Постанова Іменем України
16 липня 2024 року
м. Київ
справа № 522/17696/20
провадження № 61-13074св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - держава в особі Одеської міської ради, в інтересах якої з позовом звернувся перший заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 3, правонаступником якої є Приморська окружна прокуратура міста Одеси,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головне територіальне управління юстиції в Одеській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.,
у справі за позовом першого заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 3, правонаступником якої є Приморська окружна прокуратура міста Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного територіального управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року Одеська місцева прокуратура № 3, правонаступником якої є Приморська окружна прокуратура м. Одеси, в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - ГТУЮ в Одеській області) про визнання незаконним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання незаконним свідоцтва, визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки.
Прокурор обґрунтовував позов тим, що 28 жовтня 2010 року між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Берег-Трейд" (далі - ТОВ "Берег-Трейд") було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ТОВ "Берег-Трейд" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку, площею 3,8121 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва 18-поверхового житлового комплексу та благоустрою території.
19 січня 2011 року між ТОВ "Берег-Трейд" та обслуговуючим кооперативом "Граніт" (далі - ОК "Граніт") був укладений договір, за умовами якого ОК "Граніт" отримав право на ведення робіт з будівництва житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Право на ведення будівельних робіт надано за винагороду, що складає - 3 746,08 кв. м площі житлових приміщень у об`єкті, а також - 10 % від загальної кількості машино-місць у паркінгу об`єкта.
У 2013 році комплекс багатоповерхових житлових будинків з підземними гаражами та вбудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.
16 липня 2015 року орендар ТОВ "Берег-Трейд" розірвав з Одеською міською радою договір оренди земельної ділянки від 28 жовтня 2010 року, зазначена земельна ділянка, площею 3,8121 га, передана орендодавцю.
На час звернення з цим позовом власником земельної ділянки є Одеська міська рада, яка в оренду чи постійне користування спірну земельну ділянку не передавала.
Під час здійснення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017160690000064 від 20 квітня 2017 року, зареєстрованого за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України, встановлено, що ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку на АДРЕСА_1, яка вільна від забудови, під автомобільну стоянку, встановивши там металеві паркани, шлагбауми та асфальтове покриття.
У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області Калашніка Д. С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 вересня 2015 року № 24521015 зареєстроване право власності на машино-місце АДРЕСА_2, яке однак, не перебуває у вказаному житловому будинку, не було побудовано, як окремий об`єкт нерухомості, а розташоване на земельній ділянці, без чіткого визначення її меж, присвоєння кадастрового номера тощо.
Прокурор посилається на те, що машино-місце, яке є предметом спору, не є об`єктом нерухомого майна, не наділене індивідуальними ознаками, а тому не може бути об`єктом цивільних прав та не підлягає державній реєстрації. Фактично спірне машино-місце розташоване на земельній ділянці, яка не має кадастрового номера, її межі не встановлені згідно вимог чинного законодавства, відомості про неї не внесені до Державного земельного кадастру.
У порушення норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області Калашнік Д. С. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 вересня 2015 року № 24521015, реєстраційна служба Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на спірний об`єкт від 18 вересня 2015 року № 44073434.
Реєстрація права власності на спірне машино-місце відбулася на підставі договору про викуп паю машино-місця, серія та номер 800/м від 18 серпня 2015 року, укладеного між головою кооперативу - ОСОБА_2 та пайщиком - ОСОБА_2 (одна й та сама особа), пунктом 1.2 якого передбачено, що кооператив зобов`язується по закінченню будівництва передати пайщикам машино-місця, розташовані у будинку АДРЕСА_1, у тому числі і за № НОМЕР_1.
Прокурор наполягає на тому, що ОСОБА_2, як голові ОК "Граніт", не могло не бути відомо, що спірне машино-місце розташоване не у будівлі, а на вільній від забудови земельній ділянці. Тобто, ОСОБА_2 набув право власності на об`єкт, право власності на який не може бути зареєстроване. Зазначена обставина не була перевірена органом державної реєстрації під час реєстрації права власності на неіснуючий об`єкт нерухомості. У зв`язку з вказаним реєстрація права власності на машино-місце за ОСОБА_2 проведена із порушенням, а тому підлягає скасуванню.
Незважаючи на те, що право власності за ОСОБА_2 на машино-місце № НОМЕР_1 зареєстровано незаконно, він на підставі договору купівлі-продажу від 12 лютого 2016 року № 107 продав вказане машино-місце ОСОБА_1 .
