05 червня 2024 року
м. Київ
ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Банаська О. О., Власова Ю. Л.,
Мазура М. В., Пількова К. М., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А.
Справа № 910/14524/22
Провадження № 12-4гс23
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
1. У грудні 2022 року Корпорація "ТСМ Груп" (далі - також позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС", відповідач), у якому з урахуванням заяви від 02 березня 2023 року б/н про зменшення розміру позовних вимог просила:
- стягнути з АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС" на користь Корпорації
"ТСМ Груп" 7 149 465,06 грн заборгованості за договором на виконання комплексу робіт, з яких: 2 012 833,59 грн основного боргу, 3 423 883,34 грн пені, 6 560,22 грн штрафу в розмірі 7 % від зобов`язань, не виконаних протягом 30 днів; 441 024,37 грн 3 % річних та 1 265 163,54 грн інфляційних втрат;
- відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України зазначити в рішенні про нарахування 3 % річних та пені на суму боргу до моменту виконання рішення.
2. Позов мотивований невиконанням відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором на виконання комплексу робіт від 01 березня 2019 року
№ 04/19 щодо оплати виконаних позивачем робіт, з огляду на що в АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС" виникла заборгованість, на яку позивачем нараховано суми пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних втрат.
3. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС" у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях щодо вимог позову Корпорації "ТСМ Груп" заперечує та просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90 %, зазначаючи, зокрема, про відсутність його вини у простроченні зобов`язання, оскільки ринок електричної енергії України перебуває у кризовому стані, а накопичена заборгованість ставить під загрозу стабільну безпечну роботу відповідача та виконання ним своїх обов`язків перед державою, працівниками, кредиторами. Крім того, як зауважує відповідач, Корпорація "ТСМ Груп" заявила безпідставно штраф, оскільки договором та законодавством не передбачено стягнення штрафу у розмірі 7 % за невиконання / несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Також відповідач просить не застосовувати до нього положення частини десятої статті 238 ГПК України, оскільки нараховані та згодом донараховані штрафні санкції поставлять його у ще більш скрутне становище.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
4. 20 квітня 2023 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у
справі № 910/14524/22, яким позов Корпорації "ТСМ Груп" задовольнив
частково. Стягнув з АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 2 012 833,59 грн основного боргу, 342 388,33 грн пені,
441 024,37 грн 3 % річних, 1 265 163,54 грн інфляційних втрат та 6 560,22 грн штрафу. Установив органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі
№ 910/14524/22, в порядку частини десятої статті 238 ГПК України нараховувати:
? 3 % річних на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи
з 04 лютого 2023 року до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути зазначену суму нарахованих процентів з АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС" на користь Корпорації "ТСМ Груп";
? пеню на фактичну (не сплачену) суму основного боргу з урахуванням зменшення розміру пені на 90 % починаючи з 04.02.2023 до повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до дати скасування дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Розрахунок пені здійснювати за формулою: С х О х Д : К : 100 (де: С - несплачена сума основного боргу; О - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; Д - кількість днів прострочення;
К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість).
5. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими та доведеними вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за виконані роботи, пені, 3 % річних, інфляційних втрат та штрафу на підставі статті 231 ГК України, оскільки відповідач належить до підприємств державного сектору економіки. Водночас місцевий господарський суд, врахувавши заявлене АТ "НАЕК "Енергоатом" у відзиві на позовну заяву клопотання про зменшення розміру пені на 90 % та наведені на обґрунтування нього обставини, зменшив розмір присудженої до стягнення з відповідача пені на 90 %, а саме до 342 388,33 грн.
6. Також місцевий господарський суд дійшов висновку про можливість одночасного нарахування 3 % річних та пені на фактичну (не сплачену) суму основного боргу починаючи з 04 лютого 2023 року до моменту повної оплати основного боргу за наведеними у резолютивній частині рішення формулами, оскільки застосування частини десятої статті 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів та пені за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.
7. Додатковим рішенням від 10 травня 2023 року Господарський суд міста Києва стягнув з відповідача на користь позивача 57 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Короткий зміст постановсуду апеляційної інстанції
8. Постановою від 24 жовтня 2023 року Північний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі
№ 910/14524/22 залишив без змін.
9. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позивачем вимог у частині заборгованості за виконані роботи, пені, 3 % річних, інфляційних втрат, штрафу, наявності підстав для зменшення пені на 90 % та можливості одночасного нарахування 3 % річних та пені до повного виконання рішення в порядку частини десятої статті 238 ГПК України.
10. Іншою постановою від 24 жовтня 2023 року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року, яким суд першої інстанції стягнув з відповідача судові витрати позивача на професійну правничу допомогу.
11. Додатковими постановами від 27 та 28 листопада 2023 року Північний апеляційний господарський суд стягнув з відповідача на користь позивача 4 800,00 грн (витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції від 10 травня 2023 року про розподіл судових витрат) та 10 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу
(витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 20 квітня 2023 року).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційних скарг, підстави касаційного оскарження та узагальнені доводи скаржника (АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС")
12. АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС" у поданих до Верховного Суду касаційних скаргах просить:
? скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду
від 24 жовтня 2023 року та рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі № 910/14524/22 в частині стягнення 441 024,37 грн 3 % річних та 6 560,22 грн штрафу, а також у частині донарахування 3 % річних та пені до моменту виконання рішення і в цих частинах прийняти нове рішення, яким залишити зазначені вимоги без задоволення;
? скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду
від 24 жовтня 2023 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року; додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 та 28 листопада 2023 року у справі № 910/14524/22 та прийняти нові рішення, якими зменшити розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами, до 1 000,00 грн.
13. На обґрунтування доводів касаційних скарг АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі
ВП "ПУАЕС" посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права та в аспекті визначеної ним пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підстави касаційного оскарження зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини десятої статті 238 ГПК України і, як наслідок, здійснення нарахування до моменту виконання рішення одночасно відсотків
(3 % річних) і пені, а також про неврахування судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (щодо зменшення 3 % річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України).
14. Також АТ "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "ПУАЕС" зауважує про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу та неможливість застосування до спірних правовідносин абзацу другого частини другої статті 231 ГК України, оскільки визначені цією нормою санкції застосовуються за невиконання негрошового зобов`язання, договором врегульовано відповідальність за невиконання грошових зобов`язань і штраф у розмірі 7 % не передбачений, штрафні санкції за невиконання грошових зобов`язань регулюються частиною шостою статті 231 ГК України.
15. Крім того, скаржник зазначає про неврахування судами під час ухвалення оскаржуваних судових рішень про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 липня 2021 року у справі
№ 922/2604/20 (щодо відсутності підстав для розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у разі відсутності документального підтвердження надання правової допомоги).
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи (Корпорація "ТСМ Груп")
16. Корпорація "ТСМ Груп" у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з доводами скарг відповідача та просить суд відмовити у задоволенні вимог останніх, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- відповідач не навів обставин, що могли вплинути на можливість своєчасно розрахуватися за виконання комплексу робіт, а його посилання на необхідність здійснення ним інших витрат, крім витрат за договором, не заслуговують на увагу, оскільки наявність цих витрат не звільняє від виконання договірних зобов`язань;
? посилання відповідача на неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, є безпідставним, оскільки у наведеній справі судом розглядалося питання щодо зменшення 96 % річних, нарахованих відповідно до умов договору, а не 3 % річних, нарахування яких здійснено відповідно до частини другої статті 625 ЦК України;
? посилання скаржника на відсутність підстав для нарахування штрафу є неаргументованим, оскільки застосування штрафу у цих правовідносинах прямо встановлено абзацом другим частини другої статті 231 ГК України;
? відповідач не навів жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження відсутності підстав для застосування частини десятої статті 238 ГПК України та нарахуванні пені, 3 % річних до моменту виконання рішення суду;
? доводи відповідача не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості нарахування пені та 3 % річних;
? аргументи скаржника щодо відсутності підстав для покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу мають формальний характер, оскільки ним не надано жодних зауважень щодо наданих позивачем документів на підтвердження таких витрат та заперечень щодо здійсненої судами оцінки доказів фактичного понесення позивачем цих витрат, не зазначено, в чому полягає порушення або неправильне застосування судами норм процесуального / матеріального права.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
17. 20 грудня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвали, якими відкрив: касаційне провадження за касаційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року у справі № 910/14524/22; за касаційною скаргою ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року у справі
№ 910/14524/22; відмовив у задоволенні клопотання про зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року у справі № 910/14524/22; призначив касаційні скарги до розгляду.
18. Ухвалами від 09 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрив касаційні провадження за касаційними скаргами ДП "НАЕК "Енергоатом" на додаткові постанови Північного апеляційного господарського суду від 27 та 28 листопада 2023 року у справі № 910/14524/22;
призначив касаційні скарги до розгляду.
19. Ухвалою від 31 січня 2024 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду задовольнив клопотання Корпорації ?ТСМ Груп? про заміну відповідача у справі і замінив відповідача - ДП ?НАЕК ?Енергоатом? на його правонаступника - АТ ?НАЕК ?Енергоатом?.
20. 07 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу, якою передав справу № 910/14524/22
на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, передбачених
статтею 302 ГПК України, зокрема зазначив про необхідність відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 203/1330/20.
21. Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
в ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
зауважила, що, вирішуючи спір у справі № 203/1330/20, Касаційний цивільний
суд у складі Верховного Суду щодо застосування положень частин
десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України (аналогічні частині десятій
статті 238 ГПК України) у постанові від 02 лютого 2022 року зазначив про можливість нарахування або відсотків, або пені. Однак положення частини десятої статті 238 ГПК України (аналогічні частинам десятій та одинадцятій
статті 265 ЦПК України) мають диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням, заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення згадуваних відсотків та пені. А тому суд, з урахуванням задоволених вимог, не позбавлений права здійснити нарахування одночасно і відсотків, і пені.
22. Ухвалою від 28 лютого 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила справу № 910/14524/22 до розгляду.
Короткий зміст постанови Великої Палати Верховного Суду
23. 05 червня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову,
якою:
? касаційну скаргу АТ ?НАЕК ?Енергоатом? на рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року задовольнила частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року в частині стягнення штрафута вирішення питання про донарахування 3 % річних в порядку частини десятої статті 238 ГПК України скасувала та ухвалила в цій частині нове рішення ? про відмову в задоволенні позову в частині вимоги про стягнення штрафу та вимоги про нарахування 3 % річних до моменту виконання рішення суду. Рішення Господарського суду міста Києва від 20 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року в частині стягнення 3 % річних та вирішення питання про донарахування пені в порядку частини десятої статті 238 ГПК України залишила без змін;
? касаційну скаргу АТ ?НАЕК ?Енергоатом? на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року задовольнила частково. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10 травня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24 жовтня 2023 року змінила, зменшила розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції, з 57 000,00 грн до 32 381,70 грн;
? касаційну скаргу АТ ?НАЕК ?Енергоатом? на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2023 року задовольнила частково. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 27 листопада 2023 року змінила, зменшила розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції під час перегляду додаткового рішення суду першої інстанції, з 4 800,00 грн до 2 800,00 грн;
? касаційну скаргу АТ ?НАЕК ?Енергоатом? на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2023 року залишила без задоволення. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28 листопада 2023 року залишила без змін;
? стягнула з Корпорації "ТСМ Груп" на користь АТ ?НАЕК ?Енергоатом? 147,61 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та 196,81 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
24. Постанова Великої Палати Верховного Суду мотивована таким.
24.1. Суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що між сторонами у цій справі виникло зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду, тобто грошове зобов`язання, відповідальність за порушення якого регулюють приписи частини шостої статті 231 ГК України, за змістом якої штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. З урахування наведеного помилково застосували до спірних правовідносин правила абзацу третього частини другої статті 231 ГК України та стягнули з відповідача штраф в розмірі 6 560,22 грн.
24.2. Зменшення судом заявлених до стягнення штрафних санкцій чи відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов`язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. У справі, що переглядається, в суді першої інстанції відповідач просив зменшити лише розмір пені на 90 %, й це клопотання суд першої інстанції задовольнив, стягнувши пеню в розмірі 342 388,33 грн замість заявлених позивачем 3 423 883,34 грн. Порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності як винятковий випадок для зменшення відсотків річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, суди не встановили. До того ж загальний розмір пені, 3 % річних та інфляційних втрат, стягнутих судом першої інстанції, незначно перевищує розмір основного боргу з оплати виконаних позивачем робіт. Тому відсутні підстави для зменшення розміру 3 % річних, нарахованих позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України, та відповідно для скасування оскаржуваних судових рішень у частині стягнення цих відсотків в розмірі 441 024,37 грн.
