ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2024 року
м. Київ
справа № 638/13985/21
провадження № 61-3684 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",
треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", товариство з обмеженою відповідальністю "Держзакупівлі.онлайн", ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Оганезова Олега Автанділовича, на рішення Дзержинського районного суду
м. Харкова від 21 вересня 2023 року в складі судді Подус Г. С. та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року в складі колегії суддів: Мальованного Ю. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
02 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Дельта Банк", треті особи: товариство
з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі -
ТОВ "Укрпромбанк), ТОВ "Держзакупівлі.онлайн", про захист прав споживача шляхом визнання недійсними відкритих (прилюдних) електронних торгів (аукціону) та їх результатів, в якому просив суд:
- визнати недійними відкриті (прилюдні ) електронні торги (аукціон) від 07 вересня 2018 року, які проведені через електронний майданчик оператора PROZORO, лот
в ЕТС (dgf.prozorro.sale), номер лоту F11GL24200, з продажу права вимоги
за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 556/ФКВ-07;
- визнати недійсним протокол електронного аукціону від 07 вересня 2018 року
№ UA-EA-2018-07-20-000211-b, складений за результатами продажу права вимоги за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 556/ФКВ-07.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 22 серпня 2007 року між ним
і ТОВ "Укрпромбанк" було укладено кредитний договір № 556/ФКВ-07, за умовами якого йому була надана відкрита відновлювальна кредитна лінія із лімітом кредитування 54 000,00 доларів США, строком повернення кредиту до 20 серпня 2010 року, зі сплатою 13,8 % річних.
На забезпечення виконання указаного кредитного договору того самого дня,
22 серпня 2007 року, між ними було укладено іпотечний договір № 556/Zфквіn-07, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневського Д. В. за реєстровим № 3147, згідно з яким він передав в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення напівпідвалу № 61а-2, 61а-3,
61а-5 у літ. "А-6", загальною площею 53,2 кв. м, яке розташоване за адресою:
АДРЕСА_1 .
30 червня 2010 року між ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Укрпромбанк" та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов`язань Укрпромбанку на користь Дельта банку, відповідно до якого
ТОВ "Укрпромбанк" передає (відступає) ПАТ "Дельта Банк" права вимоги
за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов`язань перед Національним банком України, внаслідок чого
ПАТ "Дельта Банк" замінює ТОВ "Укрпромбанк" як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а згідно з пунктом 4.2 цього договору внаслідок передачі ТОВ "Укрпромбанк" ПАТ "Дельта Банк" прав вимоги
до боржників, ПАТ "Дельта Банк" переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ "Укрпромбанк") від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами, відповідно до статей 512-519 ЦК України, статей 92, 95 Закону України "Про банки та банківську діяльність", постанови Правління Національного банку України
від 28 серпня 2001 року № 369 "Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства".
Постановою Правління Національного банку України від 02 жовтня 2015 року
№ 664 "Про відкликання банківського ліцензії та ліквідацію АТ "Дельта Банк", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розпочато процедуру ліквідації АТ "Дельта Банк" строком на два роки до 04 жовтня
2017 року, згодом ще на два роки до 04 жовтня 2019 року.
Йому стало відомо, що 07 вересня 2018 року через електронний майданчик оператора PROZORO (https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2018-07-20-000211-b) були проведені електронні торги лот в ЕТС, номер лоту F11GL24200, початкова (стартова) ціна лоту - 1 304 388,13 грн, ціна продажу - 404 360,32 грн, найменування активів (майна) лоту (склад лоту) - право вимоги за кредитним договором від 22 серпня 2007 року № 556/ФКВ-07, укладеним із фізичною особою, забезпечення: 1. нежитлові приміщення напівпідвалу, загальною площею
53,2 кв. м, які знаходяться за адресою:
АДРЕСА_1 . договір поруки із фізичною особою, за результатом яких було складено протокол електронного аукціону від 07 вересня 2018 року № UA-EA-2018-07-20-000211-b, переможцем визначено ТОВ "Дебт Менеджмент Груп".
21 вересня 2018 року за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону UA-EA-2018-07-20-000211-b між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Дебт Менеджмент Груп" був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 755/К.
Позивач уважав указані торги незаконними, такими, що порушують його права
та інтереси, оскільки відступлення права вимоги до ТОВ "Дебт Менеджмент Груп" відбулося без його згоди, що не відповідає вимогам пунктів 11, 17 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", а також було порушено процедуру проведення торгів, так як його не було повідомлено про їх проведення, зокрема порушено право на викуп, не забезпечено конкуренцію, занижено ціну продажу майнових прав.
Відчуження права грошової вимоги до нього на відкритих торгах у формі аукціону відбулося із порушення статті 1054 ЦК України та статей 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відтак оспорювані торги слід визнати недійсними. При цьому право вимоги за іпотечним договором відчужено не було.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Протокольною ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2023 року залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_2
на підставі його заяви, яку мотивовано тим, що він є новим власником спірних нежитлових приміщень напівпідвалу.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення правил проведення електронних торгів, процедури передачі майна на реалізацію, як і не довів порушення його прав при проведенні оспорюваних торгів. При цьому доводи позивача про продаж лоту за заниженою ціною нічим не підтверджені, оскільки даних щодо вартості майна, які б свідчили про суттєву різницю реальної ціни
та ціни продажу, не надано, а судами наявність таких не встановлено.
Крім цього, суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки іпотечний договір укладено в забезпечення основного зобов`язання, то при проведенні торгів указаний договір обґрунтовано включено до лоту, що відповідає вимогам Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідується, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24 березня 2016 року № 388.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її надходження до суду касаційної інстанції
У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Оганезов О. А., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2023 року
та постанову Харківського апеляційного суду від 08 лютого 2024 року, й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: судами застосовано норми права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 21 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі, витребувано її із суду першої інстанції, відмовлено
в задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У квітні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Оганезова О. А., мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, не з`ясовано фактичні обставини, що мають значення
для справи, не надано оцінки наявним у справі доказам і доводам позивача,
як наслідок помилково відмовлено в позові ОСОБА_1 .
Судами не враховано, що ТОВ "Укрпромбанк" не було передано ПАТ "Дельта Банк" право вимоги за договорами, укладеними між позивачем і товариством, оскільки за відкритими даними Національного банку України, передача зобов`язань
між указаними юридичними особами відбувалась не в повному обсязі. Зокрема
в акті приймання-передачі до договору про передачу активів та кредитних зобов`язань відсутній запис про передання прав за такими договорами. Оригінали вказаних документів не надані, а клопотання про їх витребування судом першої інстанції задоволено не було, що унеможливило встановлення цих обставин.
Зазначає, що судові рішення є необґрунтованими, невмотивованими, суди
не надали належної правової оцінки доводам позивача, не навели мотивів
їх відхилення, що порушує право позивача на справедливий судовий розгляд (стаття 55 Конституції України, стаття 6 Конвенції про захист прав людини
і основоположних свобод).
Посилається на порушення процедури проведення торгів, норм законодавства,
а також прав позивача.
Відзив на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Оганезова О. А., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів
та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні
чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених
у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір
не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного
або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Тобто, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод
чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає
в продажі майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та складанні за результатами їх проведення акта про проведення торгів, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Вказаний акт є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є договором.