Оскільки ОСОБА_2 набув право на об`єкт, якого фактично не існує і право власності на який не може бути зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а право власності інших осіб за угодами похідне від законності набуття права власності первісним власником, вищевказаний договір купівлі-продажу від 12 лютого 2016 року машино-місця № НОМЕР_1 є незаконним.
Ділянка, на якій розташоване спірне машино-місце, знаходиться у володінні ОСОБА_1, на ній розташовано металевий навіс. Використання цієї ділянки іншими особами є неможливим із-за встановлення шлагбауму.
Одеська міська рада будь-яких рішень щодо передачі земельної ділянки у власність (користування) не приймала. Існуюча реєстрація права власності на машино-місце порушує права територіальної громади м. Одеси, як власника земельної ділянки, на якій розміщене спірне машино-місце.
Порушення вимог законодавства України спричиняє територіальній громаді м. Одеси економічні збитки, перешкоджає здійсненню права власності на землю, тягне нераціональне використання земель.
Військова прокуратура листом від 08 серпня 2018 року повідомила Одеську міську раду про вищезазначені порушення законодавства. Проте, отримавши 04 вересня 2018 року вказаний лист, Одеська міська рада не вжила жодних заходів на поновлення прав територіальної громади м. Одеси, що є підставою для представництва прокурором інтересів територіальної громади м. Одеси в суді.
Відповідно до вказаного, прокурор просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області Калашніка Д. С. (індексний номер від 17 вересня 2015 року № 24521015) на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на об`єкт нерухомого майна - машино-місце № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати незаконним свідоцтво про право власності, серія та номер: 44073434, видане 18 вересня 2015 року реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - машино-місце № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 11226492 про право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12 лютого 2016 року № 107 машино-місця № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 13324870 про право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 15 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (машино-місце № НОМЕР_1 );
- встановити порядок виконання рішення, відповідно до якого це рішення суду є підставою для припинення права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна № 728115851101, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно;
- стягнути з відповідачів на користь прокуратури сплачений судовий збір та інші судові витрати, які будуть понесені при розгляді справи за його позовом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2021 року у складі судді Домусчі Л. В. відмовлено у задоволенні вищевказаного позову прокурора.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 надав державному реєстратору речових прав на нерухоме майно повний пакет документів, визначений чинним законодавством України та необхідний для прийняття державним реєстратором рішення відносно об`єкта нерухомого майна - машино-місця № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, на підставі яких і внесено запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Прокурор не надав доказів наявності підстав для зупинення реєстратором розгляду заяви чи зупинення державної реєстрації прав або підстав для відмови у проведенні державної реєстрації, які визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Договір про порядок викупу паю машино-місця від 18 серпня 2015 року № 800/M, який став підставою для проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_2, ніким не оскаржений та не визнаний судом недійсним.
Твердження прокурора про те, що ОСОБА_2 не могло не бути відомо, що спірне машино-місце розташоване не у будівлі, а на вільній від забудови земельній ділянці, а зазначена обставина не перевірена органом державної реєстрації, не може бути підставою для визнання проведення такої реєстрації незаконною. Прокурор на доведення цього твердження не надав відповідні докази, а суд не може ґрунтувати свої висновки на припущеннях. Законодавством не передбачений обов`язок здійснення перевірки державним реєстратором місця розташування нерухомого майна, чи з`ясування наявності або відсутності кадастрового номера земельної ділянки, на якій розташовується таке майно. Навпаки нормами зазначених законів встановлена презумпція правильності зареєстрованих відомостей.
Прокурор не зазначив, яким актам цивільного законодавства суперечить прийняте рішення про державну реєстрацію прав, що є підставою для визнання його незаконним і скасування. Позивач просить визнати незаконним рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на машино-місце, визнати незаконним свідоцтво про право власності та скасувати у державному реєстрі запис про право власності ОСОБА_2, але при цьому не оскаржує сам правочин, який став підставою для реєстрації права власності, що унеможливлює задоволення в цій частині позову. Позовна вимога про скасування рішення реєстратора також є неефективним способом захисту, оскільки у цій вимозі одночасно не зазначена вимога про припинення відповідного речового права, зареєстрованого за відповідачем.
Свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється або припиняється. Свідоцтво про право власності не породжує виникнення у суб`єкта відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.
Отже, правовстановлюючим документом на підставі якого у відповідача виникло право власності на спірне машино-місце № НОМЕР_1 у цій справі є договір про порядок викупу паю машино-місця від 18 серпня 2015 року, на підставі якого видане спірне свідоцтво на право власності та дійсність якого може бути підтверджена (не підтверджена) судом при вирішенні спору щодо дійсності зазначеного договору, на підставі якого було видане оскаржуване прокурором свідоцтво. Оскільки договір від 18 серпня 2015 року не оспорюється та не визнаний недійсним, тому й свідоцтво, яким було оформлене відповідне право не може бути визнане незаконним.
