Рішення № 9901/206/21 від 10.07.2024 про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 25 березня 2021 року №123/2021 (в частині)

РІШЕННЯ

Іменем України

10 липня 2024 року

м. Київ

справа №9901/206/21

адміністративне провадження № П/9901/206/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Гончарова І.А., Олендера І.Я.,

за участю:

секретаря судового засідання: Вітковської К.М.,

представника позивача - Гойдик Т.Л.,

представника відповідача - Савіна С.С.,

представника третьої особи (СБУ) - Осипова Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СЕТ ГЕО" до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, треті особи - Рада національної безпеки і оборони України, Служба безпеки України, про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 25 березня 2021 року №123/2021 (в частині),

УСТАНОВИВ:

У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СЕТ ГЕО" (далі за текстом - позивач, ТОВ "ТРАНС СЕТ ГЕО", Товариство) звернулось до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Президента України Зеленського Володимира Олександровича (далі за текстом - відповідач, Президент України) про визнання протиправним та скасування Указу Президента України від 25 березня 2021 року №123/2021 "Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 19 березня 2021 року "Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" у частині введення в дію персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СЕТ ГЕО", код за ЄДРПОУ 42673721 (пункт 4 додатку до Рішення) (далі за текстом - Указ Президента України).

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний Указ Президента України не відповідає критеріям законності, обґрунтованості та іншим вимогам, які ставляться до акта суб`єкта владних повноважень, а також передбачає непропорційне втручання у права та інтереси позивача, які фактично рівнозначні припиненню його господарської діяльності.

Стверджуючи, перш за все, про невідповідність оскаржуваного акта вимогам законності, позивач вказує, що вичерпний перелік підстав до застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції" визначені статтею 3 цього Закону, й жодна із них не була допущена підприємством під час здійснення господарської діяльності. На думку позивача, текст Указу Президента України не мітить посилань на конкретні правові та фактичні підстави застосування до позивача відповідних обмежувальних заходів, зокрема, у тексті Указу Президента України та рішення Ради національної безпеки та оборони України відсутні посилання на будь-які конкретні обставини, які б, з одного боку, свідчили про наявність достатніх та обґрунтованих підстав для застосування санкцій, а з іншого - дозволили б позивачеві мати усвідомлення щодо суті порушень, які ним могли бути допущені, а також відповідні докази, які б підтверджували існування таких порушень.

Окрім викладеного, позивач акцентує увагу на тому, що він не належить до кола суб`єктів, щодо яких можуть бути застосовані обмежувальні заходи (санкції), оскільки ТОВ "Транс Сет Гео" є юридичною особою, що зареєстрована відповідно до законодавства України, її кінцевим бенефіціарним власником є громадянка України - ОСОБА_2 . Відтак, враховуючи, що структура власності Товариства не передбачає будь-якого контролю з боку іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, то, відповідно, позивач не може бути суб`єктом накладення персональних санкцій згідно із Законом України "Про санкції". Не може розглядатися позивач і як суб`єкт, який здійснює терористичну діяльність, оскільки відповідно до статей 23, 24 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" особи, винні у терористичній діяльності, притягуються до кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому законом, а організація, відповідальна за вчинення терористичного акту і визнана за рішенням суду терористичною, підлягає ліквідації із конфіскацією належного їй майна.

Також, позивач переконує, що застосовані до Товариства обмежувальні заходи (санкції) не є передбачуваними та юридично визначеними, оскільки їх перелік (згідно із оскаржуваним Указом Президента України) не дає можливості чітко усвідомити, які конкретно заходи будуть запровадженні до позивача, і яким чином вони вплинуть на ведення ним господарської діяльності. Більше того, включення до переліку застосованих до Товариства санкцій пункту "інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом" (із посиланням на Закон України "Про санкції") фактично означає, що рішення про запровадження санкцій допускає можливість застосування невичерпного переліку обмежувальних заходів.

Стверджує позивач у своїх доводах й про невідповідність Указу Президента України вимогам пропорційності та "необхідності у демократичному суспільстві", маючи при цьому на увазі те, що більшість із застосованих до нього санкцій має економічний характер та прямо впливає на право позивача вільно володіти своїм майном. Зокрема, позивач, як власник спеціального дозволу на користування надрами, наразі зазнає істотних негативних наслідків від прийняття оскаржуваного Указу Президента України, оскільки 26 березня 2021 року Державною службою геології та надр України анульовано відповідний дозвіл з підстав прийняття Президентом України оскаржуваного Указу.

