1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Київ

справа № 756/5242/20

провадження № 51-524км24

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

захисника ОСОБА_8,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року та захисника ОСОБА_8 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 12 грудня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100050001149, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Роксолани Овідіопольського району Одеської області, зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), проживаючого у АДРЕСА_2 ),

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_3, проживаючого у АДРЕСА_2 ),

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Подільського районного суду м. Києва від 16 червня 2023 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кожного окремо засуджено за:

- ч. 2 ст. 146 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

- ч. 2 ст. 189 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 і ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Застосовано до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 приписи ст. 75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком тривалістю 3 роки та на кожного покладено ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_7 зараховано в строк відбування покарання період попереднього ув`язнення з 14 лютого по 10 квітня 2020 року включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення - за один день позбавлення волі.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 - залишено без розгляду.

Згідно з вироком суду ОСОБА_6 і ОСОБА_7 визнано винуватими у тому, що вони разом з особою, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, 14 лютого 2020 року, перебуваючи біля хостела, що розташований на АДРЕСА_4, застосовуючи насильство, посадили ОСОБА_9 до автомобіля марки "Mazda 6", д.н.з. НОМЕР_1, де почали утримувати проти його волі і, погрожуючи вбивством та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, висловили вимогу передати грошові кошти у сумі від 1000 до 3000 доларів США.

Надалі ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження,продовжуючи протиправні дії стосовно ОСОБА_9 та утримуючи останнього в автомобілі, відвезли потерпілого до лісосмуги де побили, і погрожуючи вбивством та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень, висловили вимогу передати грошові кошти у сумі від 1000 до 3000 доларів США.

Після цього, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та особа, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження,продовжуючи насильно утримувати ОСОБА_9 проти його волі, поїхали на тому ж автомобілі до відділення банку, де ОСОБА_6, використовуючи належну потерпілому банківську картку, зняв з банкомату грошові кошти у сумі 25 000 гривень. Після цього ОСОБА_9 відпустили.

Київський апеляційний суд ухвалою від 12 грудня 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін.

Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги сторони обвинувачення щодо необґрунтованого застосування до засуджених положень ст.75 КК України й недостатньо врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених засудженими злочинів.

Захисник ОСОБА_8 посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок та ухвалу щодо ОСОБА_6 і ОСОБА_7, застосувати положення ст. 69-1 КК України та зменшити призначене засудженим покарання.

На касаційну скаргу прокурора сторона захисту подала письмові заперечення, в яких вказує на безпідставність викладених у ній доводів.

Позиції інших учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, просила задовольнити касаційну скаргу сторони обвинувачення на викладених у ній підставах та відмовити у задоволенні касаційної скарги сторони захисту.

Засуджені ОСОБА_6 і ОСОБА_7, а також їх захисник ОСОБА_8 підтримали вимоги касаційної скарги, яку подав останній, та просили залишити без задоволення касаційну скаргу прокурора.

Мотиви Суду

За змістом ст. 433 КПК України Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.

При вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189 КК України, та кваліфікація їх дій у касаційному порядку не оскаржуються.

Перевіряючи доводи прокурора, які зводяться до твердження про необґрунтоване застосування до засуджених положень ст. 75 КК України та, як наслідок, м`якість призначеного покарання, Суд виходить із фактичних обставин, встановлених судами.


................
Перейти до повного тексту