Прокурор звернувся із позовом до неналежного відповідача. Тобто, не встановив особу, яка на даний час наділена повноваженнями здійснювати реєстраційні дії, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Вимоги, пов`язані із оскарженням переходу права власності на спірне машино-місце № НОМЕР_1 є похідними від вимог оскарження реєстрації права власності за первинним власником ОСОБА_2 . Водночас, прокурор не довів наявності у відповідачів ( ОСОБА_2 і ОСОБА_1 ) мети щодо настання будь-яких неправомірних наслідків при укладенні договору купівлі-продажу спірного машино-місця № НОМЕР_1, стороною якого не була Одеська міська рада.
Таким чином, посилання прокурора про доведеність неправомірних дій відповідачів, що на його думку направлені на самовільне зайняття земельної ділянки, на якій розташоване спірне машино-місце є необґрунтованими і безпідставними, а тому вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
Твердження прокурора, що земельна ділянка, на якій розташоване машино-місце № НОМЕР_1, зайнята самовільно ОСОБА_2, оскільки не надавалася для користування за цим призначенням є недоведеним та спростовується матеріалами справи. Спірне машино-місце № НОМЕР_1 розташоване на земельній ділянці, що обслуговує ОК "Шлях", було збудовано та право на нього виникло як на об`єкт інвестування за договором про порядок викупу паю машино-місця від 18 серпня 2015 року, а тому відноситься до збудованого ОК "Граніт" комплексу багатоквартирних будівель (основної речі) та до цих правовідносин не можуть бути застосовані положення статті 376 ЦК України.
Подані прокурором докази стосуються загальної земельної ділянки, на якій влаштована автостоянка ОК "Шлях", точне розташування, конфігурація, межі якої також не визначені.
Прокурор не довів існування предмету, стосовно якого заявлений позов, зокрема факту самовільного зайняття земельної ділянки площею 15 кв. м, із її точними параметрами як частини земної поверхні (розташування, площа, межі, конфігурація).
Суд дійшов висновку, що в діях відповідача ОСОБА_1 відсутнє самовільне зайняття спірної земельної ділянки, оскільки встановлені обставини по справі свідчать, що на спірній земельній ділянці, площею 15 кв. м, відповідачу на праві приватної власності належить машино-місце, як самостійний об`єкт (нерухоме майно). Таким чином, у відповідача виникло право власності на нерухомість на підставі цивільно-правової угоди, яке зареєстроване відповідно до законодавства. Втім, право користування земельною ділянкою, яка знаходиться під цією нерухомістю належним чином не оформлено, але недотримання порядку оформлення права на земельну ділянку, на якій розташована нерухомість, не може бути підставою для обмеження права відповідача, як власника нерухомості на користування нерухомістю та, як наслідок земельною ділянкою, на якій вона розташована, оскільки користування нерухомістю неможливе без користування земельною ділянкою.
Прокурор та Одеська міська рада не надали стверджуючих пояснень із посиланням на відповідні докази, в чому саме полягає суспільний інтерес, який би виправдовував заходи позбавлення права власності відповідача.
Суд звернув увагу на те, що знесення нерухомого майна є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази своєчасного реагування та притягнення контролюючими органами за використанням і охороною земель у м. Одесі, вжиття передбачених законодавством України заходів стосовно ОК "Граніт" або відповідача ОСОБА_2 з підстав можливої самовільної забудови на спірній земельній ділянці та в цілому на ділянці, яка знаходиться на обслуговуванні ОК "Шлях".
З огляду на наведене, суд встановив, що обраний спосіб захисту у вигляді зобов`язання звільнити спірну земельну ділянку в натурі є неефективним в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, фактично не призводить до відновлення порушених прав, а навпаки призведе до недотримання справедливої рівноваги, тому в даному випадку виключає можливість задоволення позовних вимог.
Суд вважав, що строк позовної давності у цій справі не підлягає застосуванню, виходячи з того що позов прокурора є недоведеним.
Постановою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2021 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення. Позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області Калашніка Д. С. на підставі якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - машино-місце № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано незаконним свідоцтво про право власності, серія та номер: 44073434, яке видане 18 вересня 2015 року реєстраційною службою Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - машино-місце № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 12 лютого 2016 року № 107 машино-місця № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку, площею 15 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (машино-місце № НОМЕР_1 ).