Насамкінець позивач звертає увагу на те, що під час прийняття спірного Указу Президента України Товариство було позбавлене можливості дізнатися про підстави для його прийняття, а також позбавлений права бути заслуханим та надати свої пояснення. Враховуючи, що застосовані санкції значною мірою обмежують обсяг прав позивача, останньому мала бути надана можливість з боку Держави бути обізнаним про вирішення такого питання щодо нього.

У письмовому відзиві на позовну заяву уповноважений представник відповідача, Президента України, просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що застосування санкцій до позивача ґрунтується на принципах пропорційності, відповідності мети та ефективності, а також здійснено у зв`язку з наявністю достатніх підстав, передбачених статтею 3 Закону України "Про санкції". Президент України, видаючи спірний Указ, реалізовував свої конституційні повноваження у порядку та на підставі законодавства України, із дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Зокрема, як стверджує відповідач, санкції до позивача було застосовано Радою національної безпеки і оборони України за результатами розгляду пропозицій Служби безпеки України.

У відповіді на відзив Президента України позивач просить урахувати, що, окрім наведених в законодавчих нормах прав та повноважень на прийняття оскаржуваного Указу Президентом України, жодних доказів наявності дійсних і обґрунтованих підстав (зокрема, фактичних даних, доказів, документів тощо) для введення в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо застосування санкцій щодо позивача, відповідачем не наведено.

Ухвалою від 17 червня 2021 року Верховний Суд залучив до участі у справі як третіх осіб Раду національної безпеки і оборони України (далі за текстом - РНБО України) та Службу безпеки України (далі за текстом - СБ України), та одночасно витребував від означених осіб наявні у їх розпорядженні документи, які мають відношення до підстав накладення санкцій до позивача.

На виконання вимог ухвали Суду від СБ України надійшли пояснення по справі, в яких третя особа наполягає на відсутності підстав до задоволення позовних вимог з огляду на законність уведених щодо позивача обмежувальних заходів. У світлі доводів позивача третя особа повідомляє про цілковиту законність та обґрунтованість застосування до позивача санкцій згідно із оскаржуваним Указом Президента України, з огляду на факт зібрання СБ України за результатами аналізу контррозвідувальної та розвідувальної інформації щодо протиправних дій позивача. Третя особа у своїх поясненнях також висловлює переконання про віднесення позивача до кола суб`єктів, щодо яких можна застосовувати обмежувальні заходи згідно із Законом України "Про санкції", оскільки статті 1, 3 означеного Закону конкретизують (розширюють) коло таких суб`єктів шляхом деталізації підстав застосування санкцій, а саме - вчинення указаними суб`єктами певних дій. Представник СБ України також наголошує, що оцінка виявлених факторів, ризиків, які становлять загрозу державності, фокусувалася не на доведенні достеменно будь-чиєї вини, а на існуванні самої можливості (імовірності) причетності певної особи (суб`єкта) до дій, які в розумінні статті 1 Закону України "Про санкції" є підставою до застосування обмежувальних заходів.

Також, на виконання вимог ухвали Суду, Службою безпеки України скеровано до Верховного Суду докази, які, на переконання третьої особи, підтверджують наявність обґрунтованих підстав для застосування санкцій до позивача та містять інформацію з грифом обмеження доступу "для службового користування" (документи приєднано до матеріалів справи).

Рада національної безпеки і оборони України пояснень по суті заявлених позовних вимог до суду не скеровувала. Позиція Ради національної безпеки і оборони України у спорах подібної категорії є сталою та послідовною, й зводиться до наполягання про відсутність у Ради адміністративної процесуальної правосуб`єктності для участі в будь-якому адміністративному процесі. У листі, скерованому на адресу Верховного Суду, РНБО України пояснює, що суб`єктом, який ініціював застосування до Товариства обмежувальних заходів, є Служба безпеки України.

У справі неодноразового оголошувалась перерва у зв`язку із відсутністю у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду технічних засобів, які у встановленому порядку атестовані для можливості роботи з відповідним типом інформації з обмеженим доступом.

