ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року
м. Київ
справа № 758/9515/23
провадження № 61-4316 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "ОС Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОС Україна"
на рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2023 року
в складі судді Якимець О. І., додаткове рішення Подільського районного суду
міста Києва від 24 листопада 2023 року в складі судді Якимець О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Желепи О. В., Немировської О. В., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства
з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ОС Україна" про стягнення компенсації за невикористані дні відпустки при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації, в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- стягнути з ТОВ "ОС Україна" на його користь компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 1 365 502,61 грн;
- стягнути з ТОВ "ОС Україна" на його користь середній заробіток за час затримки виплати компенсації за невикористані дні відпустки за період із 11 липня 2023 року по день фактичного розрахунку;
- вирішити питання розподілу судових витрат.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначав, що 04 грудня 2007 року
на загальних зборах ТОВ "ОС Україна" було прийнято рішення про створення товариства та призначення його генеральним директором товариства. 27 грудня 2007 року він приступив до виконання трудових обов`язків.
01 серпня 2019 року між ним і товариством було укладено контракт строком
на п`ять років із наступною пролонгацією такого, в якому було зафіксовано розмір його заробітної плати (еквівалентно 4 348,00 Євро), тривалість щорічної відпустки зі збереженням щомісячної заробітної плати (25 календарних днів). При цьому
до укладення контракту тривалість відпустки становила 24 календарні дні.
У червні 2023 року між ними почалися переговори щодо його звільнення за згодою сторін, а також можливих виплат при звільненні, передбачених контрактом (вихідної допомоги, компенсації за невикористані відпустки, компенсації
за неконкуренцію).
10 липня 2023 року ТОВ "ОС Україна" надіслало на його адресу лист
про припинення повноважень генерального директора на підставі рішення загальних зборів учасників товариства від 10 липня 2023 року, про які його,
як учасника цього товариства, повідомлено не було, що свідчить про порушення порядку скликання загальних зборів учасників товариства.
Одночасно з цим листом було направлено наказ від 10 липня 2023 року № 31-КУ про його звільнення на підставі пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України
та повідомлення про нараховані йому при звільненні суми, а саме: заробітну плату за липень 2023 року в розмірі 49 469,56 грн, вихідну допомогу у розмірі шестимісячної заробітної плати в розмірі 1 034 113,50 грн відповідно до статті 44 КЗпП України, компенсацію за невикористану відпустку за період із 27 грудня
2008 року по 10 липня 2023 року в розмірі 363 652,74 грн.
27 липня 2023 року він направив відповідачу лист, у якому підтвердив отримання наказу та нарахованих сум, проте вказав, що суми не відповідають тим, які мало виплатити товариство при його звільненні, зокрема в частині компенсації
за невикористану відпустку за вказаний у повідомленні період. Товариство
не компенсувало йому 227 днів щорічної відпустки й розмір цієї компенсації обчислено з урахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого
1995 року № 100 (далі - Порядок № 100), і становить 1 365 502,61 грн.
Крім цього, він має право на отримання середнього заробітку за весь час затримки виплати компенсації за невикористані дні відпустки, починаючи з 10 липня
2023 року по день фактичного розрахунку компенсації, беручи до уваги
для розрахунку середньоденну заробітну плату, яка складала 7 660,10 грн.
Попередній (орієнтовний) розмір понесених судових витрат складається із: витрат на сплату судового збору в розмірі 1 991,63 грн і витрат на правничу допомогу, розмір останніх буде визначено додатково з урахуванням тривалості розгляду справи, кількості судових засідань, вчинених процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд уточнені позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст ухвалених судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ "ОС Україна" на користь ОСОБА_1 компенсацію
за невикористані дні відпустки у розмірі 1 365 502,61 грн.
Стягнуто з ТОВ "ОС Україна" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати компенсації за невикористані дні відпустки за період із 11 липня 2023 року по 27 жовтня 2023 року у розмірі 605 147,90 грн.
Стягнуто з ТОВ "ОС Україна" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі
1 991,63 грн.