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Витрати зі сплати судового збору покладено в рівних частинах на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірне машино-місце не є об`єктом нерухомого майна, не може бути об`єктом цивільних прав та не підлягає державній реєстрації.
Під час здійснення первісної реєстрації права власності на спірне машино-місце № НОМЕР_1 ОСОБА_2 не надав державному реєстратору документи, які свідчать про законність підстав набуття ним права на земельну ділянку, на якій розміщене спірне машино-місце.
Перед реєстрацією права власності реєстратор перевіряє документи, на підставі яких у особи виникло це право. З`ясувавши, що у технічному паспорті на спірне машино-місце відсутні характеристики машино-місця, як об`єкта нерухомого майна, зокрема відсутній фундамент, стіни, покрівля, державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації, однак в порушення вимог закону таку реєстрацію здійснив.
Прокурор довів, що державну реєстрацію права власності на спірне машино-місце, як об`єкт нерухомого майна, проведено із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки фактично машино-місце розташоване не у будівлі, а на вільній від забудови земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси і нікому у користування не виділялася.
Оскільки ОСОБА_2 незаконно набув право власності на машино-місце, яке розташоване на земельній ділянці територіальної громади м. Одеси, спірне машино-місце не є об`єктом нерухомості та не може бути об`єктом цивільних правовідносин, тому укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним.
З огляду на обставини цієї справи, не ґрунтуються на вимогах закону посилання місцевого суду про неправильно обраний прокурором спосіб захисту порушених прав та відсутність правових підстав для застосування приписів статті 212 ЗК України.
Одеська міська рада не здійснила юридично значимих дій для захист прав територіальної громади, а тому у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду із цим позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради.
Спір у позивача виник саме з ОСОБА_2, ОСОБА_1 щодо правомірності їх дій з реєстрації за ними речового права, користування ними земельною ділянкою комунальної власності, тому належними відповідачами є саме вказані фізичні особи.
Позовні вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку не можуть бути звернені до державного реєстратора Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області Калашніка Д. С., реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.
З 16 січня 2020 року такого способу захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тому прокурор помилково констатував необхідність застосування такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати відновлення порушеного права, а отже неспроможний надати особі ефективний захист її прав.
Колегія суддів вказала, що строк позовної давності у цій справі не підлягає застосуванню.
Машино-місце не є об`єктом нерухомого майна, правовстановлюючі документи на нього є незаконними, тому Одеська міська рада вправі вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, шляхом звільнення її від машино-місця. Позов є негаторним, оскільки власник земельної ділянки - територіальна громада м. Одеси не втрачала права володіння земельною ділянкою, навіть тоді, коли таке майно протиправно використовувала чи використовує інша особа.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у грудні 2022 року, ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 січня 2023 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Приморського районного суду м. Одеси.
23 лютого 2023 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16-ц та інших.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки надав оцінку обставинам будівництва комплексу багатоквартирних будівель, введення цього комплексу до експлуатації та наявності незаконно збудованого нерухомого майна ОК "Граніт", а також правомірності правовідносин пайового внеску, що не входить до предмета спору.
У цій справі прокурор не заявляв позовні вимоги стосовно визнання незаконним договору про порядок викупу паю.
У державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у реєстрації права власності на спірне машино-місце.
Законодавством не передбачено обов`язку державного реєстратора здійснювати перевірку місця розташування нерухомого майна чи з`ясування наявності (відсутності) кадастрового номера земельної ділянки на якій розташовується майно.
Суд апеляційної інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів.
Належним способом захисту Одеської міської ради є заявлення віндикаційного позову про витребування майна (земельної ділянки) з чужого незаконного володіння. Заявлені прокурором позовні вимоги не є ефективним способом захисту.
Суд апеляційної інстанції не застосував строки позовної давності.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи
Суд встановив, що 28 жовтня 2010 року між територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради (орендодавець) та ТОВ "Берег-Трейд" (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого ТОВ "Берег-Трейд" прийняло у строкове платне користування земельну ділянку, площею - 3,8121 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва 18-поверхового житлового комплексу та благоустрою території. Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н. Ю. за реєстраційним № 4004 (т. 1 а. с. 13-17).
19 січня 2011 року між ТОВ "Берег-Трейд" та ОК "Граніт", в особі голови кооперативу - ОСОБА_2., укладений договір, згідно із яким ОК "Граніт" отримав право на ведення робіт з будівництва житлового комплексу за адресою: АДРЕСА_1 . Право на ведення будівельних робіт надано за винагороду, що складає - 3 746,08 кв. м площі житлових приміщень у об`єкті, а також - 10 % від загальної кількості машино-місць у паркінгу об`єкта (т. 1 а. с. 18-21).
