РІШЕННЯ
Іменем України
15 липня 2024 року
м. Київ
справа №990/193/24
адміністративне провадження № П/990/193/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г., Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу № 990/193/24
за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі-ВРП) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
29.05.2024 до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі- ОСОБА_1, позивачка) до ВРП (далі-відповідач), у якій позивачка просить:
визнати протиправними дії Вищої ради правосуддя щодо неправомірної відмови у наданні запитуваної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 12.02.2024, що міститься у листі від 19.02.2024;
зобов`язати Вищу раду правосуддя розглянути по суті інформаційний запит від 12.02.2024 та надати ОСОБА_1 відповідь по суті запиту.
На обґрунтування своїх вимог позивачка зазначає, що відповідач, надавши відповідь не по суті запиту, неправомірно відмовив у наданні інформації, чим порушив право ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації.
Ухвалою Верховного Суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. Призначено розгляд справи по суті в судове засідання у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами на 15.07.2024.
У поданому відзиві відповідач у задоволенні позову ОСОБА_1 просить відмовити. Вказує, що Вища рада правосуддя, в межах п`яти робочих днів, листом секретаріату ВРП від 19.02.2024 № 5773/0/9-24 надала відповідь, вказавши посилання, за яким можна ознайомитися з документами, що знаходяться у матеріалах дисциплінарного провадження за скаргою № К-115/0/7-23. Відповідь від 19.02.2024 надіслана на поштову та електронну адресу, які були вказанні в інформаційному запиті.
24.06.2024 до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 зазначила, що відповідач, вказуючи у відзиві на позов, що у відповіді на інформаційний запит наведено посилання, за яким можна ознайомитися з документами, що знаходяться у матеріалах дисциплінарного провадження за скаргою №К-115/0/7-23, фактично не заперечує, що не надав відповідь по суті запиту.
З`ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 12.02.2024 на електронну адресу ВРП надійшов інформаційний запит ОСОБА_1, у якому позивачка просила:
1. Надати точну, повну та достовірну інформацію з переліком документів, які знаходяться у справі № К-115/0/7-23 та надати їх копії.
2. Інформацію надати у п`ятиденний термін на адресу АДРЕСА_1 та на е-адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами розгляду запиту ОСОБА_1 від 12.02.2024, Вища рада правосуддя листом секретаріату ВРП від 19.02.2024 № 5773/0/9-24 повідомила заявника про надання їй доступу до усіх наявних документів, які знаходяться в матеріалах дисциплінарного провадження за скаргою № К-115/0/7-23, із додаванням інтернет-посилання, за яким можна ознайомитися з документами.
Окрім того, роз`яснено, що порядок надання справ (матеріалів) для ознайомлення учасниками дисциплінарного провадження врегульовано главою 27 Регламенту ВРП, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24.01.2017 №52/0/15-17 (у редакції рішення ВРП від 21.11.2023 №1068/0/15-23, з подальшими змінами).
Відповідь ВРП від 19.02.2024 направлена позивачці на поштову та електронну адреси, які були вказанні в інформаційному запиті.
Покликаючись на положення частини другої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", ОСОБА_1 вказує у позові на те, що відповідач неправомірно відмовив їй у наданні запитуваної інформації, через те, що лист ВРП від 19.02.2024 не містить відповіді по суті запиту.
Суд перевірив наведені у позові і у відзиві на нього доводи, а також доводи відповіді на відзив, дійшов висновку про таке.
Згідно із частиною третьою статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації" оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Зокрема, запитувач має право оскаржити: надання недостовірної або неповної інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача (пункти 4, 7 частини другої статті 23 Закону України "Про доступ до публічної інформації").
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин другої, третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Правовідносини щодо прав та обов`язків учасників справи регулюються Законом України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" (далі - Закон № 2657-XII), Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон № 2939-VI), Законом України "Про Вищу раду правосуддя" (далі-Закон №1798-VIII) та Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII), оскільки виникли з питань дотримання Вищою радою правосуддя як суб`єктом владних повноважень і розпорядником публічної інформації забезпечення права особи на доступ до публічної інформації.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону № 1798-VIII Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.