ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2024 року
м. Київ
справа №640/27731/21
адміністративне провадження № К/990/35512/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 640/27731/21
за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Еліни Володимирівни, третя особа, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Кей-Колект", про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Беспалова О.О., суддів Парінова А. Б., Ключковича В. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 30.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. від 12.05.2021, індексний номер 58072949 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою від 25.12.2012 № 13437524 (з метою виправлення технічної помилки);
визнання незаконним перенесення відповідачем запису про іпотеку №13437524 з Державного реєстру іпотек до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для реєстрації припинення іпотеки №13437524, номер запису № 41887642;
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію припинення іпотеки №13437524 на підставі листа ТОВ "Кей-Колект" від 12.05.2021 №12/05/21/735537/1.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю ухваленого відповідачем рішення від 12.05.2021 з індексним номером 58072949 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою від 25.12.2012 № 13437524 через його невідповідність вимогам статті 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон №1952-IV), оскільки обтяження іпотекою від 25.12.2012 за № 13437524 підлягає скасуванню, а не припиненню.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 16.12.2021 задовольнив позовні вимоги.
3. Шостий апеляційний адміністративній суд постановою від 08.11.2022 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове судове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
4. 12.12.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2021 - залишити в силі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2022 відкрито касаційне провадження за вказаною вище касаційною скаргою та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
6. 19.01.2024 з Київського окружного адміністративного суду до Верховного Суду надійшла справа № 640/27731/21 за вищевказаним позовом.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. У справі, яка розглядається судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.01.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком (далі - АКІБ) "УкрСиббанк" та фізичною особою - підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11288017000, відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 1.3.1, 1.3.2 якого банк зобов`язується надати позичальнику, а позичальник зобов`язується належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі непоновлювальної кредитної лінії в національній валюті України у сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 454 500, 00 грн у порядку і на умовах, визначених кредитним договором.
З метою забезпечення зобов`язання ФОП ОСОБА_1 за кредитним договором 24.01.2008 сторони уклали договір іпотеки № 13134, за умовами якого позивач як фізична особа (іпотекодавець) передав АКІБ "УкрСиббанк" (іпотекодержатель) нежилі приміщення № 18 та № 19 (в літ. "В"), загальною площею 265,4 кв.м, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, та належать позивачеві на праві власності.
25.01.2008 приватним нотаріусом Морозовою С. В. на підставі договору іпотеки від 24.01.2008 зареєстровано обтяження, іпотекодержатель - АКІБ "УкрСиббанк", боржник - ОСОБА_1, розмір основного зобов`язання - 1 464 000, 00 грн, строк виконання - 24.01.2011.
02.07.2008 між ФОП ОСОБА_1 та АКІБ "УкрСиббанк" укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 11288017000, у якій сторонами було погоджено внесення змін до пунктів 1.1, 1.2.2, 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору та вказано, що у зв`язку зі зміною виду кредитування, для ідентифікації договору можуть застосовуватись як номер договору, зазначений при його укладанні, а саме від 24.01.2008 № 11288017000, так і реєстраційний номер договору в системі обліку банку, а саме: від 02.07.2008 № 11367565000.
12.12.2011 між Акціонерним товариством (далі - АТ) "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір факторингу № 1, за яким: банк зобов`язався передати у власність товариства, а товариство - прийняти права вимоги та в їх оплату надати кошти в розпорядження банку за плату і на умовах, визначених цим договором; одночасно з відступленням прав вимоги до товариства переходять усі права банку за усіма договорами забезпечення.
Згідно з додатком № 1 "Перелік первинних договорів" до договору факторингу станом на 12.11.2011 сума заборгованості за кредитом у гривні (кредитний договір № 1128801700) склала 103 859, 31 грн, за відсотками - 107 744,07 грн, відсоткова ставка 20,9; заборгованість за траншем в іноземній валюті (кредитний договір № 11367565000) склала 45955,63 доларів США за кредитом, 37 171, 07 доларів США за процентами, відсоткова ставка 14,9.
Між АТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Кей-Колект" укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 12.12.2011.
Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору відступлення прав станом на 12.11.2011 АТ "УкрСиббанк" передані права вимоги за договорами іпотеки, у тому числі за договором іпотеки від 24.01.2008 № 13134, кредитний договір № 11367565000, № 11288017000.
22.09.2012 о 09:16:14 реєстратором - приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Саєнко Е. В. в Державному реєстрі іпотек зареєстровано зміни обтяження. Підставу обтяження: договір іпотеки від 24.01.2008 змінено на договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки 5207-5208, 12.12.2011, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е. В.; об`єкт обтяження: додано інше, нежитлові приміщення №18 та 19 в літері "В", загальною площею 265,4 кв.м, адреса :м. Київ, вул. Федорова, 10; іпотекодержателя АКІБ "УкрСиббанк" змінено на ТОВ "Кей-Колект"; підстава: договір відступлення права вимоги за договорами іпотеки, 5207- 5208, 12.12.2011, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е. В. Розмір основного зобов`язання: 1 464 000,00 грн залишено без змін.
