ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2024 року
м. Київ
справа № 495/6756/23
провадження № 51-1141 км 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2023 року й ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162240000369, за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Курган Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого за вироком Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 22 березня 2023 року за частинами 2, 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 цього Кодексу з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 436-1 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 серпня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 436-1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України суд звільнив ОСОБА_6 від відбування цього покарання з іспитовим строком 1 рік.
Також суд поклав на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням, призначеним за попереднім вироком цього ж суду від 22 березня 2023 року, суд призначив ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, без конфіскації майна, звільнив від відбування цього покарання на підставі ст. 75 цього Кодексу з іспитовим строком 1 рік і поклав на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Крім того, у вироку суд розподілив процесуальні витрати й вирішив долю речових доказів.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 22 листопада 2023 року змінив вирок місцевого суду, виключивши з його резолютивної частини другий і третій абзац щодо застосування до ОСОБА_6 положень статей 75, 76 КК України, а в решті залишив це судове рішення без змін.
ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у період із 10 травня 2019 року до 19 серпня 2021 року, діючи умисно, скориставшись соціальною мережею "вконтакте", із власної сторінки шляхом репосту поширив, тим самим довів до невстановленого кола користувачів згаданої мережі: зображення у вигляді рун СС, що є символікою націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму; зображення Ордену Жовтневої Революції, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму; публікацію із зображенням ОСОБА_7 і текстом "Я всегда думал что демократия - это власть народа, а вот товарищ ОСОБА_10 мне доходчиво объяснил, что демократия - это власть американского народа", що є символікою комуністичного тоталітарного режиму; зображення нагрудних знаків СРСР, що є символікою комуністичного тоталітарного режиму; публікацію з текстом "Самый красивый ГЕРБ из когда-либо существовавших в известной нам истории человечества" та чітким зображенням державного гербу СРСР, що також є символікою комуністичного тоталітарного режиму.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор на підставі неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність просить змінити судові рішення в частині призначеного ОСОБА_6 покарання, на підставі ст. 69-1 КК України зменшити розмір призначеного йому покарання у виді позбавлення волі до 3 років 4 місяців, відповідно до ч. 4 ст. 70 цього Кодексу за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеним за попереднім вироком від 22 березня 2023 року, вважати його засудженим до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна та звільнити від відбування цього покарання згідно зі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік і покладанням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу, а в решті судові рішення залишити без змін. Прокурор зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про неможливість застосування положень ст. 69-1 КК України з огляду на те, що внаслідок вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення не завдано і не відшкодовано збитків, що є однією з умов для їх застосування.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_8 просив задовольнити касаційну скаргу на викладених у ній підставах.