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.