25.12.2012 до Державного реєстру іпотек відповідач внесла запис №13437524 про обтяження іпотекою нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 (іпотекодержатель ТОВ "Кей-Колект", розмір основного зобов`язання 45 955,63 дол. США).
При здійсненні державної реєстрації відступлення права вимоги за кредитним договором від 24.01.2008 №001367565000$0011288017000 відповідачем поєднано зобов`язання позивача за іпотекою 6464979, яка забезпечувала виконання умов за кредитним договором від 24.01.2008 №11288017000, валютою якого є гривня з зобов`язаннями позивача за іпотекою 13457524, яка забезпечувала виконання умов за кредитним договором від 02.07.2008 №11367565000, валютою якого є долар США, розмір основного зобов`язання за яким становить 999 999 999 доларів США.
12.05.2021 відповідачем на підставі листа ТОВ "Кей-Колект" від 12.05.2021 №12/05/21/735537/1 прийнято рішення №58072949 про припинення обтяження нерухомого майна іпотекою 13437524 (з метою виправлення технічної помилки).
У вказаному листі ТОВ "Кей-Колект" просило провести державну реєстрацію припинення обтяження (іпотеки) нежитлової будівлі, оскільки договорів іпотеки (в т.ч. відступлення прав вимоги за договорами іпотеки), предметом яких є об`єкт нерухомого майна за адресою: місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 10 (десять), корпус 18 (вісімнадцять), квартира 19 (дев`ятнадцять), між ТОВ "Кей-Колект" та позивачем не укладалось.
Тобто, підставою для проведення відповідачем державної реєстрації припинення іпотеки стала та обставина, що об`єкт нерухомого майна за адресою: місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 10 (десять), корпус 18 (вісімнадцять), квартира 19 (дев`ятнадцять), не була предметом договору іпотеки (в т.ч. відступлення права вимоги за договором іпотеки), укладеного між ТОВ "Кей-Колект" та ОСОБА_1 .
Незгода позивача із вказаним рішенням відповідача від 12.05.2021 зумовила його звернення до суду з цим позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що технічна помилка допущена державним реєстратором під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав стосувалась суми основного зобов`язання, в той час, як відповідачем виправлено помилку шляхом припинення обтяження, що не узгоджується з нормами чинного законодавства та метою передбаченої можливості внесення змін до Державного реєстру шляхом виправлення помилки, що свідчить про протиправність прийняття відповідачем рішення від 12.05.2021 №58072949 та наявність підстав для його скасування в судовому порядку, та визнання протиправними дій щодо перенесення запису про іпотеку №13437524 до спеціального розділу та як наслідок наявність підстав для скасування запису про реєстрацію припинення іпотеки №13437524 на підставі листа ТОВ "Кей-Колект" від 12.05.2021 №12/05/21/735537/1
9. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що оспорюваними рішенням та діями відповідача не порушено прав позивача та, відповідно, із відсутності у позивача права на звернення до суду з цим позовом.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення частин другої та третьої статті 26 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV), оскільки технічна помилка допущена держаним реєстратором під час внесення відомостей про обтяження речових прав до Державного реєстру прав вплинула на права позивача та повинна виправлятись державним реєстратором виключно на підставі судового рішення, а не за заявою третьої особи.
Окрім того скаржник посилається на те, що в порушення положень статей 5, 19 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність порушеного права позивача оспорюваними рішенням та діями відповідача та відповідно про відсутність у нього права на звернення до суду з цим позовом.
11. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що за правилами статті 26 Закону № 1952-IV у випадку скасування в судовому порядку запису про іпотеку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, таке скасування буде здійснене державним реєстратором шляхом проведення державної реєстрації припинення речових прав відповідно до цього Закону.
Також приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Київської області Саєнко Е.В. у відзиві на касаційну скаргу позивача вказує на те, що обтяження нерухомого майна іпотекою вчинене оспорюваним у цій справі рішенням не зачіпає прав позивача, оскільки воно прийнято щодо майна, власником якого ОСОБА_1 не являється з огляду на те, що такий об`єкт нерухомості не існує, а відтак таке рішення й не порушує прав позивача.
12. У відзиві на касаційну скаргу позивача АТ "УкрСиббанк" (особа, яка подавала апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції) вказує на законність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції, викладених в оскаржуваній ОСОБА_1 постанові про те, що позивач не навів обставин, якими б підтверджувались порушення його прав внаслідок скасування нотаріусом помилкового запису в Державному реєстрі речових прав.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів виходить із такого.
14. Конституція України містить низку фундаментальних положень щодо здійснення державної влади, за якими, зокрема: права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3); в Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8); органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).
15. Названі конституційні приписи, перебуваючи у взаємозв`язку, відображають фундаментальне положення конституціоналізму щодо необхідності обмеження державної влади з метою забезпечення прав і свобод людини та зобов`язують наділених державною владою суб`єктів діяти виключно відповідно до установлених Конституцією України та законами України цілей їх утворення, в межах повноважень та у визначений спосіб.
16. Згідно із частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
17. Відповідно до частин першої та третьої статті 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
18. Згідно із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
19. У рішенні Конституційного Суду України від 25.11.1997 № 6-зп суд зазначив, що частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.
20. Окрім того, Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.