1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2023 року

м. Київ

справа № 296/8997/23

провадження № 61-2702св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Житомирський медичний інститут Житомирської обласної ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана її представником - адвокатом Благодирем Сергієм Миколайовичем, на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06 листопада 2023 року у складі судді Драча Ю. І. та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Галацевич О. М., Микитюк О. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради про визнання дій та бездіяльності дискримінацією у сфері праці.

Позовна заява мотивована тим, що вона працює на посаді викладача іноземних мов Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради. Після введення в Україні воєнного стану, вона була вимушена виїхати на тимчасове проживання до Республіки Польща. 18 серпня 2022 року відповідач направив їй та іншим співробітникам на застосунок "Вайбер" лист наступного змісту: "На виконання пункту 3.2. наказу від 20 липня 2022 року № 123/у "Про підготовку до початку та особливості організації освітнього процесу в 2022/2023 навчальному році" "3.2.Науково-педагогічним та педагогічним працівникам, які перебувають за межами України або набули статусу внутрішньо переміщених осіб, до 22 серпня 2022 року надати інформацію до навчально-методичного відділу щодо готовності приступити з 29 серпня 2022 року до офлайн навчання. Нагадуємо про необхідність працівникам, які перебувають за межами країни, до 22 серпня 2022 року оформити та надати заяви про відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів. Заяви подаються на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 (відділ кадрів) або ІНФОРМАЦІЯ_2 (завідувач канцелярії)".

Зазначала, що, не погоджуючись з вимогою роботодавця написати заяву про відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів та не маючи можливості 29 серпня 2022 року з`явитися у навчальний заклад, вона 19 серпня 2022 року звернулася до відповідача із заявою про переведення її на дистанційну форму роботи. Вказана заява не була задоволена, а відповідач, з метою її дискримінації, видав безпідставний наказ від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр про призупинення дії трудового договору з нею - викладачем іноземної мови, з 30 серпня 2022 року.

12 грудня 2022 року відповідач видав наказ №225/к/тр, яким скасовано з 30 серпня 2022 року наказ від 29 серпня 2022 року № 122/к/тр "Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1". Натомість у пункті 2 наказу від 12 грудня 2022 року № 225/к/тр зазначено очевидно неправдиву інформацію про те, що вона не з`явилася для виконання роботи з нез`ясованих причин.

Зазначала, що відповідач відмовив їй у переведенні на дистанційну форму роботи, оскільки вона перебувала за межами України. У той час, відповідач надавав іншим співробітникам, які теж перебували за межами України, можливість проводити заняття дистанційно.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просила суд:

- визнати дискримінацією протиправну відмову Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради задовольнити її заяву про переведення її на дистанційну форму роботи;

- визнати дискримінацією незаконне видання наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр про призупинення дії трудового договору з нею, викладачем іноземної мови, з 30 серпня 2022 року;

- визнати дискримінаційним пункт 2 наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради від 12 грудня 2022 року № 225/к/тр, яким передбачено "Секретарю навчальної частини ОСОБА_2 внести зміни до табелю обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 та змінити позначку "призупинення трудових відносин" (ІН) на позначку "неявка з нез`ясованих причин" (НЗ)";

- визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради від 12 грудня 2022 року № 225/к/тр, яким передбачено "Секретарю навчальної частини ОСОБА_2 внести зміни до табелю обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 та змінити позначку "призупинення трудових відносин" (ІН) на позначку "неявка з нез`ясованих причин" (НЗ)";

- визнати дискримінацією не включення її у жовтні 2022 року до наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради про виплату щорічної грошової винагороди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 06 листопада 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання дискримінацією протиправну відмову задовольнити заяву ОСОБА_1 про переведення її на дистанційну форму роботи; визнання дискримінацією незаконне видання наказу від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 з 30 серпня 2022 року, суд першої інстанції виходив із того, що питання законності наказу від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр було розглянуто в іншій справі № 296/8000/22 та прийнято відмову позивача від позову.

Суд першої інстанції не виявив дій відповідача, які б відповідали ознакам дискримінації, при винесенні пункту 2 наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради від 12 грудня 2022 року № 225/к/тр.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 2 наказу від 12 грудня 2022 року № 225/к/тр, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України.

Також суд вважав, що сам по собі факт не внесення у жовтні 2022 до наказу про виплату щорічної допомоги ОСОБА_1 нарівні з іншими співробітникам не свідчить, що відповідач вчинив відносно неї дискримінаційні дії, оскільки така виплата була здійснена позивачу пізніше.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Житомирського апеляційного суду від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 06 листопада 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дискримінацією протиправну відмову задовольнити заяву ОСОБА_1 про переведення на дистанційну форму роботи, визнання дискримінацією незаконне видання наказу від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 з 30 серпня 2022 року, визнання незаконним та скасування пункту 2 від 12 грудня 2022 року наказу № 225/к/тр змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що районний суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог провизнання дискримінацією протиправну відмову задовольнити заяву ОСОБА_1 про переведення її на дистанційну форму роботи; визнання дискримінацією незаконне видання наказу від 29 серпня 2022 року№122-к/тр про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 з 30 серпня 2022 року, а також про визнання незаконним та скасування пункту 2 наказу від 12 грудня 2022 року № 225/к/тр, проте помилився з мотивами такої відмови, оскільки позивач не довела факту дискримінації щодо неї в діях роботодавця й відмовив у задоволенні зазначених позовних вимог саме з цієї підстави.