Суд першої інстанції, дослідивши умови контракту, укладеного між позивачем
і відповідачем, проаналізувавши табелі обліку використання робочого часу ТОВ "ОС Україна" форми № П-5, починаючи з 2008 року, у тому числі надані позивачем, які містять інформацію щодо надання щорічної основної відпустки працівникам товариства, встановив, що загальна тривалість невикористаної щорічної основної відпустки ОСОБА_1 за період із 2008 року по червень 2023 року становить 287 календарних днів. Доказів на спростування указаних обставин відповідачем
не надано.
Судом було установлено, що відповідачем сплачено позивачу при звільненні компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 363 652,74 грн за період
із 27 грудня 2008 року по 10 липня 2023 року відповідно до підтверджуючих документів, які були наявними у відповідача, тобто табелів обліку робочого часу, які велись головним бухгалтером товариства ОСОБА_2 із 2019 року
по 10 липня 2023 року. Вказана обставина не заперечується відповідачем.
При цьому суд відхилив доводи відповідача щодо неналежності наданих позивачем табелів обліку робочого часу, оскільки документи щодо обліку робочого часу формувались фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_3,
а згодом ТОВ "АФ "Маслова та партнери" за період з 01 березня 2008 року
по 30 червня 2013 року та з 01 липня 2013 року по 28 лютого 2017 року на підставі укладених між ними договорів про надання послуг у сфері бухгалтерського обліку
з питань організації та ведення бухгалтерського та податкового обліку, формування податкової і фінансової звітності, термін дії яких неодноразово продовжувався шляхом укладення додаткових угод. Заперечень щодо зазначеної
у табелях інформації та дійсності укладених договорів про надання указаних послуг від відповідача не надходило.
Суд надав критичну оцінку доводам відповідача щодо неправомірного включення одноразової щорічної премії при обчисленні позивачем середньоденної заробітної плати та вказав, що середньоденна заробітна плата позивача за період із липня 2022 року по червень 2023 року, за виключенням місяця липня 2022 року (працівник не працював і за ним не зберігався заробіток, що сторонами
не заперечується) становить 6 015,43 грн, а не 5 509,89 грн, відтак ТОВ "ОС Україна" компенсувала ОСОБА_1 60 календарних днів невикористаної відпустки, а не 66 календарних днів, як помилково стверджує відповідач,
а отже, некомпенсованими залишились 227 календарних днів невикористаної відпустки (287 - 60), розмір компенсації за які становить 1 365 502,61 грн
(227 х 6 015,43 грн).
Оскільки позивачу не повністю компенсовано невикористані дні щорічної основної відпустки, що зумовлює застосування до спірних правовідносин відповідальності роботодавця протягом усього періоду затримки виплати компенсації
за невикористані дні відпустки, починаючи з 11 липня 2023 року по день ухвалення судового рішення, тобто по 27 жовтня 2023 року, суд уважав наявними підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки виплати компенсації
за невикористані дні відпустки за період із 11 липня 2023 року по 27 жовтня
2023 року, розмір якого обчислений із урахуванням Порядку № 100 та суми доходу позивача за останні два місяці роботи (травень, червень 2023 року - 7 660,10 грн), та становить 605 147,90 грн (79 робочих днів х 7 660,10 грн).
Суд першої інстанції відхилив посилання відповідача про пропуск позивачем строку на звернення до суду з цим позовом у частині компенсації
за невикористану відпустку до 01 серпня 2019 року, оскільки останній умисно
не компенсував собі раніше ці суми, вказавши, що спірні правовідносини виникли
з підстав порушення законодавства про оплату праці, а відтак позивач звернувся із відповідним позовом у межах строків, передбачених частиною другою статті 233 КЗпП України (27 липня 2023 року позивач заперечив проти сум компенсації
за невикористані дні відпустки, визначених відповідачем, а 15 серпня 2023 року подав цей позов).
Пославшись на положення статті 141 ЦПК України, суд здійснив розподіл судових витрат (судового збору).
01 листопада 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко Т. В., подала до суду першої інстанції заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій просила суд ухвалити додаткове рішення у цій справі
та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу
у розмірі 173 460,00 грн, надавши до заяви відповідні докази.
14 листопада 2023 року до суду першої інстанції від представника ТОВ
"ОС Україна" - адвоката Карнаух-Голодняк О. В., заперечення на заяву
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в яких представник відповідача просила відмовити в задоволенні заяви представника позивача
в повному обсязі.