Після впровадження в Касаційному адміністративному суді відповідних атестованих технічних засобів для фіксування судових засідань, під час яких оголошується службова інформація, розгляд справи було поновлено (згідно із наказом Голови Верховного Суду від 07 вересня 2023 року №177 уведено в експлуатацію комплексну систему захисту інформації в автоматизованій системі класу " 1" для фіксування судового засідання технічними засобами в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, де циркулює інформація зі ступенем обмеження доступу "Для службового користування", в адміністративній будівлі на вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5, приміщення №131 (зал судових засідань №7)).

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з огляду на підстави, викладені в позовній заяві, та з урахуванням наданих письмових пояснень щодо суті спору. У своїх доводах представник позивача акцентував увагу на відсутності будь-яких доказів, які б свідчили про учинення Товариством дій, що могли б бути розцінені як такі, що створюють реальні або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності України.

Представник відповідача в судових засіданнях підтримував свої письмові заперечення проти позову, просив відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

Представник СБ України у ході неодноразових слухань справи також заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, наполягаючи на їх безпідставності, підтримуючи при цьому наведені у поданих до суду письмових поясненнях міркування.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні у матеріалах докази, Суд встановив наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс Сет Гео" (код ЄДРПОУ 42673721) є юридичною особою, створеною і зареєстрованою у встановленому законодавством України порядку, видами діяльності якої згідно з КВЕД є: 43.13 Розвідувальне буріння (основний); 06.10 Добування сирої нафти; 06.20 Добування природного газу; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 35.23 Торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса: м. Київ, вул. Митрополита В. Липківського, буд.32, офіс 110 (Т.1. а.с. 35-42, 43-61).

Керівником юридичної особи згідно зі статутом є ОСОБА_2 (Т.1. а.с. 67-69), а єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс Сет Гео" є Компанія КАД ВІЛЕНДА ІНК. (CAD VILENDA INC.), що заснована за законодавством Сейшельських островів (а.с. 43-61, 62-65).

22 серпня 2017 року Державною службою геології та надр України видано ТОВ "Транс Сет Гео" спеціальний дозвіл на користування надрами (реєстраційний номер 4840) на території родовища Вільшанська площа, Полтавська область. Вид користування надрами - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), вид корисних копалин - газ сланцевих товщ, газ вільний, конденсат. Термін дії дозволу - 20 років (Т.1. а.с. 70-71).

Указом Президента України від 25 березня 2021 року №123/2021 введено в дію рішення РНБО України від 19 березня 2021 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" (Т. 1 а.с. 72-108).

Указ Президента України набрав чинності 26 березня 2021 року з дня опублікування в офіційному виданні - "Офіційний вісник Президента України", №8.

РНБО України відповідно до статті 5 Закону України "Про санкції" вирішила підтримати пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), внесених СБ України.

Відповідно до рішення РНБО України від 19 березня 2021 року до ТОВ "Транс Сет Гео" безстроково застосовано обмежувальні заходи відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді: 1) блокування активів - тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном; 2) обмеження торговельних операцій; 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України; 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України; 10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом; 11) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 12) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 13) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави. іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 14) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 15) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 16) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 17) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (пункт 4 Додатку до Рішення).

Наказом від 26 березня 2021 року №228 Державна служба геології та надр України анульовану спеціальний дозвіл на користування надрами низці підприємств, у тому числі й ТОВ "Транс Сет Гео" (Т.1. а.с. 109-113). Наказ видано із посиланням на Закон України "Про санкції" та рішення РНБО України від 19 березня 2021 року №123/2021.

Уповноваженим представником ТОВ "Транс Сет Гео" було скеровано низку адвокатських запитів до Офісу Президента України (Т.1. а.с. 114-117), Ради національної безпеки і оборони України (Т.1. а.с. 119-121), Служби безпеки України (Т.1. а.с. 123-128, 132-135), державної служби фінансового моніторингу України (Т.1. а.с. 138-140) з приводу надання інформації та відповідних копій документів щодо підстав застосування санкцій до Товариства, за результатами опрацювання та розгляду яких позивач не отримав будь-яких конкретних документів щодо запитуваної інформації.

Виключено частину судового рішення, яка містить службову інформацію.

Отже, з наведеного видно, що підставою до застосування до ТОВ "Транс Сет Гео" санкцій слугували матеріали кримінального провадження Державного бюро розслідувань.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

................

Перейти до повного тексту