У решті правові висновки суду першої інстанції є законними та обґрунтованими, так як роботодавець довів законність своїх дій

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2024 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Благодир С. М., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку доказам у справі, вказавши про недоведеність дискримінаційних дій з боку відповідача щодо ОСОБА_1 . Посилається на те, що інший викладач інституту - ОСОБА_3, також перебувала за межами України - у Республіці Польща, та проводила свої заняття дистанційно зі згоди роботодавця.

Вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що питання законності наказу від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр було розглянуто в іншій справі № 296/8000/22 та прийнято відмову позивача від позову, оскільки в наведеній справі відповідних позовних вимог заявлено не було. При цьому, апеляційний суд, змінюючи мотиви судового рішення у цій частині, формально вказав на відсутність порушення роботодавцем прав працівника.

Вважає помилковими висновки апеляційного суду про те, що ненарахування та невиплата заробітної плати не є дискримінацією. Вважає відповідні дії відповідача непрямою дискримінацією, оскільки її було поставлено в нерівне становище з іншими працівниками. Вказує, що суди не дослідили усіх зібраних доказів.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2024 року Житомирський медичний інститут Житомирської обласної ради подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що викладені у ній доводи, є безпідставними та не спростовують правильності оскаржуваних судових рішень та викладених у них правових висновків, тому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

25 березня 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах із Житомирським медичним інститутом Житомирської обласної ради, працює на посаді викладача іноземної мови.

Згідно із заяви від 19 серпня 2022 року, ОСОБА_1 повідомила виконувача обов`язків (далі - в. о.) ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради про те, що вона перебуває за кордоном з двома неповнолітніми дітьми та просила перевести її на дистанційну роботу в умовах воєнного часу.

Листом від 26 серпня 2022 року № 279/09.00 Житомирський медичний інститут повідомив ОСОБА_1, що має можливість забезпечити останній дистанційну роботу на 0,53 ставки викладача, що становить 380 годин, у разі подання заяви про переведення на 0,53 ставки.

У відповідь на вказаний лист, ОСОБА_1 направила заяву від 27 серпня 2022 року, зі змісту якої вбачається, що вона не прийняла пропозицію відповідача перейти на дистанційну роботу за умови написання заяви про переведення на 0,53 ставки викладача та наполягала на умовах роботи в дистанційному режимі.

Наказом в. о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С. від 23 серпня 2022 року № 148/у наказано розпочати навчальний рік за погодженням з Житомирською обласною військовою адміністрацією за змішаною (змінною) формою навчання та забезпечити присутність на робочих місцях керівництва, адміністративно-управлінського персоналу, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладу.

29 серпня 2022 року комісією у складі працівників Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради складено акт згідно з яким, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває за кордоном та не може прибути на роботу у м. Житомир (згідно заяви), відмовляється від роботи в дистанційному режимі на 0,53 ставки, пропонується призупинити трудові відносини відповідно до статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон № 2136-ІХ).

Наказом в.о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С. від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр "Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1" на підставі статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ, призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1, - викладачем іноземної мови, з 30 серпня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.

У подальшому, наказом в. о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С. від 12 грудня 2022 року № 225/к/тр скасовано з 30 серпня 2022 року наказ від 29 серпня 2022 року № 122-к/тр "Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1".

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2023 року у справі № 296/8000/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови у переведенні на дистанційну форму навчання.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Крім того, у межах вказаної справи представник ОСОБА_1 - Благодир С. М., відмовився від позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу про призупинення трудового договору, така відмова прийнята судом першої інстанції, у зв`язку із чим ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 11 квітня 2023 року закрито провадження у справі у цій частині на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, від 06 березня 2019 року у справі № 802/2066/16-а, від 13 червня 2019 року у справі № 815/954/18 та від 09 червня 2021 року у справі № 420/2174/19, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

Також підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Крім того ОСОБА_1 зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України, оскільки суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Благодира С. М., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Судове рішення суду першої інстанції, в незміненій після апеляційного перегляду частині, та апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 60-2 КЗпПУкраїни дистанційна робота - це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Частиною дванадцятою статті 60-2 КЗпПУкраїни передбачено, що вагітні жінки, працівники, які мають дитину віком до трьох років або здійснюють догляд за дитиною відповідно до медичного висновку до досягнення нею шестирічного віку, працівники, які мають двох або більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю, батьки особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а також особи, які взяли під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, можуть працювати на умовах дистанційної роботи, якщо це можливо, зважаючи на виконувану роботу, та роботодавець має для цього відповідні ресурси та засоби.


................
Перейти до повного тексту