24.3. Зміст частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) про те, що суд може зазначити в рішенні про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, дає можливість виснувати, що суд вчиняє такі дії на вимогу позивача. За власною ініціативою суд не може зазначити в рішенні про таке подальше нарахування відсотків або пені на майбутнє. Такі вимоги не є надмірно формальними, оскільки їх реалізація забезпечує дотримання й іншого засадничого принципу судового процесу - принципу змагальності сторін, за яким кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, а також кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наведене підтверджується й тим, що нарахування коштів, передбачених частиною десятою статті 238 ГПК України та частинами десятою, одинадцятою статті 265 ЦПК України, присуджується за невиконання відповідачем свого приватноправового обов`язку перед позивачем, який було підтверджено судовим рішенням, тому ці кошти захищають приватний інтерес позивача, а не публічний інтерес держави, а отже, можуть накладатися судом саме за ініціативою позивача.
24.4. Законодавець, формулюючи в абзаці першому частини десятої статті 238 ГПК України (частині десятій статті 265 ЦПК України) правову норму - правило поведінки для суду, використав такий розділовий сполучник, як "або", що вживається на означення того, що з ряду перелічуваного можливе тільки одне.
24.5. Використовуючи в абзаці першому частини десятої статті 238 ГПК України (частині десятій статті 265 ЦПК України) сполучник "або" під час формулювання вимог до змісту судового рішення, законодавець у такий спосіб прямо виключив (через імперативну альтернативність нарахування або відсотків, або пені) одночасність стягнення відсотків і пені. У такий спосіб гарантується справедливість відповідальності, що покладатиметься на відповідача за судовим рішенням на майбутнє.
24.6. Зазначення в абзаці другому частини десятої статті 238 ГПК України (частині одинадцятій статті 265 ЦПК України) терміна "пеня" у дужках після "відсотків" не дозволяє стверджувати, що ці відсотки та пеня можуть стягуватися як окремо, незалежно один від одного, так і разом, тобто одночасно, оскільки регуляторний вплив цього абзацу спрямований не на суд, а на виконавця судового рішення.
24.7. Вказівка у судовому рішенні про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, про їх одночасне нарахування за весь період до виконання відповідного судового рішення є недопустимою, оскільки це прямо суперечить імперативним приписам частини десятої статті 238 ГПК України та частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України (або відсотки, або пеня), принципу верховенства права у частині правової визначеності та унеможливлює гарантування реалізації засади справедливості в будь-який момент під час фактичного виконання судового рішення.
24.8. Під час ухвалення рішення про стягнення боргу, на який нараховують відсотки або пеню, суд не має права зазначати в рішенні про нарахування одночасно відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення суду. Зазначення судом першої інстанції в рішенні суду про одночасне нарахування пені та відсотків до моменту виконання рішення суду є помилковим, таким, що не відповідає приписам частини десятої статті 238 ГПК України,
24.9. Положення частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України) дають суду певний розсуд у вирішенні питання щодо задоволення або ж відмови в задоволенні відповідного клопотання позивача про продовження нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення, оскільки визначають не обов`язок суду зазначити в рішенні про таке нарахування, а можливість. Таке правило поведінки для суду, як "суд, приймаючи рішення …, може зазначити…", прямо передбачено у частині десятій статті 238 ГПК України, частинах десятій, одинадцятій статті 265 ЦПК України. Відповідно суд на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, як-от: майнового стану відповідача, на основі принципів розумності, справедливості та пропорційності, вирішує питання про можливість у конкретній справі застосовувати приписи частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України).
24.10. Наявність обставин, які можуть слугувати підставою для зменшення розміру відсотків або пені, заявлених до стягнення за неналежне виконання господарсько-правового зобов`язання (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), не може слугувати безумовною підставою для відмови в застосуванні правил частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України) щодо нарахування пені або відсотків до моменту виконання рішення суду.
24.11. Передбачені частиною другою статті 625 ЦК України 3 % річних охоплюються приписами частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України), якщо позивач заявив позовну вимогу про стягнення 3 % річних за порушення виконання грошового зобов`язання, а суд задовольнив цю вимогу.
