ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16 липня 2024 року
справа № 640/12558/19
адміністративне провадження № К/990/22604/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси"
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року (суддя - Келеберда В. І.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року (судді: Черпіцька Л. Т., Глущенко Я. Б., Пилипенко О. Є.)
у справі № 640/12558/19
за адміністративним позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси"
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
УСТАНОВИВ:
Рух справи
Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України "Інформ-Ресурси" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі, правонаступником якого є Головного управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України), у якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0000021705 про сплату штрафу у розмірі 18 999 840 грн за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу на таке відчуження, з мотивів безпідставності його прийняття.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року, в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04 листопада 2021 року постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2020 року скасовано, справу направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду на новий судовий розгляд. Підставою для направлення справи на новий розгляд стало допущення судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права, оскілки суд розглянув справу за відсутності позивача (скаржника), не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.
За результатами нового апеляційного розгляду 12 липня 2022 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу Підприємства залишив без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року без змін.
За висновками судів, контролюючим органом правильно застосовано штрафні санкції, оскільки під час перевірки встановлено реалізацію майна, що перебувало в податковій заставі, без згоди контролюючого органу. Факт перебування майна у податковій заставі, в тому числі, наявності в такого платника податкового боргу, що став підставою для такої податкової застави підтверджено належними доказами.
22 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Підприємства (направлена засобами поштового зв`язку 19 серпня 2022 року) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 серпня 2022 року визначено склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, судді: Гончарова І. А., Олендер І. Я.
Ухвалою Верховного Суду від 05 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребувано з суду першої інстанції.
03 жовтня 2022 року від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу Підприємства, в якому відповідач просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
22 листопада 2022 року справа № 640/12558/19 надійшла до Верховного Суду.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 02 липня 2024 року № 2006/0/15-24 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
У зв`язку з цим, розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року № 703 призначено повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2024 року для розгляду справи №640/12558/19 визначений такий склад суду: Ханова Р. Ф. - головуючий суддя, судді: Бившева Л. І., Хохуляк В. В.
Доводи касаційної скарги
В касаційній скарзі відповідач вказує на порушення судом норм процесуального права, яке є обов`язковим для направлення справи на новий розгляд на підставі пункту п`ятого частини третьої статті 353 КАС України.
Зокрема, позивач зазначає, що відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2021 року, розпорядження керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2022 року, протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 27 червня 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції приймалась колегією суддів Черпіцька Л. Т., Глущенко Я. Б., Пилипенко О. Є.
Під час ознайомлення з матеріалами справи 01 серпня 2022 року представник Підприємства зняв фотокопії документів всієї справи, повний текст судового рішення - постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року не містила підпису судді Пилипенко Олени Євгеніївни .
Скаржник наголошує, що висновки судів попередніх інстанцій не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи. Зокрема, у судовому засіданні представник позивача наголосив, що частину майна, яке згідно акта опису майна від 19 жовтня 2017 року № 1/26-15-17-02-17 віднесено у податкову заставу, не було зареєстровано шляхом обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме будівлі виробничих майстерень із підсобними приміщеннями - (інв. № 10300027), розташована за адресою: м. Київ, Військовий проїзд, 8, а саме: нежитлова будівля - літера 2 Г, групи приміщень № 1-8, загальною площею - 1025,00 кв.м. (т. 1 а. с. 145-146).
Крім того, позивач зазначає, що один об`єкт нерухомого майна, адміністративний будинок літ. "А" (заг. площа: 300,4 кв. м.) описано в податкову заставу двічі, а саме, відповідно до вказаних вище актів опису відомості про що внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна згідно записів від 31 жовтня 2017 року № 23132056 та від 15 січня 2015 року № 8386664 (т. 1 а. с. 136-137).
За позицією скаржника, суд не врахував документи, подані представником позивача та долучені до матеріалів справи протокольно у судовому засіданні від 12 липня 2022 року (т. 4 а. с. 141-147, 164- 167).
Також позивач зауважив, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою норми матеріального права та аргументи, викладені в апеляційній скарзі щодо відчуження обтяженого нерухомого майна.
Серед іншого, в касаційній скарзі позивач наголошує, що дані інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДФС (т, 1 а. с., 150-245, т. 2 а. с. 1-192) не є належними та допустимими доказами в розумінні статей 72-74 КАС України, оскільки підписані особою, яка не мала на це повноважень визначених довіреністю Головного управління ДПС у м. Києві від 23 жовтня 2019 року № 525/26-15-08-10-17 (т. 2 а. с. 200).
Щодо висновку судів попередніх інстанцій про підробку згоди контролюючого органу з посиланням на зміст ухвали Печерського районного суду від 05 серпня 2019 року у справі № 757/39050/19-к, отриманої представником відповідача з Єдиного державного реєстру судових рішень. Суди установили, що з ухвали вбачається, що з метою реалізації майна, невстановлені особи, у тому числі службові особи Міністерства Внутрішніх справ України та ДП "Інформ - Ресурс", забезпечили виготовлення ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/9453/18, до якої внесено завідомо неправдиві відомості щодо скасування записів про податкову заставу, зміст якої відрізняється від електронного примірника вказаної ухвали, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Такі висновки судів, на думку скаржника, є протиправними та суперечать приписам частини шостої статті 78 КАС України. Крім того, суд не перевірив відповідні обставини та не взяв до уваги пояснення представника позивача про відсутність інформації про притягнення посадових осіб Підприємства до кримінальної відповідальності та/або відомостей про наявність експертизи з цього питання.
Підприємство просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2022 року, справу № 640/12558/19 направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Обставини справи
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у зв`язку з несплатою Підприємством податкових зобов`язань згідно з поданими податковими деклараціями з податку на додану вартість та з податку на прибуток, а також несплатою визначених податковими повідомленнями-рішеннями грошових зобов`язань у ДП "Інформ-Ресурси" утворився податковий борг.
24 квітня 2017 року податковий орган виніс податкову вимогу № 6303-17 про сплату боргу в розмірі 6 333 955, 18 грн.
19 жовтня 2017 року податковий керуючий провів опис майна ДП "Інформ-Ресурси" та склав акт опису майна у податкову заставу № 1/26-15-17-02-17, відповідно до якого у податкову заставу описано будівлі, споруди та приміщення, що розташовані вул. Військовий проїзд, 8, у м. Києві.
23 жовтня 2017 року відомості про перебування описаного майна у податковій заставі внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Сума податкового боргу у розмірі 9 014 978,08 грн заявлена Головним управлінням ДФС у м. Києві до стягнення у справі №826/13781/17, за результатами розгляду якої рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ДП "Інформ-Ресурси" суму податкового боргу у розмірі 9 014 978,08 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 28 серпня 2018 року назване нерухоме майно реалізоване позивачем ТОВ "Персевбуд".
22 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021705, яким ДП "Інформ-Ресурси" зобов`язано сплатити штраф у розмірі 18 999 840 грн за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу на таке відчуження.
Правове регулювання та висновки Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов`язковим згідно з цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.
За змістом пункту 88.1 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.
Згідно з пунктом 89.2 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
За приписами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.