Додатковим рішенням Подільського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року стягнуто з ТОВ "ОС Україна" на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Районний суд, оцінивши складність цієї справи, предмет спору, врахувавши,
що представником позивача до початку судових дебатів зазначено, що протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде подано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, уважав наявними підстави
для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення
з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, розмір яких відповідає критерію реальності та розумності, є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року апеляційну скаргу ТОВ "ОС Україна" залишено без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2023 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився із висновком районного суду про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 . Загальна тривалість невикористаної щорічної основаної відпустки за період із 2008 року по червень 2023 року становила
287 календарних днів, а з урахуванням частково проведеної компенсації
при звільненні позивача, некомпенсованими залишилися 227 календарних днів невикористаної відпустки, розмір компенсації за які районним судом вірно обчислено (1 365 502,61 грн).
Суд апеляційної інстанції відхилив як безпідставні доводи заявника апеляційної скарги про те, що позивачу була виплачена компенсація за невикористані дні відпустки в повному обсязі, оскільки контракт із ним був укладений лише
01 серпня 2019 року, так як у період роботи з 2008 року по 2018 рік позивач мав право на щорічну основну відпустку тривалістю не менше 24 календарних дні відповідно до положень частини першої статті 75 КЗпП України та статті 6
Закону України "Про відпустки", з 2020 року по 2022 рік 25 календарних днів,
а із 01 січня 2023 року по день звільнення (10 липня 2023 року) 13 календарних днів відповідно до відпрацьованого часу згідно з умовами контракту. При цьому доказів звільнення позивача з роботи перед укладенням 01 серпня 2019 року контракту відповідачем не надано, що підтверджує той факт, що позивач безперервно працював у ТОВ "ОС Україна" на посаді генерального директора
з 27 грудня 2007 року по 10 липня 2023 року, відтак він має право на компенсацію невикористаних днів щорічної відпустки за весь період перебування у трудових відносинах.
Апеляційний суд зазначив, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені
у день його звільнення;у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність; а згідно з положеннями частини другої статті 233 КЗпП України
в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник має право без обмежень будь-яким строком звернутись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), на які працівник має право згідно з умовами трудового договору. Із цих підстав суд відхилив доводи апеляційної скарги
про невірне застосування судом першої інстанції норм КЗпП України та пропуск позивачем строку звернення до суду.
Також апеляційним судом відхилені доводи апеляційної скарги про недостовірність табелів обліку робочого часу ФОП ОСОБА_3, необґрунтовану відмову районного суду в допиті свідків і призначення судової експертизи.
Твердження відповідача про порушення юрисдикції суд не взяв до уваги, оскільки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення компенсації за невикористану відпустку та середнього заробітку за час затримки виплати такої компенсації, такий спір є трудовим, який віднесено до юрисдикції загальних судів,
що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 640/24361/19.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У березні 2024 року ТОВ "ОСК Україна" звернулося до Верховного Суду
з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Подільського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2023 року, додаткове рішення Подільського районного суду міста Києва від 24 листопада 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2024 року, й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також відхилено клопотання про витребування доказів (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2024 року, після усунення недоліків, визначених в ухвалі суду від 02 квітня 2024 року, відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ "ОС Україна" мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам і доводам відповідача, здійснено поверхневий розгляд справи.
Судами не враховано, що між позивачем і відповідачем 01 серпня 2019 року був укладений контракт, у якому було визначено строк його дії, права, обов`язки
і відповідальність сторін, що свідчить про припинення попереднього трудового договору та початок дії нового. Як наслідок суди протиправно зобов`язали відповідача сплатити позивачу компенсацію за невикористані дні відпустки, врахувавши помилковий розрахунок такої компенсаціїз.
Суд першої інстанції безпідставно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про призначення експертизи, виклик свідків, чим, на думку відповідача, порушив принцип змагальності, а апеляційний суд указані порушення районного суду
не усунув. Задоволення цих клопотань мало суттєве значення для правильного вирішення цієї справи, оскільки у відповідача були сумніви, що первинні документи підписувались позивачем у період, яким вони датовані, а покази свідків дали б змогу установити обставини нарахувань, ведення табелів обліку використаного робочого часу, їх правдивості.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ігнатенко Т. В., надіслала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ТОВ "ОС Україна", мотивований тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними та обґрунтованими, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ТОВ "ОС Україна" задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених
у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.