24.12. Приписи частини десятої статті 238 ГПК України є нормами процесуального права, які не регулюють відносини господарсько-правової відповідальності за невиконання договірного зобов`язання, тому не можна вважати, що частина десята статті 238 ГПК України є спеціальною нормою по відношенню до загальної норми, частини шостої статті 232 ГК України. Відтак строк нарахування пені на підставі частини десятої статті 238 ГПК України не повинен перевищувати шести місяців, якщо інший строк не встановлений договором чи спеціальним законом, який містить норми матеріального права, що регулюють відносини господарсько-правової відповідальності.
24.13. Особа, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, має право на відшкодування таких витрат, що відповідатиме принципу господарського судочинства, передбаченому у пункті 12 частини третьої статті 2 ГПК України. Під час вирішення цього питання суд має керуватися критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 126 та частині п`ятій статті 129 ГПК України.
СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ
25. У справі, яка переглядалася, з урахування предмета заявленого позову, правового регулювання спірних правовідносин, висновків судів попередніх інстанцій та аргументів сторін спору, доводів та вимог касаційних скарг Велика Палата Верховного Суду мала вирішити питання:
? чи можуть бути застосовані положення абзацу третього частини другої
статті 231 ГК України щодо нарахування штрафу до правовідносин з оплати вартості виконаних робіт за договором (прострочення виконання грошового зобов`язання);
? чи допускається при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховується відсотки або пеня, зазначити в рішенні на підставі частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України) про нарахування одночасно відповідних відсотків та пені до моменту виконання рішення;
? чи впливають на застосування частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України) обставини, які можуть
слугувати підставою для зменшення штрафних санкцій (частина третя
статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України);
? чи можуть відшкодовуватися судові витрати на професійну правничу допомогу за перегляд додаткового рішення про розподіл таких судових витрат.
26. Погоджуємося із висновками більшості суддів Великої Палати Верховного Суду щодо помилково застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положення абзацу третього частини другої статті 231 ГК України та стягнення з відповідача 6 560,22 грн штрафу, а також відсутності підстав для зменшення розміру 3 % річних, нарахованих позивачем на підставі частини другої статті 625 ЦК України, та відповідно для скасування оскаржуваних судових рішень в частині стягнення цих відсотків в розмірі 441 024,37 грн.
27. Проте категорично не погоджуємося із висновками більшості суддів Великої Палати Верховного Суду щодо:
1) неможливості зазначення в рішенні суду про одночасне нарахування відсотків та пені до моменту виконання рішення суду;
2) здійснення такого нарахування лише на підставі процесуального клопотання позивача та вирішення питання про можливість застосування приписів частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої та одинадцятої статті 265 ЦПК України) судом на власний розсуд з урахуванням обставин, що мають істотне значення, на основі принципів розумності, справедливості, пропорційності;
3) наявності в особи, яка понесла судові витрати під час апеляційного чи касаційного перегляду додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, права на відшкодовування таких судових витрат;
4) наявності підстав для пропорційного розподілу судових витрат за результатом зменшення судом пені на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України;
5) зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді апеляційної інстанції під час перегляду додаткового рішення суду першої інстанції.
28. Вважаємо наведені висновки помилковими, такими, що не враховують дійсного змісту частини десятої статті 238 ГПК України (частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України), статей 123, 129, 244 ГПК України та на практиці, вочевидь, ще більше поглиблюють правову невизначеність у питанні застосування положень цих норм під час нарахування пені, відсотків до моменту виконання рішення, відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за перегляд додаткового рішення про розподіл таких судових витрат, а також створюють правову неузгодженість у питанні розподілу судових витрат за результатом зменшення судом штрафних санкцій на підставі частини третьої статті 551 ЦК України, статті 233 ГК України.
29. З огляду на викладене щодо наведених висновків висловлюємо окрему думку виходячи з таких міркувань.
Щодо можливості при прийнятті рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, зазначити про нарахування одночасно відповідних відсотків, пені до моменту виконання рішення
30. Корпорація "ТСМ Груп"у пред`явленому до суду позові (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) просила, з-поміж іншого, здійснювати нарахування заявлених ним до стягнення пені та 3 % річних до моменту виконання рішення суду.