У 2013 році комплекс багатоповерхових житлових будинків з підземними гаражами та вбудованими приміщеннями громадського призначення на АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію.
16 липня 2015 року орендар розірвав договір оренди земельної ділянки від 28 жовтня 2010 року та передав зазначену земельну ділянку, площею 3,8121 га, орендодавцю (на підставі заяви генерального директора ТОВ "Берег-Трейд" Сурманідзе Г. Т. на ім`я Одеського міського голови Труханова Г. Л. від 16 липня 2015 року за вих. № 16/07 (т. 1 а. с. 22).
18 серпня 2015 року між головою ОК "Граніт" ОСОБА_2 та пайщиком ОСОБА_2 укладено договір № 800/М про викуп паю - машино-місця, на підставі пункту 1.2 якого кооператив зобов`язується по закінченню будівництва передати пайщикам розташовані у будинку на АДРЕСА_3 машино-місця, починаючи з № 140 по № 285 включно, тобто у тому числі і спірне машино-місце за № НОМЕР_1. Тобто, істотною умовою вказаного договору є передача забудовником у власність пайщика машино-місця, розташованого у будинку на АДРЕСА_3 (т. 1 а. с. 54-57).
Державний реєстратор Управління державної реєстрації ГТУЮ в Одеській області Калашнік Д. С. прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17 вересня 2015 року № 24521015, а реєстраційна служба Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області видала ОСОБА_2 свідоцтво про право власності від 18 вересня 2015 року № 44073434 на машино-місце № НОМЕР_1, як на об`єкт нерухомості, площею 15 кв. м, розташований у будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 58, 72).
Із даних розділу "Підстава" в інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вказана реєстрація на спірне машино-місце відбулася на підставі договору про викуп паю машино-місця, серія та номер: 800/м від 18 серпня 2015 року; технічного паспорта, виданого 19 серпня 2015 року (ТОВ "Нове БТІ"), акта прийому-передачі нерухомого майна номер 922/м від 18 серпня 2015 року та довідки юридичного департаменту Одеської міської ради від 21 серпня 2015 року (т. 1 а. с. 60).
За договором купівлі-продажу від 12 лютого 2016 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєлостоцькою М. Л. за № 107, ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 придбав машино-місце № НОМЕР_1, площею 15 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 67-71).
25 серпня 2016 року ОК "Шлях" звертався до Одеської міської ради із листом про надання в оренду земельної ділянки, орієнтовною площею - 0,4003 га, для влаштування, експлуатації та обслуговування автостоянки. Вказаний лист Одеська міська рада отримала - 29 серпня 2016 року (т. 1 а. с. 45, 46).
07 грудня 2016 року Одеська міська рада прийняла рішення № 1527-VІІ "Про надання дозволу обслуговуючому кооперативу "Шлях" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, загальною орієнтовною площею - 0,6886 га, для влаштування, експлуатації та обслуговування автостоянки, та земельної ділянки, орієнтовною площею - 0,0222 га, для експлуатації та обслуговування автомийки, за адресою: АДРЕСА_4". Вказаним рішенням зобов`язано ОК "Шлях" після формування земельної ділянки надати до виконавчого органу Одеської міської ради розроблений та погоджений у встановленому законодавством порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т. 1 а. с. 167).
Органом досудового розслідування проводиться розслідування у кримінальному провадженні № 42017160690000064 від 20 квітня 2017 року, зареєстрованого за фактом самовільного зайняття земельної ділянки, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 197-1 КК України (т. 1 а. с. 27).
У висновку експерта від 26 лютого 2019 року № 17-2694/2695, отриманому в рамках кримінального провадження № 12015160020000062 від 20 квітня 2017 року, зазначено, що фактично територія під автостоянкою асфальтована та частково огороджена металевим парканом. На земельній ділянці розташовані навіси з металевого профілю на опорах з металевих труб та кам`яна споруда (імовірно пункт охорони). Згідно кадастрової зйомки фактична площа земельної ділянки під автостоянкою складає - 0,3838 га. В`їзд на земельну ділянку виконується через облаштовані металеві ворота. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку, площею 0,3838 га, не видавались, землевпорядна документація щодо виділу земельної ділянки не виготовлена. Фактичні межі земельної ділянки, площею 0,3838 га, під автостоянкою не входять в межі земельної ділянки ТОВ "Берег-Трейд", кадастровий номер 5110137500:43:001:0013, площею 3,8121 га, та знаходяться поза її межами (т. 1 а. с. 30-44).