ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
15 липня 2024 року
м. Київ
справа № 758/113/23
провадження № 61-18061 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Інветиційно-будівельна фірма "АВМ",
відповідач - ОСОБА_1,
представник відповідача - адвокат Мельник Микола Анатолійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Мельника Миколи Анатолійовича, про розподіл судових витрату у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" до ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту,
ВСТАНОВИВ:
У січні 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (далі - ТОВ "ІБФ "АВМ") звернулося до суду з позовом
до ОСОБА_1, в якому просило встановити факт розірвання з 15 липня
2021 року договору доручення від 31 травня 2005 року № 131/1-68.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року у складі судді Анохіна А. М. позов ТОВ "ФБФ "АВМ" задоволено. Встановлено факт розірвання договору доручення від 31 травня 2005 року № 131/1-68, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "БІК "Інтербудінвест" 15 липня 2021 року. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ІБФ "АВМ" судовий збір в сумі 2 481,00 грн.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2023 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення районного суду. Відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 27 липня 2023 року.
Постановою Київського апеляційного суду від 07 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Подільського районного суду
м. Києва від 27 липня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позову ТОВ "ІБФ "АВМ" відмовлено. Стягнуто з ТОВ "ІБФ "АВМ"
на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 4 026,00 грн.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду 28 листопада 2023 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто
з ТОВ "ІБФ "АВМ" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14 800,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 18 червня 2024 року касаційні скарги ТОВ "ІБФ "АВМ" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду
від 07 листопада 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року залишено без змін.
У червні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мельник М. А., подав до Верховного Суду заяву про розподіл судових витрат, у якій просить здійснити розподіл витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу
у Верховному Суді за результатом розгляду касаційних скарг товариства на судові рішення суду апеляційної інстанції у цій справі, в якій у задоволенні позову товариства до нього відмовлено. Розмір цих витрат складає 16 750,00 грн, їх слід стягнути на користь відповідача з товариства.
У відзивах на касаційні скарги ОСОБА_1 заявляв про те, що він поніс витрати на правничу допомогу, вказав їх орієнтований розмір і повідомив,
що докази їх понесення будуть надані додатково.
На підтвердження понесення відповідних витрат та їх розміру до заяви додано: договір про надання правничої допомоги, акт про надання правничої допомоги, платіжні інструкції. Також до заяви додано квитанції про доставку заяви
та додатків до неї до зареєстрованих електронних кабінетів учасників справи.
Верховний Суд уважає, що вказана заява представника відповідача підлягає задоволенню.
У відзивах на касаційні скарги товариства (позивача) ОСОБА_2 зазначав, що він поніс та очікує понести судові витрати за розгляд справи в суді касаційної інстанції, вказав попередній (орієнтовний) розмір цих витрат (12 000,00 грн
і 4 000,00 грн), а також те, що докази їх понесення будуть надані додатково
у визначений нормами ЦПК України спосіб.
Постановою Верховного Суду від 18 червня 2024 року касаційні скарги ТОВ "ІБФ "АВМ" залишено без задоволення. Постанову Київського апеляційного суду
від 07 листопада 2023 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року залишено без змін.
Тобто Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанцій
про відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ "ІБФ "АВМ".
При цьому у вказаній постанові Верховного Суду не здійснювався розподіл витрат на правничу допомогу у зв`язку з тим, що у відзивах на касаційні скарги ОСОБА_1 зазначив, що він поніс та очікує понести судові витрати
за розгляд справи в суді касаційної інстанції, вказавши попередній (орієнтовний) розмір цих витрат, а також те, що цей розмір може змінитися й докази понесення витрат на правничу допомогу та остаточного їх розміру будуть надані додатково.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати
на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво)
та (або) через представника.
Представником у суді може бути адвокат або законний представник
(частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю
або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні
для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва
та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі
про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених
цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи
для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом,
що регулює надання безоплатної правничої допомоги (стаття 15 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат (стаття 134 ЦПК України); 2) визначення розміру судових витрат
на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами
(стаття 137 ЦПК України); 3) розподіл судових витрат між сторонами (стаття 141 ЦПК України).
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору
та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані
з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи
або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані
з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги